url
stringlengths 47
185
| title
stringlengths 25
161
| download_url
stringlengths 78
220
| filepath
stringlengths 37
178
| text
stringlengths 0
97.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9410-venedykt-erofeev-moskva-petushky-7353 | Презентація на тему «Венедикт Ерофеев «Москва-Петушки»» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9410/7353-prezentaciya-na-temu-venedykt-erofeev-moskva-petushky.pptx | files/7353-prezentaciya-na-temu-venedykt-erofeev-moskva-petushky.pptx | Венедикт Ерофеев « Москва- Петушки»
Подготовила ученица 11-А класса Мисик Екатерина
Ерофеев, Венедикт Васильевич
Дата рождения:
24 октября 1938
Место рождения:
пос. Нива-3 Кандалакшского горсовета Мурманской области, РСФСР, СССР
Дата смерти:
11 мая 1990 (51 год)
Место смерти:
Москва, РСФСР, СССР
Гражданство:
СССР
Род деятельности:
прозаик
Направление:
постмодернизм
Язык произведений:
русский
«Москва – Петушки»
«Москва́ — Петушки́» — псевдо-автобиографическая постмодернистская поэма в прозе писателя Венедикта Васильевича Ерофеева (1938—1990).
Поэма написана в 1969—1970 году и распространялась в самиздате. Впервые была опубликована летом 1973 года в Израиле в журнале «АМИ», вышедшем тиражом в 300 экземпляров; затем — в 1977 году в Париже.
В СССР она была опубликована только в эпоху перестройки в 1988—1989 годах.
Сюжет
Лирический герой поэмы — интеллектуальный алкоголик Веня (Веничка) Ерофеев, едущий на электричке по 125-километровому железнодорожному маршруту из Москвы в Петушки к любовнице и ребёнку. Петушки — цель поездки — описываются рассказчиком как некое утопическое место.
В поезде он пускается в длинные монологи об алкоголе, истории, философии, культуре и политике, беседует с попутчиками и непрерывно пьёт с ними всё, что содержит спирт и хоть как-то проходит в желудок.
Когда Веничка время от времени просыпается, ему являются странные галлюцинации, вроде Сфинкса — существа без ног, без хвоста и без головы, который, тем не менее, дерётся именно хвостом и головой, обладает, как сказано в книге, «бандитскою рожей» и задаёт Веничке абсурдные с позиций здравого смысла, но с точки зрения математики правильно поставленные и имеющие однозначное решение загадки.
Он не может разгадать загадки, и Сфинкс говорит, что не пустит Веничку в Петушки.
Сфинкс волочет Веничку в тамбур, где на запотевшем стекле чьим-то пальцем выведено неприличное слово, и Веничка, выглядывая из окна, по направлению движения поезда начинает понимать, что едет из Петушков в Москву — пока он спал, электричка успела побывать в Петушках и начать путь назад. В итоге он снова попадает в Москву, где за ним гонятся четверо неизвестных (не исключено, что они тоже Веничкины галлюцинации). Они настигают героя в одном из подъездов и вонзают ему шило в горло (сам автор поэмы в 1990 году умер от рака горла). «С тех пор я не приходил в сознание, и никогда не приду».
Место действия
Художественные особенности
Поэма «Москва — Петушки» имеет циклическую структуру.
Её лексика составляет смесь из библеизмов, советских газетных штампов, скрытых и прямых цитат из русской и мировой литературы и классиков марксизма-ленинизма. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9406-novyj-rik-21540 | Презентація на тему «Новий рік» (варіант 5) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9406/21540-prezentaciya-na-temu-novyy-rik-prezentaciya-1.ppt | files/21540-prezentaciya-na-temu-novyy-rik-prezentaciya-1.ppt | New Year
új év
novo leto
nový rok
nouvelle Année
nuwe Jaar
Capodanno
nova Jaro
Año Nuevo
Nova godina
Nowy Rok
Bliain Nua |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9362-skulptura-3365 | Презентація на тему «Скульптура» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9362/3365-prezentaciya-na-temu-skulptura.pptx | files/3365-prezentaciya-na-temu-skulptura.pptx | скульптура
Скульптура (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.
Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин.
Її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр.
Розрізняють круглу скульптуру (статуя, група, статуетка, погруддя), яку можна розглядати з різних сторін, і рельєф (зображення розміщене на площині)
кругла
рельєфна
Залежно від того, як художник зображає людину, скульптура поділяється на бюст і статую.
Бюст, синонім погруддя — в скульптурі зображення людини з відображенням торсу від обличчя до грудей
Бюст Юлія Цезаря
Бюст І.Я. Франка
Бюст М.Кутузова
Ста́туя (лат. statua, від statuo «ставлю») — твір круглої скульптури, що зображує людину або тварину (подеколи також міфологічні і/або фантастичні істоти); один з основних видів скульптури.
Статуї мають тривимірний об'єм і, зазвичай, встановлюються на постаменті. Невеликі статуї, якими прикрашають інтер'єр, називають статуетками.
статуя
БАТЬКІВЩИНА-МАТИ (КИЇВ)
СТАТУЯ СВОБОДИ
За призначенням скульптура буває:
-монументальна;
-монументально-декоративна;
-станкова;
Монументальна скульптура (пам'ятник, монумент) пов'язана з архітектурним середовищем, вирізняється значущістю ідей, високим рівнем узагальнення, великими розмірами;
ПАМ’ЯТНИК БОГДАНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ (КИЇВ)
Монументально-декоративна скульптура включає всі види оздоблення архітектурних споруд і комплексів
Станкова скульптура, не залежить від середовища, має розміри, близькі до натури чи менші, і конкретний поглиблений зміст
Садово-паркова скульптура, слугує для оздобленням садів, скверів, парків і має декоративний, меморіальний характер
Зображення кількох об'єктів — це фігурна група, або багатофігурна композиція
Матеріали скульптури — метал, камінь, глина, дерево, гіпс, лід, сіль та інше.
Методи обробки матеріалу — ліплення, висікання, лиття, кування, карбування тощо.
Використовуючи ресурси інтернету,
презентацію підготувала
учениця 11 класу
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2
Шкуренко Анастасія |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/93-some-interesting-facts-about-great-britain-3729 | Презентація на тему «Some interesting facts about Great Britain» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/93/3729-prezentaciya-na-temu-some-interesting-facts-about-great-britain.pptx | files/3729-prezentaciya-na-temu-some-interesting-facts-about-great-britain.pptx | Some interesting facts about Great Britain
The full official name of the country - The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland.
England is the largest country in the United Kingdom, but the capital of the UK is London.
Facts about people:
The British did not wash under running water.
The English are not discuss their private life.
You can engage a stranger in conversation only two ways:
The dream of Englishmen is to become the owner of the land and estate, and engage in a garden there!
The slogan on the coat of arms of the United Kingdom was written in French: "Dieu et mon droit" («God and my right").
A distinctive feature of the British underground can be called:
Edinburgh has been home to Skye terrier Grey Friar's Bobby, who won the hearts of a nation:
In Great Britain the police are called bobby.
The world's first computer programmer was a woman.
There is a very strict law that prohibited overhanging bed from the window.
Some facts about the Queen
Official holiday "Birthday British monarch" does not coincide with the actual date of birth of the British Queen:
Buckingham Palace has 775 rooms.
Queen Elizabeth's childhood nickname - Lilibeth as her full name she could not pronounce.
Queen Elizabeth met her future husband Philip when she was 13 years old.
Queen Elizabeth II -the last crowned king of Europe. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9316-nacionalizm-ta-patriotyzm-13378 | Презентація на тему «Націоналізм та Патріотизм» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9316/13378-prezentaciya-na-temu-nacionalizm-ta-patriotyzm.pptx | files/13378-prezentaciya-na-temu-nacionalizm-ta-patriotyzm.pptx | та
Патріотизм
Націоналізм
Все, що йде поза рамами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими «вселюдськими» фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
— І. Франко «Поза межами можливого». 1900.
Націоналізм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.
Націоналізм — це діяння в інтересах власної нації і мислення інтересами та світоглядом свого народу.
Націоналізм — це вольове напрямлення політичних бажань народу по лінії його практичних життєвих інтересів.
Патріотизм — це емотивний настрій людей, що свідомі того, що вони люблять свою батьківщину.
Патріотизм — це почування. Це любов до батьківщини і любов до його народу (від лат. патрія — батьківщина).
Патріотизм не є ще націоналізмом, але може деколи бути вистарчальним ґрунтом, з якого повстає націоналізм. Патріот не є і не мусить бути націоналістом. (Від того він не є гіршим патріотом). Націоналістом патріот стане тоді, коли емотивний настрій любові до батьківщини спонукає його політично діяти й думати виключно по лінії здійснення політичних інтересів свого народу, мати почуття зобов'язаності супроти політичних потреб народу. З цього заключення таке: не кожний патріот є націоналістом, не всякий патріотизм є основою для зародження націоналізму. Але націоналіст не може не бути патріотом.
Головні цілі націоналізму є цілі політичні, бо інтереси нації — це не краса пісні і ноші, що можуть стати задовільним предметом шанування романтичних патріотів, але найреальніші політичні й соціальні справи, від яких залежить буття народу.
Існування націоналізму є фактом таким давнім і так само природним і конечним, як факт існування нації. Одно з другим нерозривно зв'язане: як довго існують нації, так довго існував і існувати буде націоналізм.
Патріотизм (грец. πατριώτης —співвітчизник, patrís — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданість батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.
Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
Для патріотизму:
психологічним джерелом є: любов дорідного краю й народу; головною категорією думання є: народ як етнографічне поняття реально існуючих в даному часі людей (“сучасна Україна”);
політичною метою є: свобода народу як цінність в собі, добро народу в сучасному;
програмовими цілями є: конституція, автономія, федерація, як поширення свободи народу, існуючого в даний час.
Для націоналізму:
психологічним джерелом є: бажання політичної влади власного народу;
головною категорією думання є: нація, як політичне поняття, як підмет історичного процесу не лише в сучасному, але в минулому й майбутньому (“вічна Україна”);
політичною метою є: влада народу, як передумова й ґарант всякої свободи, сила народу головно на майбутнє положення;
програмовими цілями є: держава, суверенність як самостійна передумова тривкого існування сили й свободи народу в його історичному розвитку.
У США, країні з виключно різнорідним населенням, він виконує роль цементу, який утримує воєдино всю ту різношерсту компанію, яка є американським народом. При цьому патріотизм етнічний в Штатах, як усім зрозуміло, практично виключений.
У Японії патріотизм національний і патріотизм державний суть одне і те ж. Для японців він є способом зберегти свій специфічний уклад життя). І так як в Японії живуть майже виключно японці, а інших народів там вкрай мало, то і шкоди від « Японія для японців! » Небагато. Звичайно, для японців! Будь ласка, ніхто не проти, їжте своє тофу да будьте здорові.
Що стосується Росії, то національний Великоросійський патріотизм, роздутий як гриб під дощем після розвалу СРСР, зараз йде на змичку з патріотизмом державним, який старанно поширюється офіційною ідеологією. Тут стоїть завдання сконцентрувати владу в руках правлячої верхівки і утримати країну від впливу відцентрових сил. Історики з цього приводу знову взялися багато брехати, в телевізорах нескінченно розповідають про злих буках, що сидять навколо державного кордону, а молодь вечорами ходить різати калмиків і узбеків як осквернителів святої землі російської. Про те, що національний, етнічний патріотизм в багатоетнічної країні - явище самогубче, ідеологи, звичайно, здогадуються, але поки не можуть придумати нічого, щоб і з'їсти державно- патріотичну рибку, і уникнути всенародного виконання « Хорста Веселля » під балалайку.
Украї́нський націоналізм — політична ідеологія, а також громадсько-політичний рух, що ставить на меті створення і розвиток української самостійної національної держави та/або захист національної самобутності. Націоналізм вимагає в першу чергу національної самосвідомості, усвідомлення національної спільності групи людей. Український націоналізм — різновид європейського націоналізму.
Титульний аркуш друкованого видання ГУНМ в Празі «Національна Думка». 1926 р.
Левко Лук'яненко
Символи українських національних держав і українських націоналістичних партій.
Військо Запорозьке
ЗУНР
УНР
УНА-УНСО
ОУН-Б
ОУН-М
Українська Держава
Україна
Комунізм цілком противний духові української нації.
З москалями нема спільної мови.
Віра найбільше скріплює сили душі
Степан Бандера
Кров, пролита для ...великої мети, не засихає.
Симон Петлюра
Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани.
Микола Міхновський
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Л. Костенко
Без національної революції немає соціальної .
Я. Стецько |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9332-populyarnaya-muzyka-4334 | Презентація на тему «Популярная музыка» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9332/4334-prezentaciya-na-temu-populyarnaya-muzyka.ppt | files/4334-prezentaciya-na-temu-populyarnaya-muzyka.ppt | (Grammy) |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/937-figure-skating-22415 | Презентація на тему «Figure skating» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/937/22415-prezentaciya-na-temu-figure-skating.pptx | files/22415-prezentaciya-na-temu-figure-skating.pptx | Figure skating
Thank you for attention! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9192-metallysty-13505 | Презентація на тему «Металлисты» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9192/13505-prezentaciya-na-temu-metallysty.pptx | files/13505-prezentaciya-na-temu-metallysty.pptx | Металлисты
Презентация на тему «Субкультуры»
Подготовила ученица 11-Т класса
Боровикова Богдана
Кто такие металлисты?
Металлисты (металхэ́ды, металлеры) — субкультура, вдохновлённая музыкой в стиле метал, появившаяся в 1970-е годы.
Субкультура широко распространена
в Северной Европе, достаточно
широко — в России, Украине, Беларуси,
в Северной Америке, есть значительное
количество ее представителей в Южной
Америке, Южной Европе и Японии.
На Ближнем Востоке металлисты
(как и многие другие «неформалы»)
малочисленны.
Название
Слово «металлист» — русское, производная от слова «металл» с добавлением суффикса «-ист». Изначально оно означало «жестянщиков», работников металлургии. Металлист в значении «поклонник тяжёлого металла» вошло в обиход в конце 1980-х.
В английском языке аналогом русского «металлист» является metalhead — «металлоголовый», «помешанный на металле». Металлистов также называют жаргонными словами headbanger — «головотряс» и mosher — «толкающийся», в соответствии с поведением фанатов на концертах.
стиль
Типичную моду среди металлистов можно описать так:
Длинные волосы у мужчин (распущенные или собранные в хвост);
Преимущественно чёрный цвет в одежде
Кожаная мотоциклетная куртка «косуха», кожаный жилет.
Банданы
Чёрные футболки или балахоны с логотипом любимой металлической группы.
Напульсники — кожаные браслеты с шипами, шипастые, проклёпанные ремни, цепи на джинсах.
Короткие или высокие сапоги с цепями — «казаки». Тяжелая обувь — «камелоты», «керзы», «гриндерсы», «мартинсы», «стилы», «гады», обычные высокие ботинки. Туфли (как правило, остроносые, «готические» штиблеты), кожаные кроссовки.
Кожаные штаны, армейские штаны, джинсы.
Клёпки и шипы на одежде и аксессуарах;
Часто — длиннополая одежда черного цвета (плащи, пальто);
Мотоциклетные кожаные перчатки без пальцев.
В 80-е годы мода в мире металла во многом определялась популярностью глэм-метала, было популярно ношение белых, «тигровых» и т. п. кожаных курток, белых кроссовок, но в конце 80-х — начале 90-х сформировался более «суровый» и более практичный костюм металлиста — в стиле «чёрная одежда + кожаная куртка с клёпками».
Одним из первых стал так одеваться на сцене Роб Хэлфорд. С 1978 года он стал появляться на сцене в чёрной фуражке и кожаной одежде с металлическими клёпками.
Одежда металлистов во многом пересекается с байкерской. В первую очередь, общим у байкеров и металлистов элементом костюма является кожаная куртка-косуха.
Однако одежда не является основным атрибутом представителей данной субкультуры. Среди поклонников «тяжёлой» музыки немало тех, кто равнодушно, иронично, а то и отрицательно относится к «дресс-коду», принятому в тусовке.
Жест «коза»
Характерный жест металлистов, известный в России под названием «коза» — вскинутый вверх кулак с разжатым мизинцем и указательным пальцем. В обиход рокеров и металлистов «козу» ввёл певец Ронни Джеймс Дио.Ронни научила этому жесту его бабушка, суеверная итальянка. По воспоминаниям Ронни, она складывала этот знак, если встречала цыган и прочих подозрительных людей, а внуку объясняла, что это защищает от «дурного глаза».
Особенности поведения и образ жизни
Большинство металлистов, покупая билеты на концерт метал-группы, предпочитают не сидячие места, а танцевальный партер. Во время концерта зрители в танцполе танцуют, прыгают, трясут головой, подпевают, громко кричат, показывают «козу». Музыканты поддерживают такое поведение поклон- ников: часто вокалист поворачивает микрофон в зал, чтобы зрители спели несколько строк; после окончания концерта музыканты бросают в толпу медиаторы и барабанные палочки.
Известна давняя связь культуры металлистов с культурой байкеров. Мотоциклы и скорость вообще воспеваются метал-группами как символ силы и независимости. В свою очередь, среди байкеров хэви-метал является наиболее популярной музыкой.
Среди металлистов популярна фантастическая и мистическая литература, мифология.
Металлисты обычно не ассоциируются с употреблением наркотиков, но считаются склонными к употреблению алкоголя (в особенности пива).
Мировоззрение
В отличие от других субкультур, субкультура металлистов лишена ярко выраженной идеологии и сосредоточена только вокруг музыки. Тем не менее, есть некоторые особенности мировоззрения, которые можно назвать типичными для значительной части металлистов. Тексты метал-групп пропагандируют независимость, самостоятельность и уверенность в себе, культ «сильной личности». Для многих металлистов субкультура служит средством отчуждения от «серой реальности», формой молодёжного протеста.
В прессе появлялись исследования, утверждающие, что интеллектуальный уровень металлистов зачастую довольно высок,
на основании чего делается вывод, что увлечение металлом может быть признаком интеллектуальности.
По результатам опроса 1000 одарённых подростков, проведённого в 2007 году, многие из них ответили, что слушают метал и другую рок-музыку тяжелых направлений для снятия стресса.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9373-vasnecov-viktor-myhajlovych-3786 | Презентація на тему «Васнецов Віктор Михайлович» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9373/3786-prezentaciya-na-temu-vasnecov-viktor-myhaylovych-skachaty.pptx | files/3786-prezentaciya-na-temu-vasnecov-viktor-myhaylovych-skachaty.pptx | Презентація на тему: «Васнецов Віктор Михайлович»
Виконала учениця 11 класу
Гаврилиця Анастасія
Вчитель Артемова І.П.
Віктор Васнецов(1848 – 1926) - російський художник і архітектор, майстер живопису на історичні та фольклорні сюжети, один з основоположників російського модерну в його національно-романтичному варіанті.
Народився 3 (15) травня 1848 в чуваському селі Лоп'ялі («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумськой волості Вятскої губернії (нині — Кіровскої області), в сім'ї православного священика, що походив із стародавнього вятського роду Васнецових. Себе художник вважав за скіфа.
Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народила шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово, де був побудований з модрини затишний будинок з мезоніном. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя.
Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Петербурзі — спершу у І. М. Крамського в Рисовальной школе общества поощрения художеств (рос. ) (1867–1868), потім в Художній Академії (1868–1875).
Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.
Біографія
На початку 1885 року отримав від А. В. Прахова запрошення взяти участь в розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевськая церква Спаса, епічні полотна. Все це дозволяє йому звернутися до розпису великих стін, створення монументально-декоративного простору.
Віруюча людина, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному Володимирському соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найввжливіші сюжети Старого і Нового завітів, зобразити російських історичних діячів, зарахованих до лику святих, прикрасити споруду орнаментами.
У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії.
Російський патріот-великодержавник. Після 1905 співчував Союзу російського народу, але не став його членом[1], брав участь в оформленні його видань.
Помер 23 липня 1926 року в Москві.
Родинна фотографія
Художник у зрілому віці
У творчості Васнецова яскраво представлені різні жанри, що стали етапами дуже цікавої еволюції: від побутовго малювання до казки, від станкового живопису до монументального, від приземленості сподвижників до прообразу стилю модерн. На ранньому етапі в роботах Васнецова переважали побутові сюжети, наприклад в картинах «З квартири на квартиру» (1876), «Військова телеграма» (1878), «Книжкова ятка» (1876), «Балагани в Парижі» (1877).
Віктор Васнецов розпочинав як художник-жанрист, спостережливий і вдумливий побутописець народного життя. У його картинах: «Чаювання у трактирі» (1874 р.), «Книжкова лавка» (1876 р.), «Із квартири на квартиру» (1876 р.), «Військова телеграма» (1878 р.), — лунає співчуття до «маленьких» людей.
Творчість
«Богатирі»1881-1898 рр.
Справжнім шедевром творчості Васнецова є картина «Богатирі» (1881-1898 рр.). Могутні фігури трьох захисників Русі — Іллі Муромця, Добрині Микитича і Олексія Поповича — у військових шатах; давньоруські воїни охороняють кордони вітчизни. Фон картини «Богатирі» створюють високі пагорби під похмурим небом, молоді ялини і густі трави, пересипані купою сірого каміння. На картині гарно видно, що кінь кожного богатиря за характером схожий на свого хазяїна. Міцний вороний кінь непереможного Іллі Муромця косить налитим кров'ю оком, білий кінь хитрого і ґречного Добрині сторожко принюхується до повітря, а рудий кінь хвацького Олексія Поповича, скубає траву, нашорошивши вуха. Створюється урочисте враження спокійної сили воїнів, які нікого не бояться, з власної волі надійно оберігають рідну землю від нашестя ворогів.
«Добриня, Ілля і Олексій Попович на богатирському виїзді споглядають у полі, чи немає де ворога, чи не ображають когось де-небудь», — так сформулював сюжет картини сам художник.
Пізніше головним напрямом стає билинно-історичне — «Витязь на роздоріжжі» (1882), «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880) «Альонушка» (1881), «Іван Царевич на Сірому Вовку» (1889) «Богатирі» (1881–1898), «Цар Іван Васильович Грозний» (1897).
В кінці 1890-х все помітніше місце в його творчості посідає релігійна тема (роботи у Володимирському соборі в Києві і в храмі Воскресіння в Санкт-Петербурзі, акварельні малюнки і підготовчі оригінали стінного живопису для собору святого Владимира).
Після жовтневого перевороту 1917 р. Васнецов продовжував працювати над народними казковими темами, створюючи полотна «Бій Добрині Микитича з семиголовим Змієм Гориничем» (1918); «Кощій Безсмертний» (1917–1926). Фасад Третьяковської галереї виконаний за його малюнками.
«Цар Іван Грозний», 1897 р.
У декоративній манері Васнецов зобразив суперечливість людського характеру («Цар Іван Грозний», 1897 р.). Цар Іоанн Грозний у Васнецова не лише деспот-мученик, він неординарна особистість. З повагою до розуму, сили і разом з тим зі страхом перед надмірною жорстокістю відображений цар Іоанн Васильович у народних переказах.
Цар стоїть на сходах свого терема, встелених червоним килимом. Ця людина, безумовно, розумна, хитра, підступна, але він цар, помазаник Божий на російському престолі, — з вікон його палат видно церковну маківку.
«Три царівни підземного царства» 1884 р.
В основі сюжету цього живописного твору лежить казка про Іванушку, який шукав свою мати у підземному царстві. Три гарні дівчини — символи багатства земних надр: золота, дорогоцінного каміння й міді — його зустріли у підземному царстві. Мідь художник замінив на вугілля, що уособлює енергію. Іван вивів із підземелля цих казкових царівен. Дівчина, що уособлює золото, як і належить, зображена в блискучому вбранні і короні, прикрашеній рожевими перлами. Дорогоцінне каміння-дівчина одягнена у сарафані, розшитому сапфірами, смарагдами і яшмою з масивними прикрасами на грудях і волоссі. А дівчину-вугілля, на відміну від її сестер, зображено простоволосою в строгому чорному вбранні. У неї нема в руках білої шовкової хустки, як у інших царівен, тому що вона — робітниця, над головою полум'яніє блакитний вогник. Похмурі скелі, на фоні яких стоять царівни, написані плоско, немовби театральна декорація. Однак жіночі образи психологічні й виразні.
«Царівна-жаба» ,1918 р.
«Царівна-жаба» (1918 р.) — ще один казковий сюжет, в якому проглядає ледь вловимий відчай. Царівна, що скинула жаб'ячу шкіру й одягнула розшите зелену парчеву сукню, несамовито танцює, а гуслярі й балалаєчники із запалом грають на своїх інструментах. Розписний червоний терем з усіх боків оточує дівчину різними відтінками цього кольору. Її рух спрямовано в бік відкритого простору тераси, звідки видно село на протилежному березі річки з народними гуляннями поблизу води. Гуси-лебеді у небі схилили свої довгі шиї в бік царівни, вони наповнюють нестримні веселощі драматизмом і тривогою.
.
«Аленушка»(1881)
«Иван-Царевич на Сером Волке», 1889
"Прощання князя Олега з конем", 1899
Прощание Олега с конем. Иллюстрация к "Песни о вещем Олеге" А.С.Пушкина. Акварель
«Літаючий килим», 1880
На казкову тему написаний «Килим-літак» (1880 р.). Летить Іван-царевич на яскравому килимі з давньоруськими візерунками понад дрімучими лісами, річками і болотами і освітлює шлях величезним ліхтарем. Це образ того, хто несе світло людям, хто є провідником у щасливе майбутнє. Художник достовірно передав підбитий шовком костюм царевича, вовняний візерунковий килим і товсте скло ліхтаря, за яким при уважному розгляді видно не полум'я, а жар-птицю, що розкинула свої золоті крила.
«Спляча царівна»,1900-1926 рр.
У картині «Спляча царівна» (1900-1926 рр.) зображено ошатний дерев'яний палац, оточений дрімучим лісом.
Царівна на своєму троні, всі її слуги, і звірі, і птахи занурені в глибокий сон. Сюжет цієї картини — суміш двох літературних сюжетів: «Казки про мертву царівну й семеро богатирів» О. С. Пушкіна і «Сплячої красуні» Ш. Перро. Візерунками прикрашене все: розкішний сарафан царівни, костюми скомороха і слуг, сукні дівчат, сарафан босоногої дівчинки, що заснула на сходинках з «Голубиною книгою» в обіймах. Людські обличчя, що зображують нареченого й наречену на центральних стовпах тераси, залишають надію на пробудження царівни від поцілунку любого її серцю витязя.
Академік живопису, ілюстратор Віктор Михайлович Васнецов помер у своєму будинку в Москві 23 липня 1926 року і похований на Введенському кладовищі. Книжки російських народних казок, ілюстровані Віктором Васнецовим, — одне із найзворушливіших спогадів нашого дитинства.
Віктор Васнецов — засновник романтичного стилю, зітканого з історичних мотивів, романтики, фольклору і символізму. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/931-the-life-of-william-shakespeare-9629 | Презентація на тему «The life of William Shakespeare» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/931/9629-prezentaciya-na-temu-the-life-of-william-shakespeare.pptx | files/9629-prezentaciya-na-temu-the-life-of-william-shakespeare.pptx | The life of William Shakespeare
April 23, 1564
Stratford-upon-Avon
Gilbert Shakespeare’s signature witnessing a deed dated 5 March 1610.
School
A classroom. Shakespeare set in the left corner near the shelves.
The back facade and playing ground.
School
William Shakespeare and his wife Anne Hathaway.
Children
Susanna Shakespeare
Judith Quiney
Model of the old theater where Shakespeare worked.
Theater "Globe"; engraving.
Henry Risley, Count of Southampton; 1590.
A blazon with a motto of family “Non Sanz Droict ” – “ Not without a right”.
Five extant signatures of Shakespeare.
Stratford-upon-Avon
Statue in Central Park, New York, by John Quincy Adams Ward, 1872.
The monument in Stratford-upon-Avon, designed by Lord Ronald Gower.
William Parker Ordway's statue in Chicago.
Bust of Shakespeare on the National Theatre building, Hviezdoslav Square, Bratislava.
Coade stone statue of Shakespeare at Bonaly Tower, Edinburgh.
Memorial in Southwark Cathedral, London.
Thank you for your kind attention! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9384-yaderna-zbroya-2007 | Презентація на тему «Ядерна зброя» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9384/2007-prezentacya-na-temu-yaderna-zbroya.ppt | files/2007-prezentacya-na-temu-yaderna-zbroya.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9394-brazylskyj-karnaval-15672 | Презентація на тему «Бразильський карнавал» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9394/15672-prezentaciya-na-temu-brazylskyy-karnaval-zavantazhyty.ppt | files/15672-prezentaciya-na-temu-brazylskyy-karnaval-zavantazhyty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9389-shvejnaya-furnytura-14744 | Презентація на тему «Швейная фурнитура» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9389/14744-prezentaciya-na-temu-shveynaya-furnytura.ppt | files/14744-prezentaciya-na-temu-shveynaya-furnytura.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9398-osnovni-informacijni-dzherela-tehnologiya-poshuku-informaciyi-zasobamy-internetu-13574 | Презентація на тему «Основні інформаційні джерела. Технологія пошуку інформації засобами Інтернету» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9398/13574-prezentaciya-na-temu-osnovni-informaciyni-dzherela-tehnologiya-poshuku-informaciyi-zasobamy-internetu.pptx | files/13574-prezentaciya-na-temu-osnovni-informaciyni-dzherela-tehnologiya-poshuku-informaciyi-zasobamy-internetu.pptx | Основні інформаційні джерела. Технологія пошуку інформації засобами Інтернету
Отже, розглянемо інформацію як провідний ресурс проекту, відповідні джерела інформації та засоби і прийоми її пошуку.
Усе інформаційне середовище поділяється на три типи джерел інформації:
• засоби масової інформації;
• людина;
• предметно-речове середовище.
Засоби масової інформації (ЗМІ)
ЗМІ — преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.
Преса — друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.
Телебачення – загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов’язаних з передачею зображень із звуковим супроводом на далекі віддалі. Телебачення є потужним засобом комунікації,засобом масової інформації. Водночас, у вужчому сенсі під телебаченням розуміють галузь техніки і відповідної технічної науки.
Телебачення було винайдене в 20-их роках 20 століття і відтоді поступово стало звичним в оселях людей та в різних областях діяльності, служачи для передачі інформації, розваг, реклами, моніторингу.
Радіо – область науки й техніки, пов'язана з передаванням на відстань електромагнітних коливань високої частоти — радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення — передача через радіо сигналів, мови, музики для необмеженої кількості слухачів.
Список українських радіостанцій
Люкс FM (Київ)
Радіо 24, Всеукраїнська мережа (Київ)
УР-1 (Київ)
УР-2 (Радіо "Промінь") (Київ)
УР-3 (Радіо «Культура») (Київ)
"Ретро FM" (Київ)
Радіо "Європа плюс Київ"
«Хіт FM» (Київ)
"Русское Радио — Україна" (Київ)
Улюблене Радіо (Київ)
"Авторадіо-Україна" (Київ)
Радіо "Europa Plus Україна" (Київ)
Радіо "Мелодія" (Київ)
"Стильне радіо "Перець FM" (Київ)
Радіо "M-FM" (Донецьк)
Розважальне Радіо № 1 «BEST FM Україна» (Донецьк, Маріуполь, Харків)
"Наше Радіо" (Київ)
Радіо «Ера»|Ера FM] (Київ)
"Просто Раді.О" (Одеса)
Радіо «Тиса FM» (Ужгород)
Радіо РОКС (Київ)
Радіо "Вести" (Київ)
Інтернет — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.
Послуги комп'ютерної мережі INTERNET
1.e-mail — електронна пошта;
2.групи новин;
3.списки поштової розсилки;
4.доступ до файлів віддалених комп'ютерів;
5.сеанси зв'язку з іншими комп'ютерами, під'єднаними до INTERNET;
6.пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;
7.спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart;
8.доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).
До основних способів пошуку в Інтернеті належать:
1. Вказівка (зазначення) адреси веб-сторінки. Це найшвидший спосіб пошуку. Його слід використовувати в тому випадку, коли точно відома адреса сторінки.
2. Переміщення за допомогою гіперпосилань. З його допомогою можна переходити зі сторінки на сторінку, шукаючи потрібну інформацію. Недоліком цього способу пошуку є те, що, користуючись гіпертекстовими посиланнями, можна нескінченно довго подорожувати Інтернетом. Враховуючи те, що в Інтернеті створені мільйони веб-сторінок, знайти потрібну інформацію таким способом не завжди вдається. 3. Використання спеціальних інструментів пошуку — добірок посилань, пошукових каталогів та систем, метапошуку. Ці інструменти мають спеціальні засоби організації пошуку що забезпечує ефективний пошук потрібної інформації в Інтернеті. Знайдену в результаті пошуку інформацію обов'язково потрібно проаналізувати. Ви повинні розуміти, що інформація, яка знаходиться в Інтернеті, не завжди достовірна, може бути застарілою, містити помилки.
Пошукові каталоги
Пошукові каталоги служать для пошуку інформації з різноманітних тем. Вони, як і добірки посилань, створюються вручну. Посилання на джерела інформації класифіковані в пошукових каталогах за темами, наприклад, освіта, наука, техніка, розваги, подорожі тощо. Кожна з цих тем може бути розбита на підтеми, що дозволяє звужувати область пошуку. Вибравши в каталозі тему, яка вас цікавить, ви отримуєте перелік посилань на інші сайти, з яких можна розпочинати пошук.
Пошуковий каталог — це структурований набір посилань на сайти з їх коротким описом.
Для пошуку потрібної інформації ви можете скористатися наступними пошуковими каталогами:
Діти України; Закладка; Ualist; МаvicaNET
Пошукові системи
Пошукова система — це комплекс програм і потужних комп'ютерів, здатних приймати, аналізувати й обслуговувати запити користувачів з пошуку інформації в Інтернеті.
Пошук у таких системах здійснюється за допомогою спеціальних програм, які постійно переглядають веб-сайти Інтернету, автоматично створюють каталоги посилань та підтримують відповідність між створеними каталогами і наявними в мережі матеріалами.
Ключове слово — це слово, яке в найбільшій мірі відображає інформацію, яку потрібно знайти.
Запит — це набір ключових слів, за якими відбувається пошук і відбір необхідних документів.
Формування запитів
1.Кількість посилань, які знайде пошукова система, та їх відповідність темі пошуку лежать від того, наскільки правильно сформульовано запит.
2. Перевіряйте орфографію.
3. Використовуйте малі літери.
4. Використовуйте подвійні лапки " ".
5. Використовуйте знаки + та -.
Дякую за увагу!
Виконала
Учениця 11-Б класу
Казанцева Анна |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9407-isaak-levitan-22379 | Презентація на тему «Ісаак Левітан» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9407/22379-prezentaciya-na-temu-isaak-levitan.pptx | files/22379-prezentaciya-na-temu-isaak-levitan.pptx |
Ісаак Ілліч Левітан
Ісаак Ілліч Левітан - народився в 1860 році в місті Кібарти, в невеликому містечку в Литві, в сім'ї дрібного службовця. В кінці 1860 року сім'я переїхала до Москви, де Ісаак навчався в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества протягом 10 років. У 1875 він втратив свою матір, а через два роки і батька. Подальший період став важким у житті юного художника: йому доводилося ночувати у родичів і друзів, а іноді в порожньому класі в школі. В училищі відмовилися брати з нього плату за навчання «на знак визнання його успіхів в мистецтві».
Автопортрет
Новатор пейзажного живопису. Уважне вивчення природи, володіння системою пленерного живопису допомогло художнику наділити пейзаж відчуттям повноти життя. Значну роль у художника відіграє небо, фарби якого повідомляють динаміку пейзажам. Серед найулюбленіших художником тем – ліс (“Березовий гай”), філосовські пейзажі (“Над вічним спокоєм”, ”Вечірній дзвін”) ліричні переживання природи(“ Озеро Русь”). Навчався Ісаак у відомих російських художників Олексія Саврасова і Василя Полєнова. Уже з 1884 року він демонстрував свої картини на П'ятій пересувній виставці («Сонячний день. Весна» і «Вечір», 1877 рік). За одну з робіт молодому автору вручили Малу срібну медаль. Найбільшу роль у формуванні особистості Левітана зіграв його улюблений учитель Олексій Саврасов - талановитий художник і прекрасний педагог.
КАРТИНИ
Брезовий гай
Над вічним спокоєм
Вечірній дзвін
Озеро Русь
Вечір на Волзі
Берег моря. Крим
Після дощу. Плесо
Тиша
У виру
Золота осінь
Залишки колишньої. Сутінки. Фінляндія |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9299-domashnyaya-aptechka-12040 | Презентація на тему «Домашняя аптечка» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9299/12040-prezentaciya-na-temu-domashnyaya-aptechka.pptx | files/12040-prezentaciya-na-temu-domashnyaya-aptechka.pptx | Домашняя аптечка
Подготовила ученица 11-Т класса
Боровикова Богдана
Зачем нужна домашняя аптечка?
Даже если вы внимательно следите за своим здоровьем,
застраховаться от всего сразу не получится.
И тем не менее, в каждой семье должна быть своя домашняя аптечка.
Для чего она нужна людям без медицинского образования? Чтобы
успеть оказать первую медицинскую помощь до прибытия участкового
врача или бригады скорой помощи.
Большинство из нас относятся к ней легкомысленно, годами не
пополняя ее и не проверяя сроки годности, а не которые даже
вовсе не заводят ее.
Итак, несколько полезных советов о том, какой должен быть
состав необходимой на все случаи жизни домашней аптечки.
Наводим порядок
Прежде чем собирать аптечку, лучше навести порядок в том, что у вас уже есть. Выбросьте старые лекарства с прошедшим сроком годности. Кроме того, не следует держать лекарства в ванной. Повышенная влажность не лучшим образом сказывается на препаратах, поэтому хранить их лучше в сухом, прохладном и темном месте.
В домашней аптечке должны храниться именно те медицинские препараты, с помощью которых можно оказать первую медицинскую помощь. Не стоит покупать очень дорогие лекарства. И конечно, следует знать, что при каком недуге стоит принимать.
На аптечку можно наклеить листочек с телефона поликлиники, семейного и других нужных вам медицинских служб и аптек.
Напишите на листке все, что есть в вашей аптечке (с указанием сроков годности, если ограничены) и прикрепите этот список к ее крышке.
Основные правила хранения
Общее правило – хранить лекарство следует в темном, прохладном месте, подальше от детей и животных. При хранении, на каждом лекарстве должно написано его название срок годности, и очень желательно, чтобы оно лежало в родной упаковке и вместе с инструкцией. В ней должно быть сказано, при какой температуре их можно держать дома.
Один раз примерно в полгода необходимо проводить ревизию всех лекарств в аптечке, пополнять запасы и выбрасывая с истекшим сроком годности.
Их имеет смысл поместить именно на кухне, найдя темное место без повышенной влажности. Почему? По статистике, именно в кухонной зоне происходит большая часть бытовых травм. Порезы и ожоги, которые мы получаем во время приготовления пищи, могут быть очень серьезными! Поэтому приготовьте следующие предметы и лекарственные средства:
Средства быстрого реагирования
Средства быстрого реагирования
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Какие еще вещи и лекарства однозначно стоит держать дома? Вот примерный
список:
Термометр
Он должен быть в каждом доме. Повышение температуры тела сопутствует многим заболеваниям, поэтому без термометра никак не обойтись – он в любой момент поможет проверить, все ли в порядке.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Антисептик
Мыла и воды может оказаться достаточно для очистки кожи вокруг небольшой царапины или пореза. А вот для существенного снижения риска инфекции стоит использовать антисептик. Перекись водорода или медицинский спирт вполне подходят.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Ацетилсалициловая кислота (аспирин) и парацетамол
Эти лекарства в первую очередь требуются нам при простуде и гриппе. Они используются для снижения температуры тела, и без их присутствия в домашней аптечке никак не обойтись.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Лейкопластырь
Большинство царапин отлично заживают сами по себе, но если царапина расположена так, что в нее может попасть грязь или же она будет постоянно натираться одеждой, то стоит применить лейкопластырь.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Пинцет
Пинцет и щипчики могут очень пригодиться для удаления различных проблемных заноз. Впрочем, применений им найти можно достаточно много, а потому однозначно стоит держать под рукой.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Зубная нить
Когда вы чистите зубы, но не применяете зубную нить, то вы не очищаете ротовую полость на 100%. Фактически, без зубной нити вы лишаете себя профилактики заболеваний десен, которые являются основной причиной потери зубов у взрослых.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Крем для мышц
Крем против боли в мышцах для успокоения утомленных мускулов или боли в нижнем отделе спины просто необходим. Разумеется, применять подобные кремы стоит с осторожностью, так как в некоторых из них содержатся ингредиенты, способные нанести вред при передозировке.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Стерильная марля
Марля или бинт пригодятся в случае повреждений более серьезных, чем порез бумагой, при которых лейкопластыря уже будет мало. Не забывайте только менять повязки и в случае особо глубоких порезов проконсультироваться с врачом.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Таблетки и сиропы от кашля
Кашель – один из основных симптомов при простуде, а простуда наиболее распространенный недуг, который случается часто и застает нас врасплох. Такие лекарства – незаменимое средство, особенно если у вас высокая температура, и вы уже не можете сами запросто сбегать в аптеку.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Успокаивающие средства: настойка валерианы, пустырника
Универсальное средство для повышения иммунитета и ударной борьбы с инфекцией.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Болеутоляющие
Обезболивание - сложная наука. Чувствительность к боли и эффективность обезболивающих препаратов - вещь довольно индивидуальная. При сильной головной или зубной боли помогут анальгин и цитрамон. Также от головной боли многим помогает "Цитропак", "Спазмалгон", от зубной "Темпалгин« при менструальных "Кетанов«. При спазмах, коликах - "Но-шпа", "Спазмалгон" таблетки.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Сердечные боли
На случай боли в сердце лучше всего иметь валерианы экстракт в таблетках или настойку в каплях, для успокоения - корвалол, можно настойку пустырника, на случай обморока (и для выведения пятен) - аммиака раствор (он же нашатырный спирт).
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Изжога
Для уменьшения боли при изжоге или повышения кислотности желудочного сока хорошо помогают "Фосфалюгель", "Маалокс", "Гастрогель" суспензии в пакетиках, и ни в коем случае не содовый раствор - он только повысит кислотность.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Противогрибковые препараты
Если вы обнаружили на ногтях грибок, не ждите, пока он начнет доставлять вам очень серьезные неприятности. Нужно сразу обратиться в больницу.
От потливости ног - паста Теймурова, кора дуба для дезодорирующих ванночек.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Аллергия
От аллергии лекарств назначают культовый диазолин или димедрол, у которых куча побочных эффектов. Оптимально - "Кларитин". Наружные противоаллергические препараты содержат гормоны, кроме геля "Фенистил".
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Заложенность носа
Пиносол - наименее вредные капли в нос при насморке, содержит эфирные масла, ментол, , не сушит, не сужает сосуды, хорошо "пробивает" заложенность носа.
Эктерицид - масляный раствор антисептика - не сушит, не сужает сосуды, масляный раствор покрывает слизистую носа, дольше вещество может удержаться и убивать микробы на слизистой.
Лидеры «хит-парада» домашних лекарств
Простудные заболевания
Для облегчения состояния при простудных заболеваниях лучше иметь какой-нибудь многокомпонентный препарат - например, несколько пакетиков «Фармацитрона», «Фервекса», «Антигриппина». При ангине, кроме полосканий неплохо использовать таблетки или леденцы для рассасывания, например «Фарингосепт»или «Стрепсилс».
Марлевая маска поможет не заразить окружающих гриппом, а «Оксолиновая мазь» - самому не заразиться во время эпидемии.
Всё под рукой!
Хорошо, если ваша домашняя аптечка будет с вами не только дома, но и во время отдыха на природе или путешествия. Приобретая лекарственные препараты в аптеке, учитывайте свои особенности, если они могут привести к сложности похода в нее, особенно если человек живет один. Пусть самое необходимое будет готово заранее.
И не забывайте – аптечка должна быть недоступна для детей и домашних животных.
Спасибо за внимание! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9401-iranske-kylymarstvo-22075 | Презентація на тему «Іранське килимарство» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9401/22075-prezentaciya-na-temu-iranske-kylymarstvo-pereglyanuty.pptx | files/22075-prezentaciya-na-temu-iranske-kylymarstvo-pereglyanuty.pptx | Іранське килимарство
Підготувала
учениця 11 класу
Руденко Альона
Історія килимарства
Ручне килимарство існує з тих часів, коли люди навчилися виробляти пряжу і тканини з волокнистих матеріалів. Батьківщиною килимарства вважається Персія. Історики вважають, що тодішні східні кочівники ткали щільні теплі полотна, щоб мати можливість швидко облаштувати житло. В умовах кочового життя захищали від вітру й піску, дозволяли розділити приміщення чи прикрасити його. Трансформація практичного полотна у твір мистецтва почалася, очевидно у часі, коли кочівники стали вести осілий спосіб життя.
Перські килими (іранські килими)
Прадавнє мистецтво килимарства передавалося в Персії від покоління до покоління й вважалося найдорожчою сімейною цінністю. Килими ткали в домашніх умовах, для сімейного користування або в подарунок. Приблизно в III ст. н. е. з’явилися мануфактури.
На перших килимах зображувалися примітивні малюнки, але згодом ці вироби перетворилися на витвори мистецтва. Надзвичайно витончені зразки були створені ісламськими килимарями, бо для мусульманина килим був священним місцем, на якому він молився.
Композиція візерунка на більшості килимів складалася з центрального поля, яке займало більшу частину килима, і своєрідної рамки навколо нього з численними орнаментальними смугами. Як правило, такі візерунки були симетричними відносно центру.
Не прийнято було зображувати конкретні життєві сюжети через заборону ісламу на змалювання живих створінь. Але на найдавніших килимах популярним зображенням була сцена полювання на різноманітних тварин.
Центральне місце у мистецтві східного килимарства відводилося абстрактному символу. Кожний завиток на килимі мав особливе символічне значення. Наприклад, дуже поширеним було зображення фігури у вигляді великої коми або краплі, яке символізувало вогонь — втілення божественної справедливості. На весільних килимах часто зображували листя винограду чи інжиру.
Основні елементи на центральному полі килиму, розташовані у формі трикутника, п’ятикутника або арки, вказували на те, що цей килим використовувався для молитви. Релігійне забарвлення мав і вибір кольору: червоний був найпопулярнішим і означав щастя, а зелений у давнину не використовувався, бо вважався кольором великого пророка ісламу, і його у жодному випадку не можна було топтати.
Залишки фрагментів “Весняного килиму” царя Хосрова І (5 ст до н.е.). Вага – декілька тонн, з золотим та срібним плетінням, з коштовним камінням.
У кустарно-ремісничому виробництві країни й сьогодні особливе місце займає килимарство. Іранські килими ручної роботи високо цінуються в усьому світі. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9254-arhitekturnyj-lviv-5077 | Презентація на тему «Архітектурний Львів» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9254/5077-prezentaciya-na-temu-arhitekturnyy-lviv.pptx | files/5077-prezentaciya-na-temu-arhitekturnyy-lviv.pptx | Архітектурний Львів: подих Ренесансу
Міністерство освіти і науки та спорту України
Охтирської загальноосвітньої школи I-III ст. №4
імені Остапа Вишні
Охтирської міської ради
Підготовила:
учениця 10 класу
Більченко М.
Перевірила:
Перерва В.І.
2012 р.
Історія проникнення європейського Ренесансу на українські землі
Причина , із– за якої Львів відбудовували у ренесанському стилі
Архітектори що відіграли велику роль у відбудовуванні
Площа Старий Ринок
«Високий замок» та «Низький замок»
Різновиди Ренесансу в житловій архітектурі
Житловий будинок
Чорна кам’яниця
Будинок Конякта
Вежа Корнякта
План
Каплиця Трьох Святителів
Костел і монастир Бенедиктинок
Каплиця Кампіанів
Каплиця Боїмів
Висновок
Вікторина
З 1569 року після утворення єдиної Речі Посполитої українські землі було включено до складу так званих коронних земель. У той час, коли в Європі розвивається мистецтво Відродження, в архітектурі Україн панують давньоруські, візантійські, готичні традиції. Але поступово в Україну (особливо в західні землі) проникають і поширюються впливи європейського Ренесансу.
Історія проникнення європейського Ренесансу на українські землі
Влітку 1527 року у Львові на вулиці Пивоварів (тепер Театральна) виникла пожежа. На другий день Львів являв собою суцільне
Причина , із – за якої Львів відбудовували у ренесанському стилі
згарище.
Але протягом відносно короткого часу, місто було відбудовано в новому, ренесансному стилі.
Провідну роль в архітектурі 2-ої пол. XVI ст. у Львові відіграють італійські архітектори Петро Барбон, Паоло Домінічі, якого у Львові називали Павлом Римлянином, Петро Італієць та ін. Працювали у Львові також німецькі, польські архітектори і місцеві майстри. В 1572 році у місті було створено спеціальний цех будівельників. Найкращі ренесансні споруди Львова створили видатні зодчі, котрі працювали поза цехом.
Архітектори що відіграли велику роль у відбудовуванні Львова
Львів планувався по-новому. Зберігалося тільки середньовічне розміщення центру –ринкова площа з ратушею. Центральна частина міста була укріплена камінними стінами та вежами, передмістя мали дерево-земляні укріплення. У другій половині XVI – першій половині XVII століття було проведено значні роботи із розширення та влаштування нових укріплень.
Площа Старий Ринок
Нові вежі були відкритими з боку міста. Специфіка будинків на площі Ринок диктувалася магдебурзьким правом: на вузьких ділянках споруди розміщалися суцільною шпалерою. Отже, вся увага приділялася фасаду, що набував першочергового значення.
Площа Ринок – Серце Львова
Над містом на високій замковій горі розміщений так званий „Високий замок”, заснований давньоруськими князями; в укріпленнях центра міста, в його північно-західному куті,
«Високий замок» та «Низький замок»
розташовувався так званий „Низький замок”.
«Низький замок»
У Львові зіткнулися два різновиди Ренесансу в житловій архітектурі: італійський та німецький, на яких дуже позначились місцеві традиції. Будинки завершувались не трикутним щитом (як у містах Північної Європи), а рівною горизонталлю на зразок італійських палаццо. На першому поверсі асиметрично розміщувались вхідні двері та вікна. Це диктувалося господарським призначенням цієї частини будинку. Гармонійне поєднання цілості залежало від таланту будівничого.
Різновиди Ренесансу в житловій архітектурі
На планування житлового будинку впливали форма та розміри ділянок. Зазвичай, це прямокутник зі сторонами 10 – 12 м по вулиці та 20-30 м вглиб кварталу. По довжині будинок зазвичай членувався на три частини. Для планування другого та наступних поверхів було влаштування у бік вулиці двох житлових приміщень: „світлиці” з двома
Житловий будинок
вікнами та „хати” з одним вікном. Сильні стельові балки прикрашались різьбленням, надписами та розписом.
Колись вона називалася іменем власника Альберті, для якого почали її будувати в 1588 – 1589 роках Петро Барбони і Павло Римлянин . Вся фасадна стіна покрита „діамантовою” рустикою. Наличники вікон і дверей обрамляють чудові орнаменти – мотив виноградної лози. Інтер’єри будинку вдало розміщені і пишно оздоблені порталами, які покриті викарбуваними в камені орнаментами. Найрозкішнішою деталлю інтер’єрного декору є оздоблення фрамуги вікон другого поверху – орнамент у рельєфі з мотивом гнутої виноградної лози, звисаючі грона якої клюють пташки.
Чорна кам’яниця
Будинок Корнякта було побудовано в 1580 році архітектором Петром Барбони на замовлення православного купця Костянтина Корнякта, члена Ставропігійського братства. Своєю архітектонічною цільністю, монументальною величчю і стильовою єдністю, будинок перевершує все, що було збудоване в старому Львові з цивільної архітектури.
Будинок Корнякта
Це шедевр, що виходить за межі Львова, стаючи поряд із славними європейськими спорудами ренесансного зодчества. Будівля зведена на місці трьох попередніх кам’яниць: двох – від площі Ринок, одної – від вулиці Бляхарської (тепер Ставропігійської). Деякі частини з двох перших так і залишились тут: підвали, готичний зал тощо.
Вежа призначалася під дзвіницю — фортечний пост під час облог і спостережний пункт у протипожежних цілях. Спочатку було тільки три поверхи. Споруда поєднала класичні форми з традиціями української архітектури — дерев'яними вежами-дзвіницями. Вежа, будівництво якої закінчилося 1580 p., стала символом Львова. Для львівської архітектури другої половини XVI століття вежа Корнякта мала важливе значення — Ренесанс у ній запанував цілковито.
Вежа Корнякта
Каплиця Трьох Святителів
Продовженням закладеної у вежі Корнякта ренесансної програми було спорудження каплиці Трьох Святителів (1578-1590). Споруда поєднала здобутки італійського Ренесансу з традиціями українського зодчества, вираженими у вирішенні її як однозального куба з трьома верхами. Замріяний ліризм будівлі особливо виділяється в порівнянні з мужньою силою вежі.
Закладений в 1595 році, монастир бенедиктинок служив одночасно і фортецею під час облог міста. Костел бенедиктинок невеликий, з вузькими стінами-бойницями, могутніми контрфорсами нагадує костели-фортеці XV ст. Будівництво костелу тривало майже чверть століття. Споруда вражає своєю неузгодженістю: головний куб її вирішений в традиціях Ренесансу, а фасад несе на собі вплив північноєвропейського маньєризму. Чисті риси Ренесансу збереглися в боковому фасаді і вівтарній частині: великі площини стін діляться пілястрами, на які спираються архівольти, фриз – метопи і тригліфи.
Костел і монастир Бенедиктинок
Вона створена як родинна усипальниця за наказом Мартина Кампіана, найвпливовішого городянина Львова, що був у ньому повновладним володарем. Ясна логіка конструкцій каплиці, її дидактично-повчальний характер оздоблення, благородна простота в сполуці з чисто світськими рішеннями естер’єра ставлять цю пам’ятку в ряд найвидатніших у Львові.
Каплиця Кампіанів
В каплиці Боїмів помітні запозичення зі Зигмунтівської каплиці у Кракові. Це, перш за все, загальне архітектонічно-конструктивне рішення. Будівля центрична, квадратна в плані, перекрита куполом. Все ж традиції і культурна атмосфера тогочасного Львова зумовили створення цілком оригінальної споруди, яка не має ні аналогії, ні повторень.
Каплиця Боїмів
Працюючи над проектом я дізналася :
історію проникнення європейського Ренесансу на українські землі ,
причину , із– за якої Львів відбудовували у ренесанському стилі
архітекторів що відіграли велику роль у відбудовуванні
Я ознайомилася та дослідила архітектурні споруди які стоворювалися в ренесаському стилі . Мене вразила їхня краса та історія .
Я вважаю що ознайомившись з моєю презинтацією ви дізналися більше про архітектуру Львова.
Висновок
Ренесансна архітектура Львова
http://septima.net.ua/ukr/statii/renescansnaya-arkhitektura-lvova-4-4
Культура України кінця ХIV- першої половини ХVIІІ ст.
Високий замок http://travellviv.com/uk_vysokuy_zamok.html
Фотопроект Николая Кравцова «Моменти з минулого Львова», старинные фото города и наши дни. http://www.archdesignfoto.com/
Фотографії старого Львова http://photo-lviv.in.ua/ploscha-rynok-sertse-lvova/
http://old.lviv.ua/fotografii_starogo_lvova_3.php
Використані джерела
Вікторина
Після якої події в Україну поступово проникає і поширюється Європейський Ренесанс ?
після розпаду єдиної Речі Посполитої
після утворення єдиної Речі Посполитої
після підписання Люблінської унії в 1569 р.
Питання 1
Яка причина відбудови Львова в ренесанському стилі?
відбувся повінь
жителі міста прагнули зробити львів найкрасивішим
виникла пожежа
Питання 2
Які архітектори зіграли провідну роль в 2-й пол. XVI ст.?
Петро Барбон, Павло Римлянин
Іван Римлянин , Петро Італієць
Костянтин Корнякт, Данило Барбон
Питання 3
Львів планувався по-новому. Що середньовічного зберігалося в архітектурі ?
Зберігалося тільки середньовічне розміщення центру –ринкова площа з ратушею
Зберігся «Новий замок»
Зберіглося розміщення парку
Питання 4
Що зображено на малюнку?
Чорна кам’яниця
Площа Ринок
Площа Галицька
Питання 5
Яким правом диктувалася специфіка розміщення будинків на площі Ринок?
правом на положення будинка
магдебурзьким правом
Питання 6
Які два різновида « зіткнулися » у Львові?
польський та німецький
французький і польський
італійський та німецький
Питання 7
На скільки частин членувався будинок ?
на 3 частини
на 4 частини
на 2 частини
Питання 8
Що зображено на фото?
Відповідь:
Фото-опитування
Чорна кам’яниця
Що зображено на фото?
Відповідь:
Фото-опитування
Будинок Корнякта
Що зображено на фото?
Відповідь:
Фото-опитування
Каплиця Трьох Святителів
Що зображено на фото?
Відповідь:
Фото-опитування
Вежа Корнякта
Що зображено на фото?
Відповідь:
Фото-опитування
Каплиця Кампіанів
Що зображено на фото?
Відповідь:
Фото-опитування
Каплиця Боїмів
Ні , ти відповів невірно!
Так, це правильна відповідь! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9372-najvidomishi-arhitekturni-pamyatky-franciyi-17591 | Презентація на тему «Найвідоміші архітектурні пам’ятки Франції» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9372/17591-prezentaciya-na-temu-nayvidomishi-arhitekturni-pamyatky-franciyi.pptx | files/17591-prezentaciya-na-temu-nayvidomishi-arhitekturni-pamyatky-franciyi.pptx | Робота
учениці 11 класу
Домажирської ЗОШ
I – III ступенів
Гусак Христини
Найвідоміші архітектурні пам’ятки Франції
Версаль, палацово-парковий ансамбль в 22 кілометрах від Парижу, був задуманий Людовиком XII, який планував побудувати там усього лише невеликий мисливський замок. Але потім, за часів правління Людовика XIV створювалися навколишні споруди.
Палац Версаль був резиденцією королів Франції до революції. Палац - це основна частина ансамблю. Версаль знаменитий шістьма шалено розкішними залами в стилі суміші бароко і класицизму. Особливо відомим є зал - Дзеркальна галерея, довжина якого складає 73 метри! У приміщенні - 17 вікон і безліч дзеркал. Над розписом плафонів попрацював знаменитий художник Лебрен. Саме тут було підписано знамениту Версальську угоду.
Над будівництвом Версаля працювали такі архітектори, як Луї Ліво і Жюль Ардуэн-Мансар, творець парку - Андре Ленотр. Версаль по праву вважається найбільшим і одним з.
Навколо палацу розташований один з найбільших і красивих парків усієї Європи, що складається з безлічі терас. Тут же ви побачите безліч великих скульптур і інших декоративних елементів.
Палац Версаль
Собор Паризької Богоматері (Notre Dame de Paris) Заснований у XII столітті архієпископом Паризьким Морісом де Сюллі. Один з кращих видів на собор відкриється з набережною, якщо Ви перетнете міст через Сену і опинитеся на Лівому Березі.
Колись собор планували знести, але завдяки популярності роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» і загального інтересу до готичного періоду, виник рух за відновлення собору в його прославленому вигляді. Роботи проводилися під керівництвом Віолі-ле-Дюка,прославленого архітектора. Вдома старого Парижа створювали відчуття нагромадження насобор, і, після повторного дизайну міста, їх було вирішено знести, щоб собор був видний у всій красі з Папертной площі. Це найбільш виграшна позиція для собору, з площі видно три порталиXIII століття, де відображені Богородиця, сцени Страшного Суду і свята Анна. Величезнийінтер'єр собору, диво середньовічної інженерної думки, вміщає 6000 чоловік. Окрасою соборуслужать також і барвисті вітражі.
Під Собором Паризької Богоматері розташований Археологічний Склеп (Крипта), в ньомузнаходяться археологічні знахідки, починаючи з епохи римлян і кінчаючи XIX століттям.
Собор Паризької Богоматері
Е́йфелева вежа́ — найвідоміша архітектурна пам`ятка Парижу, що являє собою символ сучасної Франції. Вежа є популярним туристичним об`єктом, вона щорічно приймає близько 5,5 мільйонів відвідувачів. Вежа збудована в період з 1887 по 1889 конструктором Густавом Ейфелем на Марсовому полі. Висота вежі 300 метрів, не беручи до уваги 22 метрову телевізійну антену на її верху. Вага всіх металічних конструкцій 7 300 тонн, загальна ж маса становить 10 000 тонн. Вежа майже вдвічі вища найбільших споруд того часу.(Піраміда Хеопса 137 м, Кельнський Собор 156 м, Ульмський собор 161 м та ін.). Її фундамент зведений з бетонних масивів. Коливання вежі під час буревію не перевищує 15 см. Була зведена як символ та використовувалася як вхідна арка паризької Всесвітньої виставки 1889 року.
Ейфелева вежа
Лувр (фр. Musée du Louvre) — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до 19 століття на площі понад 60 000 м².
Музей розташований в палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці 12 століття при Філіпі II. Створення королівської резиденції в Луврі розпочали у 1546 році (архітектор П'єр Леско). Квадратний двір палацу створили архітектори Лемерсьє, а наприкінці 17 століття добудував Луї Лево. Лувр ставав конгломератом різностильових споруд від доби відродження до класицизму (східна Колонада Лувру, архітектор Клод Перро). Будівельні роботи припинилися за короля Луї XIV, що переніс королівську резиденцію в улюблений Версаль.
Музей Лувр
Базиліка Сакре-Кер (фр. Basilique du Sacré Cœur або– католицький храм в Парижі, споруджений між 1876 та 1910 роками за проектом архітектора Абаді в римсько-візантійському стилі, розташований на вершині пагорба Монмартр, у найвищій точці (130 м) міста. Пропозицію про спорудження нового храму на згадку про жертви франко-пруської війни, було висловлено в 1871 році. Й хоча ідея зазнала нищівної критики, вона все-таки здобула підтримку депутатів, що в 1873 році дали згоду на будівництво. Кошти на спорудження церкви збиралися через громадську передплату. При закладенні першого каменю (16 червня 1875 року) в ґрунт пагорба було покладено бронзовий медальйон з написом «Франція підносить Христові Монмартрську базиліку», а також скриньку з французькими медалями та пергамент з протоколом церемонії закладення першого каменя базиліки Сакре-Кер.
Невдовзі роботи було призупинено з метою укріплення ґрунту пагорба, під яким знаходилися старовинні каменоломні. Будівництво закінчилося лише в 1914 році Освячення церкви відбулося в 1919 році.
Базеліка Сакре Кер
Тюїльрі́ (фр. Tuileries) — колишній королівський палац в Парижі. Раніше розташовувався на правому березі р. Сени. 24 травня 1871 року під час Паризької комуни згорів і був знесений. На місці зруйнованого палацу зараз знаходиться однойменний «парк Тюїльрі». Сад розташований при палаці Тюїльрі був закладений у 1600, пізніше у 1655 планування було вдосконалене знаменитим садовим архітектором Людовика XIV Ленотром у французькому стилі, з терасами, великими прямими алеями, квітниками, басейнами, фонтанами тощо. Наполеон I прикрасив цей сад ще більше, встановив орнаментальне огородження.
Парк Тюїльрі
Ле-Мон-Сен-Міше́ль (Le Mont-Saint-Michel) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нижня Нормандія. Населення — 43 осіб. Назва департаменту походить від скелястого острова названого на честь Архангела Михаїла, на якому розташоване абатство Мон-Сен-Мішель. Архітектурний комплекс і унікальна природа роблять Мон-Сен-Мішель найбільш відвідуваним туристичним місцем у Нормандії. Комплекс розташований на острові-скелі, що височіє над середнім рівнем моря на 78,8 м, і різко виділяється на тлі навколишнього його простору бухти і плоского берега. Острів являє собою гранітний конус, периметр якого становить 1 км.
церква Mont-St-Michel
Спочатку острів називався «Могильна гора» (Mont Tombe). За легендою, архангел Михайло повелів єпископу Обберу побудувати на цій скелі церква. Єпископ сумнівався, чи правильно він витлумачив знамення, так що св. Михайлу довелося тричі явитися Оберу. Тільки після того, як, за однією версією, архангел Михайло постукав єпископу по голові перстом, а за іншою версією - пропалив йому мечем рясу, Обер почав будівництво храму. Церкву вирішено було побудувати у формі грота, як символ печери, де з'явився архангел Михаїл. Будівництво абатства Сен-Мішель почалося в 11 столітті і завершилося у 16 столітті. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9397-mizhnacionalni-vidnosyny-v-ukrayini-20156 | Презентація на тему «Міжнаціональні відносини в Україні» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9397/20156-prezentaciya-na-temu-mizhnacionalni-vidnosyny-v-ukrayini.pptx | files/20156-prezentaciya-na-temu-mizhnacionalni-vidnosyny-v-ukrayini.pptx | Міжнаціональні відносини в Україні
Загалом за етнічним складом населення
Україна належить до числа поліетнічних
країн. Це зафіксовано юридично у
Конституції України та законах України.
Зокрема, відповідно до Конституції
України всі громадяни України, незалежно
від їхньої національної приналежності,
віросповідання, походження, місця проживання,
політичних переконань, культурної та мовної самоідентифікації, утворюють український народ.
У Статті 11 Основного закону України вказується, що держава сприяє розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Стаття 3 Закону України «Про національні меншин в Україні» (1992 р.) до числа національних меншин відносить «групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою».
Етнічні групи населення України
Поліетнічність населення, яка утворилася в Україні, має виразну специфіку: з усіх етнічних неукраїнців понад 80% становили етнічні росіяни. Іншим аспектом української поліетнічності є питання визначення мовної ідентичності. Зокрема, біля 5 млн етнічних українців, згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, вважають російську мову рідною мовою. Сьогодні в Україні існує 3 мегамовні групи — україномовні українці, російськомовні українці та російськомовні росіяни.
У складі населення Автономної Республіки Крим кримські татари становлять вже 12,1%. У порівнянні з 1989 роком їхня кількість у Криму збільшилася у 6,4 раза. Варто зауважити, що кримські татари повернулися та повертаються з вигнання, яке було спричинене сталінською депортацією цього цілісного народу з території Криму у 1944 році.
Проблеми ромської громади
Окремо потрібно звернути увагу на взаємини з ромами та основні проблеми, які існують у цього народу в Україні. За даними Всеукраїнського перепису населення на 2001 рік, громада ромів України налічувала близько 47,6 тис. осіб, з яких близько 14 тис. проживає на Закарпатті і по понад 4 тис. у Донецькій, Дніпропетровській та Одеській областях.
Однак рівень освіти ромів традиційно залишається найнижчим у порівнянні з іншими національними меншинами України. За даними Українського інституту соціальних досліджень (УІСД), близько половини ромських дітей не відвідують школу або регулярно пропускають уроки. Найбільш неблагополучна ситуація з освітою спостерігається у місцях компактного проживання ромів на Закарпатті та Харківщині.
Проблеми ромської громади
Високим залишається рівень захворюваності та смертності серед ромів, особливо серед дітей. Одна з найбільших проблем ромської громади — незабезпеченість житлом та його перенаселення. За результатами опитування УІСД, переважна більшість опитаних ромів мешкають у приватних будинках (якими є здебільшого дерев’яні бараки) і лише 4% у власних окремих квартирах.
Можна побачити, що актуальності набувають міжнаціональні взаємини, пов’язані з міграцією до України представників тих громад, які традиційно не проживали на її теренах. Внаслідок міграційних процесів за останні роки в Україні зросла кількість азербайджанців. Чисельність більшості інших національних груп, зокрема, болгар, молдаван, білорусів, євреїв, татар, циган, німців, — скоротилася.
В період з 14 по 25 вересня 2012 було проведено дослідження громадської думки населення України щодо стану міжнаціональних відносин у Україні.
Самоідентифікація мешканців україни (ким вони вважають/ відчувають себе у першу чергу)
Оцінка міжнаціональних відносин в Україні (у відсотках)
Чи можливі в україні серйозні конфлікти на національному ґрунті? (у відсотках)
______________________________________________________________________________ |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9409-kinematograf-ukrayiny-6575 | Презентація на тему «Кінематограф України» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9409/6575-prezentaciya-na-temu-kinematograf-ukrayiny-skachaty.ppt | files/6575-prezentaciya-na-temu-kinematograf-ukrayiny-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/939-sir-joshua-reynolds-9122 | Презентація на тему «Sir Joshua Reynolds» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/939/9122-prezentaciya-na-temu-sir-joshua-reynolds-skachaty.pptx | files/9122-prezentaciya-na-temu-sir-joshua-reynolds-skachaty.pptx | Sir Joshua Reynolds (16 July 1723 – 23 February 1792)
Rembrandt
Rubens
Van Dyck
Self-portrait (17 years old)
Thomas Hudson
The Eliot Family
Sir Joshua Reynolds, Self-Portrait when Young (1752)
Francis Beckford (1755)
Suzanna Beckford (1756)
Reynolds's works (1755-1769)
Lady Anstruther (1761)
Sir Watkin Williams-Wynn and his Mother (1768)
Reynolds's works (1755-1769)
Reynolds's works (1755-1769)
The Archers (1769)
The Royal Academy (founded in 1768)
Reynolds's works (1773-1777)
Ugolino and his children (1773)
Reynolds's works (1773-1777)
Master Crewe as Henry VIII (1775-76)
Lady Caroline Scott as Winter (1777)
Reynolds's works (1773-1777)
The Family of the Duke of Marlborough (1777)
Sir Joshua Reynolds
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9403-mykola-ivanovych-mihnovskyj-12770 | Презентація на тему «Микола Іванович Міхновський» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9403/12770-prezentaciya-na-temu-mykola-ivanovych-mihnovskyy.ppt | files/12770-prezentaciya-na-temu-mykola-ivanovych-mihnovskyy.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9361-ergonomyka-16580 | Презентація на тему «Эргономика» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9361/16580-prezentaciya-na-temu-ergonomyka.ppt | files/16580-prezentaciya-na-temu-ergonomyka.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9423-myhayl-vasylevych-nesterov-16820 | Презентація на тему «Михаил Васильевич Нестеров» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9423/16820-prezentaciya-na-temu-myhayl-vasylevych-nesterov.ppt | files/16820-prezentaciya-na-temu-myhayl-vasylevych-nesterov.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9422-proekt-na-vygotovlennya-stilcya-8645 | Презентація на тему «Проект на виготовлення стільця» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9422/8645-prezentaciya-na-temu-proekt-na-vygotovlennya-stilcya.ppt | files/8645-prezentaciya-na-temu-proekt-na-vygotovlennya-stilcya.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9387-aleksandr-nykolaevych-ostrovskyj-2410 | Презентація на тему «Александр Николаевич Островский» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9387/2410-prezentacya-na-temu-aleksandr-nikolaevich-ostrovskiy.pptx | files/2410-prezentacya-na-temu-aleksandr-nikolaevich-ostrovskiy.pptx | Александр Николаевич Островский
(1823 - 1886)
Родители
Александр Николаевич Островский родился 31марта (12 апреля) 1823 года в Москве на Малой Ордынке.
Отец его, Николай Фёдорович, был сыном священника, сам окончил Костромскую семинарию, затем Московскую духовную академию, однако стал практиковать как судебный стряпчий, занимаясь имущественными и коммерческими делами; дослужился до чина титулярного советника, а в 1839 году получил дворянство.
Мать, Любовь Ивановна Саввина, дочь пономаря, ушла из жизни, когда Александру шёл всего восьмой год.
В семье было четверо детей. Семья жила в достатке, уделялось большое внимание учёбе детей, получавших домашнее образование.
Через пять лет после смерти матери отец женился на баронессе Эмилии Андреевне фон Тессин, дочери обрусевшего шведского дворянина. С мачехой детям повезло: она окружила их заботой и продолжила заниматься их обучением.
Любовь Ивановна Саввина
Николай Федорович Островский
Детство и часть юности Островского прошли в центре Замоскворечья. Благодаря большой библиотеке отца он рано познакомился с русской литературой и почувствовал наклонность к писательству, но отец хотел сделать из него юриста.
В 1835 году Островский поступил в 1-ю Московскую гимназию, по окончании которой в 1840 году стал студентом юридического факультета Московского университета, но окончить курс ему не удалось, так как он поругался с одним из преподавателей (учился до 1843).
По желанию отца Островский поступил на службу писцом в суд и служил в московских судах до 1851 года; первое его жалование составляло 4 рубля в месяц, через некоторое время оно возросло до 15 рублей.
Детство и юность
К 1846 году Островским уже было написано много сцен из купеческого быта и задумана комедия «Несостоятельный должник» (по другим сведениям пьеса называлась «Картина семейного счастья»; впоследствии — «Свои люди — сочтёмся!»). Наброски к этой комедии и очерк «Записки замоскворецкого жителя» были напечатаны в одном из номеров «Московского Городского Листка» в 1847 году. Под текстом значилось: «А. О.» и «Д. Г.», то есть Дмитрий Горев, провинциальный актёр, предложивший Островскому сотрудничество. Это сотрудничество не пошло дальше одной сцены, а впоследствии послужило для Островского источником большой неприятности, так как дало его недоброжелателям повод обвинять его в плагиате.
Первая слава
Литературную известность Островскому принесла комедия «Свои люди — сочтёмся!» (первоначальное название — «Банкрот»), опубликованная в 1850 году.
Пьеса вызвала одобрительные отклики H. В. Гоголя, И. А. Гончарова.
Влиятельное московское купечество, обиженное за своё сословие, пожаловалось «начальству»; в результате комедия была запрещена к постановке, а автор уволен со службы и отдан под надзор полиции по личному распоряжению Николая I. Надзор был снят после воцарения Александра II, а пьеса допущена к постановке только в 1861 году.
«Свои люди — сочтёмся!»
С 1853 года более 30 лет новые пьесы Островского почти каждый сезон появлялись в московском Малом и петербургском Александринском театрах.
С 1856 года Островский становится постоянным сотрудником журнала «Современник». В том же году, по мысли великого князя Константина Николаевича, состоялась командировка выдающихся литераторов для изучения и описания различных местностей России. Островский взял на себя изучение Волги.
В 1859 году при содействии графа Г. А. Кушелёва-Безбородко было напечатано первое собрание сочинений Островского в двух томах.
В 1860 году в печати появилась «Гроза», которой Добролюбов посвятил статью «Луч света в тёмном царстве».
Со второй половины 1860-х годов Островский занялся историей Смутного времени и вступил в переписку с Костомаровым.
Первый сборник сочинений
В 1863 году Островский был награждён Уваровской премией и избран член-корреспондентом Петербургской Академии наук.
В 1866 (по другим сведениям — в 1865) году Островский основал Артистический кружок, давший впоследствии московской сцене многих талантливых деятелей. В доме Островского бывали И. А. Гончаров, Д. В. Григорович, И. С. Тургенев, А. Ф. Писемский, Ф. М. Достоевский, И. Е. Турчанинов, П. М. Садовский, Л. П. Косицкая-Никулина, М. Е. Салтыков-Щедрин, Л. Н. Толстой, П. И. Чайковский, М. Н. Ермолова, Г. Н. Федотова.
В 1874 году (по другим сведениям — в 1870) было образовано Общество русских драматических писателей и оперных композиторов, бессменным председателем которого Островский оставался до самой смерти.
Работая в комиссии «для пересмотра законоположений по всем частям театрального управления», учреждённой в 1881 году при дирекции Императорских театров, он добился многих преобразований, значительно улучшивших положение артистов.
В 1885 году Островский был назначен заведующим репертуарной частью московских театров и начальником театрального училища.
Деятельность
У Александра Николаевича были глубокие личные отношения с актрисой Л. Косицкой, но оба имели семьи. Однако и став вдовой в 1862 г., Косицкая продолжала отвергать чувства Островского, а вскоре у неё начались отношения с сыном богатого купца, который в итоге промотал всё её состояние; Островскому же она писала: «…Я не хочу отнимать любви Вашей ни у кого».
Драматург жил в гражданском браке с простолюдинкой Агафьей Ивановной, но все их дети умерли в раннем возрасте. Не имевшая образования, но женщина умная, с тонкой, легко ранимой душой, она понимала драматурга и была самым первым читателем и критиком его произведений. С Агафьей Ивановной Островский прожил около двадцати лет.
А через два года после её кончины, в 1869 году, обвенчался с артисткой Марией Васильевной Бахметьевой, которая родила ему четырёх сыновей и двух дочерей.
Несмотря на то, что его пьесы делали хорошие сборы и что в 1883 году император Александр III пожаловал ему ежегодную пенсию в 3 тыс. рублей, денежные проблемы не оставляли Островского до последних дней его жизни. Здоровье не отвечало тем планам, какие он ставил перед собой. Усиленная работа быстро истощила организм.
2 (14) июня 1886 года Островский скончался в своём костромском имении Щелыково. Похоронили писателя рядом с отцом, на церковном кладбище у Храма во имя Святителя Николая Чудотворца в селе Николо-Бережки Костромской губернии. На погребенье Александр III пожаловал из сумм кабинета 3000 рублей; вдове, нераздельно с 2 детьми, была назначена пенсия в 3000 рублей, а на воспитание трёх сыновей и дочери — 2400 рублей в год.
Впоследствии в семейном некрополе были похоронены вдова писателя М. В. Островская, актриса Малого театра, и дочь М. А. Шателен.
Последние годы жизни
Ныне в Щелыкове (Костромская область) располагается мемориальный и природный музей-заповедник драматурга.
Раз в пять лет, начиная с 1973 года, зажигает огни сцены Всероссийский театральный фестиваль «Дни Островского в Костроме», который курируется Министерством культуры Российской Федерации и Всероссийским театральным обществом.
Пьесы Островского не сходят со сцены. Многие его произведения были экранизированы или послужили основой создания кино и телесценариев.
К числу экранизаций, наиболее популярных в России, относится комедия Константина Воинова «Женитьба Бальзаминова» (1964, в главной роли — Г. Вицин).
Большую популярность завоевал кинофильм «Жестокий романс», снятый Эльдаром Рязановым по мотивам «Бесприданницы» (1984).
В 2005 году режиссёр Евгений Гинзбург получил главный приз (Гран-при «Гранатовый браслет») одиннадцатого Российского фестиваля «Литература и кино» (Гатчина) "за невероятную до изумления трактовку великой пьесы А. Н. Островского «Без вины виноватые» в фильме «Анна» (2005, сценарий Г. Данелия и Рустама Ибрагимбекова; в главной роли — оперная певица Любовь Казарновская).
Память
Памятник Островскому перед зданием Малого театра (27 мая 1929 года) |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9413-vymogy-do-tekstu-sluzhbovogo-lysta-19714 | Презентація на тему «Вимоги до тексту службового листа» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9413/19714-prezentaciya-na-temu-vymogy-do-tekstu-sluzhbovogo-lysta.pptx | files/19714-prezentaciya-na-temu-vymogy-do-tekstu-sluzhbovogo-lysta.pptx |
Вимоги до тексту службового листа
Службовий або офіційний лист — це поширений вид документації, один із засобів обміну інформацією.
Офіційні листи належать до основних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами.
Види офіційного листування:
Дипломатичне — офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у диплоатичній практиці.
Адміністративне — офіційне листування між органами управління (органи влади, керівні органи) та виконавцями (установи, підприємства, організації), а також їхніми структурними підрозділами.
Ділове (комерційне) — листування напівофіційного характеру між фірмами, установами тощо.
Написання ділового листа - справжнє мистецтво, адже тексти листів найменшою мірою трафаретизовані й уніфіковані. Щоб оволодіти мистецтвом листування, слід засвоїти правила ведення ділової кореспонденції, тобто низку загальноприйнятих вимог.
Вимоги до оформлення службового листа
За обсягом службовий лист має бути стислим, бажано — не більше однієї сторінки.
Щодо технічного оформлення службового листа, його друкують на фірмовому бланку підприємства формату А4 або А5; шрифт — Times New Roman, 12–14 кегль, міжрядковий інтервал — 1,5. Для великих за обсягом листів допустимий одинарний міжрядковий інтервал. Будь-які шрифтові виділення (напівжирний, курсив) — неприпустимі.
Загальні правила складання службових листів викладені у відповідних нормативних документах. Так, основний документ, який регламентує написання службових листів в Україні, — Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003.
Згідно з цим документом:
бланки документів виготовляють на білому папері високої якості, друкують фарбами насичених кольорів. Дозволено виготовляти бланки за допомогою комп’ютерної техніки;
можна використовувати два варіанти розташування реквізитів — кутовий і поздовжній. Більш поширені — поздовжні бланки;
якщо лист складено на фірмовому бланку підприємства, підпис керівника не потрібно завіряти печаткою;
усі службові листи слід реєструвати та присвоювати їм реєстраційний індекс.
Дата
Щодо написання дати у службових листах існують певні правила.
Так є два способи написання дати — цифровий та словесно-цифровий.
У цифровій формі елементи дати пишуть арабськими цифрами в один рядок, найчастіше у такій послідовності: число, місяць, рік (наприклад, 15.01.2001). Проте дозволено й оформлення у послідовності: рік, місяць, число (наприклад, 2001.01.15). У службових документах неприпустимі такі варіанти написання, як: 15.01.2007 р. або 15.01.07.
Словесно-цифровий спосіб, який найчастіше застосовують у нормативно-правових актах і фінансових документах, має таку форму: 15 січня 2011 року.
Дату документа ставлять нижче назви документа поряд із реєстраційним індексом на спеціально відведеному місці на бланку.
Адресат
Адресатом службового листа може виступати організація, її структурний підрозділ або посадова особа. Якщо лист адресують організації, її назву пишуть у називному відмінку, наприклад: «Кабінет Міністрів України».
Якщо ж адресат — конкретна посадова особа — керівник підприємства, то зазначаємо повну назву його посади (у яку входить і назва організації) та прізвище й ініціали у давальному відмінку:
«Начальнику
Головного управління ЖКГ
Запорізької облдержадміністрації
Іванову С. П.»
Адресатів службового листа може бути кілька, але не більше чотирьох. Їх розміщують у порядку очікуваного реагування на лист. Слово «Копія» перед зазначенням адресата не ставлять. Якщо адресатів більше чотирьох, складають список для розсилання і на кожному листі зазначають лише одного адресата, а на основному документі — узагалюнюючу назву адресатів та роблять позначку (за списком):
«Керівникам структурних підрозділів
КП «Обленерго» (за списком)»
Якщо документ надсилають фізичній особі, у називному відмінку пишуть прізвище, ім’я, по батькові (або ініціали) адресата, вулицю, номер будинку і квартири, населений пункт, район, область, поштовий індекс:
«Іванченко Петро Семенович
вул. Садова, буд. 7, кв. 24,
м. Вінниця, 21003»
Заголовок
У службовому листі обов’язково має бути заголовок до тексту, який розташовується нижче дати та вихідного номера документа без відступу від межі лівого берега. У заголовку коротко та чітко формулюють мету написання листа та його зміст.
Зверніть увагу. Некоректно починати заголовок словом «Щодо». Доречніше вживати на початку заголовка прийменник «Про».
Заголовок повинен складатися не більше ніж з п’яти рядків, з максимальною кількістю знаків у рядку — 28. Якщо у заголовку
більше 150 знаків (5 рядків), його дозволяється
продовжити до межі правого берега і розташувати
центровано над текстом.
Текст
Текст має бути викладений грамотно і зрозуміло, слід уникати повторів та слів, які не мають смислового навантаження. Це допоможе запобігти неоднозначному тлумаченню інформації, викладеної в листі, та полегшить адресатові роботу з документом.
Оскільки службові листи зазвичай пишуть не від імені конкретної особи, а від підприємства, їх складають від третьої особи. Тобто, замість дієслів «прошу», «вважаю», «зауважую» у службовому листі, що надсилається на фірмовому бланку організації, варто вживати «просимо», «вважаємо», «зауважуємо».
Лист, що надсилається конкретному керівникові, має супроводжуватися звертанням, яке складається з форми ввічливості (шановний, пане), ім’я, по батькові адресата у кличному відмінку та завершується знаком оклику. Звертання прийнято розміщувати по центру сторінки:
«Шановний Олегу Юрійовичу!»
У випадках, коли того вимагає корпоративна етика, доцільно застосувати звертання: вельмишановний(-а). Таким звертанням також починають листи до вищого керівництва країни.
Основний текст документа має містити стисле але повне викладення проблеми. Типовий початок листа — зазначення доручення або завдання, на виконання якого був написаний лист: «На виконання доручення голови Калінінської міської ради від 15.04.2011 №143 комунальне підприємство «ДКАТП» провело засідання Ради директорів…»
Некоректно починати текст листа із дати, наприклад:
«28.11.2009 на виїзній нараді, яку проводив заступник міського голови м. Дружківки, ухвалено рішення…»
Слід написати:
«На виїзній нараді, яку провів заступник міського голови
м. Дружківки 28.11.2009, ухвалено рішення…»
Текст листа складається з двох частин: опису фактів або подій, що послужили підставою для написання листа; висновків та пропозицій.
Позначку про наявність додатка роблять ліворуч під текстом з нового рядка. Є два способи оформлення цього реквізиту:
1) якщо лист містить додатки, про які згадувалося в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку оформляють так: «Додаток: на _ арк. у _ прим.»
2) якщо лист містить додатки, не зазначені в тексті, то їх слід перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і кількість примірників.
Якщо ж лист містить велику кількість додатків, то окремо складають їх список, а в листі після тексту зазначають: «Додаток: відповідно до списку на __ арк.»
Підпис
Після тексту листа, що містить звертання «Шановний… або Шановна…», обов’язково має бути підпис, над яким зазвичай розміщують заключну форму ввічливості:
«З повагою Генеральний директор Новіков О. О. Новіков»
Ставити підпис після тексту листа може тільки та посадова особа, посада якої зазначена під текстом.
Інша особа не може поставити прийменник «За» або правобіжну косу риску перед назвою посади відсутньої особи та підписати замість неї документ.
У разі відсутності посадової особи, яка відповідно до своїх посадових обов’язків повинна підписати документ, його підписує її заступник або особа, що виконує її обов’язки. У цьому разі обов’язково зазначають посаду і прізвище та ініціали саме тієї особи, яка підписує документ.
Виконавець
У лівому нижньому куті службового листа 10-м кеглем зазначається прізвище та ініціали виконавця, а також номер його контактного телефону:
Марченко Петро Михайлович 275-2352
Якщо лист надсилається в інше місто, до номера телефону виконавця слід додати код міжміського телефонного зв’язку.
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9415-gromadyanstvo-ukrayiny-1494 | Презентація на тему «Громадянство України» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9415/1494-prezentacya-na-temu-gromadyanstvo-ukrayini.pptx | files/1494-prezentacya-na-temu-gromadyanstvo-ukrayini.pptx |
Правознавство
Громадянство України
Громадянство – це постійний правовий зв'язок особи і держави, що виявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадяни України незалежно від підстав отримання громадянства мають рівні конституційні права і рівні перед законом. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України чи виданий іншій державі. Україна захищає своїх громадян за кордоном.
Громадянами України є:
усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) постійно проживали на території України;Публічна влада
особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" ( 1636-12 ) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
за народженням
за територіальним походженням
внаслідок прийняття до громадянства
внаслідок усиновлення
внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування
внаслідок встановлення батьківства
у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини
Набуття громадянства
України
Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
2) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
Принципи громадянства в законодавстві України
Припинення громадянства України
1) відповідно до закону;
2) позбавлення громадянства;
3) внаслідок виходу або відмови від громадянства;
4) на підставі міжнародних договорів;
5) внаслідок припинення існування держави, як суб’єкта міжнародного права.
6) внаслідок виходу з громадянства України;
7) внаслідок втрати громадянства України;
8) на підставах, передбачених міжнародними договорами України.
Припинення громадянства — це припинення постійного правового зв’язку особи з державою.
Світовий досвід правового регулювання громадянства свідчить, що громадянство може припинятися за такими підставами:
Вихід з громадянства
Форма
правління
монархія
республіка
Абсолютна
Парламентська
Змішана
Вихід із громадянства — це припинення громадянства за ініціативою особи.
Вихід із громадянства України — найпоширеніша підстава його припинення. Конституція України (ч. 1 ст. 25) встановлює, що громадянин України не може бути позбавлений права змінити громадянство. Вихід із громадянства — акція добровільна, яка відбувається за особистим клопотанням громадянина на ім’я Президента України. Ніхто не має права заборонити особі змінити своє громадянство. Згідно зі ст. 18 Закону «Про громадянство України», громадянин України, який, відповідно до чинного законодавства, є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.
Втрата громадянства:
Прості
(унітарні)
Федерація
Конфедерація
Закон України «Про громадянство України» (ст. 19) встановлює підстави втрати громадянства України. Такими підставами є:
добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
прийняття до громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка за законодавством цієї держави не є загальним військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Причому підстави, передбачені пунктами 1 і 3, не застосовуватимуться, якщо внаслідок їх застосування громадянин України стане особою без громадянства.
Цікаві факти:
Форма
державного
режиму
Демократичний
Ліберальний
У Законі «Про громадянство України» визначена правосуб’єктність громадянина України, який подав заяву про вихід із громадянства та щодо якого оформляється втрата громадянства. Така особа до набрання чинності рішенням про припинення громадянства користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України.
У статті 21 цього Закону встановлено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Виконали
учні 10-Б класу
Кінах Юрій
та
Колодій Максим |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9393-vlada-ta-yiyi-harakterystyka-9769 | Презентація на тему «Влада та її характеристика» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9393/9769-prezentaciya-na-temu-vlada-ta-yiyi-harakterystyka.ppt | files/9769-prezentaciya-na-temu-vlada-ta-yiyi-harakterystyka.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9418-diyego-velaskes-9815 | Презентація на тему «Дієго Веласкес» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9418/9815-prezentaciya-na-temu-diyego-velaskes-skachaty.ppt | files/9815-prezentaciya-na-temu-diyego-velaskes-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/942-vitalij-klitschko-12905 | Презентація на тему «Vitalij Klitschko» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/942/12905-prezentaciya-na-temu-vitalij-klitschko.ppt | files/12905-prezentaciya-na-temu-vitalij-klitschko.ppt | Vitalij Klitschko
Vitalij Wladimirowitsch Klitschko ist ein ukrainischer Profiboxer und Politiker .Er ist Mitglied des Kiewer Stadtrats und der Werchowna Rada.Klitschko ist Champion im Ruhestand der WBC im Schwergewicht sowie ehemaliger Weltmeister nach Version der WBO. Sein jüngerer Bruder ist Vladimir Klitschko.
Vitali Klitschko wurde als Sohn des ukrainischen Offiziers der Sowjetarmee Wladimir Rodionowitsch Klitschko und der ukrainischen Pädagogin Nadeschda Uljanowna Klitschko geboren. Der Großvater väterlicherseits, Rodion Klitschko ,war Mitarbeiter des Volkskommissariats für innere Angelegenheiten. Die Großmutter väterlicherseits, Tamara Jefimowna, geborene Etkinson, war Dorfschullehrerin und Holocaustüberlebende. Ihre Eltern, ein Bruder und ihr ältester Sohn wurden ermordet. Sie selbst wurde von ihrem Ehemann bis zur Befreiung versteckt
Seit April 1996 ist Klitschko verheiratet. Mit seiner Frau Natalia, einem ehemaligen Model, hat er drei Kinder
Politik
Kandidaturen zum Kiewer Bürgermeister
Die Klitschko-Brüder engagierten sich für die Farbrevolution Orange Revolution in der Ukraine. Am 26. März 2006 trat Vitali Klitschko erstmals bei der Wahl zum Bürgermeister der Stadt Kiew an und kandidierte für das ukrainische Parlament. Bei der Bürgermeisterwahl erzielte er 29 % der Stimmen und verlor damit gegen Leonid Tschernowezkyj, für den 34 % stimmten. Der Amtsinhaber Olexander Omeltschenkoerreichte nur 20 %. Klitschko errang dadurch ein Abgeordnetenmandat für den Stadtrat der ukrainischen Hauptstadt.
Im März 2008 wurden vorzeitige Neuwahlen zum Bürgermeisteramt und dem Stadtparlament angesetzt, bei denen Vitali Klitschko erneut u. a. gegen den jetzigen Amtsinhaber Tschernowezkyj und Olexandr Turtschynow antrat. Der Urnengang fand am 25. Mai statt. Wie bereits bei den vorherigen Bürgermeisterwahlen war Klitschko dabei Spitzenkandidat des nach ihm benannten Wahlbündnisses Blok Witalij Klytschko. Bei der Wahl wurde Amtsinhaber Tschernowezkyj bestätigt, Klitschko kam nach Olexandr Turtschynow auf den dritten Platz. Er erklärte, bei den nächsten Bürgermeisterwahlen in Kiew wieder kandidieren zu wollen.
UDAR-Gründung
Im April 2010 wurde Vitali Klitschko zum Vorsitzenden der neu gegründeten, pro-westlichen Partei Ukrainische demokratische Allianz für Reformen (Ukrajinskij demokratitschnij aljans sa reformy) UDAR (ukr./rus. für Schlag bzw. Fausthieb) gewählt. Er war der Spitzenkandidat der Partei für die Parlamentswahlen 2012. Klitschko erklärte vor diesen Wahlen, sein Ziel sei es, mit UDAR 15 Prozent der Stimmen zu erhalten. Bei den Wahlen am 28. Oktober 2012 erreichte UDAR 13,9 % der Wählerstimmen und wurde mit einer Fraktionsstärke von 42 Abgeordneten drittstärkste Parlamentsfraktion. Klitschko wurde im Dezember 2012 zum Fraktionsvorsitzenden von UDAR gewählt. Im August 2013 kündigte er an, 2015 für das Präsidentenamt kandidieren zu wollen.
Die Udar erhält Unterstützung von der CDU über die Konrad-Adenauer-Stiftung und der EVP
Film
FilmVitali Klitschko ist zusammen mit seinem Bruder Wladimir Protagonist eines Kinofilms, Klitschko, der am 16. Juni 2011 im Majestic Filmverleih in die deutschen Kinos kam. Regisseur Sebastian Dehnhardt begleitete in seinem Kinodebüt die Klitschkos über einen Zeitraum von zwei Jahren in Deutschland, in der Ukraine, in USA, in Kasachstan, in Kanada, in Österreich und in der Schweiz. Seine Weltpremiere feierte der Film auf dem Tribeca Film Festival, welches vom Schauspieler Robert De Niro und der Produzentin Jane Rosenthal ins Leben gerufen wurde. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/938-food-is-an-integral-part-of-people-1937 | Презентація на тему «Food is an integral part of people» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/938/1937-prezentacya-na-temu-food-an-integral-part-of-people.pptx | files/1937-prezentacya-na-temu-food-an-integral-part-of-people.pptx |
Food - an integral part of people
First dishes
Lagman
Chicken soup
Soup with dumplings
Borsch
Rossolnik
Cabbage
Second dishes
Meat in French
Potato in French
Chop pork
Fried fish
Stuffed eggs
Desserts
Drinks
Prepared Pupil 10- C class Sarny school second-degree economics and law lyceum "leader“ Stanislav Hutyuk |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9424-baryery-spilkuvannya-18196 | Презентація на тему «Бар’єри спілкування» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9424/18196-prezentaciya-na-temu-baryery-spilkuvannya.pptx | files/18196-prezentaciya-na-temu-baryery-spilkuvannya.pptx |
Бар’єри спілкування
ПЛАН
1. Бар’єри взаємодії.
2. Бар’єри прийняття і взаємодії.
3. Комуніктивні бар’єри.
4. Практична робота.
мотиваційний бар'єр
етичний бар'єр
бар'єр стилів спілкування
Бар'єри взаємодії :
естетичний бар'єр
різне соціальне положення
бар'єр негативних емоцій
стан здоров'я
Бар'єри сприйняття і розуміння :
.
психологічний захист
бар'єр установки
бар'єр двійника
некомпетентність
невміння виражати свої думки
погана техніка мови
Комунікативні бар'єри:
.
невміння слухати
бар'єр модальностей
бар'єр характеру
Бар'єри взаємодії:
Мотиваційний бар'єр виникає, якщо у партнерів різні мотиви вступу в контакт, наприклад: один зацікавлений в розвитку загальної справи, а іншого цікавить тільки негайний прибуток.
Етичний бар'єр виникає тоді, коли взаємодії з партнером заважає його моральна позиція, несумісна з вашою. Чи йти на компроміс, кожен вирішує сам, а ось намагатися перевиховати або соромити партнера не рекомендується.
Бар'єри взаємодії:
Бар'єр стилів спілкування.
Зміст стилю спілкування складають
- переважаючий мотив спілкування(взаємодія, самоствердження, емоційна підтримка співрозмовника і тому подібне);
- відношення до інших людей(м'якість, доброзичливість, терпимість, жорстокість, раціоналізм, егоцентризм, упередженість і тому подібне);
- відношення до себе(самомилування, визнання своїх недоліків, відстоювання "честі мундира", нав'язування своєї думки і тому подібне);
- характер дії на людей (тиск, примус, маніпуляція, співпраця, особистий приклад, невтручання)
Бар'єри сприйняття і розуміння:
Естетичний бар'єр виникає у тому випадку, коли партнер неохайно одягнений або обстановка в його кабінеті, вид робочого столу не сприяють бесіді
Різне соціальне положення може перешкоджати комфортному спілкуванню партнерів, особливо якщо один з них звик відчувати трепет перед начальством.
Бар'єри сприйняття і розуміння:
Бар'єр негативних емоцій виникає в спілкуванні із засмученою людиною. Якщо партнер, який зазвичай з вами ввічливий, зустрічає вас нелюб'язно, розмовляє не піднімаючи очей і тому подібне, не поспішайте приймати це на свій рахунок: може, він не в змозі впоратися з поганим настроєм із-за ходу власних справ, сімейних негараздів і тому подібне. Іноді буває краще перенести розмову на інший час. Якщо це неможливо, то потрібно на початку розмови допомогти партнерові поліпшити його емоційний стан.
Бар'єри сприйняття і розуміння:
Стан здоров'я людини, фізичний або духовний, також впливає на те, як людина спілкується. Спостережливим людям не складає великих труднощів за зовнішніми ознаками здогадатися про те, що відбувається з людиною, вибрати відповідний тон, слова або скоротити час спілкування, щоб не стомлювати співрозмовника, якому нездоровиться.
Психологічний захист, що вибудовується діловим партнером, - серйозний бар'єр спілкування. Усвідомивши, що бар'єр в спілкуванні з незручним співробітником або партнером викликаний його бажанням захиститися, спробуйте змінити відношення до нього, і складнощі в спілкуванні з такою людиною поступово зникнуть.
Бар'єри сприйняття і розуміння:
Бар'єр установки. Ваш діловий партнер може мати негативну установку по відношенню до вас або до фірми, представником якої ви є. Якщо ви зіткнулися у бар'єром установки, краще не намагатися переконувати партнера. Спокійно віднесіться до неприязні як до прояву неуцтва, слабкості, відсутності культури, простої непоінформованості. Тоді несправедливе відношення вас не зачіпатиме, а незабаром воно і зовсім зникне, оскільки ваші справи і вчинки змусять партнера змінити свою думку.
Бар'єри сприйняття і розуміння:
Бар'єр двійника полягає в тому, що ми мимоволі судимо про кожну людину по собі, чекаємо від ділового партнера такого вчинку, який вчинили б на його місці. Але він адже інший. Його позиція в цій ситуації визначається його моральними нормами і установками. Щоб бар'єр двійника не виникав, треба розвивати здібності до децентрації.
Комунікативні бар’єри:
Семантичний бар'єр виникає тоді, коли ділові партнери користуються одними і тими ж знаками(у тому числі словами) для позначення абсолютно різних речей. Причини виникнення цього бар'єри різні. Щоб здолати семантичний бар'єр, необхідно зрозуміти особливості партнера, використати зрозумілу для нього лексику; слова, що мають різні значення, необхідно пояснювати, в якому сенсі те або інше слово ви використали.
Комунікативні бар’єри:
Логічний бар'єр (невміння виражати свої думки) дуже заважає спілкуванню. Гельвеций говорив: "Потрібно значно більше розуму, щоб передати свої ідеї, чим щоб мати їх. Це доведено тим, що існує багато людей, які вважаються розумними, але пишуть дуже погані твори". Необхідно набратися терпіння і використати усе своє уміння слухати, ставити питання, щоб отримати від партнера необхідну інформацію.
Комунікативні бар’єри:
Фонетичний бар'єр (погана техніка мови) дуже заважає ефективному спілкуванню. Але якщо ви зацікавлені в контакті саме з цим партнером, доведеться пристосовуватися до його манери говорити і не показувати виду, що ви чимось невдоволені.
Невміння слухати проявляється в тому, що партнер перебиває, починає говорити про своє або йде у власні думки і зовсім не реагує на ваші слова. Компенсувати невміння партнера слухати можна тільки своїм мистецтвом говорити.
Комунікативні бар’єри:
Бар'єр модальностей виникає тоді, коли людина не замислюється про пріоритетний канал сприйняття інформації. Для того, щоб в комунікації не виникав бар'єр модальностей, треба передавати інформацію в тій модальності, в якій її найлегше сприймати партнерові, в тій формі, в якій вона йому зрозуміла.
Комунікативні бар’єри:
Бар'єр характеру теж створює складнощі в спілкуванні. У кожної людини свій характер, але виховані люди уміють поводитися так, щоб їх характер не був джерелом конфлікту. Не усі, проте, хочуть і уміють розібратися в собі і контролювати себе. Люди з яскраво вираженими особливостями темпераменту можуть бути незручними співрозмовниками.
Комунікативні бар’єри:
Неввічливість - це той бар'єр, який заважає і правильно сприймати партнера, і розуміти, що він говорить, і взаємодіяти з ним. Неввічливе звернення можна присікти спокійною, без роздратування, власною ввічливістю.. Пам'ятайте, що ваша мета - співпраця, а не конфлікт. Коли людина груба, виникає бажання негайно різко поставити її на місце. Але це може привести до суперечки. Краще розмовляти холодним і спокійним тоном.
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9396-hudozhestvennye-napravlenyya-y-styly-6563 | Презентація на тему «Художественные направления и стили» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9396/6563-prezentaciya-na-temu-hudozhestvennye-napravlenyya-y-styly.pptx | files/6563-prezentaciya-na-temu-hudozhestvennye-napravlenyya-y-styly.pptx | Художественные направления и стили
Мировая художественная культура - совокупность культурных достояний всех стран и народов. Следовательно, полностью описать все разнообразие и богатство форм творчества невозможно, поэтому в истории мировой литературы выделяют лишь основные течения и тенденции, которые имели наибольшее влияние на ее развитие.
Итак, стиль — совокупность признаков, характеризующих искусство определённого времени, направления или индивидуальную манеру художника
"Стиль" - понятие многозначное. В повседневной жизни мы употребляем понятие "стиль одежды", "стиль моды”, "стиль жизни", "стиль работы".
История культуры делится на определенные периоды. Она состоит из первобытной культуры, культуры Древнего Мира (Древний Египет), античной (Древняя Греция и Рим). В западноевропейской культуре выделяется романский период, готика, эпоха Ренессанса (Возрождения), барокко, классицизм, романтизм, реализм, импрессионизм и культура XX столетия. Каждый стиль порождается определенной эпохой, вместе с ней эволюционирует и отмирает или же переходит в другой стиль, который во многом от него отличается и проходит этап становления.
Античность: культура и искусство
Термин "античность" происходит от латинского слова antiquus – «древний". Им принято называть особый период развития Древней Греции и Рима. Античное искусство стало основой общеевропейской и мировой художественной культуры.
Главным принципом античного искусства было соблюдение геометрических пропорций и симметрии. Наиболее ярко это проявилось в архитектуре и скульптуре. Ведущими архитектурными сооружениями Древней Греции были храмы, театры, общественные здания. Они отличаются простотой форм, изысканностью, отсутствием лишних деталей.
Римское скульптурное искусство заслуживает особого внимания. Его характерной чертой является исключительный реализм в воспроизведении черт человеческого лица. Благодаря римской скульптуре до нас дошли портреты известных полководцев, императоров, философов, писателей.
Романский стиль
Романский стиль - художественный стиль, господствовавший в Европе в X-XII вв., один из важнейших этапов развития средневекового европейского искусства. Название стиля происходит от латинского слова romanus - "римский". Это объясняется тем, что романские постройки во многом следовали признакам римской архитектуры.
Основными зданиями романского периода стали храм-крепость и замок-крепость, для которых характерны строгие геометрические формы, толстые стены, маленькие окна.
В эпоху романского искусства развивались и различные виды живописи: миниатюра, монументальная живопись, витраж. В музыке романского периода ведущее место отводилось церковному пению на основе григорианского хорала (единогласного мужского пения или хорового пения в унисон).
Готический стиль
Готический стиль - это художественный стиль, который оказался завершающим этапом в развитии средних веков культуры стран Западной Европы (между серединой XII и XVI веков). Готический стиль отобразился преимущественно в архитектуре храмов, соборов, церквей.
На период готики пришелся расцвет книжной миниатюры - иллюстрирования рыцарских романов. Музыкальное искусство в эпоху готики переживало обновление. Традиции светской музыки проникали в церковную. Стали популярными духовные песни на местных диалектах, в гимны ввели сжатые рифмованные тексты, близкие к светской лирики.
Стиль эпохи Возрождения
Возрождение, или Ренессанс — эпоха в истории культуры Европы, пришедшая на смену культуре Средних веков и предшествующая культуре нового времени.
Возрождением эту эпоху называют потому, что художники начали обращаться к культурным достижениям античной культуры. Для живописи эпохи Ренессанса характерно сближение художников с природой, соблюдение законов анатомии, перспективы, действия света.
Архитектура Ренессанса является своеобразным возвращением к принципам и формам античного искусства. Особое значение в строительстве предоставлялось симметрии, пропорции, геометрии и порядка составных частей.
Профессиональная музыка в эпоху возрождения потеряла характер сугубо церковного искусства и ощутила влияние народной музыки. Эпоха Возрождения завершилась появлением новых музыкальных жанров - сольной песни, кантаты, оратории.
Стиль эпохи барокко
Барокко (порт. perola barroca - «жемчужина неправильной формы») - характеристика европейской культуры XVII-XVIII веков, центром которой была Италия. Основные черты стиля барокко - парадность, торжественность, великолепие, динамичность. Архитектура барокко отличается пространственным размахом, плавностью и сложным сочетанием криволинейных форм, слиянием объемов в динамическую массу, богатую на скульптурный декор. Часто встречаются развернуты колоннады, пилястры.
В живописи преобладали монументальные декоративные композиции на религиозные и мифологические темы, парадные портреты, предназначенные для отделки интерьеров.
Музыкальное искусство эпохи барокко ознаменовалось появлением новых жанров. Произошел переход от средневековой ладової системы к мажорно-минорной.
Стиль эпохи классицизма
Классици́зм (от лат. classicus — образцовый) — художественный стиль и эстетическое направление в европейском искусстве XVII—XIX вв. Одним из выдающихся черт классицизма является обращение к античному искусству и художественным традициям Возрождения. В архитектуре приобрели популярность симметрично-осевые композиции, рельефы, колонны, статуи.
Скульптурное искусство времени обращалось к мифологическим образам античной культуры, поэтому выдающихся государственных мужей и знатных красавиц часто изображали в образах античных богов.
В живописи классического периода главное значение приобрело передача объема с помощью светотени.
В эпоху классицизма профессиональное музыкальное искусство почти полностью стало светским, распространенным во дворцах королей и вельмож. Значительным шагом в музыкальном искусстве является изобретение фортепиано.
Стиль эпохи романтизма
Романти́зм — художественное направление в европейской и американской культуре конца XVIII века — первой половины XIX века. В конце 18 в. новая культурная эпоха - романтизм - отказалась от классицизма и в значительной степени изменила искусство. Больше всего романтизм проявился в живописи, литературе, музыке, театральном искусстве. В отличие от классицизма он почти отсутствует в архитектуре.
Живопись и графика - самые распространенные виды изобразительного искусства эпохи романтизма. В то время начали создаваться национальные художественные школы. Музыкальная культура королевских дворцов и дворянства в эпоху романтизма уступила новой - бюргерской. Элитарный круг слушателей изменился на массовую публику. Очень активно развивались композиторское искусство и исполнительское мастерство.
Искусство реализма
Реализм (от лат. realis - "настоящий") - художественное направление, которое сформировалось к середине 19 в. Основной отличительной чертой реалистического искусства является достоверное изображение окружающей действительности, показ всех сфер жизни такими, какими они есть на самом деле. Больше всего реализм проявился в литературе, живописи, театре, фотоискусстве, кино. В изобразительном искусстве очень активно развивались жанры пейзажа, натюрморта, портрета бытового характера. Отображение обыденной жизни простого человека стало одной из ведущих тем живописи.
В театральном искусстве формировался образ типичного представителя социальной среды, к которому он принадлежал. Жанр драмы постепенно вытеснил трагедию, а в конце 19 в. в театре возникла новая специальность - режиссура. В музыкальном искусстве 19 века происходило развитие национальных музыкальных школ. Композиторы-реалисты также обращались к бытовым сюжетам и народным обычаям.
Импрессионизм
Импрессиони́зм (фр. impressionnisme, от impression — впечатление) — направление в искусстве последней трети XIX — начала XX веков, зародившееся во Франции и затем распространившееся по всему миру. Основным принципом импрессионизма было обращение к реальной действительности с целью передать непосредственные впечатление от нее. В пейзажах и портретах импрессионисты пытались сохранить силу "первого впечатления", что позволяло отразить в увиденном характерные черты, минуя отдельные детали.
Работам скульпторов присущи текучесть формы и передачи мгновенного движения.
В музыкальном импрессионизме главное - передачи настроений, что приобретают символическое значение. В театральном искусстве большое значение придавалось в первую очередь передаче атмосферы действа. Содержательность жизни передавалась посредством намеренно беглых характеристик в сочетании с отдельными яркими деталями, которые раскрывали переживания героя, его мысли, поступки.
Презентация была подготовлена ученицей 9-Б класса Данильченко Владиславой |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9334-taynstvennye-druydy-y-yh-goroskop-12616 | Презентація на тему «Таинственные друиды и их гороскоп» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9334/12616-prezentaciya-na-temu-taynstvennye-druydy-y-yh-goroskop.pptx | files/12616-prezentaciya-na-temu-taynstvennye-druydy-y-yh-goroskop.pptx | Таинственные друиды и их гороскоп
Презентацию подготовили
Стебко Мария и Бондарь Алина
Повелители воды и огня, заклинатели ветра - для нас сегодня это полумистика, полуреальность, подернутая пеленой легенд и мифов. А легенд о друидах великое множество, наверное, потому что они не разрешали записывать свои сокровенные знания, а передавали их ученикам в устной форме. Так кто же эти покрытые ореолом тайны друиды?
В первом тысячелетии до н.э. кельты создали уникальную цивилизацию. Друиды составляли замкнутую касту жрецов, обладавшую уникальными знаниями. Путь ученичества был трудным - двадцать лет человек должен был провести в одиночестве, чтобы подготовить себя к восприятию священного учения. Друиды жили в лесах и пещерах, поэтому они научились тонко чувствовать природу и призывать ее силы к себе на помощь. Считается, что друиды могли накладывать заклятия на воду, иссушая источники или, наоборот, ударом копья выводили подземные воды на поверхность. За несколько тысячелетий до наших дней друиды знали о целебной силе некоторых источников, к которым они приводили больных людей. Жрецы обладали потрясающими знаниями о врачевании. Есть легенды, рассказывающие о том, как друиды использовали в своих целях стихии огня и воздуха, управляли ветрами и погодными условиями.
Друиды – это древние обитатели Галлии, Ирландии и Британии. Их гороскопу более двух тысяч лет. У друидов были своеобразные, довольно высокоразвитые культура и религия, центральное место в которых занимали деревья. Друиды верили в переселение душ и утверждали, что каждый человек имеет свое дерево в лесу, которое определяет его черты, достоинства и недостатки, влияющие на судьбу. В основу гороскопа заложено положение Солнца относительно Земли в разный период времени, соотнесенный с определенными породами деревьев. Каждый древесный знак имеет два периода действия по солнцесостоянию в дни рождений
ЯБЛОНЯ
23 декабря- 1 января; 25 июня – 04 июля
Не бывает высокой, но хорошо сложена, радует глаз, симпатична, обаятельна и сердечна. Внушает мысль о любви. Ей приписываются друидами и такие черты, как сентиментальность, задумчивость, интеллектуальность в сочетании с аналитическим умом и логичностью.
ПИХТА
2 января - 11 января; 05 июля - 14 июля
По лесному гороскопу отличается холодноватой, строгой красотой. Любит запах духов, старинные украшения, приглушенный свет и величественные празднества. Сильно развито чувство гордости, в силу этого стремится занять обособленное, самостоятельное положение в коллективе. Друиды ей приписывают также чрезвычайную настойчивость в достижении целей, исключительный ум, добросовестность и скрупулезность в работе, склонность к анализу и аскетизм.
ВЯЗ
12 января - 24 января; 15 июля - 25 июля
Вальяжность и привлекательность - во внешности, но есть в его манере общения нечто сдерживающее. Непритязателен и не любит осложнять себе жизнь. Наиболее заметные недостатки в характере - некоторая медлительность и склонность к морализированию. Обладает глубоким, не для всех понятным чувством юмора. Друиды приписывают родившимся под знаком вяза наблюдательность, организаторские способности, реализм и взвешенность в принятии решений.
КИПАРИС
25 января – 03 февраля 26 июля – 04 августа
Стройный, крепкий, с простыми правильными чертами. Не лишен изысканности, однако есть в нем нечто от нетронутого цивилизацией и уверенного в себе сельского жителя; может удовлетворяться малым и легко приспосабливается к ситуации. Не гонится за славой и деньгами, любит прогулки, животных и охоту или рыбалку. Хороший семьянин, но без сентиментальности. Как говорится в древнем гороскопе, черты рожденных под знаком Кипариса: постоянство, лояльность, интеллигентность, логика, аналитический ум.
ТОПОЛЬ
04 февраля - 08 февраля; 05 августа - 13 августа
Стройность, красота и декоративность - во внешности. Отвага и гордость помогают ему одолевать многие проблемы, которые в изобилии выпадают на его жизненном пути. Молчалив и несколько скрытен, поэтому его почти всегда принимают за особу спокойную, безмятежную и обласканную судьбой. С ним легко. Друиды наделяют людей, родившихся под знаком Тополя, тонким врожденным умом, стремлением к независимости и большой интуитивностью.
КАРТАС ЮЖНЫЙ
09 февраля - 18 февраля; 14 августа - 23 августа
Раскидистый и мощный, в случае необходимости без труда переночует под открытым небом. Уверенный в себе, умеет заставить каждого считаться с собой. Но чувствителен к обидам и не всегда понимает шутку. Не задумываясь, решает проблемы и порой не ведает опасности. Астрологи-друиды приписывали рожденным под знаком Картаса неистребимый оптимизм, интеллигентность и большую способность к дедуктивному мышлению.
СОСНА
19 февраля - 28-29 февраля; 24 августа – 02 сентября
Красива и умеет подчеркнуть свои достоинства. Любит домашний уют и роскошь. Умеет выходить из сложных ситуаций, быстра и точна в действиях. Друиды наделили знак Сосны большой эстетичностью, целостностью и собранностью, склонностью к анализу.
ИВА
01 марта - 10 марта; 03 сентября - 12 сентября
Песенно-меланхолическая красота создает вокруг нее ореол своеобразия и загадочности. Она полна неясных мыслей, неосознанных желаний, которые часто и сама не может определить. Вместе с тем часто неожиданно для окружающих проявляет завидные деловитость и решительность. Древние астрологи приписывали родившимся под этим знаком крайнюю романтичность и богатое воображение в сочетании с артистичностью.
ЛИПА
11 марта - 20 марта; 13 сентября - 22 сентября
Весьма обаятельна и умеет своим обаянием пользоваться. Это способствует ее успехам в жизни, но она никогда не бывает удовлетворена достигнутым. Бывает ревнива, зачастую без повода, и через всю жизнь проходит с чувством скуки. По лесному гороскопу людям этого знака приписывались постоянная жажда деятельности в сочетании со здравым смыслом, и, как следствие, организаторские способности.
ОРЕШНИК
22 марта - 31 марта; 24 сентября – 03 октября
Часто за непритязательной внешностью скрывается незаурядный ум и постепенно раскрывающееся обаяние. Чрезвычайно вынослив, мудр и добр, но может быть злым и опасным для недругов. Друиды наделяли людей знака Орешника способностью к колдовству, приписывали им богатую интуицию и проницательность.
РЯБИНА
01 апреля - 10 апреля; 04 октября - 13 октября
За хрупкой внешностью скрывается чрезвычайно стойкая натура. Обладает хорошим вкусом, любит хорошо одеваться и умеет подчеркнуть собственные достоинства. Контакты с ней, как правило, трудны, а взаимоотношения сложны. Ей недостает простоты в общении. Астрологи наделяют ее умом, фантазией в сочетании с большой интуицией
КЛЕН
11 апреля -20 апреля; 14 октября - 23 октября
Аккуратный, ухоженный и кокетливый. Следит за модой. Есть в нем доля цинизма. Друиды приписывали родившимся под знаком клена живой характер, чувство юмора, аналитический склад ума и большую способность к дедукции.
ОРЕХ
21 апреля - 30 апреля; 24 октября – 02 ноября
Считается, что он противоречив: гостеприимен, вежлив, изыскан в манерах, но может быть капризным, агрессивным, эгоистичным. Астрологи считали людей знака Ореха великолепными стратегами и тактиками с незаурядными организаторскими способностями.
ЖАСМИН
01 мая - 14 мая; 03 ноября - 11 ноября
Подвижный и общительный, привлекает внимание свободной и умелой манерой держаться, часто становится центром в умной беседе. Только самые близкие знают, как он бывает разочарован жизнью, что он от рождения пессимист. Его роковая противоречивость в том, что он решительно подчиняет себя долгу, но обязанности удручают его. Друиды наделяли родившихся под знаком Жасмина острым критическим умом и прозорливостью.
КАШТАН
15 мая - 24 мая; 12 ноября - 21 ноября
Очень красив и в то же время прост. Обладает врожденным чувством справедливости, всегда готов к протесту. В силу этого часто меняет занятия и испытывает много разочарований. Даровитость, быстрота и точность в действиях всякий раз помогают ему в поиске новых занятий и увлечений. Друиды отмечали в людях Каштана отвагу, реализм, проницательность и организаторские способности.
ЯСЕНЬ
23 мая – 03 июня; 22 ноября - 01 декабря
По внешности выглядит сильным, стройным, прекрасным. Нравится себе и весьма требовате-лен к окружающим. Ладить с ними нелегко. Самолюбив и эгоистичен, но щедр и расточителен. Способен играть своей и чужой судьбой, часто рискует в делах, однако, недюжинные интуиция и аналитичность ума чаше всего выручают людей знака Ясеня.
ГРАБ
02 июня - 11 июня; 04 июня - 13 июня
Красив, но холодноват. Относится к окружающим часто со снисхождением. Приверженец скорее формы, нежели содержания. Любит отличия, награды, почести, всегда привержен установленному порядку и дисциплинирован. Обладает чувством ответственности и справедливости. Астрологи приписывают Грабу склонность к военному искусству и дипломатии.
ИНЖИР
14 июня - 23 июня; 12 декабря - 21 декабря
Инжир (или фиговое дерево) обладает не столько красотой, сколько выразительностью черт. В характере - деловитость и целеустремленная, всегда полезная предприимчивость. Плодовит и обладает сильно развитыми семейными чувствами. Привержен стабильности домашнего очага и общественного положения, но плохо переносит трудности и может быстро увянуть в неблагоприятных условиях. По лесному гороскопу родившимся под этим знаком приписываются практичный ум и реализм, наблюдательность и импульсивность, организаторские способности.
ДУБ
21 марта - весеннее равноденствие
Полон жизненной силы, красоты и величия. Абсолютно здоров, и для него это очень важно, так как плохо переносит болезни и слабость, а вид крови может привести его к обмороку. Гордый и отважный, выдержанный и волевой, но не умеет быть гибким и дипломатичным, отчего деловитость и кипучая деятельность не всегда успешны. Черты по гороскопу - решительность, практический ум, организаторские способности.
БЕРЕЗА
24 июня - летнее солнцестояние
Милая, аристократичная, гибкая. Пользуясь неизменным успехом, не злоупотребляет ничьим расположением. Всегда деликатна и сдержана. Несмотря на общепризнанное изящество, скромна и любит трудиться. Работу воспринимает творчески, изобретательность и воображение березы не имеют границ. Наибольших успехов добивается в области искусств. Людям знака Березы астрологи вменяют чрезвычайную фантазию, интуицию, способность к синтезу и мягкость характера.
МАСЛИНА
23 сентября - осеннее равноденствие
Маслина, как оливковое дерево, невелико, иногда на границе красивого и безобразного по внешности, но, приглядевшись, обнаружишь своеобразные прелести. В характере - уравновешенность, спокойствие, страстная любовь к свету и солнцу. Обладает практическим складом ума и здравым смыслом. Друиды отмечали ее основные черты - чрезвычайную верность идеям и дружбе, аналитичность ума, способность к дедукции.
БУК
21- 22 декабря - зимнее солнцестояние
Стройный и красивый. Очень уверен в себе, и зачастую доживает до старости, сохраняя все качества, присущие молодости. Неизменно проявляет ловкость и находчивость в делах, добиваясь успеха в любой деятельности, правда, порой ему не достает фантазии. По гороскопу друидов у родившихся под знаком Бука наиболее ярко выражены такие черты, как реализм, вдумчивость, точность, организаторские способности. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9419-mediaciya-17412 | Презентація на тему «Медіація» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9419/17412-prezentaciya-na-temu-mediaciya.pptx | files/17412-prezentaciya-na-temu-mediaciya.pptx | Медіація
Медіація-це участь у конфлікті нейтральної незацікавленої особи,яка є авторитетом для учасників, що перебувають у стані конфлікту.
Термін “медіація ” походить від латинського mediare – “посередничати”. На сьогодні медіація адаптована та поширена в багатьох країнах Європи ,США, Японії.
У медіації з моменту її виникнення вводилися попередні умови , без виконання яких вона не можлива :
Виключення інших сфер урегулювання конфлікту .
Добровільність всіх сторін, готовність працювати над пошуком способів розв’ язання конфлікту .
Здатність кожного учасника конфлікту визначити свої інтереси , оприлюднювати їх і представляти . Якщо одна із сторін не може красномовно довести свої вимоги, в цьому їй має допомогти медіатор.
5
6
Чесність і відкритість щодо всього змісту роботи в медіації.
Усі учасники конфлікту мають бути зацікавлені в його врегулюванні .Якщо одна із сторін заперечує наявність конфлікту ,то спроби його розв’язання приречені на провал.
Процес медіації передбачає поділ на кілька етапів: I. Виступ сторін. Учасники конфлікту йдуть на переговори з бажанням зрозуміти один одного; медіатор пропонує висловитися кожному, у чому він бачить проблему. II. З’ясування інтересів. Після того, як усі сторони висловилися, з’ясовуються глибинні інтереси кожного. На цьому етапі важлива відвертість. Інколи з’ясування інтересів буває достатньо для розв’язання проблеми.
III. Формулювання порядку денного. Зазвичай необхідно на основі з’ясованих інтересів скласти список питань, які ви будете обговорювати. Це потрібно, щоб задовольнити інтереси, порушені конфліктом. Формулювання питань має бути таким, щоб обидві сторони погодилися їх обговорювати. Цей список питань для обговорення і є порядком денним. IV.Висунення пропозицій. Виробляються варіанти розв’язання проблеми.
V. Вибір рішення та формулювання домовленості. Визначають найкращій для обох сторін варіант розв’язання конфлікту, перевіряють його на реалістичність. VI.Виконання угоди. Невиконання угоди часто провокує новий, ще більший за попередній, конфлікт. Не варто засмучуватися, якщо угода з якихось причин не виконується, можна знову повернутися до переговорів і спробувати знайти більш реальне розв’язання проблеми.
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9442-nacional-komunizm-17803 | Презентація на тему «Націонал-комунізм» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9442/17803-prezentaciya-na-temu-nacional-komunizm.pptx | files/17803-prezentaciya-na-temu-nacional-komunizm.pptx | Націонал-комунізм
Націонал-комунізм — національно орієнтований напрям у комуністичному русі, що виник 1917—20 серед частини бездержавних народів колишньої Російської імперії. Його прибічники вважали, що створення комуністичної економіки приведе до знищення як соціального, так і національного гноблення. Водночас вони вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних національних умов.
У сучасному вигляді націонал-комунізм означає ідеологію, спрямовану на збільшення моці й впливу країни для її народу методом побудови соціалізму й далі — комунізму, які націонал-комуністи вважають ідеальною економіко — соціальною політикою.
Комуністичний маніфест (1848)
Протягом 1840-их слово «комуніст» ввійшло у загальний вжиток для позначення тих, хто був прихильний до лівого крила Якобінського клубу Французької революції як ідеологічних попередників.У 1847 році у Лондоні була заснована Комуністична ліга. Ліга попросила Карла Маркса та Фрідріха Енгельса розробити Комуністичний маніфест, який був затверджений лігою та опублікований у 1848. «Комуністичний маніфест» включав цілий ряд поглядів щодо ролі нації у реалізації маніфесту. Преамбула зазначає, що Маніфест постав у Лондоні від Європейців різних націй, які (нації) йдуть разом, щоб опублікувати їхні спільні погляди, цілі і тенденції. Потім перший розділ обговорює те як підйом буржуазії привело до глобалізації постанню національних питань:
«Замість старих потреб, задоволюваних виробництвом країни, ми знаходимо нові потреби, які вимагають для їхнього задоволення продукцію віддлених земель та країн. Замість старого місцевого чи національного обособлення та самодостатності ми маємо контакти у всіх напрямках, всесвітню взаємозалежність націй.»
«Так як встановилася залежність села від міста, так само встановилася залежність варварськиих та напів-варварських країн від цивілізованих, селянських націй від буржуазних націй, сходу від заходу…. Хоча і не по суті, а поки по формі, боротьба пролетаріату з буржуазією є в першу чергу національною боротьбою. Пролетаріат кожної країни повинен, звичайно, в першу чергу поладнати питання з власною буржуазією.»
Максим Родінсон писав у книзі «Марксизм та мусульманський світ»:
«Класичний марксизм, наскільки він вірний самому Марксу, постулює, що соціалістична держава не може бути імперіалістом. Але не наведено жодних доказів на підтвердження цієї тези.»
За Романом Роздольським: «Коли Маніфест вказує, що робітники „не мають країни“, то це стосується буржуазної національної держави, а не національності в етнічному значенні. Робітники „не мають країни“ тому, що, за Марксом та Енгельсом, вони повинні сприймати буржуазну національну державу як механізм для їхнього гноблення, та після того, як вони здобудуть владу, вони, скоріш за все, „не будуть мати країни“ у політичному значенні так як окремі соціалістичні національні держави будуть тільки перехідними щаблями на шляху до класів та бездержавного суспільства майбутнього, оскільки побудова таких суспільств можлива тільки на міжнародному рівні! Таким чином не має підтвердження індиферентистське трактування Маніфесту (що різниця в національності не має значення), яке було традиційним у ортодоксальних марксистських колах.»
Український націонал-комунізм
Воєнно-комуністичний курс більшовиків на Україні, ігнорування ними національних запитів українського народу викликали обурення серед широких народних мас. У складі КП(б)У завжди були елементи, які прагнули надати радянській владі в Україні національний характер, перетворити Україну в незалежну радянську республіку. До українських націонал-комуністів історики традиційно зараховують вихідців з національних українських партій комуністичного ґатунку (Українська комуністична партія (боротьбистів) та Українська комуністична партія; УКП) і тих представників більшовицької партії, що, зберігаючи вірність ленінізму, відстоювали українську національну специфіку. У роки української революції 1917–1921 для українських націонал-комуністів характерним було висунення вимоги створення незалежної української радянської республіки з окремою червоною армією і під керівництвом організаційно самостійної комуністичної партії. Ці ідеї були розповсюджені не лише серед укапістів та боротьбистів, а й у частини більшовиків, найбільш відомі з яких — Г.Лапчинський, М.Скрипник, С.Мазлах, В.Шахрай. Останнім двом належить видана на поч. 1919 в Саратові праця «До хвилі: Що діється на Україні та з Україною», що теоретично оформила вищеназвану доктрину укр. Н.-к. Національна політика більшовиків в Україні піддавалася критиці в книзі членів КП(б)У С. Мазлаха і В. Шахрая «До хвилі: Що діяється в Україні й з Україною». Вона побачила світ на початку 1919 року в Саратові, де перебували автори після відступу з України навесні 1918 року. Свої погляди вони звели до формули: 1) якщо Україна незалежна — тоді повинен бути власний уряд і своя партія 2) або Україна — це Південна Росія. У червні 1919 року С. Мазлах і В. Шахрай були виключені з партії більшовиків. А їхня книга стала доктриною націонал-соціалізму для тих, хто намагався об'єднати соціалізм із національно — державним відродженням України.
1919 рік
1919 рік став новим етапом у політичній еволюції лівих партій. Боротьбисти — ліве крило УПСР після антигетьманского повстання виступили проти Директорії УНР. Вони намагалися створити українську Червону Армію, щоб поставити більшовицькі війська з Росії перед фактом існування самостійної української радянської влади. Це їм не вдалося. Більшовики досить швидко захопили Україну, і боротьбисти перейшли в легальну опозицію до створеного ними режиму.
У бік націонал-комунізму еволюціонував і ліва течія УСДРП (незалежні). Вони також не відступили з військами Директорії, а залишилися на радянській території, опинившись у легальній опозиції до більшовиків. У серпні 1919 року ця група об'єдналася з УПСР в одну політичну партію — Українську Комуністичну партію (боротьбистов). 28 серпня 1919 року ця партія почала спробу на правах окремої секції ввійти до складу Інтернаціоналу. Але її заявка не була прийнята. РКП(б), що фактично керувала Комінтерном, не хотіла визнавати українську комуністичну організацію, що стала б реальним конкурентом КП(б)У в Україні. Таким чином, всі спроби націонал — комуністів наблизити політичний курс більшовицького керівництва УРСР до національних потреб українського народу виявилися марними.
Після поразки УНР
Популярність таких ідей в укр. суспільстві та наявність реального впливу українських націонал-комуністів на українське селянство зумовили обережне ставлення центрального більшовицького керівництва до цього руху, відсутність на той час відверто репресивних дій щодо його представників. Водночас 1920 керівництво РКП(б), вбачаючи реальну небезпеку для своєї влади в організаційному оформленні українського Н.-к., спонукало саморозпуститися боротьбистів, ввівши до складу ЦК КП(б)У двох лідерів останньої — В.Блакитного і О.Шумського — та пообіцявши більш уважно ставитися до національного питання. Така нейтралізація боротьбистів була оцінена В.Леніним як «перемога, варта кількох добрих битв». 1925, після невдалого звернення до Інтернаціоналу Комуністичного, саморозпустилася й УКП, останній голова якої А.Річицький пізніше теж увійшов до ЦК КП(б)У.
Ліквідація нац. укр. комуніст. партій не привела до знищення самої ідеї. Н.-к. існував і в лавах КП(б)У, тим більше, що до компартії вступила чимала кількість колишніх боротьбистів та укапістів, а частина їх займала високі посади в радянському уряді. Посиленню ідей Н.-к. і водночас забезпеченню підтримки компартії широкими масами сприяла проголошена 1923 політика «коренізації». Важливе місце в ідеології націонал-комунізму займало неприйняття російського націонал-більшовизму. Націонал-комуністи чимало уваги приділяли боротьбі за пріоритетність розвитку української культури, чому заважало як нехтування частиною керівництва національним питанням, так і надання переваги російській культурі як «пролетарській», а відтак передовій («боротьби двох культур» теорія Д.Лебедя).
Незважаючи на ідейний вплив, українські націонал-комуністи в КП(б)У, на відміну від всіляких опозицій, ніколи не мали організаційного оформлення. Це зумовлювалося як постійними намаганнями розколоти прихильників цієї ідеології та превентивними звинуваченнями московським центром окремих націонал-комуністів у «націонал-ухильництві», так і небажанням їх самих «піднімати сварку з національного питання» (О.Шумський). Таке ставлення до проблеми мало вагомі підстави: у період боротьби з опозиціями всередині ВКП(б) сталінське керівництво ставилося більш лояльно, хоча б на словах, до національно-культурних вимог українців.
За часи керівництва М.Скрипником наркоматом освіти УСРР, під орудою якого з 1930 було здійснення українізації політики не лише в культурно-освітніх, а й у державно-громадських установах, дедалі більша частина громадян УСРР усвідомлювала свою національну окремішність, що об'єктивно не могло сприяти виконанню програмного пункту ВКП(б) про «злиття націй». Українці мали автономну систему освіти, що навіть організаційно не була тотожною російській, вимагали більш чіткого дотримання бюджетних прав, задекларованих у Конституції СРСР 1924, виступали проти масового перекачування коштів з України в ін. регіони СРСР, ставили та намагалися вирішувати питання щодо українізації армії тощо.
Більшовицький центр до певного часу терпимо ставився до подібних настроїв, адже водночас українські націонал-комуністи сприяли планомірному винищенню сталінським керівництвом «як буржуазної» української некомуністичної інтелігенції («Спілки визволення України» справа 1929–1930, «Українського національного центру» справа 1930–1931), ретельно й свідомо виконували сталінські настанови в політиці щодо села. Такі дії, особливо колективізація та хлібозаготівлі 1931—32, підірвали авторитет націонал-комуністів серед селян, істотно зменшили їхню соціальну базу та викликали суперечності серед самих українськиї комуністів. Цим скористався Й.Сталін, звинувативши у 1933 М.Скрипника та його прихильників у «націонал-ухильництві» та оголосивши їх винуватцями «кризи сільського господарства».
Відомі українські націонал-комуністи
До числа найбільш відомих українських націонал-комуністів, належать Гринько Григорій Федорович, Полоз Михайло Миколайович, Солодуб Петро Кирилович, Винниченко Володимир Кирилович, Микола Хвильовий, Шумський Олександр Якович, Михайло Волобуєв і Скрипник Микола Олексійович, Турянський Роман Володимирович, Яловий Михайло Омелянович, Шахрай Василь Матвійович, Мазлах Сергій, Лапчинський Юрій Федорович.
Відомо багато колишніх січових стрільців, які стали націонал-комуністами, а саме: Стронський Микола, Баран Михайло Лукич, Іваненко Григорій Васильович, Дідушок Василь Федорович, Мирослав Ірчан,
У повоєнні роки ідеї українського націонал-комунізму тією чи іншою мірою відроджувалися. Зокрема, вони проявилися в діяльності української радянофільської інтелігенції (І.Дзюба і його праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?»). До націонал-комуністів частина дослідників зараховує суверен-комуністів 2-ї пол. 1980-х — поч. 1990-х рр. на чолі з Л.Кравчуком.
До сучасних послідовників українського націонал-комунізму належить організація Націонал-Комуністичний Фронт, яка заснована в місті Артемівську. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9395-pomylky-ukrayinskogo-narodu-18279 | Презентація на тему «Помилки українського народу» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9395/18279-prezentaciya-na-temu-pomylky-ukrayinskogo-narodu.ppt | files/18279-prezentaciya-na-temu-pomylky-ukrayinskogo-narodu.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9416-flamandskaya-y-gollandskaya-zhyvopys-14327 | Презентація на тему «Фламандская и голландская живопись» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9416/14327-prezentaciya-na-temu-flamandskaya-y-gollandskaya-zhyvopys.pptx | files/14327-prezentaciya-na-temu-flamandskaya-y-gollandskaya-zhyvopys.pptx | Фламандская и голландская живопись
Питер Пауль Рубенс
и
Рембрандт ван Рейн
Питер Пауль Рубенс 28 июня 1577 г. - 30 мая 1640 г. происходил из старинной семьи антверпенских граждан.
Рубенс проявлял себя как в исторической живописи, так и в жанре портрета, пейзажа и декоративной живописи. Художник был привлекательным мужчиной, имел острый ум и крепкое здоровье. Он умел вести дела и достигать поставленной цели, щедро делился своими достижениями с ближними. Всё это отражалось в его живописи. Поражает не только количество картин, но и его любовь к окружающему миру, при этом художник тяготел к неземной красоте, оставаясь религиозным человеком.
Рубенс освоил мощную манеру южной живописи, добавив к ней собственное радостное мироощущение. Он демонстрировал невероятную жизнеутверждающую силу барокко. Его картины преисполнены откровенно телесного, земного, радостного ощущения жизни.
Кермеса
Герцог Лерма
П.П. Рубенс вывел фламандскую художественную культуру на новый уровень, став творцом актуального и живого, тесно связанного с современностью искусства. Произведения мастера являются источником вдохновения для художников новых поколений даже после его смерти.
Коронование Марии
«Сад любви» Рубенс писал для себя, а не на заказ. Картина считается своеобразным признанием художника в любви к своей второй супруге Елене Фурман. На картине бросается в глаза внешнее сходство изображённых женщин: прямой нос, слегка выпуклые глаза, светлые волосы, пышность форм. Они похожи на Елену Фурман, которая часто позировала своему мужу. Однако и у обоих мужчин наблюдается сходство в чертах лица, в частности, их бородки-эспаньолки. Они похожи на художника, несмотря на то,
что ко времени создания картины он выглядел уже значительно старше. Создаётся впечатление, что от счастья, которое художник обрёл в своей новой любви, он помолодел и многократно увековечил на картине себя и свою спутницу жизни.
«Тарквиний и Лукреция» Сюжет полотна взят из истории Древнего Рима. Образ добродетельной и прекрасной римлянки Лукреции был необычайно популярен в западноевропейском искусстве эпохи Возрождения и барокко. На полотне изображён Секст Тарквиний,
сын римского царя Тарквиния Гордого, который склонился над Лукрецией и хочет сдёрнуть с нее оставшийся край покрывала. Сверху пару освещает Амур. А за мужчиной расположена страшная старуха с волосами в виде змей — Фурия.
Пейзаж с заходящим солнцем
Пейзаж с замком Стен
Три грации
Портрет Изабеллы Брант |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9428-mariya-sklodovska-kyuri-ta-pyer-kyuri-12669 | Презентація на тему «Марія Склодовська-Кюрі та П’єр Кюрі» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9428/12669-prezentaciya-na-temu-mariya-sklodovska-kyuri-ta-pyer-kyuri.pptx | files/12669-prezentaciya-na-temu-mariya-sklodovska-kyuri-ta-pyer-kyuri.pptx | Марія Склодовська-Кюрі та П’єр Кюрі
Марія Склодовська-Кюрі
Народилася у Варшаві. Закінчила Паризький університет (1895 р.). З 1895 р. працювала в Школі індустріальної фізики і хімії в лабораторії свого чоловіка П'єра Кюрі.
У 1900-1906 рр.. викладала в Севрской нормальній школі, з 1906 р. - професор Паризького університету.
З 1914 р. керував хімічним відділом заснованого за її участі в 1914 р. Інституту радію в Парижі.
П’єр Кюрі
П'єр Кюрі (1859-1906 р.) народився в Парижі, в сім'ї лікарів, шістнадцяти років від народження, отримав вчений ступінь бакалавра Сорбонни, а два роки по тому-ступінь ліценціата (еквівалентну ступеню магістра) фізичних наук. У 1878 р. П'єр Кюрі став демонстратором у фізичній лабораторії Сорбонни, де зайнявся дослідженням природи кристалів.
У покинутому сараї школи промислової фізики та хімії, перетвореному подружжям у лабораторію, почалася титанічна робота з залишками уранової руди, отриманої з Іоахимсталя (нині Йоахіма).
У своїй книзі «П'єр Кюрі» Марія Кюрі описує, в яких умовах велася ця робота: «Мені доводилося обробляти за раз до двадцяти кілограмів первинного матеріалу і в результаті уставляти сарай великими судинами з хімічними опадами і рідинами.
Неважко бачити, що лабораторія обладнана досить примітивно і небезпечно для здоров'я. Поступово в лабораторії накопичився такий радіаційний фон, що всі предмети світилися в темряві.
Напружена праця принела щедрі плоди. У липневому випуску доповідей Паризької Академії наук з'явилася стаття П. і М. Кюрі «Про нову радіоактивну речовину, що міститься в смоляний руді»
«Ми ... вважали, що то речовина, яку ми витягли з смоляний руди, містить якийсь метал, до цих пір ще не помічений, за своїми аналітичними властивостями близький до вісмуту. Якщо
існування цього нового металу підтвердиться, ми пропонуємо назвати його полонієм, за назвою країни, з якої один з нас родом »
Активність полонію виявилася в 400 разів вище активності урану. У грудні того ж року з'явилася стаття подружжя Кюрі і Бемона «Про одну нову, сильно радіоактивну речовину, що міститься в смоляний руді»
Було отримано хлористе з'єднання нового елемента, активність якого в 900 разів перевищує активність урану. У спектрі сполуки була виявлена лінія, яка не належить жодному з відомих елементів. «Перераховані нами доводи,-писали на закінчення автори статті, - змушують нас думати, що ця нова радіоактивна речовина містить якийсь новий елемент, який ми пропонуємо назвати радієм».
У грудні 1903 Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Беккерелю і подружжю Кюрі. Марі і П'єр Кюрі отримали половину нагороди «на знак визнання ... їх сумісних досліджень явищ радіації, відкритих професором Анрі Беккерелем». Кюрі стала першою жінкою, відзначеної Нобелівської премії. І Марі, і П'єр Кюрі були хворі і не могли їхати в Стокгольм на церемонію вручення премії. Вони отримали її влітку наступного року.ячсм
Марія Кюрі черпала сили у визнанні її наукових досягнень, улюбленій роботі, любові і підтримці П'єра. Як вона сама зізнавалася: «Я знайшла в шлюбі все, про що могла мріяти у момент укладення нашого союзу, і навіть більше того». Але в квітні 1906 року П'єр загинув у вуличній катастрофі. Втративши найближчого друга і товариша по роботі, Марія замкнулася у собі.
Проте вона знайшла сили продовжувати роботу. У травні, після того, як Марія відмовилася від пенсії, призначеної міністерством суспільної освіти, факультетська рада Сорбонни призначила її на кафедру фізики, яку раніше очолював її чоловік. Коли через шість місяців Кюрі прочитала свою першу лекцію, вона стала першою жінкою-викладачем Сорбонни.
Марія Кюрі та Анрі Пуанкаре на першій Солвейській конференції
Марія і П'єр Кюрі в своїй паризькій лабораторії, до 1907
Диплом Нобелівської премії 1911
Диплом почесного доктора технічних наук, наданий Марії Склодовській-Кюрі 10 липня 1912 Львівською політехнічною школою
Перша жертва радіоактивності
Робота з радіоактивними речовинами відчутно позначилася на здоров'ї Марії Кюрі. Спочатку вона перенесла важку операцію на нирках, потім у неї різко погіршився зір, з'явилися проблеми зі слухом.
У період з 1923 по 1930 роки Марії було зроблено чотири операції на очах, які в підсумку відновили їй зір. Померла Склодовська-Кюрі 4 липня 1934 від гострої злоякісної анемії, що була викликана переродженням кісткового мозку. У медичному висновку професор Рего написав:«Мадам Кюрі може вважатися однією з жертв тривалого поводження з радіоактивними речовинами, які відкрили її чоловік і вона сама».
Нагороди та наукові визнання
Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди.
Нобелівська премія з фізики (1903)
Медаль Деві (1903)
Медаль Маттеуччі (1904)
Нобелівська премія з хімії (1911)
Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. Її старша дочка, Ірен Жоліо-Кюрі, отримала Нобелівську премію з хімії 1935 року. Молодша дочка, Єва Кюрі, пізніше написала біографію своєї матері.
1967 року у Варшаві було створено музей Склодовської-Кюрі.
У Польщі вона отримала звання почесного доктора Львівської політехніки — 1912 року, Познанського університету — 1922 року, Краківського Ягеллонського університету — 1924 року та Варшавської політехніки — 1926 року.
Марія Склодовська-Кюрі є єдиною жінкою, котра двічі отримала Нобелівську премію, а також єдиним науковцем в історії, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук. У 2009 журнал «New Scientist» визнав Марію Склодовську-Кюрі найвидатнішою жінкою-науковцем всіх часів.
Французькі наукові та навчальні заклади імені Марії Склодовської-Кюрі:
Університет імені П'єра і Марії Кюрі — найбільший науково-технічний та медичний університет у Франції; спочатку це був Інститут природничих наук Паризького університету де вона викладала, а тепер його названо на честь подружжя Кюрі. В університеті збережено дім-лабораторію, де вони відкрили радій.
Інститут Кюрі (фр. Institut Curie) і Музей Кюрі (фр. Musée Curie) в Парижі.
2007 року станцію «П'єра Кюрі» Паризького метрополітену було перейменовано на станцію «П'єра та Марі Кюрі».
Одну з вулиць Дніпропетровська названо ім'ям Марії Кюрі.
Сейм Польщі в грудні 2010 прийняв ухвалу присвятити 2011 рік — пам'яті Марії Склодовської-Кюрі.
Дякую за увагу
Виконала Скакалова Олександра 11-А |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9414-tryller-9600 | Презентація на тему «Триллер» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9414/9600-prezentaciya-na-temu-tryller.pptx | files/9600-prezentaciya-na-temu-tryller.pptx | Триллер
Три́ллер— жанр произведений кино, нацеленный вызвать у зрителя или читателя чувства тревожного ожидания, волнения или страха.
Жанр не имеет чётких границ, элементы триллера присутствуют во многих произведениях разных жанров. В кинематографе к триллерам зачастую относят детективные и шпионские фильмы, фильмы ужасов, приключенческие фильмы, а также гангстерские фильмы.
Определение
По тематике триллеры разделяют на:
Судебные
Шпионские
Детективные
Приключенческие
Медицинские
Полицейские
Романтические
Исторические
Политические
Корпоративные
Религиозные
Мистические
Научно-фантастические
«Хай-тек»
Военные
По определению Росса Макдональда, в детективе действие движется во времени назад, к разгадке; в триллере — вперёд, к катастрофе. Разграничить эти жанры не всегда легко, и один часто содержит элементы другого.
По мнению Дэйва Кера, триллер является по преимуществу жанром американским.
Что их всех объединяет — интенсивность порождаемых эмоций… Если триллер не в состоянии щекотать нервы, значит, он не справляется со своей работой.
пишет в книге «Триллер» Джеймс Паттерсон
История кинотриллера
Яркие образцы триллера в киноискусстве
1-й половины XX века создали
Альфред Хичкок и Фриц Ланг
Хичкок мастерски использовал технику кино для нагнетания сюжетного напряжения и управления эмоциями зрителей. Для его картин характерен тонкий чёрный юмор.
Если в 30-е годы для голливудского триллера были характерны комедийные элементы , то с началом войны жанр приобрёл более мрачные тона.
Среди разновидностей жанра также можно выделить шпионский триллер, лучшие образцы которого связаны со Второй мировой войной
Развитие жанра
В 60—70-е годы, во многом в связи с такими событиями, как убийство Кеннеди и Уотергейт, приобрёл популярность политический триллер.
Однако в этот же период жанр всё чаще использовался для эксплуатации острых или просто модных тем, выигрывая в актуальности, но порой теряя в качестве.
Известные фильмы
Остров проклятых
В главных ролях:
Леонардо ДиКаприо
Марк Руффало
Бен Кингсли
Интересные факты:
Имена одних персонажей — анаграммы имен других героев.
Болезнь, которой страдает главный герой фильма — психофуга. Похожее разрушение личности человека показано в фильме Дэвида Линча «Шоссе в никуда».
В комплексе «С» можно услышать, как один из больных шепчет: «Остановите меня, пока я не убил еще больше людей», что, вероятно, является ссылкой на серийного убийцу Уильяма Хайренса.
Иллюзионист
В главных ролях:
Эдвард Нортон
Пол Джаматти
Джессика Бил
Сюжет
Вена. Начало 20 века. В городе появляется загадочный человек, называвший себя иллюзионистом Эйзенхаймом. Он показывает публике невиданные фокусы, которые кажутся не иначе как волшебством. Слава о необыкновенном чародее доходит до кронпринца Леопольда.
Леопольда сопровождает его будущая невеста Софи. Её появление в зале дает толчок для целой вереницы необъяснимых событий, корни которых уходят в прошлое…
Молчание ягнят
В главных ролях:
Джоди Фостер
Энтони Хопкинс
Брук Смит
Психопат похищает и убивает молодых женщин по всему Среднему Западу Америки. ФБР, уверенное в том, что все преступления совершены одним и тем же человеком, поручает агенту Клариссе Стерлинг встретиться с заключенным-маньяком, который мог бы объяснить следствию мотивы серийного убийцы . Заключенный, доктор психиатрии Ганнибал Лектер, отбывает наказание за убийства и каннибализм. Он согласен помочь Клариссе лишь в том случае, если она попотчует его больное воображение подробностями своей сложной личной жизни.
Шестое чувство
В главных ролях:
Брюс Уиллис
Хэйли Джоэл Осмент
Тони Коллетт
Интересные факты:
Фильм входит в четверку картин в жанре «хоррор», получавших номинацию на Оскар.
В фильме персонаж Брюса Уиллиса пишет правой рукой. В реальной жизни Брюс — левша. Специально для фильма он научился писать правой рукой, для того чтобы зритель не заметил, что на его левой руке отсутствует обручальное кольцо.
По версии «American Film Institute» фраза Коула «Я вижу умерших людей» (I see dead people) заняла 44 место в списке «100 лучших фраз в истории кино». |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9421-istoriya-rozvytku-kinematografu-14015 | Презентація на тему «Історія розвитку кінематографу» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9421/14015-prezentaciya-na-temu-istoriya-rozvytku-kinematografu.ppt | files/14015-prezentaciya-na-temu-istoriya-rozvytku-kinematografu.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9279-yevrointegraciya-2214 | Презентація на тему «Євроінтеграція» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9279/2214-prezentacya-na-temu-yevrontegracya.pptx | files/2214-prezentacya-na-temu-yevrontegracya.pptx | Євроінтеграція
Палієнко Яна, 11-Б
Інтегрáція
1)поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків;
2)згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
Європейська інтеграція
це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
Історія
Ідеї пан'європеїзму, що довгий час висувалися мислителями впродовж історії Європи, з особливою силою зазвучали після Другої світової війни.Серед таких мислителів був Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі, який вперше висунув ідею європейської інтеграції.
У післявоєнний період на континенті з'явилися ціла низка організацій: Рада Європи (1949), НАТО (1949), [Західноєвропейський союз] (1948).
9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Р. Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн (пропозиція увійшла в історію під назвою «план Шумана»)
18 квітня 1951 року “план Шумана” було реалізовано через підписання Паризького договору про створення Європейської спільноти вугілля і сталі (ЄСВС). До складу ЄСВС увійшли шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція («європейська шістка», яка в подальшому стала «локомотивом» європейської інтеграції). Договір про ЄСВС набув чинності 23 липня 1952р
27 травня 1952 року країни “європейської шістки” підписують Договір про заснування Європейського оборонного співтовариства (ЄОС).
10 вересня 1952 року міністри закордонних справ країн-членів ЄСВС доручають Спільним зборам ЄСВС (прообразу майбутнього Європейського Парламенту) розробити проект Договору про створення Європейського політичного співтовариства (ЄПС). 10 березня 1953 року Збори закінчили роботу над проектом Договору. Однак аніЄОС ані ЄПС так і не стали реальністю. Вирішальну роль тут відіграла Франція, парламент якої після довгих дискусій у серпні 1954 року вирішив відкласти ратифікацію Договору про ЄОС. А це зробило недоречним і підписання Договору про ЄПС.
Таким чином, на початку 1950-х років країнам “європейської шістки не вдалося започаткувати інтеграцію в оборонній та політичній сферах. Інтеграція продовжувала розвиватись в інших сферах, передусім в економічній.
Наприкінці 1955 року на конференції у Мессіні країни “європейської шістки” домовились про заснування Європейської спільноти з атомної енергетики (Євратому).
На початку 1957 року керівники урядів “європейської шістки” вирішили поряд з Євратомом створити також і Європейську економічну спільноту (ЄЕС). 23 березня 1957 року у м. Римі відбулося підписання Договору про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Договору про створення Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євроатом).
8 квітня 1965 року було підписано Договір про злиття виконавчих органів ЄСВС, Євратому та ЄЕС. 1 липня 1967 року цей Договір набув чинності. У результаті була створена єдина структура інститутів, що забезпечують розвиток європейської інтеграції. Основними інститутами стали Європейська Комісія, Рада Європейських Спільнот, Європейський Парламент та Суд Європейських Спільнот. У грудні 1974 року до цих органів додався новий – Європейська Рада, яка складається з глав держав та урядів країн-членів Європейських Спільнот.
У 1968 році завершується формування зони вільної торгівлі та митного союзу (перших двох етапів інтеграції) Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).
Наприкінці 1969 року завершується формування спільного ринку (третього етапу інтеграції) ЄЕС. Первісні цілі ЄЕС, визначені Римським договором 1957 року, виявились досягнутими. Необхідно було визначати подальші завдання для розвитку європейської інтеграції.
На початку 1970-х років розпочався процес розширення ЄЕС. 1 січня 1973 року членами ЄЕС стали Велика Британія, Данія, Ірландія, 1 січня 1981 року — Греція, а 1 січня 1986 року — Іспанія та Португалія. 1 липня 1987 року набув чинності Єдиний Європейський Акт, підписаний у лютому 1986 року. Цей документ визначив подальші цілі європейської інтеграції. Зокрема, він поставив за мету створення до 1 січня 1993 року Єдиного внутрішнього ринку (наступного етапу економічної інтеграції, що передбачав гармонізацію економічної політики та інституцій)
Крім того, у Єдиному Європейському акті було поставлено питання про створення Європейського Союзу, який мав стати інститутом не лише економічним, а й політичним.
7 лютого 1992 року у Маастрихті було підписано Договір про Європейський Союз (саме поняття «Європейський Союз» з’явилось ще під час Паризької конференції 1972 року). Договір набув чинності 1 листопада 1993 року.
В економічному сенсі прийняття Маастрихтського договору означало курс на завершення формування єдиного внутрішнього ринку (четвертий рівень економічної інтеграції) та перехід до реалізації ідеї економічного та валютного союзу (п’ятий - найвищий рівень економічної інтеграції).
1 січня 1995 року членами Європейського Союзу стали Фінляндія, Австрія та Швеція. 2 жовтня 1997 року було підписано Амстердамський договір (набув чинності 1 травня 1999 року). Амстердамський договір вніс зміни та доповнення до Маастрихтського договору про Європейський Союз, Римського договору про заснування Європейської Економічної Спільноти та Євратому, Договору про заснування ЄСВС.
Особливу роль у цьому відіграло укладення у 1997 році Шенгенської угоди про вільне (безвізове) пересування громадян у межах Європейського Союзу. На сьогоднішній день до цієї угоди приєднались 13 держав Європейського Союзу – Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія та Швеція. З 21 грудня 2007 року до складу Шенгенської зони увійшли Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина та Мальта. 29 березня 2009 року до Шенгенської угоди приєдналась Швейцарія.
26 лютого 2001 року був підписаний Ніццький договір, який вніс зміни в механізми інституційного розвитку ЄС з огляду на його майбутнє розширення. Зокрема, квоти представництва в інституціях ЄС були перерозподілені з урахуванням потенційної участі у них нових членів. 1 січня 2002 року до готівкового обігу була введена єдина грошова одиниця ЄС – євро, що стало етапом переходу до формування економічного та валютного союзу ЄС – найвищого етапу інтеграції.
Зараз євро перебуває в обігу на території 17 країн-членів ЄС. Велика Британія та Данія вирішили поки що відмовитись від введення євро на своїй території, а Швеція не змогла виконати необхідних критеріїв введення євро, встановлених Маастрихтським договором. З 10 держав, які приєдналися до ЄС у 2004 році, до єврозони поки що приєдналися лише Словенія, Кіпр, Мальта, Словаччина та Естонія.
1 травня 2004 року членами Європейського Союзу стали Польща, Угорщина, Чеська Республіка, Словаччина, Словенія, Кіпр, Мальта, Естонія, Литва, Латвія.
17-18 червня 2004 року на Саміті ЄС у Брюсселі було схвалено текст Конституції Європейського Союзу. 29 жовтня 2004 року Угоду про Конституцію Європейського Союзу було підписано главами держав та урядів 25 країн-членів ЄС у Римі.Конституція ЄС складається з чотирьох розділів, у яких відображено головні цілі, завдання та функції ЄС, організаційна структура та процедура прийняття рішень, права і обов’язки всіх європейських органів управління, а також напрямки діяльності організації.
29 травня і 1 червня 2005 року населення Франції та Нідерландів голосує проти Конституційного договору. Негативні рішення референдумів спричинили паузу для розмірковувань про майбутнє Євросоюзу. У жовтні ЄС починає переговори про вступ з Туреччиною та Хорватією.
1 січня 2007 року до Європейського Союзу приймають Болгарію і Румунію. Наразі Європейській Союз налічує 27 членів.
Участь України в європейській інтеграції
Політичний контекст
Відносини між Україною та ЄС скеровуються Європейською політикою сусідства. У 2009 році ЄС започаткував ініціативу «Східне партнерство», східний вимір Європейської політики сусідства, націлений на істотне підвищення рівня відносин із шістьма східними сусідами.
Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною незалежності. Його витоки — в історії нашого народу й усвідомленні права жити в демократичній, економічно розвинутій, соціально орієнтованій країні. Його мета — створення шляхом масштабних внутрішніх перетворень умов для входження до спільноти європейських розвинутих країн.
Події наприкінці 2013 року сильно вплинули на стосунки офіційного Києва та Брюсселю. Так, непідписання Угоди про асоціацію 28 листопада на саміті в Вільнюсі Європарламент назвав однією з основних втрачених можливостей" у взаємовідносинах
Ще більшу загрозу для зближення України з Європою створили спроби влади силою припинити мирні протести прихильників євроінтеграції, репресії проти активістів, преси та опозиції. Європейський парламент засудив такі дії в спеціальній резолюції, США та чиновники ЄС припустили застосування санкцій проти української влади.
Європейські регіональні організації
НАТО 1949
Напрям діяльності:
Узгодження військово-політичної діяльності і захист інтересів країн учасниць, у тому числі з застосуванням збройних сил
Країни-члени:
США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада, Італія, Бельгія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Греція, Туреччина, Норвегія, Данія, Люксембург, Ісландія, Чехія, Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Албанія, Хорватія
Учасники програми «Партнерство заради миру»: країни Східної Європи, СНД.
Особливе партнерство:
Україна, Росія
Європейський Союз 1993
Напрям діяльності:
Широка інтеграція європейських країн
Країни-члени:
Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Голландія, Люксембург, Велика Британія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Швеція, Фінляндія, Австрія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Мальта, Кіпр (грецька частина), Болгарія, Румунія
Рада Європи 1949
Напрям діяльності:
Захист прав людини, вирішення гуманітарних проблем і європейської безпеки
Країни-члени:
Всі країни Європи крім Андорри, Білорусі, Ватикану та Монако
Північна Рада 1952
Напрям діяльності:
Координація політичної та економічної діяльності країн Північної Європи
Країни-члени:
Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Ісландія
Центральноєвропейська ініціатива 1989
Напрям діяльності:
Координація політичної та економічної діяльності країн Центральної Європи
Країни-члени:
Італія, Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Молдова, Румунія, Україна, Сербія, Чорногорія
Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю 1993
Напрям діяльності:
Багатостороннє співробітництво з метою лібералізації торгівлі. Розвиток вільної торгівлі між країнами учасниками
Країни-члени:
Хорватія (до 2013), Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія, Молдова, Сербія, Чорногорія, Косово
Організація чорноморського економічного співробітництва 1992
Напрям діяльності:
Підтримка економічного розвитку, досягнення стабільності і миру в Чорноморському басейні. Стати елементом загальноєвропейського співробітництва
Країни-члени:
Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна.
Спостерігачі: Сербія, Чорногорія, Австрія, Німеччина, Єгипет (бажає стати повноправним членом), Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина, Туніс, Франція
Балтійська асамблея 1991
Напрям діяльності:
Координація політичної та економічної діяльності країн Прибалтики
Країни-члени:
Естонія, Латвія, Литва
Організація з безпеки і співробітництва в Європі 1975
Напрям діяльності:
Вироблення умов і заходів по зміцненню довіри і безпеки в Європі
Країни-члени:
США, Канада, всі країни Європи (крім Андорри) та СНД
Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ 1997
Напрям діяльності:
Координація політичної та економічної діяльності Грузії, України, Азербайджану та Молдови
Країни-члени:
Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова
Спостерігачі: Латвія і Туреччина
Використані джерела:
https://www.google.ru/
http://ru.wikipedia.org/wiki |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9420-hramy-ukrayiny-14976 | Презентація на тему «Храми України» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9420/14976-prezentaciya-na-temu-hramy-ukrayiny.ppt | files/14976-prezentaciya-na-temu-hramy-ukrayiny.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9412-krychevskyj-fedir-grygorovych-16828 | Презентація на тему «Кричевський Федір Григорович» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9412/16828-prezentaciya-na-temu-krychevskyy-fedir-grygorovych.pptx | files/16828-prezentaciya-na-temu-krychevskyy-fedir-grygorovych.pptx |
Кричевський Федір Григорович
-український художник
Підпотувала:
Уршеджук Юліана
Верховина 2014
(22(10).05.1879 — 30.07.1947) — художник-живописець, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з1940). Він відігравав помітну роль у мистецькому житті України від початку ХХ століття до другої світової війни. Один з засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва. Дитячі роки провів у селі Ворожбі, де одержав початкову освіту. Змалку захопився малюванням та ліпленням, любив робити глиняні фігурки людей, тварин, птахів, навчившись цьому у гончарів славетного центру гончарства в селі Межиріччі. За рекомендацією гончарів з Межиріча познайомився з художником К. Савицьким, який запросив його до себе в Москву й підготував до іспитів. 1896 К. став студентом Моск. уч-ща живопису, скульптури та арх-ри. В уч-щі заприятелював із сином художника-передвижника Г. Мясоєдова — Іваном Мясоєдовим.
1902 разом зі своїм товаришем був направлений як маляр у складі царського двору до Лондона замалювати урочистості церемонії з нагоди коронації Едуарда VII. 1903 вступив до петерб. Акад. мист-в у майстерню І. Рєпіна та Д. Кардовського. Невдовзі, однак, через хворобу залишив навчання і повернувся в Україну, поселився у родовій садибі матері Мясоєдова Павленки під Полтавою. Часто їздив до мальовничого села на р. Псьол (прит. Дніпра) — Шишаки, де багато малював з натури, а згодом придбав там хату. 1907 відновив навчання в академії у майстерні баталіста Ф.Рубо. Водночас відвідував скульптурну майстерню В. Беклемішева та опановував графічні техніки в майстерні В. Мате. Влаштувався працювати викл. Київ. худож. уч-ща, з 1914 став його директором.
З початком української революції 1917—1921 взяв активну участь у створенні Української академії мистецтв, після її відкриття 18 груд. 1917 був обраний її першим ректором. 1919 у зв’язку зі складнощами проживання в Києві переїхав до своєї хати в Шишаках. 1926—28 створив для Малого залу ВУАН (нині Національна академія наук України) погрудні портрети М. В.Л исенка, М. Костомарова, І. Котляревського, Г. Сковороди, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка та ін. Написав полотно, що згодом стало найбільш відомою з усіх його робіт, — триптих «Життя».
Після того, як в Україні розпочався процес згортання українізації політики, щоб уникнути переслідувань, переїхав працювати до Харкова, викладав у Харків. худож. ін-ті. 1933, коли власті дозволили поставити оперу М.Лисенка «Тарас Бульба», займався оформленням цієї постановки. У черв. 1939 за мистецьку й пед. діяльність йому присвоїли (з його братом — Василем) ступінь д-ра мистецтвознавчих наук, а в трав. 1940 (також разом з братом) — звання засл. діяча мист-в УРСР. 1941 К. здійснив творчу подорож до Західної України, був у Коломиї, Станіславі (нині м. Івано-Франківськ), Яворові, Криворіччі, Косові, в Кутах, Жаб’єму (нині смт Верховина). На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 повернувся до Києва.
За роки своєї пед. діяльності виховав плеяду видатних художників, серед них, зокрема: Є.Волобуєв, С.Грош, В.Костецький, Г.Меліхов, Л.Морозова, А.Петрицький, Т.Яблонська.
У своїх творах поєднував декоративну звучність палітри з реалістичною формою, гострою лаконічною композицією, чітким вишуканим малюнком. Визначний творчий доробок митця займає вагоме місце в національній мистецькій скарбниці України. Найвідоміші твори: «Наречена» (1910), «Три віки» (1913), триптих «Життя» (1925—27), «Свати» (1928), «Мати» (1929), «Переможці Врангеля» (1934—35), «Веселі доярки» (1937), цикл картин за поемою Т.Шевченка «Катерина» (1937—40) і багато ін. Створив понад 40 портретів видатних діячів науки і культури, колоритних національних образів, більша частина яких не збереглася. Творчо працював до останнього дня.
1965 перепохований у Києві на Лук’янівському цвинтарі. На його честь названо вулицю в Києві, яка пролягає від проспекту Перемоги у Святошинському р-ні міста.
Більшість творів К. зберігається в Національному художньому музеї України.
Сім’я
Повернення
Беатріче
Портрет Романа Кричевського, сина художника
Портрет історика мистецтв, професора Г.Г. Павлуцького
Автопортрет
Дівчина з косами
Портрет Л.Я. Старицької на золотому тлі
Довбуш
Три віки
Голівка дівчини в хустинці
Невеста
Дівчата
Портрет хлопчика
Портрет П.Г. Кричевської, матері художника
Мар`яна Кричевська у мордовському костюмі
Автопортрет
Оплакування Христа |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/943-invention-6298 | Презентація на тему «Invention» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/943/6298-prezentaciya-na-temu-invention.pptx | files/6298-prezentaciya-na-temu-invention.pptx | Invention
Evseenko Ann, 11-1
Some people consider the internet as the most important invention ever. My personal opinion is that every invention has its time, and the internet is the greatest invention of our time. I will support my theory in the following paragraphs.
Firstly, the internet provides enormous amount of information. Everyone can find all types of information on millions of topics. That way they can find data for their work or school projects. Also, people are able to find information on every subject they are interested in
However, this easy access to so much information can sometimes be dangerous. For example, someone could search the web to find a way to build a bomb. This kind of information, if not in the right hands, can be very dangerous.
Secondly, people are using the internet for communication. Also, there are millions of chat rooms and even dating sites. Communication through the internet is easy and available to everyone with a computer.
With it, people can keep in touch with their friends in distance, or make new ones. Nevertheless, this way of communication can sometimes be inefficient. Face-to-face conversation, at least in my opinion, is much better
Last but not least, I want to say that the invention of the internet could not be even possible without some earlier inventions and discoveries. As I said above every invention has its time. First it was the discovery of fire, then the invention of the wheel. Later it was the electricity, the telegraph and the computer. All this led to the invention of the internet.
It can be concluded that, there are many great inventions, every one of them important for its time. The internet, even with its flaws, is the most important invention of our modern time.
Thank you for attention ! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9385-uyavlennya-pro-ekomerezhi-19779 | Презентація на тему «Уявлення про екомережі» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9385/19779-prezentaciya-na-temu-uyavlennya-pro-ekomerezhi.pptx | files/19779-prezentaciya-na-temu-uyavlennya-pro-ekomerezhi.pptx | Підготувала учениця
11-Б класу
Нововолинського ліцею-інтернату
Волинської обласної ради
Федина Валентина
Уявлення про екомережі
Екомережа - єдина територіальна система об'єктів, що перебувають під охороною, з метою збереження всього біотичного і ландшафтного різноманіття, поліпшення стану навколишнього середовища загалом. Наявні нині мережі територій , та об’єктів природно-заповідного фонду мають острівний локалізований характер, а тому не відповідають ідеї цілісності природи, нерозривності й взаємопов’язаності її складових. Як просторова система екомережа передбачає включення природних біотичних і абіотичних елементів, природних геосистем й антропогенізованих ландшафтів, пов’язаних між собою функціонально і територіально, які потребують збереження і відновлення за умови невиснажливого природокористування.
Поняття екомережі
Концепція екомережі є інтегруючою на даному етапі збереження природи, оскільки поєднує в одне ціле наявні концепції та системи охорони природи. Вона випливає з ідеології нерозривної гармонійної єдності природи і людини, коли їхні відносини мають рівноправний невиснажливий характер, що підкреслює універсальність єдиної екомережі та її інтегрованість до стратегії сталого розвитку. Цим визначаються основні принципи побудови екомережі, серед яких найважливішими є:
- цілісність - така взаємопов’язана єдність компонентів, за якої формується якісно нове ціле;
- єдність - територіально-функціональна, ландшафтна;
- ієрархічність - підпорядкованість екомереж нижчого рангу вищим;
- поліфункціональність - виконання природно-екологічних, соціальних і економічних завдань;
- комплементарність - біорізноманіття, функцій, середовища існування, територій;
- відповідність - співмірність наявної природно-антропогенної будови території з ландшафтною структурою території.
Об’єктами перспективної природоохоронної системи (екомережі) є території, багаті на генетичну, видову, ландшафтну різноманітність, до яких належать мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також території під збереженою природною рослинністю - резервні території перспективного заповідання, озера, річки, водно- болотні угіддя, ліси, степи, луки, самобутні культури землеробства та утворені ними ландшафти.
Крім того, до складу земельних угідь перспективної екомережі буде включено території з антропогенізованою рослинністю, рекультивовані відпрацьовані та порушені землі, радіаційно забруднені території, еродовані землі, що придатні для з’єднання центрів біорізноманіття, перспективних природних ядер.
Згідно з матеріалами Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіть, базовими елементами перспективної екомережі слугуватимуть: ключові території (природні ядра або осередки), сполучні території (екологічні коридори),
Основні структурні елементи екомережі.
буферні території (захисні зони), відновлювані території та території природного розвитку, які у своїй неперервній єдності створюють екомережу.
Ключові природні території (природні ядра, ядра біорізноманіть) - це території збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, що переважно належать до складу систем природоохоронної мережі, мають важливе біологічне й екологічне значення. Вони є вузловими елементами екомережі та їхня площа не має бути меншою 500 га (для локальних природних ядер). У природному ядрі розрізняють біоцентри - території найбільшої концентрації біорізноманіття з високим ступенем природності, рідкісності.
Сполучні території (екокоридори) - лінійні елементи екомережі, що зв’язують між собою природні ядра і забезпечують надійні міграційні шляхи. Здебільшого їхні функції можуть виконувати горбогірні заліснені і залужені території, долини річок, смуги збереженої природної рослинності завширшки не менше 500 м (для локальних екокоридорів).
Буферні території (захисні зони) - зовнішнє оточення природних ядер та екокоридорів охоронними смугами для захисту їх від впливу негативних чинників. Вони виконують функцію перехідних ландшафтів між природними і господарсько-освоєними й мають статус територій з регульованим режимом заповідання.
Території відновлення (ренатуралізації) призначені для налагодження цілісних неперервних зв’язків у природних ядрах та екокоридорах. Ці функції здатні виконувати території з деградованою природною рослинністю, але із збереженим середовищем існування.
Території природного розвитку призначені для посилення ефективності екомереж. Здебільшого це природні ландшафти з наявними рідкісними ценозами, які можуть перебувати під охороною, однак не відповідають основним критеріям формування природних ядер, екокоридорів і територіально ізольовані, не приурочені до екомережі.
Залежно від потенційних функціональних особливостей елементи екомереж поділяють на п’ять основних рівнів: біосферний, континентальний, національний, регіональний, локальний.
Основні засади розбудови національної екомережі. Концептуально ідея природоохоронної системи, якою є екомережі різних рангів, пов’язана з поняттями стійкості,
стабільності, ємності,
збалансованості, цілісності,
неперервності, оптимальності,
просторового комфорту
життєдіяльності, гармонійності.
1. Природоохоронна система є наступною логічною ланкою природоохоронної ідеї. Вона розглядається як цілісна територіально-функціональна єдність природних та антропогеннних ландшафтів, що забезпечує збереження і відтворення біотичного і ландшафтного різноманіть, підтримання екологічної рівноваги та екобезпечного стану довкілля загалом.
2. Концепція екомережі є інтегруючою на даному етапі збереження природи, оскільки поєднує у єдине ціле наявні концепції і системи охорони природи.
3. Як геопросторова система вона передбачає залучення до своєї структури різнорівневих природоохоронних територій та таких, які на даному етапі не охороняються, пов'язаних між собою функціонально і територіально, що потребують збереження та відновлення і забезпечуватимуть умови невиснажливого природокористування.
Висовки:
Дякую за увагу |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9445-dmytro-bortnyanskyj-18301 | Презентація на тему «Дмитро Бортнянський» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9445/18301-prezentaciya-na-temu-dmytro-bortnyanskyy.ppt | files/18301-prezentaciya-na-temu-dmytro-bortnyanskyy.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9446-politychna-vlada-politychni-rezhymy-22112 | Презентація на тему «Політична влада. Політичні режими» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9446/22112-prezentaciya-na-temu-politychna-vlada-politychni-rezhymy.pptx | files/22112-prezentaciya-na-temu-politychna-vlada-politychni-rezhymy.pptx | Політична влада. Політичні режими.
Вступ
Поняття влади є одним з центральних в політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин.
Політична влада — це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб’єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупованнями.
Політична влада здійснюється
державою;
політичними партіями і громадсько політичними організаціями;
органами місцевого самоврядування.
Специфіка державної влади полягає в тому, що вона
здійснюється спеціальним апаратом;
поширюється на всю територію країни;
наділена монополією на прийняття законів та застосування примусу.
Функції
Основна функція політичної влади — керування, керівництво суспільством у цілому і кожній його сфері. Вона полягає в постійному дозволі протиріччя між необхідністю порядку в суспільстві і різних інтересах різних шарів, національних і інших груп, окремих особистостей.
Друга функція — функція оптимізації самої політичної системи, пристосування її інститутів до цілям, задачам і самій суті тих сил, що прийшли до влади.
Третя функція — забезпечення стабільності в країні.
Легітимність влада. Типи легітимності влади.
Легітимність влади — це суспільне визнання, довіра і підтримка, які роблять їй суспільство, народ.
У науку поняття “легітимність влади” уперше було введено Максом Вебером. Він виділив три основних джерела (підстави) законності, правомірності політичної влади:
— відповідно до традиції (монархія);
— харизматичний тип (у зв’язку з величезною популярністю і культом особистості политий діяча);
— раціонально-правовий тип — ця влада визнається народом тому, що вона спирається на раціональні, визнані їм закони.
Структура політичної влади
Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади.
Влада може здійснитися тільки через взаємодію суб'єкта влади і її об'єкта. Суб'єкт виражає свою волю щодо об'єкта через наказ (розпорядження, команду), що супроводжується загрозою санкції у випадку його невиконання
Політичні режими: ознаки і типологія
Політичний режим - це спосіб функціонування політичної системи суспільства, визначальний характер політичного життя в країні, система прийомів, методів, способів здійснення політичної (включаючи державну) влади в суспільстві.
Ознаки політичного режиму
• Ступінь участі народу в механізмах формування політичної влади, а також самі способи такого формування. • Співвідношення прав і свобод людини й громадянина із правами держави, гарантованість прав і свобод особи. • Співвідношення між законодавчою й виконавчою гілками влади. • Політичне і юридичне положення й роль у суспільстві «силових» структур держави (армії, поліції, органів державної безпеки )
• Характер стосунків між центральними й місцевими органами влади й управління. • Місце й роль недержавних структур у політичній системі суспільства. • Положення засобів масової інформації, ступінь гласності в суспільстві й прозорості державного апарата. • Домінування певних методів (переконання, примусу й т. ін.) при здійсненні державної влади.
Висновок
Влада, проблеми влади і повноважень завжди залишаються актуальними, тому що торкаються всіх аспекти діяльності людини, організацій і держави. Від її залежить все – наше сьогодення і майбутнє, долі організацій, держав і окремих особистостей. І можна сказати, що прийдешня доля державності зв’язана з вивченням, освоєнням влади і її проблем, а так само здійсненням владних повноважень. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/941-famous-hackers-5619 | Презентація на тему «Famous hackers» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/941/5619-prezentaciya-na-temu-famous-hackers.pptx | files/5619-prezentaciya-na-temu-famous-hackers.pptx | Famous hackers
Kevin Mitnick
The most famous, and undoubtedly most gifted hacker in history, made a name for himself in 1981 at the tender age of 17 by getting into a phone exchange, which allowed him to redirect subscriber calls in any way he wanted.
In 1983, he achieved his first major coup - and also his first arrest - when he accessed a Pentagon computer. It was his repeated offenses that made him a target of the FBI. He was sentenced to five years in prison in the 1990s, but today he is a security consultant and owns his own company: Mitnick Security.
The current editor-in-chief of Wired was formerly known for rather different activities. In 1983, when he too was only 17 years old, he made his first intrusions into different networks, resulting in a few run-ins with the US legal system.
He continued with his illegal activities until his arrest by the FBI in April 1991. In 1994 he was sentenced to four years in prison.
Adrian Lamo
Lamo has certainly driven the highest number of network administrators insane. From Microsoft to Yahoo!, going through Sun Microsystems, MacDonald's, Cingular, AOL or even the New York Times, he is credited with all types of intrusions and corporate security system violations.
He has bypassed protections with disconcerting simplicity: during a broadcast of the NBC Nightly News, the host asked him to prove his talents in front of the camera, and he responded by gaining access to the company's internal network in less than five minutes.
Today he is an expert in security and enjoys full freedom of movement, after being under the surveillance of US authorities for many years.
Thank you for attention! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9439-krasa-ridnogo-krayu-17267 | Презентація на тему «Краса рідного краю» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9439/17267-prezentaciya-na-temu-krasa-ridnogo-krayu.pptx | files/17267-prezentaciya-na-temu-krasa-ridnogo-krayu.pptx | Краса рідного краю
Бойко Марія Володимирівна
Полтавцям Марія відома як поетеса, авторка текстів багатьох пісень українських виконавців. Адже пісні на слова відомої полтавки можна почути у виконанні народних артистів Раїси Кириченко, Богдана Сташківа, Миколи Свидюка, Степана Гіги, Ольги Добрянської, дуету “Горлиця”, заслужених артистів Валерія Соколика, Олега Марцинківського, дуету “Доля”, гурту “Краяни”, Геннадія Рагуліна і багатьох молодих митців в Україні і за кордоном.
Дитинство поетеси
Бойко Марія Володимирівна народилася 26 грудня 1976 року в м.Полтаві в сім'ї зі славного роду козака Мусія Чайки.
Вона виросла у бабусі, яка помітила перші римування дівчинки. Про справжні вірші на той час навіть не йшлося. Марійка читала дитячу поетичну збірку Михалкова і бавилася співзвуччями. Саме бабуся почала записувати вірші онучки. Але свідома поезія прийшла набагато пізніше.
Любов до пісні передалася Марії від дідуся Семена, який мав прекрасній тенор і залюбки виконував народні пісні.
Перший успіх
Перший успіх прийшов до Марії ще в 15 років(вона стала лауреатом I Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «Повір у себе») За вірш «Моя Полтава». А наступного (1993) вона двічі перемогла в такому ж конкурсі з творами « Моя Україна», «Я їду до моря», «Чари лісу».
Вища освіта
Закінчила Харківський фінансово-економічний інститут (1996) і Полтавський державний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка (2003) спеціальність історія та педагогіка.
« Якщо я помиляюся в орфографії чи пунктуації, то мене виправлять. Помилятися в історичному контексті це вже серйозніше», - говорила вона вступаючи до педагогічного університету.
Полтавський державний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка
Творчість
Марією Бойко за період з 1991 по 2005 роки створено більше 4000 поезій. Вийшли друком поетичні збірки "Мелодії сопілки (1995), "Струни душі" (1999), "Промінь сонця" (2002), "Мінливі настрої весни" (2005), "Квітка папороті" (2005), "Сонячне коло" (2006) – це вірші і поеми про рідний край, багату землю України, щирих і добрих людей, особиста лірика. Творчість Марії Бойко рекомендована для вивчення в школі за темою "Література рідного краю".
Громодська діяльність
Марія Бойко бере активну участь в численних культурно-мистецьких заходах держави, області, міста. Вірші поетеси звучать зі сцени на державних концертах, гідно оспівують Полтавщину, звеличуючи їх красу і мудрість. Творчість Марії Бойко була представлена на днях культури України в Росії, Білорусі, Таджикистані, на прохання консульств презентувалася для представників українських діаспор в Узбекистані й Канаді
Збірка «Ріка життя»
3 вересня у Галереї мистецтв відбулася презентація нової збірки полтавської поетеси Марії Бойко «Ріка життя».
«Сьогодні я презентую зовсім нову книгу, І це якоюсь мірою навіть сповідь, щоденник, тому що цього разу я не ділила вірші на російські та українські, а як вони писалися, так і вихлюпнулися на сторінки книжки. Але вірші – це завжди діалог з читачами, з коханим. І моя ріка життя – це емоції, це любов, мої почуття. І нехай кожен почерпне з віршів щось для себе, нехай вам буде солодко.»
Ілюстрації до збірки «Ріка життя» зробила художниця Алла Тимошенко.
Дякуємо за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9256-epoha-vidrodzhennya-revolyuciya-u-mystectvi-ta-nauci-16575 | Презентація на тему «Епоха Відродження: революція у мистецтві та науці» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9256/16575-prezentaciya-na-temu-epoha-vidrodzhennya-renesans.pptx | files/16575-prezentaciya-na-temu-epoha-vidrodzhennya-renesans.pptx | Епоха Відродження (Ренесанс)
Художні напрями та стилі
Опорні поняття і дати
Опорні поняття:
Гуманізм
Відродження
Ренесанс
Опорні дати:
Середина XIV ст. – виникнення культури Відродження;
Кінець XV – перші десятиріччя XVI ст. – епоха Високого Відродження
План уроку
Особливості мистецтва Відродження.
Леонардо да Вінчі ( 1452 – 1519 рр.)
Мікеланджело Буонаротті ( 1475 – 1564 рр.)
Рафаель Санті ( 1483 – 1520 рр.)
Північне Відродження
Вперше цей термін використав у 1550 р. італійський художник, архітектор, історик мистецтва Джорджо Вазарі у книзі “Життєписання”.
Ренесанс – це назва як окремого художнього стилю, так і культурно-історичної епохи, де органічно поєднані сфери суспільного та духовного життя: політика, релігія, філософія, наука, мистецтво.
В Італії Відродження охоплює період з ХІV до середини ХVІ ст.
У країнах Західної Європи – з ХIV до початку ХVІІ ст.
Ренесанс стверджує:
реалістичний спосіб мислення;
ідеал вільної сильної особистості, духовної, фізично прекрасної (культ краси людського тіла);
позбавлення людини середньовічного аскетизму;
світогляд Ренесансу є антропоцентричним, де у центрі Всесвіту – людина, її земне призначення;
значимість особи митця та мистецтва;
гуманістичний світогляд.
Гуманізм – людяність. Передових людей доби Відродження називають гуманістами, а вироблений ними світогляд – гуманізмом.
Гуманісти спирались на античну культуру при ствердженні власних ідеалів і побудові нової культури.
Центром Відродження були міста-держави: Флоренція, Мілан, Сієна, Падуя, Піза, Болонья. Значну роль у Відродженні відіграло місто-держава Флоренція. Місто банкірів, заможних людей, шовкової промисловості. Це провідний економічний, політичний, культурно-мистецький центр Італії.
Саме тут зводяться розкішні архітектурні споруди – собори, палаци. Архітектори вдосконалюють античну ордерну систему. Скульптори використовують мармур. Просторі будинки прикрашають статуями, розписами,картинами.
У Флоренції проводяться конкурси музикантів, які грали на лютні (найпоширенішому інструменті доби Відродження).
Родина Медичі (найзаможніша у Флоренції) сприяла розвитку культури і мистецтва, підтримувала митців.
Титани Відродження:
архітектор Ф.Брунеллескі;
художники: Джотто, Мазаччо, Л. да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Джорджоне , Тіціан, Альбрехт Дюрер (Нім.),
Ель Греко (Грец.);
скульптор Донателло;
композитор Жоскен Депре.
Найважливіший жанр живопису Відродження – портрет.
Леонардо да Вінчі.
ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ (Leonardo da Vinci) (1452–1519) великий италійський художник, винахідник, інженер та анатом эпохи Відродження. Леонардо народився в містечку Вінчі на захід від Флоренції, 15 квітня 1452. Він був незаконнонарожденим сином флорентійського нотаріуса та селянської дівчини; ввиховувся в будинку батька та отримав грунтовну початкову освіту.
Винаходи:
Парашут
колесцовий замок
Велосипед
Танк
Легкі переносні мости для армії
прожектор
Катапульта
Робот
двохлінзовий телескоп
Мона Ліза (Джоконда)
Леонардо
да Вінчі
Леонардо да Вінчі
“Благовіщення”
Леонардо да Вінчі
“Таємна вечеря”
Дама с горностаем,1490
"Мадонна Літта"
"Хрещення Христа"
"Вітрувіанська людина" пропорції людини
Портрет Беатріче
Леонардо
да Вінчі
Мікеланджело
Мікеланджело Буонароті, в дореволюційних російських виданнях часто Мікель-анджело (іт. Michelangelo Buonarroti) - (1475–1564), італійський скульптор, художник, архітектор, поет і інженер. Ще за життя Мікеланджело його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження.
Мікеланджело Буонарроті
Автопортрет
Мікеланджело Буонарроті
Сикстинська капелла (розгорнута панорама)
Мікеланджело Буонарроті
Мадонна з дитям
Мікеланджело Буонарроті
П
Ь
Є
Т
А
Мікеланджело Буонарроті
“Давид”
Мікеланджело Буонарроті
“Моісей”
Мікеланджело Буонарроті
“ Пророк
Єремія ”
Рафаєль Санті
Рафае́ль Са́нті (іт. Raffaello Santi, Raffaello Sanzio; березень чи квітень 1483, Урбіно — † 6 квітня 1520, Рим) — італійський живописець, графік і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження.
Рафаель Санті
Автопортрет
Рафаель Санті
Сикстинська
Мадонна
1513р.
«Коронування Марії»
«Святе Сімейство (Мадонна з безбородим Йосипом)»
«Мадонна з щегленком»
«Афинская школа»
Ангел
(фрагмент вівтаря)
Рафаель Санті
Рафаель Санті
“Сон
лицаря”
“Суд Соломона”
Рафаель Санті
Рафаель Санті
“Преображення”
Північне Відродження
Північне відродження – це культура Ренесансу в країнах, розташованих на північ від Італії: Німеччині, Нідерландах, Франції та Англії.
Представники Північного Відродження: Лукас Кранах Старший;
Ханс Хольбейн Молодший;
Пітер Брейгель Старший;
Альбрехт Дюрер;
Пітер Брейгель
Пі́тер Бре́йгель-старший, відомий іще як «Мужицький» - близько 1525 — 9 вересня 1569) — (фламандський)
живописець та графік, найвідоміший і найзначніший із носіїв родинного прізвища
пензлярів. Майстер пейзажу та жанрових сцен.
Батько художників Пітера Брейгеля Молодшого (Що з пекла) і Яна Брейгеля Старшого (Що з раю).
Пітер Брейгель
Зведення Вавілонської вежі
Тіціан Вечелліо
Автопортрет
Тіціан
“Оплакування
Христа”
Тіціан. “Покладання у гроб”
Тіціан
“Введення
у храм”
Тіціан
“Каяття
Марії-Магдалини”
Альбрехт Дюрер
Альбрехт Дюрер ( 21 травня 1471 - 6 квітня 1528) - німецький живописець, рисувальник, гравер, математик, теоретик мистецтва.
Альбрехт Дюрер
Меланхолія
Альбрехт Дюрер
“Син людський”
Альбрехт Дюрер
“Втеча Лота з дочками із Содома”
Альбрехт Дюрер
“Чотири вершники Апокаліпсису”
(із циклу гравюр)
Альбрехт Дюрер
“Кущ трави”
Ель Греко
Автопортрет
Ель Греко
“Христос на хресті”
Ель Греко
“Іоан Євангеліст”
Ель Греко. “Христос лікує сліпого”
Ель Греко. “Молитва про чашу”
Архітектура епохи Відродження
Собор св.Марії дель Фьоре (Флоренція)
Палаццо Пітті (Флоренція)
Церква і монастир Сан-Джорджіо-Мажоре (Венеція)
Собор св. Петра (Рим)
Площа собору св.Петра (Рим)
Вілла Ротонда (Віченца)
Палаццо Вендрамін Калерджі (Венеція)
Церква Санта-Марія дель Мараколі (Венеція)
Капелла Медічі (Флоренція)
Церква Сант-Андреа (Флоренція)
Ескоріал (Іспанія)
Жоскен Депре (композитор епохи Відродження)
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Сучасний інтер’єр у стилі Ренесанс
Дякую за співпрацю ! Урок закінчено. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9437-dzhon-fycdzherald-kennedy-5173 | Презентація на тему «Джон Фицджеральд Кеннеди» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9437/5173-prezentaciya-na-temu-dzhon-fycdzherald-kennedy.pptx | files/5173-prezentaciya-na-temu-dzhon-fycdzherald-kennedy.pptx | Джон Фицджеральд Кеннеди John Fitzgerald Kennedy
29 мая 1917— 22 ноября 1963
Загадочная смерть
Биография
Родился 29 мая 1917 г. в городе Бруклайн, штат Массачусетс. Он происходил из богатой ирландской семьи, в которой было девять детей; из них четверо погибли при жизни родителей. Болезни затянули обучение Джона: в школу в Чаоте, штат Коннектикут, он попал в возрасте 14 лет. В 1936 году Джон поступил в Гарвардский университет и окончил его с отличием в 1940 году. Джон Кеннеди начал службу в ВМС США в сентябре 1941 и принимал участие в боевых действиях на Тихом океане. Кеннеди получил звание лейтенанта и стал капитаном торпедного катера «PT-109». Во время военных действий был тяжело ранен и получил 2 медали за отвагу.
35-й Президент США
Джон Ф. Кеннеди, кандидат в президенты от демократической партии, победив на выборах 1960 г., ему было 43 года.
Член Палаты представителей от 11-го избирательного округа Массачусетса
Демократическая партия США
Гибель
Джон Кеннеди был убит 22 ноября 1963 года в городе Даллас (штат Техас); во время следования президентского кортежа по улицам города послышались выстрелы
Кеннеди в президентском лимузине, за несколько секунд до убийства
Ровно в 12:30, раздались выстрелы.
Первая пуля, по официальной версии, попала Джону Кеннеди в спину, прошла насквозь и вышла через шею, также ранив в спину и запястье сидевшего впереди него Джона Конналли.
Через пять секунд был сделан второй выстрел. Пуля попала Кеннеди в голову, проделав в правой части его головы выходное отверстие размером с кулак, так что часть салона была забрызгана кусочками мозга.
В 13:00 была официально зафиксирована смерть, наступившая в результате ранения головы. В 15:41 гроб с телом президента был погружен в самолёт, направляющийся в Вашингтон, и доставлен туда через 2 часа.
Смерть Джона Кеннеди – самые популярные версии
Смерть Джона Кеннеди и по сей день продолжает порождать все новые и новые версии происшедшего. Вашему вниманию мы предоставляем наиболее интересные версии.
Ли Харви Освальд
Самый главный из всех подозреваемых в убийстве Джона Кеннеди.
Спустя полтора часа после убийства, Освальда арестовали в кинотеатре и предъявили ему обвинение в убийстве полицейского.
После этого, утром следующего дня, Освальду было предъявлено обвинение в убийстве президента. А следующим утром, 24 ноября, Ли Харви Освальд был убит владельцем ночного клуба Джеком Руби, при выходе из полицейского участка.
Мафия
Те кто придерживается этой версии считают, что мафия, которая помогла Джону Кеннеди занять пост президента, который в свою очередь объявил против нее войну, решила его убрать.
Мафиози убили президента и подставили Ли Харви Освальда. Сторонники этой версии утверждают, что ФБР получило еще в 1985 году признание Марселло, но решило сохранить его в тайне.
ЦРУ
Еще одна очень распространенная версия, согласно которой высокопоставленные сотрудники ЦРУ Ричард Хелмс и Джеймс Англето наняли членов мафии устранить президента Кеннеди. Рыцарей плаща и кинжала не устраивало то, что он якобы намеревался закончить войну во Вьетнаме и помириться с коммунистической Кубой и Советским Союзом
По другой версии, президент Кеннеди был убит ЦРУ с целью помешать ему обнародовать информацию о пришельцах из космоса. За десять дней до смерти ДФК написал директору ЦРУ письмо с просьбой показать ему сверхсекретные документы о НЛО.
Линдон Джонсон
Немало конспирологов обвиняют в организации убийства ДФК вице-президента Линдона Джонсона, который сменил его на посту лидера Америки. В заговоре, во главе которого стоял вице-президент США, участвовали наиболее радикально настроенные группировки в ЦРУ, мафия, кубинские эмигранты и даже недовольные Кеннеди сотрудники его администрации.
Секретная служба
Согласно этой версии, смерть Кеннеди была не убийством, а трагическим несчастным случаем. Случайным убийцей был Джордж Хики, агент секретной службы, охраняющей президента, членов его семьи и высших чиновников США.
Правительство Южного Вьетнама
1 ноября 1963 года в Южном Вьетнаме произошел военный переворот. Законно выбранное правительство было свергнуто, Нго Дин Дим вместе с двумя братьями – убит. Переворот и убийство были организованы и проведены ЦРУ по прямому приказу Джона Ф. Кеннеди.
Через три недели в Далласе прогремели роковые выстрелы.
Менее чем через 48 часов после убийства президента Кеннеди был задержан Люсьер Сарти, уроженец Корсики, наемный убийца и наркоторговец.
Кубинская разведка G2
Освальд хотел стать «солдатом революции». Доказать серьезность своих намерений он готов… убийством президента США.
Хотя Освальд и был не очень надежным человеком, кубинцы решили не отказываться от такого шанса. Кеннеди они считали главным врагом кубинской революции. Голову американского президента оценили недорого – всего лишь в 6,5 тыс. долларов.
Буквально на следующий день распутывать «кубинский» след в Мехико отправился сотрудник ФБР по имени Лоуренс Кинан. Однако через три дня Гувер отозвал его в Вашингтон.
Кинан уверен, что на прекращении расследования настоял Линдон Джонсон. Он боялся, что взрыв негодования заставит его напасть на Кубу, что неминуемо приведет к войне с СССР. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9433-murashko-oleksandr-oleksandrovych-7104 | Презентація на тему «Мурашко Олександр Олександрович» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9433/7104-prezentaciya-na-temu-murashko-oleksandr-oleksandrovych.pptx | files/7104-prezentaciya-na-temu-murashko-oleksandr-oleksandrovych.pptx | Художник: Мурашко Олександр Олександрович
Мурашко Олександр Олександрович
“ Карусель”
“ Селянська родина ” (одне з найвідоміших полотен майстра на народну тематику)
Кращі твори Мурашка — «Портрет дівчини у червоному капелюсі» та «Селянська родина» — піднесли український живопис до рівня найкращих світових досягнень початку ХХ століття.
Портрет дівчинки у червоному капелюсі. 1902-1903 рр.
Саме в Парижі Мурашко створив один з найефектніших своїх творів «Дівчина у червоному капелюсі» (1902—1903), який є одним з кращих досягнень українського портрета ХХ століття.
Автопортрет (1918)
“ Похорони кошового ”
Продавщиці квітів. 1917 р
“ Благовіщення “
«Благовіщення» – єдиний твір Олександра Мурашко, присвячений біблійному сюжету. Суто імпресіоністичний за живописом, безпосередністю почуттів і свіжістю сприйняття. Xудожник вибрав євангельський сюжет, зображення якого має усталену іконографію, велику кількість художніх попередників - світових шедеврів іконопису і станкового живопису. Олександр Мурашко споріднив в цьому творі елементи філософського символізму модерну та імпресіоністичний, пленерний живопис, переконливу реальність зображення і віртуозну майстерність портретиста-реаліста. Перед нами світський художній твір з елементами побутового жанру, портрету.
“ Дівчинка за столом “(1911)
“ Зима “ (1905)
Портрет Мурашка намальований Миколаєм Петровим 1897-98рр.
Надгробок Мурашка О.О. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9427-surykov-vasyl-ivanovych-14664 | Презентація на тему «Суриков Василь Іванович» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9427/14664-prezentaciya-na-temu-surykov-vasyl-ivanovych-skachaty.ppt | files/14664-prezentaciya-na-temu-surykov-vasyl-ivanovych-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9444-lyalka-motanka-6763 | Презентація на тему «Лялька Мотанка» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9444/6763-prezentaciya-na-temu-lyalka-motanka.pptx | files/6763-prezentaciya-na-temu-lyalka-motanka.pptx | Лялька Мотанка
Виконала
Учениця 10 класу
Ярмолюк Анастасія
Мо́танка (ля́лька-мо́танка, ку́кла) – зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від укр. мотати. Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів.
Історія
На території України найдавніші прототипи іграшок виявлені на пізньопалеолітичній стоянці в с.Мезин (тепер Коропського району Чернігівської області). Це були виготовлені з мамонтового бивняфігурки пташок і вовка (собаки), що мали тотемне значення.
У Давній Греції діти, які досягали певного віку, жертвували свої іграшки богам. Напередодні свого весілля дівчата приносили іграшки до храму і брали участь у церемонії ініціації.
Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Однак є знахідки ляльок, зроблених з тканини.
Дослідник Марко Грушевський зазначав, що в Україні ганчір'яні ляльки були популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях.
Українськими ляльками етнографи зацікавилися наприкінці XIX – початку ХХ ст. Колекцію мотанок Наддніпрянщини зібрав М. Грушевський у 1900-х рр. Українські (так звані решетилівські) ляльки виставлені у Музеї іграшки у Сергієвому Посаді (Росія). Вони були зібрані на початку ХХ ст. засновником музею Миколою Бартрамом (1873-1931).
Полотняна лялька. Стародавній Рим (IV-III ст. до н.е.)
Жіночі статуетки. Бивень мамонта. Палеоліт
Іконографія ляльок
Мотанки або «кукли» - вузлові ляльки. Процес виготовлення називався «крутити куклу». Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону тощо. Хустку, яку наповнювали ганчір'ям, мотком ниток, крупою, травою, зав'язували так, щоб виходила кругла або циліндрична голова. У вигляді мотанки робилась також кукла, загорнутий у тонке полотно розжований хліб, яку давали замість соски немовлятам.
Мотанки не мають рук, ніг і тулуба. Виразною є лише голова. Обличчя «пусте» або з хрестом, вишитим різнокольоровими нитками так, що утворювався посередині квадрат.
Такий тип ляльок найбільше поширений у Наддніпрянщині. Етнографи зафіксували їх на початку ХХ ст. у с.Липове Кременчуцького повіту Полтавської губернії, згодом на Київщині, Полтавщині,Черкащині уздовж обох берегів Дніпра, на річках Тясмин, Рось, Золотоношка, Сула, Супій.
Ляльки з хрестами робились також у Бєлгородській, Курській областях, Хакасії, Чувашії (Росія), гірських районах Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану, на Північному Кавказі у аварців, адигейців, грузинів з Тушетії, кабардинців і чеченців. Таким чином, можна припустити, що мотанки з хрестом до України і Росії прийшли з Азії.
Ляльки, наповнені зерном.
Магічні обряди
На думку дослідників, мотанки не ігрові ляльки. Вони були пов'язані з обрядом плодючості й продовження роду.
Кукла-мотанка, ймовірно, використовувалась в аграрному культі. О. Найден звертає увагу, що «куклою» у народі називали жмуток колосся, який залишали на краю поля, закручували по ходу сонця і прикрашали яскравими стрічками. Використовувалась у ритуалах, присвячених майбутньому врожаю.
Очевидний зв'язок мотанки з весільним обрядом. Етнографи фіксували, що неодружені дівчата, майструючи ляльки, співали, як правило, весільні пісні. До початку XXI ст. в Україні проіснував звичай прикрашання лялькою капоту першої машини весільного кортежу.
В Україні ляльки чоловічої статі не робилися. А в Росії, наприклад, їх просто заміняли паличкою. Використання ляльок у вигляді цурпалки відоме у різних ритуалах багатьох народів. У деяких слов'янських народів на весіллі молодятам дарували замотані у ганчір'я колодки, що були символом плодючості.
В Україні жінки справляли «колодку» під час святкування Масляної. За свідченнями Олекси Воропая, заміжні жінки у цей період відзначали народження, хрестини, а потім оплакували смерть колодки і протягом тижня відповідно вповивали, хрестили і спалювали її.
Дослідники пов'язують ганчір'яні ляльки з культом предків. За народними віруваннями, всередині ляльки приховується ідол, дух пращура. У сусідній з Україною Воронезькій області (Росія) ляльку наповнювали попелом. Такі ляльки дарувалися молодятам на весілля. У Мордовії, де також виготовляють зольні ляльки, попіл ерзянською мовою звучить як «кулов», померти — «куломс», покійник — «улов», що вказує на часи, коли спалювали померлих. Отже лялька, у якій містилася частина попелу, виступала посередником між двома світами.
Ляльки з хрестами на обличчі знайдені у похованнях на Північному Кавказі. Можна припустити, що лялька мала супроводжувати померлого у потойбічний світ.
Окрім того, здавна хрест символізував сонце.
Сенс символіки безликих ляльок забутий. Радше за все, це відгомін забобонів про пристріт, поганий вплив лихого погляду. Очі могли стати порталом у потойбіччя, а тому на їх зображення накладалося табу. У таджиків й узбеків робити ляльки з обличчям вважалось гріхом, оскільки після воскресіння з мертвих лялькам прийдеться віддати частку своєї душі. Ляльки не мали також імен, бо це, за народними уявленнями, могло потривожити душу померлого.
Протягом ХХ ст. мотанка поступово втратила свої магічні функції. Зокрема, за свідченнями жінок села Матусів Шполянського району Черкаської області, після Другої світової війни мотанки робились виключно для ігор. А їх обличчя діти промальовували, щоб вони були схожі на фабричні ляльки.
Автентичні мотанки. МатусівЧеркаської області, ХХ століття
Кінь і лялька-хлопчик з поховання. Північний Кавказ
Сучасні мотанки
На сучасному етапі народні майстрині, що перебувають під впливом ідей неоязичництва, намагаються сакралізувати мотанки. Іноді відродження народної іграшки супроводжується процесом поширення язичницьких вірувань, які давно втратили своє обрядово-магічне значення. Проте у більшості випадків така пропаганда надприродних властивостей мотанки не що інше, як рекламний трюк.
Авторська лялька - мотанка Чаруня Тетяни Білокрилець
ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ!! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9400-jogann-bah-5057 | Презентація на тему «Йоганн Бах» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9400/5057-prezentaciya-na-temu-yogann-bah.ppt | files/5057-prezentaciya-na-temu-yogann-bah.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9453-nacionalni-pryrodni-parky-ukrayiny-13386 | Презентація на тему «Національні природні парки України» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9453/13386-prezentaciya-na-temu-nacionalni-pryrodni-parky-ukrayiny-skachaty.ppt | files/13386-prezentaciya-na-temu-nacionalni-pryrodni-parky-ukrayiny-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9438-osnovni-antropogenni-dzherela-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovysha-22589 | Презентація на тему «Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9438/22589-prezentaciya-na-temu-osnovni-antropogenni-dzherela-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha-pereglyanuty.ppt | files/22589-prezentaciya-na-temu-osnovni-antropogenni-dzherela-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha-pereglyanuty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9454-vydy-mystectv-11560 | Презентація на тему «Види мистецтв» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9454/11560-prezentaciya-na-temu-vydy-mystectv.pptx | files/11560-prezentaciya-na-temu-vydy-mystectv.pptx | Види мистецтв
Класифікація мистецтв
За способом втілення художнього образу розрізняють:
просторові мистецтва — архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн.
часові мистецтва — радіо, музика, література
просторово-часові — кіномистецтво, театр, танець, циркове мистецтво, відеогра тощо.
Просторові види мистецтв
Архітектура
Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво), — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.
Ермітаж
Скульптура
Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр. Художньо-виразні засоби скульптури — побудова об'ємної форми, пластичне моделювання (ліпка), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.
За своєю формою розділяють два види скульптури: рельєф та круглу скульптуру. Остання в залежності від призначення ділиться на монументальну (великі архітектурні ансамблі, пам'ятники), монументально-декоративну (прикрашає будинки та парки) та станкову (зазвичай представлена в музеях, на виставках або є частиною інтер'єру)
Живопис
Живо́пис (маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, пол. malarstwo, чеськ. malířství) — вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді або гнучкі поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.
Найбільш поширені твори живопису, виконані на пласких або майже пласких поверхнях, таких як натягнуте на раму полотно, папір, поверхні стін і т. д. До живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративному та церемоніальному посуді, поверхня якого може мати складну форму. Живопис - найпоширеніший вид образотворчого мистецтва. Слово живопис означає "живо писати" - писати з життя, твори живопису створюються за допомогою фарб, що наносяться на будь-яку поверхню.
Види живопису: -монументальний; -станковий; -декоративний; -декораційний; -мініатюра.
Часові види мистецтв
Література
Літерату́ра— сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду. Водночас вона є різновидом мистецтва, власне, мистецтвом слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результатом творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер.
Музика
Му́зика — мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій (ритм), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелами такого звуку можуть бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.
Просторово-часові види мистецтв
Кіномистецтво
Кіномисте́цтво — вид мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінознімання реальних, спеціально інсценованих, або відтворених засобами анімації подій.
У кіномистецтві поєднуються естетичні властивості театру, літератури, образотворчного мистецтва та музики на основі властивих лише йому виражальних засобів, головне з яких фотографічна природа кінозображення та монтаж.
Театр
Теа́тр — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави. Театр як мистецтво називають також й театральним мистецтвом, а науку, що вивчає теорію та практику театрального мистецтва вивчає театрознавство. Окрім театрів, ролі в яких люди виконують безпосередньо, існує ляльковий театр, де головні герої - іграшки, якими керують.
Законодавство України визначає театр як
«заклад культури (підприємство, установа чи організація) або колектив, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва»[1]. а театральне мистецтво, як
«вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами»[1].
Циркове мистецтво
Цирк— переважно кругла будівля з ареною (манеж) і трибунами для глядачів. У цирку відбуваються видовища (називані також цирком), супроводжувані музичною ексцентрикою, які демонструють силу і відвагу циркових артистів (силачів, акробатів, повітряних гімнастів, жонглерів, еквілібристів, ілюзіоністів, фокусників, берейторів, вершників, велофігуристів, боротьби, муштрувальників свійських і приборкувачів диких тварин тощо) з інтермедіями-буфонадами клоунів, пантомімою і меломімою.
Підготували Фесюк Ірина та Гангало Тетяна |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9460-podatkovyj-kodeks-ukrayiny-18416 | Презентація на тему «Податковий кодекс України» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9460/18416-prezentaciya-na-temu-podatkovyy-kodeks-ukrayiny.ppt | files/18416-prezentaciya-na-temu-podatkovyy-kodeks-ukrayiny.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9448-yskusstvo-tanca-v-yndyy-1488 | Презентація на тему «Искусство Танца в Индии» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9448/1488-prezentaciya-na-temu-iskusstvo-tanca-v-indii.ppt | files/1488-prezentaciya-na-temu-iskusstvo-tanca-v-indii.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9455-mehanika-i-mehanizaciya-vyrobnyctva-13367 | Презентація на тему «Механіка і механізація виробництва» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9455/13367-prezentaciya-na-temu-mehanika-i-mehanizaciya-vyrobnyctva.pptx | files/13367-prezentaciya-na-temu-mehanika-i-mehanizaciya-vyrobnyctva.pptx | Механіка і механізація виробництва
Архітектори й інженери, які будують будинки, створюють літаки та космічні кораблі, постійно використовуючи закони механіки. Багато з методів діагностики та терапії, що використовуються в медицині, було розроблено у фізичних лабораторіях. Радіо й телебачення — це результат відкриттів, зроблених фізиками.
Ньютон зумів створити діючу теорію, яка здатна дати правильний опис динаміки фізичних систем майже в усіх звичайних ситуаціях. Але було встановлено, що у випадках із дуже малими відстанями і при дуже великих швидкостях закони Ньютона потребують уточнень.
Науково-технічний прогрес є основним джерелом підвищення ефективності виробництва та продуктивності суспільної праці. Він повинен забезпечувати постійне удосконалення діючих підприємств і створення нових на основі розвитку науки й техніки.
Технічна новизна характеризується створенням нових, більш досконалих знарядь і предметів праці.
Так, у зеленому господарстві збільшується оснащеність оранжерейних господарств системами напівавтоматичного та автоматичного регулювання умов середовища - температури й вологості повітря, освітлення і опалення, здійснюється механізація перевезення матеріалів, пересування стелажів. У пральному господарстві повністю механізовано процес прання білизни, механізуються інші стадії виробничого процесу.
Механізуються роботи, зв’язані з експлуатацією житлового фонду (централізація управління ліфтами, автоматична підкачка води на верхні поверхи, централізоване включення і виключення освітлення дворів, під’їздів, сходів, застосування малогабаритних прибиральних та транспортних машин, механізмів для миття підлоги та вікон на клітинах сходів та ін.).
Впровадження у виробництво досягнень науки й техніки є основним джерелом підвищення економічної ефективності суспільного виробництва. Застосування нової техніки, прогресивної технології, механізація та автоматизація виробничих процесів на комунальних підприємствах щорічно дають значний економічний ефект.
Науково-технічний прогрес має велике соціальне значення. Механізація і автоматизація виробничих процесів дозволяє скоротити частку ручної праці, важких та трудомістких операцій.
Механізація виробництва означає заміну ручної праці машинною. Це скорочує тривалість виробничого процесу, забезпечує економію праці робітників, оздоровлює її умови.
Розрізняють три стадії механізації виробничого процесу: часткова механізація, комплексна механізація, автоматизація.
Часткова механізація - це виконання за допомогою машин найбільш трудомістких процесів виробництва.
Комплексна механізація є найбільш досконалою формою застосування машинної праці, коли всі виробничі та транспортні процеси виконуються комплексом машин та механізмів, взаємозв’язаних за продуктивністю та основними параметрами. При комплексній механізації застосування ручної праці скорочується до мінімуму.
Автоматизація виробництва - це такий етап машинного виробництва, коли усі виробничі операції виконуються машинами та приладами за допомогою дистанційного управління.
Економічну ефективність механізації робіт оцінюють за допомогою таких показників: механо-, енерго-, електроозброєність праці, коефіцієнт механізації праці, коефіцієнт інтенсивного та екстенсивного навантаження машин.
Коефіцієнт механізації робіт характеризує ступінь механізації робіт. Його визначають, поділивши обсяг робіт, виконаних за допомогою машин і механізмів, на загальний обсяг робіт за формулою
Кмр = Wм х 100 : Wз ,
де Кмр - коефіцієнт (рівень) механізації робіт;
Wм - обсяг робіт, що виконуються механізованим способом,
у натуральних вимірниках;
Wз
загальний обсяг цих робіт.
Показник
Кмр визначають за видами робіт.
Коефіцієнт (рівень) механізації праці - співвідношення чисельності робітників, зайнятих на механізованих роботах та загальної чисельності робітників. Рівень механізації праці можна виміряти трудомісткістю процесу - співвідношенням трудомісткості механізованих операцій до загальної трудомісткості виробничого процесу за формулою
Кмп = Тм х 100 : Тз ,
де Кмп - рівень механізації праці;
Тм - трудомісткість механізованих операцій, люд-днів;
Тз - загальна трудомісткість процесу, людино-днів.
Показник
Кмп визначають по підприємству в цілому.
Узагальнення
Механізація — один із головних напрямів сучасного науково-технічного прогресу.
Механіка — наука про машини, мистецтво побудови машин. Це найдавніша наука, яка розширює наші знання про Всесвіт, про тіла, що нас оточують.
Механіка становить наукову базу одного з напрямків науково-технічного прогресу: комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у промисловості та сільському господарстві. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9440-strahovi-operaciyi-9294 | Презентація на тему «Страхові операції» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9440/9294-prezentaciya-na-temu-strahovi-operaciyi.pptx | files/9294-prezentaciya-na-temu-strahovi-operaciyi.pptx | Страхові операції
Страхування — економічні відносини, в яких приймає участь мінімум дві сторони, одна з яких — це страхова організація, тобто страхувальник, який формує умови страхування, а інша — фізична або юридична особа, тобто страховик.
Страховий ринок – це особливі соціально-економічне середовище і сфера економічних відношень, де об’єктом купівлі-продажу (товаром) є страхова послуга, формуються попит і пропозиція на неї.
Основна мета страхового ринку – забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення через продаж специфічної фінансової послуги (страхової гарантії), що здійснює матеріальну компенсацію шкоди (збитку), яка заподіяна майновим інтересам страхувальників у результаті настання подій, що називаються страховими випадками.
Страховий ринок може бути охарактеризований за територіальним і галузевим (видовим) принципом. У територіальному аспекті можна виділити: • внутрішній (місцевий) страховий ринок; • національний (зовнішній) страховий ринок; • міжнародний (світовий) страховий ринок.
Внутрішній страховий ринок – місцевий ринок, де є безпосередній попит на страхові послуги з боку клієнтів, що може бути задоволений конкретними страховиками. Національний (зовнішній) страховий ринок – той ринок, який перебуває у межах певної держави, охоплює декілька внутрішніх ринків і до структури якого належать багато страхових компаній, котрі діють як у межах держави, так і за кордоном. Міжнародний (світовий) страховий ринок – це пропозиція і попит на страхові послуги у масштабах світового співтовариства.
3
За галузевою (видовою) ознакою виділяють ринки: • особистого страхування; • майнового страхування; • страхування відповідальності; • страхування економічних ризиків; • перестраховування.
Країнами-лідерами експорту страхових послуг є
Велико-Британія
США
Італія
Німеччина
Франція
Швейцарія.
Міжнародні страхові організації можна класифікувати наступним чином:
страхові холдінг-компанії, які є власністю акціонерів, чия відповідальність за збитки обмежується вартістю акцій, які їм належать;
взаємні компанії, власниками яких є власники полісів, які розподіляють отриманий прибуток;
колективні товариства взаємного страхування;
кептивні страхові компанії;
взаємні асоціації, які гарантують відшкодування збитку і приймають до страхування ризики від осіб, зайнятих в окремій галузі промисловості.
Страхування зовнішньоекономічних зв’язків здійснюється за посередництвом проведення різних міжнародних страхових операцій. Міжнародні страхові операції – це система господарських зв’язків між національними економіками різних країн по реалізації страхового фонду.
Міжнародні страхові операції за організаційно-правовою ознакою поділяються на такі групи: 1. Прямі міжнародні договірні операції. 2. Прямі страхування. 3. Посередницькі страхування. 4. Операції міжнародного перестрахування.
Прямі міжнародні договірні операції означають, що полісоутримувач (страхівник) однієї країни заключає договір страхування зі страхувателем іншої країни. Дані операції укладаються як безпосередньо головною конторою головного страхувальника, так і через страхових брокерів.
Прямі страхування означають, що договори страхування укладаються через агентські організації страхувальника за кордоном. Ці операції здійснюються, коли відсутній національний страховий ринок, є конкретні фінансово-комерційні переваги (більш низькі тарифи, більший обсяг страхового покриття, валютні фактори тощо) чи факти юридичного (фактичного) примушення (наприклад, у відповідності з зовнішньоторговим контрактом на умовах СІФ), коли експортер приймає зобов’язання застрахувати товар у іноземного страхувальника, призначеного імпортером.
Посередницькі страхування означають, що договори страхування укладаються юридичними самостійними страховими компаніями за кордоном, тобто дочірніми страховими компаніями.
Перестрахування – це система економічних відносин, у відповідності з якою страхуватель, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності по них передає на узгоджених умовах іншим страхувателям з метою створення збалансованого портфеля страхувань, забезпечення фінансової стійкості страхових операцій. Перестрахування представляє собою страхування одним страхівником (перестрахуватель) на певних договірних умовах ризику виконання всіх чи частини своїх зобов’язань перед страхувателем у іншого страхувальника (перестрахівника).
Страхування зовнішньоекономічних зв’язків здійснюється за посередництвом проведення різних міжнародних страхових операцій, які здійснюють такі міжнародні страхові інститути: асоціації, бюро, об’єднання, товариства, комітети, союзи, федерації. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9429-vygotovlennya-fartuha-5669 | Презентація на тему «Виготовлення фартуха» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9429/5669-prezentaciya-na-temu-vygotovlennya-fartuha.pptx | files/5669-prezentaciya-na-temu-vygotovlennya-fartuha.pptx | Виготовлення фартуха
Творчий проект
Робота
Учениці 11 класу
Зіменко Марини
Вміст:
Історія фартуха
Обладнання та матеріали
Зняття мірок
Технологічна послідовність
Ціна виробу
Історія фартуха починається з Давнього Єгипту
Єгиптяни користувалися примітивним драпіруванням. Це був шматок тканини, середня частина якого, зібрана в складки. Вона прикріплювалася спереду до пояса (який представляв собою вузьку смужку шкіри).
Фартухи знайомі чи не кожній людині. При роботі вони - надійні захисники від бруду. До того ж це гарна прикраса жіночого вбрання, а робочі фартухи входили в комплект професійного одягу.
Фартух-це широко розповсюджена і майже не змінена частина одягу з давніх часів до наших днів.
З історії
У XVI ст. два фартуха становили спідницю. Він так само прикрашав дружин знаменитих городян. У Німеччині дружини бюргерів носили фартухи (білі або кольорові), іноді навіть подвійні (спереду і ззаду).
приклади
Однак у наші дні для захисту від шкідливих виробничих факторів розробляється новий спеціальнаий одяг - це халати та комбінезони. Зникає фартух з гардеробу домогосподарок.
Для роботи мені знадобились:
Підбираємо тканину потрібного забарвлення
Тканина для виготовлення фартуха повинна відповідати наступним вимогам:
Гігієнічні - тканина повинна бути гладкою, не ворсистою (мало забруднюється і добре відпирається).
Естетичні - тканина повинна бути світлих тонів, це більш гігієнічно і дає можливість застосування різних обробок, якщо ж тканина з малюнком, краще, щоб він був дрібним.
Фартухи можна шити з різних тканин: льону, шовку, з бавовняної тканини.
Обрання тканини та колірної гамми
Напівобхват грудей - 38 см Напівобхват талії 35 - см Напівобхват стегон - 40 см Довжина виробу - 56 см
Зняття мірок
1.Розкладка викрійки на тканині, розкроювання 2.Прокладання копіювальних стібків 3.Обробка бретелей і кінців пояса 4.Обробка зрізів фартуха 5.З'єднання бретелей і пояси з фартухом
Технологічна послідовність
Ціна фартуха
Назва ціна кількість сума
Тканина 20 грн. 2 м. 40 грн.
Нитки 3 грн. 1 шт. 3 грн.
Всього: 43 грн. + ручна робота = 60 грн.
Дякую за увагу!
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9405-himichni-opiky-16882 | Презентація на тему «Хімічні опіки» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9405/16882-prezentaciya-na-temu-himichni-opiky.pptx | files/16882-prezentaciya-na-temu-himichni-opiky.pptx | Виконала учениця 11-А класу Окулічева Ольга
ХІМІЧНІ ОПІКИ. ПРИЧИНИ. ПЕРША ДОПОМОГА
Хімічний опік – це ушкодження тканин, що виникає під дією кислот, лугів, солей важких металів, їдких рідин і інших хімічно активних речовин.
Глибина і тяжкість хімічного опіку залежить від:
сили і механізму дії хімічної речовини;
кількості і концентрації хімічної речовини;
тривалості дії і міри проникнення хімічної речовини.
По тяжкості і глибині поразки тканин опіки підрозділяються на 4 ступені:
I ступінь (поразка епідермісу, верхнього шару шкіри);
II ступінь (поразка глибших шарів шкіри;
III ступінь (поразка глибших шарів шкіри до підшкірної жирової тканини);
IV ступінь опіку (поразка усіх тканин: шкіри, м’язів, сухожиль до кісток).
ПЕРША ДОПОМОГА
Надання першої допомоги при хімічних опіках шкіри включає:
швидке видалення хімічної речовини з ураженої поверхні,
зниження концентрації його залишків на шкірі за рахунок щедрого промивання водою,
охолодження уражених ділянок з метою зменшення болю.
При потраплянні кислоти у вигляді рідини, пару або газів в очі або порожнину рота необхідно промити їх великою кількістю води, а потім розчином питної соди (1/2 чайної ложки соди на склянку води).
При опіку шкіри лугом роблять примочки (пов'язки) розчином борної кислоти (чайна ложка кислоти на склянку води) або слабким розчином оцтової кислоти (столовим оцтом, наполовину розведеним водою).
При влученні бризок лугу або їх пару в очі та порожнину рота слід промити уражені місця великою кількістю води, а потім розчином борної кислоти (1/2 чайної ложки кислоти на склянку води).
Звертатися до лікаря необхідно, якщо:
у потерпілого є ознаки шоку;
хімічний опік поширився глибше за перший шар шкіри і охоплює ділянку діаметром більше 7,5 см;
хімічним опіком торкнулися очі, руки, ноги, лице, область паху, сідниць або великого суглоба, а також порожнина рота і стравохід;
потерпілий відчуває сильний біль, який не вдається зняти за допомогою безрецептурних анальгетиків, наприклад, ацетаминофена або ібупрофена . |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9430-profesiyi-navkolo-nas-19012 | Презентація на тему «Професії навколо нас» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9430/19012-prezentaciya-na-temu-profesiyi-navkolo-nas.ppt | files/19012-prezentaciya-na-temu-profesiyi-navkolo-nas.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9426-osnovni-centry-hudozhnih-promysliv-13821 | Презентація на тему «Основні центри художніх промислів» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9426/13821-prezentaciya-na-temu-osnovni-centry-hudozhnih-promysliv.ppt | files/13821-prezentaciya-na-temu-osnovni-centry-hudozhnih-promysliv.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9452-stereotypy-ta-uperedzhennya-2570 | Презентація на тему «Стереотипи та упередження» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9452/2570-prezentacya-na-temu-stereotipi-ta-uperedzhennya.pptx | files/2570-prezentacya-na-temu-stereotipi-ta-uperedzhennya.pptx | Стереотипи
та упередження
Підготувала учениця 11 класу
Дерев’янко Ірина
Стереотип - усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами.
Соціальний стереотип - це система економії ресурсів в процесі оцінювання моделей середовища.
Стереотип починає діяти ще до того, як вмикається розум. Це накладає специфічний відбиток на дані, які сприймаються нашими органами чуття ще до того, як ці дані досягають розуму. Ніщо так не чинить опір утворенню або критиці, як стереотип, так як він накладає свій відбиток на фактичні дані в момент їхнього сприйняття.
Ґендерні стереотипи - це соціально загальні уявлення про особисті якості та поведінкові моделі чоловіків і жінок, а також про гендерну специфіку соціальних ролей.
У 2000 р. ООН так сформулювала п’ять глобальних тривог людства: бідність, екологія, демографія, мир і ґендер.
Ґендерне питання визначено питанням світового значення і питанням світового масштабу розв’язання.
Ґендер - це одна з найважливіших проблем третього тисячоліття.
Поняття ґендер увійшло у загальний вжиток із соціології і означає соціально-рольовий статус людини (соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейні ролі та ін., особливості соціальної поведінки, стилю життя та способу мислення).
Ґендер - це культурна характеристика поведінки, яка виховується у відповідності до статі в певному суспільстві в певний час.
Ґендер - це набір соціальних ролей. Це костюм, маска, в яких чоловік та жінка виконують свої соціальні ролі.
Ґендерні ролі бувають різними в різних культурах.
Стереотипи з приводу ґендеру відображають погляди суспільства на поведінку, яка характерна для чоловіка або для жінки, а також уявлення про «справжню» жінку або «справжнього» чоловіка.
Соціальні ролі чоловіків та жінок створені штучно, вони зумовлені історичними та культурними факторами і можуть змінюватися.
Секси́зм— світогляд, в якому стверджується нерівне становище і різні права статей. Може виявлятися у формі ненависті, недооцінки або упередження по відношенню до представників відповідної статі в цілому або стереотипізацією суджень по відношенню до представників відповідної статі.
Домінування жінок — матріархат. Домінування чоловіків — патріархат.
Людина, що дотримується ідеології сексизму, називається сексистом.
Наслідком сексизму є статева дискримінація — дискримінація людини за ознакою статі чи гендерної ідентичності. У суспільстві може бути представлений у вигляді системи стереотипів, офіційно закріплених положень або навіть ідеології
«Ґендер – іноді потрібно читати між рядків»
Декларація Організації Об’єднаних Націй з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності — ініційована Францією за підтримки Європейського Союзу постанова, представлена Генеральною Асамблеєю ООН 18 грудня 2008 року. Декларація засджує насилля, утиски, дискримінацію, ізоліяцію, стигматизацію та упередження за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Вона також засуджує вбивства, кари, тортури, довільні аршети та позбавлення економічних, соціальних та культурних прав на цій основі.
Сексуальні стереотипи.
№1 «Гомосексуалізм – це вибір»
Вчені довели: істинний гомосексуалізм - вроджена орієнтація, а не вільний вибір. Як стверджують вчені, що займаються даною проблемою, відсоток геїв з вродженою орієнтацією на планеті Земля приблизно такий же, як і відсоток рудих, а саме - близько 4-5%.
Переслідування людей нетрадиційної сексуальної орієнтації наразі є проблемою, яку може вирішити лише гендерна освіта та розвіювання таких стереотипів, як:
Стереотипне розуміння ґендерної ролі людини
Національні стереотипи - це спрощене, емоційно забарвлене уявлення одного народу про інше або про самого себе. Незважаючи на те, що національні стереотипи можуть містити зерно істини, вони часто засновані на дискримінації і забобонах і мають, прямо скажемо, негативну природу. Укоріненню стереотипів сприяє той факт, що їх розділяє більшість людей.
Таким чином, національний стереотип можна визначити як упереджене ставлення до представника тієї чи іншої нації.
Вчені-психологи вважають, що національні стереотипи виникають і живуть в нашій свідомості з-за слабкості нашого критичного мислення. Щоб жити в цьому світі, повному найрізноманітніших явищ і людей, людині потрібні певні спрощення-категорії. Тому він, замість того щоб всебічно розглянути кожного, з ким спілкується, навішує на нього відомий ярлик. Так нам легше і простіше.
Релігійні та расові стереотипи нині є актуальною проблемою; так, більшість людей вважає мусульман агресивними фанатиками, людей негроїдної раси – потенційними злодіями та наркодилерами.
Етностерети́п, етні́чний стереоти́п — узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, який сформувався історично у контексті розвитку міжетнічних стосунків. Віддзеркалюючи бажання людей зберегти етнокультурну ідентичність, етностереотип відіграє важливу соціальну роль як фактор консолідації та фіксації етнічної групи, чіткого окреслення її кордонів.
Сучасний світ не стоїть на місці – саме це повинен усвідомити кожен. Боротьба зі стереотипами та упередженнями – це важливо, бо, як говорить визначення «стереотип є засобом економії розумових зусиль». Виходить, що люди, які переслідують інших людей, слідуючи своїм стереотипним уявленням не користуються розумом. Але мораль та людяність – поняття, що не підлягає узагальненню та спрощенню, вони потребують можливості гнучко мислити, дивитись у корінь проблеми, розуміти причинно-наслідкові зв’язки та, банально, уміння надати емоційну підтримку собі ближньому. Потрібно розуміти, що жоден з нас не вибирає свою расу, гендер, сексуальну орієнтацію.
Всі ми люди і потребуємо любові та підтримки один одного. Хвороби, війни – ось що справді проблема. Зосереджуючись на особистісних аспектах один одного ми не слідкуємо за проблемами глобальними, і це справді завдає шкоди.
Отже, стереотипи та упередження – актуальна проблема третього тисячоліття. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9449-rytoryka-aristotelya-14129 | Презентація на тему «Риторика Арістотеля» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9449/14129-prezentaciya-na-temu-rytoryka-aristotelya.pptx | files/14129-prezentaciya-na-temu-rytoryka-aristotelya.pptx | Риторика Арістотеля
Підготували учениці 11-а класу
Манакова С. , Маріна Р.
Від своїх попередників, зокрема й від Платона, Арістотель відрізнявся тим, що зробив риторику наукою, чітко визначив загальні закони красномовства, створив теоретичне вчення про принципи досягнення прекрасного у сфері мовотворчості.
Риторичне вчення Арістотеля викладене у двох трактатах:
Риторика, або Про мистецтво риторики
Поетика
Арістотель вважав, що насолода, яку ми одержуємо від оратора, повинна виявлятися не в чуттєвому задоволенні від словесної гри, а в пізнавальному та інтелектуальному збагаченні слухача. Сказане ритором має бути цікавим, правдивим і правильно сформульованим. Великий філософ основним у риториці вважав логічність викладу, пошук доказів, способів переконань.
Арістотель скеровував увагу риторів і ораторів на такі чинники:
предмет риторики;
позу оратора;
очікувані емоції слухачів;
стиль промови.
"Родзинкою" Арістотелевої теорії риторики була орієнтація на інтелектуальну насолоду, яку оратор має викликати у слухачів.
Арістотель цінував пізнавальний і педагогічний характер риторики, для нього кращим навчанням були не дидактика й повчання, а стимулювання роботи розуму.
"Холодність" стилю, на думку філософа, виникає з кількох причин: через складні слова, прикладки, довгі й несучасні епітети.
Висновок
У творах Арістотеля знайшли відображення всі найважливіші принципи, на яких ґрунтується доказовість, емоційно-психологічна і стилістична адекватність публічної мови.
Аристотель заклав фундамент риторичної системи, що одержала назву класичної, і яка протягом понад двох із половиною тисячоліть приймалася як зразок для навчання мистецтву публічної мови.
Дякуємо за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9475-veksel-18127 | Презентація на тему «Вексель» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9475/18127-prezentaciya-na-temu-veksel.pptx | files/18127-prezentaciya-na-temu-veksel.pptx | Вексель
Безготівкова форма розрахунку
Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між кліентами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, - коли оплата передує відправленню продукції. Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів.
Вексель - це документ, складенний у письмовій формі на папері, який містить строго визначену кількість обов’язкових реквізитів.
Простий (соло-вексель) - вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму грошей. Розрізняють два види простих векселів: комерційні векселі, що мають відношення до торгових кредитних операцій, а також банківські векселі, які оформляють надання готівкових коштів комерційними банками своїм клієнтом.
Переказний вексель, або трата, містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін. Ремітент-одержувач грошей, який володіє векселем, пред’являє його до оплати трасату і одержує гроші
Векселі бувають відсоткові та безвідсоткові. При передачі відсоткового векселя обумовлюється розміри та терміни сплати відсотків. Незалежно від термінів сплати вони нараховуються на кожну звітну дату. Короткостроковий вексель виданий — це вексель, який забезпечує заборгованість перед постачальниками, підрядниками і іншими кредиторами терміном менше 12 місяців.
На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержану сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі.
За кредитом рахунка 62 відображається видача векселів у забезпечення поставок, (виконаних робіт чи послуг) постачальників та інших кредиторів та забезпечення інших операцій, а по дебету — погашення заборгованості за виданими векселями її списання.
На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків із постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та,які не є поточним зобов'язанням. За кредитом цього рахунку відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи, та за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем
.
Обліковим регістром по рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» є Журнал 3. У Відомості 3.4 ведеться аналітичний облік довгострокових векселів виданих. В Балансі (ф. № 1) сальдо за довгостроковими відсотковими векселями відображається у III розділі пасиву Балансу (ф. № 1) у рядку 450 «Інші довгострокові фінансові зобов'язання», а за безвідсотковими векселями — у рядку 470 «Інші довгострокові зобов'язання».
Дякую за увагу:)
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/940-richelle-mead-9169 | Презентація на тему «Richelle mead» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/940/9169-prezentaciya-na-temu-richelle-mead.pptx | files/9169-prezentaciya-na-temu-richelle-mead.pptx | Made by Kaleria Aleinikova
Richelle mead
Richelle Mead (born November 12, 1976) is a bestselling American fantasy author. She is known for the Georgina Kincaid series, Vampire Academy, and the Dark Swan series.
Education and career
Richelle Mead was born in Michigan,and currently lives in the Seattle suburb of Kirkland, Washington, United States. She has three degrees: a Bachelor of General Studies from the University of Michigan, a Master of Comparative Religion from Western Michigan University, and a Master of Teaching from the University of Washington.[Her teaching degree led her to become an 8th grade teacher in suburban Seattle, where she taught social studies and English. She continued writing in her free time, until she sold her first novel, Succubus Blues. After quitting her job to write full time, her other books quickly followed.
Family
Bibliography
Novels
Georgina Kincaid series
● Succubus Blues (February 27th, 2007): Nominee - 2007 Reviewers' Choice Awards - Best Urban Fantasy Novel
● Succubus on Top (December 18th, 2007) (UK title: Succubus Nights)
● Succubus Dreams (September 30th, 2008)
● Succubus Heat (May 26th, 2009)
● Succubus Shadows (March 30th, 2010)
● Succubus Revealed (August 30th, 2011)
Dark Swan series
Storm Born (August 5th, 2008): Nominee - 2008 Reviewers' Choice Awards - Best Urban Fantasy Novel
Thorn Queen (July 28th, 2009)
Iron Crowned (February 22nd, 2011)
Shadow Heir (December 27th, 2011)
Age of X Series
Gameboard of the Gods (June 4th, 2013)
The Immortal Crown (May 29th, 2014)
Young adult novel Vampire Academy series
Vampire Academy (August 16th, 2007):Library Association: 2008 Quick Picks for Reluctant Young Adult Readers
Frostbite (April 10th, 2008): Library Association: 2009 Quick Picks for Reluctant Young Adult Readers
Shadow Kiss (November 13th, 2008)
Blood Promise (25 August 2009)
Spirit Bound (May 18th, 2010)*Nominee - 2011 Children's Choice Book Awards - Teen Choice Book of the Year
Last Sacrifice (December 7th, 2010)
Vampire Academy: Blood Sisters
The first Vampire Academy book is being adapted into movie with the title Vampire Academy: Blood Sisters .
Main Characters and Actors
Graphic Novel
Bloodlines series
Bloodlines (August 23rd, 2011, )
The Golden Lily (June 12th, 2012, )
The Indigo Spell (February 12th, 2013)
The Fiery Heart (November 19th, 2013)
Silver Shadows (July 29th, 2014)
Mead is writing a six-book spin-off series featuring characters in the Vampire Academy series: Sydney, Jill, Eddie, and Adrian. "Spin off series takes place in the same universe as Vampire Academy. Same rules, same races. What happens here is that the side characters from Vampire Academy are now the main characters. And so the series will be following Sydney, Jill, Adrian, and Eddie". Mead has confirmed that Bloodlines will be the name of both the series and the first book.
Children's novels
Doctor Who: Something Borrowed, the sixth Puffin E-short featuring the Sixth Doctor and Peri Brown (23 June 2013)
Awards and recognitions
Honorable Mention - 2009 P.E.A.R.L. Awards - Best Romantic Fantasy - Thorn Queen
Winner - 2010 Teen Read Awards - Best Teen Series - Vampire Academy series
Winner - 2010 Goodreads Choice Awards - Goodreads Author - Richelle Mead
Nominee - 2010 Goodreads Choice Awards - Paranormal Fantasy - Succubus Shadows
Nominee - 2011 Kids' Choice Awards - Favorite Book - Vampire Academy series
Winner - 2011 Goodreads Choice Awards - Best Graphic Novels and Comics - Vampire Academy
Nominee - 2011 Goodreads Choice Awards - Favorite Book of 2011 - Bloodlines
Nominee - 2011 Goodreads Choice Awards - Best Paranormal Fantasy - Succubus Revealed
Nominee - 2011 Goodreads Choice Awards - Best Young Adult Fantasy and Science Fiction - Bloodlines
Nominee - 2011 Goodreads Choice Awards - Best Goodreads Author
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9436-cikavi-fakty-pro-smittya-ta-shlyahy-jogo-utylizaciyi-21877 | Презентація на тему «Цікаві факти про сміття та шляхи його утилізації» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9436/21877-prezentaciya-na-temu-cikavi-fakty-pro-smittya-ta-shlyahy-yogo-utylizaciyi.pptx | files/21877-prezentaciya-na-temu-cikavi-fakty-pro-smittya-ta-shlyahy-yogo-utylizaciyi.pptx | Цікаві факти про сміття та шляхи його утилізації
Кілька цікавих фактів про сміття у цілому світі
Тільки в США щорічно викидається 18 000 000 000 памперсів!
Для виготовлення трун вимагається 90272 тонн сталі, 2700 тонн міді і бронзи і більше 9 мільйонів погонних метрів деревини твердих порід, покритих токсичним ламінатом. Британська компанія «Екопод» запропонувала оригінальне рішення цієї проблеми, пропонуючи труни, зроблені на 100% з переробленого паперу.
У Сполучених Штатах живе тільки 4% світового населення, але ця країна стоїть на першому місці по виробництву сміття. У 2006 році американці викинули або здали на переробку 250 мільйонів тонн сміття, а у канадців відходів було у вісім разів менше,хоча вони знаходяться поруч.
Ще до 20 століття більшість американців і європейців практикували використання відходів для вторинних потреб. Найчастіше це відбувалося в сільському господарстві. Наприклад, в Середні віки кожум'яки збирали людську сечу для дублення шкіри тварин. Сеча також застосовувалася при виробництві пороху.
До 20 століття найбільш вживаними у вторинному виробництві відходами були кістки. Перероблені кістки застосовувалися для виробництва гудзиків, желатину, різних клеючих матеріалів, а також папери.
В кінці 19 століття рознощики товарів були основними збирачами брухту. Вони скуповували у клієнтів непотрібні їм речі, які були ще придатні для вживання, і, коли у них накопичувалось достатня їх кількість, вони перепродували їх у магазини змішаних товарів.
Ще до 20 століття більшість американців і європейців практикували використання відходів для вторинних потреб. Найчастіше це відбувалося в сільському господарстві. Наприклад, в Середні віки кожум'яки збирали людську сечу для дублення шкіри тварин. Сеча також застосовувалася при виробництві пороху.
Вторинне використання матеріалу алюмінієвої банки може заощадити енергію, достатню для роботи телевізора протягом трьох годин.
У 1971 році Орегон став першим штатом США, в якому був розроблений закон для стимулювання збору банок і пляшок та зменшення кількості сміття. Згідно з цим законом, споживачі отримували гроші за утилізацію тари для безалкогольних напоїв і пива.
Щороку американці викидають таку кількість банок і пляшок з-під газованої води з сиропом, якого вистачить, щоб побудувати з них двадцять веж висотою до місяця.
Близько 50 мільйонів тонн сміття від використаних стільникових телефонів і комп'ютерів утворюється щорічно по всьому світу. Цього вистачить, щоб оперезати земну кулю вантажівками з цими відходами наполовину.
Для того, щоб недопалки і фільтри сигарет перегній, необхідно дванадцять років. Для того, щоб розклалася алюмінієва банка, буде потрібно від 200 до 500 років. Синтетичні підгузники і гігієнічні подушечки зникнуть безслідно тільки через 500-800 років. Залишки стірофома і пінополістиролу наші нащадки не зможуть знайти тільки через п'ять тисячоліть, а для зникнення з поверхні землі скляної пляшки потрібно близько одного мільйона років.
Отримання енергії за рахунок спалювання сміття в британському місті Едмонтоні щорічно економить 100 тисяч тонн вугілля.
У 2002 році астронавти провели прибирання на міжнародній космічній станції, зібравши понад 1800 кілограм сміття. Частина його була відправлена назад на Землю, а решту погрузили на безпілотну російську ракету і спалили в атмосфері.
Вироби зі сміття
Біжутерія та декор зі сміття
Вироби для дому зі сміття
Будинки з пляшок
Та кришечок |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9450-sergej-pavlovych-korolyov-14276 | Презентація на тему «Сергей Павлович Королёв» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9450/14276-prezentaciya-na-temu-sergey-pavlovych-korolev.ppt | files/14276-prezentaciya-na-temu-sergey-pavlovych-korolev.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9417-ekomerezhi-4175 | Презентація на тему «Екомережі» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9417/4175-prezentaciya-na-temu-ekomerezhi.ppt | files/4175-prezentaciya-na-temu-ekomerezhi.ppt | Natura-2000
2014
Natura-2000
2014
Natura-2000
2014
Natura-2000
2014 |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9447-servyrovka-stola-9113 | Презентація на тему «Сервировка стола» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9447/9113-prezentaciya-na-temu-servyrovka-stola.ppt | files/9113-prezentaciya-na-temu-servyrovka-stola.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9464-misce-ukrayiny-v-integracijnyh-procesah-yevropy-ta-svitu-4254 | Презентація на тему «Місце України в інтеграційних процесах Європи та світу» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9464/4254-prezentaciya-na-temu-misce-ukrayiny-v-integraciynyh-procesah-yevropy-ta-svitu.pptx | files/4254-prezentaciya-na-temu-misce-ukrayiny-v-integraciynyh-procesah-yevropy-ta-svitu.pptx | Місце України в інтеграційних процесах Європи та світу. Міграція та еміграція. Внесок українців у світову науку і культуру. Українська діаспора у світі.
Поява на політичній карті Європи суверенної України — політична подія в розвитку сучасної міжнародної системи. Одним із найбільш значущих трансформаційних процесів після розпаду Радянського Союзу є розширення Європейського Союзу на схід. Цей процес створює абсолютно нову ситуацію на європейському континенті і наближує кордони ЄС безпосередньо до України. Водночас цей процес складний і громіздкий, оскільки остання хвиля охоплювала значну кількість держав.
►► Проблеми та перспективи входження України до ЄС:
Після вступу до COT шанси України на вступ до ЄС помітно зросли. Адже принципи COT за своєю суттю збігаються з юридичними критеріями, необхідними для членства в ЄС, тобто вони передбачають лібералізацію торговельного режиму, поліпшення умов конкуренції, створення сприятливого інвестиційного клімату. Членство України у COT означає лібералізацію режиму торгівлі між Україною та ЄС і надає можливість реально розпочати роботу з укладення угоди про асоційоване членство України в Євросоюзі. Власне вступ України до ЄС не означатиме автоматичної ліквідації безробіття, гострих соціальних та економічних проблем. Але разом з тим наближення до ЄС дозволить залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово-промислових груп і населення дозволить модернізувати українську економіку у найближчі 10-15 років.
Для України основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і поваги до прав людини тощо. Соціальні вигоди інтеграції полягають у підвищенні рівня життя і добробуту, наближенні до високих європейських стандартів особистої безпеки, освіти, охорони здоров'я, якості інформації, екології, вільного руху праці. Орієнтація на Європу дозволить Україні вирішити також багато проблем культурного розвитку, оскільки урядові кола Росії для збереження України у своїй зоні впливу, окрім політичних та економічних засобів, активно використовують експансіоністську культурну політику. Російська музика, що абсолютно неконкурентоспроможна на світовому ринку, активно поширюється на українських теренах. Вихід на захищений від неліцензованих підробок світовий культурний ринок дозволить покращити матеріальний стан наших митців.
Міграції в україні
Постійні внутрішні міграції в нашій країні в основному відбувалися на початку 90-х між містами: 40% — переважно з малих міст у великі, 30% припадає на переселення з села в місто, 15% — з міста в сільську місцевість і тільки 10% — між селами (рис. 3). 70% усіх цих мігрантів переселяються в межах своїх областей. У середині 90-х ця загальна тенденція дещо порушилася через невизначеність з умовами проживання у містах у період економічної кризи. Проте пізніше вона знову набрала попереднього вигляду. Незначні міжобласні потоки мігрантів в основному спрямовуються із західного регіону у східні та південні області. Частину з них в минулому становили організовані мігранти, переселення яких стимулювала держава. Найбільше додатне сальдо міжрегіональних міграцій у 1999 році було характерне для Києва (6,7 на 1000 осіб) та Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської областей, м. Севастополя (0,8 на 1000 осіб), а найменше для Кіровоградської (-2,0 на 1000 осіб). Маятникові міграції, як правило, здійснюються у великі міста з сіл і малих міст. На території України сформувалися два великі райони інтенсивних маятникових трудових міграцій: східний (Донецька і Луганська області) та західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська). Цьому сприяли густа сітка транспортних шляхів у них, а також високий рівень розвитку індустрії на Донбасі та велика густота сільського населення у західних областях.
Еміграція
Еміграція з українських земель має давню історію. В основному інтенсивні потоки емігрантів пов'язані з поразками у визвольних змаганнях народу за свою державність або з примусовими виселеннями колонізаторами. Значна добровільна еміграція з економічних мотивів відбувалася із західних та східних районів України у кінці XIX — на початку XX століття. Спрямована вона була в Канаду, США. Три наступні хвилі еміграції мали переважно політичний характер. Вони пройшли після знищення більшовицьким режимом УНР, встановлення радянської влади у Західній Україні, а також знищення Української повстанської армії (кінець 40-х — початок 50-х років). Четверта — стосується виселення так званих дисидентів (людей, що відкрито виступали проти комуністичного режиму у 60-70-і роки). Окрім того, мільйони українців були депортовані з кінця 20-х до середини 50-х років на простори Сибіру і півночі Росії.
З середини 50-х до 80-х років значна еміграція відбувалася з економічних мотивів. Тисячі молодих людей їхали на освоєння цілинних земель у Казахстан, на спорудження новобудов у Сибір, на Урал. З національних мотивів спостерігався відтік єврейського населення з країни у 80-90-і роки. У середині 90-х років зросла еміграція з України в Росію та західні країни. За 1999 рік з України вибуло в держави СНД тільки приблизно на 800 осіб більше, ніж прибуло, а в інших країнах сальдо міграцій становило -44 тис. осіб. У результаті еміграційних процесів сформувалася українська діаспора. Діаспорою називають населення, що живе у розсіянні, за межами території національної держави. її умовно поділяють на західну та східну. Східною діаспорою називають українське населення колишніх республік СРСР. Загальна чисельність їх тут близько 7 млн. осіб. З них майже 4,3 млн. проживає в Росії (найбільше на Кубані, в Сибіру, Далекому Сході, Москві). Близько 900 тис. становить українське населення в Казахстані, 600 тис. — у Молдові.
Чисельність українців у державах світ
Західну діаспору (понад 4 млн. осіб) утворюють українці, що живуть поза межами колишнього СРСР. Найбільше їх проживає в США (1,2 млн. осіб), Канаді (1 млн. осіб), а також у Бразилії, Аргентині, Польщі, Румунії, Франції, Австралії. У більшості цих країн українці зберегли свою мову, маючи можливості навчатися нею, на відміну від східної діаспори, де переважно немає україномовних шкіл. Імміграція в Україну йшла переважно з метрополій. Польщею цілеспрямовано проводилося заселення Галичини і Волині поляками, а Росією — всієї території України росіянами. Особливо зріс притік росіян після Другої світової війни (43,3% від теперішньої чисельності). Вони частково заселяли опустошені голодомором сільські райони України, але в основному поселялися у великих і середніх містах. Серед іммігрантів у 80-і, 90-і роки переважали люди похилого віку, які поселялися в Криму, Приазов'ї, Причорномор'ї. Емігрують переважно чоловіки молодого віку (до ЗО років). Отже, міграції впливають на статево-вікову структуру населення, національний склад, а також на співвідношення міського і сільського населення, густоту населення.
Внесок українців у світову культуру
На етапі національного відродження в 20-ті рр. значно пожвавився новаторський пошук у галузі образотворчого мистецтва. Поштовх у цьому напрямі надала Українська академія мистецтв, утворена в 1917 р. Перший ректор Академії, видатний художник-графік Г. Нарбут залишив помітний слід у історії української культури. Його творчий стиль формувався під впливом ренесансних ідей німецького художника А. Дюрера, традицій неокласицизму та модернізму. Творчі пошуки Г. Нарбута визначає національне спрямування* Він створив п'ятнадцять своєрідних композицій до "Української абетки" (1917 р.), де особливо відчутні національні фольклорні мотиви. Йому належать рисунки грошових знаків Української Народної Республіки, державної символіки, гербів тощо. Для графічних творів характерні витончена техніка, бездоганний художній смак.
Біля витоків українського авангарду стояли художники О. Бо-гомазов, О. Екстер, В.Єрмилов та інші. Тенденції модернізму відображено в творчості П. Холодного, який працював у монументальному жанрі (вітражі в Успенській церкві у Львові, 1924 р.).
Значний внесок у розвиток культури на західноукраїнських землях зробив художник і громадський діяч І. Труш. Йому належить ініціатива створення у Львові "Товариства для розвою руської штуки" (1898 р.), "Товариства прихильників української літератури, науки і штуки'* (1905 р.), першого у Львові українського мистецького журналу "Артистичний вісник" (1905 р.).
Для творчості художника О. Новаківського притаманні мотиви експресіонізму (картини "Молох війни", 1919 р., "Революціонерка", 1924 р.). Він заснував у Львові художню школу (1913 р.), де здобули початкову мистецьку освіту С. Гебус-Баранецька, Г. Смольський, О. Плешкан.
Непересічне значення для розвитку українського монументального живопису має творчість художника М. Бойчука, який обстоював власну концепцію живопису, що ґрунтувалася на поєднанні національних (передусім іконописних) і світових традицій малярства. Під керівництвом М. Бойчука виконано розписи Луцьких казарм у Києві (1919 р.)> санаторію ім. ВУЦВК в Одесі (1928 р.), Червонозаводського театру в Харкові (1933—1935 рр.). Він виховав плеяду своїх послідовників (Т. Бойчук, К. Гвоздик, А. Іванова, О. Мизін, О. Павленко, В. Седляр та ін.). Звинувачений у пропаганді буржуазно-націоналістичних ідей, М. Бойчук був репресований 1937 р. і розстріляний, більшість його творів знищено. Але в теорію мистецтва назавжди увійшли поняття "школа Бойчука", "бойчукісти".
Стосовно української скульптури слід зазначити, що на її розвиткові негативно позначилися вимоги соціального замовлення: так звана монументальна пропаганда сприяла увічненню образів вождів революції. Ідеологічна цензура в галузі скульптури виявилася найвідчутніше. Показові щодо цьго всесоюзний конкурс на проект пам'ятника Т. Шевченкові в Києві 1926 р., де було відхилено 26 пропозицій, а також міжнародний конкурс на проект пам'ятника Т. Шевченкові в Харкові 1930 р., де були проекти відомих українських скульпторів Б. Кратко, А. Петрицького, І. Кавалерідзе та ін. Пам'ятники Т. Шевченкові в Харкові (1935 р.), Києві та Каневі (1939 р.) створив російський скульптор М. Манізер.
У галузі архітектури періоду національного піднесення українські митці прагнули відшукати втрачений національний стиль, творчо переосмислюючи традиції народної дерев'яної архітектури і "козацького бароко". У цьому напрямі працював архітектор Д. Дяченко, один із засновників українського архітектурного стилю. Йому належать споруди земської лікарні у м. Лубнах (1914— 1915 рр., тепер школа), комплекс Української сільськогосподарської академії (1925—1927 рр.) та ін. Талановитий митець був репресований.
Принципи народної архітектури використовував у своїй творчості В. Троценко, автор проектів шкіл, лікарень, клубів на Криворіжжі та Донбасі (1920—1930 рр.), Червонозаводського театру в Харкові (1931—1938 рр.) тощо.
Музична культура України розвивалася під впливом трьох основних чинників: традицій народної пісенності, музичної школи М. Лисенка та нової європейської стилістики, закладеної творами Р. Вагнера, Р. Штрауса, М. Равеля, О. Скрябіна, Е. Гріта, А. Дворжака. Значний внесок у розвиток української музичної культури зробили М. Леонтович (трагічно загинув у 1921 р.), К. Стеценко, Я. Степовий, Б. Підгорецький, П. Сениця та ін.
У 1920—1930 рр. українська музика виходить на рівень високої професійності, для неї характерна багатожанровість, орієнтація на великі музичні форми, перехід від сольного виконання до поліфонічного багатоголосся тощо. Активно розвивається опера, діють оперні театри в Києві, Одесі, Харкові та інших містах. Широкого визнання набуває виконавська майстерність І. Паторжинського, М. Литвиненко-Вольгемут, 3. Гайдай, О. Петрусенко та ін.
Внесок українців у світову науку
Родоначальник “Катюші” Багатьом з нас відоме прізвище Засядько. Для більшості українців воно асоціюється з міністром вугільної промисловості СРСР при Сталіні, на честь якого названа українська шахта, де стаються аварії. Однак мало хто знає, що предка міністра вуглепрому - Олександра Засядька - вважають родоначальником сучасної ракетної артилерії.
Олександр Дмитрович Засядько народився в 1779 р. в с. Лютенка (нині Гадяцький район Полтавської області) в родині головного гармаша (артилериста) Запорозької Січі. Після служби в армії і виходу у відставку Олександр Дмитрович, продавши маєток батька, вирішив витратити всі гроші на створення ракетної зброї. Кілька років наполегливої праці принесли свої плоди - були створені ракети, які прицільно вражали ціль на відстані 6 кілометрів. Цей принцип взяли за основу при створенні знаменитих “катюш”, завдяки яким, як вважають деякі історики, вдалося змінити хід Другої світової війни.
Вертоліт київського хлопчини Ще одним видатним українцем, ім’я якого змінило хід історії, є Ігор Іванович Сікорський. Він народився 1889 року в Києві. Вже з дитинства захоплювався авіамоделюванням. Свій перший невеликий вертоліт з приводом від гумового жгута Сікорський побудував у 12 років. А в 20 на його рахунку було вже дві серйозні роботи. Правда, перші машини Сікорський так і не зміг підняти в повітря разом з пілотом. Після цього вчений зайнявся конструюванням літаків. “Гранд”, “Руський витязь”, “Ілля Муромець” - ці багатодвигунні літаки були створені на Російсько-Балтійському заводі під керівництвом Сікорського. Всього за роки Першої світової війни було побудовано 75 чотиридвигунних бомбардувальників Сікорського. Створенням літаків Сікорський зайнявся і в США, куди емігрував після Жовтневої революції. Але своє захоплення вертольотами не забув, повернувшись до нього наприкінці 1930-х років. Цього разу спроба була успішною. Вертольоти Сікорського встановили кілька світових рекордів; їх закуповували різні цивільні державні агентства і авіакомпанії, а також армія. Найвідоміша розробка Сікорського - вертоліт S-51, котрий широко застосовувався у бойових операціях.
Хто з наших став лауреатом Нобелівської премії?
На жаль, жоден український вчений чи громадський діяч так і не був удостоєний Нобелівської премії. Однак вихідці із нашої країни неодноразово були лауреатами цього високого звання. 1908 рік - Ілля Мечніков, знаменитий бактеріолог і імунолог. Народився в селі Іванівка Куп’янського уїзду на Харківщині. Вчений був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини разом з Паулем Ерліхом за дослідження по імунології. 1952 рік - Зельман Ваксман, уродженець міста Прилуки на Черкащині. Нобелівську премію як вчений США він отримав в галузі медицини “за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу”. 1966 рік - Шмуель Агнон, народився в місті Бучач Тернопільської області. Премія в галузі літератури була присуджена йому за “глибоко оригінальне мистецтво розповіді, навіяне єврейськими народними мотивами”. 1971 рік - Саймон Кузнець, уродженець Харкова. Удостоєний премії як американський вчений в галузі економіки “за емпірично обгрунтоване поясненні економічного росту, яке призвело до нового, більш глибокого розуміння як економічної і соціальної структур, так і процесу розвитку”. 1981 рік - Роальф Гофман, уродженець Золочева на Львівщині. Вчений вважається великим американським спеціалістом в галузі органічної і квантової хімії. Нобелівську премію отримав спільно з Кенеті Фукуї “за розробку теорії протікання хімічної реакції, створеної ними незалежно один від одного”. 1992 рік - Георгій Шарпак, народився на Рівненщині. У восьмирічному віці разом з сім’єю емігрував до Франції. Нобелівську премію він отримав за розробку детектора елементарних часток.
Українська діаспора у світі.
Представники Українського земляцтва «Водограй» міста Сіламає, 25 лютого 2012 року, взяли участь у відзначенні 94-ї річниці Незалежності Естонії. Учні недільної школи разом з батьками провели вікторину про Естонію і Україну, під час майстер-класу розмалювали камінці естонською символікою, говорили про здобуття Незалежності нашими державами. Крім того, українцям відомо про ще одне важливе свято – 141 рік назад, народилася Леся Українка. На уроці разом згадували життя і творчість українського «соловейка», ділилися враженнями від її казок. Також, цього дня, представники земляцтва завітали до міста Валга, на Масляницю. А, 10.03.2012 року, в культурному центрі міста Сіламає, з гаслом «Рідна мова на чужині ще милішою стає», відбулися щорічні Шевченківські читання, які зібрали всю українську громаду вшанувати пам’ять духовного батька, творця і рятівника української мови й всієї нації, Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.
У Чикаго відбулося Свято Кобзаря: «Свою Україну любіть…». Перші тижні березня з юності дивують двома поспіль днями, датами народження і смерті, між якими – таке коротке життя геніального українського поета, пророка, художника – Тараса Григоровича Шевченка. Кожного року відбуваються художні читання, вечори поезії, камерні літературно-музичні композиції з творів Кобзаря. Цей рік вніс зміни у проведення шевченківських днів. Оскільки під егідою Українського Конгресового Комітету Америки УККА, відділ Іліной, відбуваються найбільші за розмахом свята української спільноти, рішенням управи Комітету було заплановано відзначити річницю Кобзаря, залучивши найкращі художні колективи, музикантів, співаків, читців міста Чикаго і його околиць. І приміщення було обрано відповідне: актовий зал школи Шопена. З промовою виступив голова УККА (відділ Іліной) – Олесь Стрільчук. Коротко і гаряче він говорив про значення цілого життя Тараса Шевченка для українців. Закликав тримати й передавати ланцюжком – від серця до серця – любов до землі української та слова рідного…
Декілька років тому, на Конвенції Об’єднання Жінок Оборони Чотирьох Свобід України (ОЖ ОЧСУ), делегати прийняли рішення провести проєкт в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Певна кількість членів втратили свої родини під час цього геноциду й самі вони ледве вижили. Цієї зими проєкт був зреалізований публікацією англійською мовою історичного роману Ольги Мак під назвою “Stones Under the Scythe”. Книжка була вперше опублікована українською мовою в Канаді в 1973 році, а потім в Українi в 1994 і 2004 роках під назвою “Каміння під косою”. Професійний переклад зробила Віра Качмарська, а вступне слово написав д-р Ігор Мірчук. Книга доповнюється ілюстраціями київської мисткині Олени Распопової і географічними картами Стефана Слуцького. Лев Іваськів зробив першу редакцію. Пам`ятник Тарасу Шевченку може з‘явитись у Нижньому Новгороді (Росія). Про це йшлося у ході урочистостей з нагоди 198-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка 9 березня. Керівник української дипустанови (Генеральне консульство України) запропонував громаді ініціювати встановлення в Нижньому Новгороді пам’ятника видатному сину українського народу Тарасу Шевченку у 2014 році з нагоди 200-річчя від дня його народження. Українці Нижнього Новгорода гаряче підтримали цю ідею.
На Балканах у продовж лютого-березня в Македонії, Сербії та Хорватії відбувається серія авторських фотовиставок українського журналіста Миколи Хрієнка, «Закордонне українство: Українці за Уралом». 112 фотознімків із 12 тисяч кадрів, зроблених під час виконання проекту «Українці за Уралом» (нагадаємо, що пан Микола пройшов 118 тисяч кілометрів, досліджуючи життя української діаспори на віддалених просторах Росії), побачать у Белграді, Скоп’є та Загребі. Фотовиставка присвячена Дню Соборності, адже в січні в Києві відзначали 94-ту річницю проголошення Акта злуки Західноукраїнської та Української Народної Республіки. Уряд Франції нагородив почесною відзнакою українську художницю й письменницю Терезу Проць за її роботу у благодійній організації «Ковчег». Це перша українка, яка працювала в інституції, що опікується розумово відсталими людьми та людьми з вадами психіки. Чеська літературна україністика збагатилась новим твором – антологією сучасного українського оповідання. Книжка називається «Україно, давай, Україно!», до неї увійшли оповідання 44 авторів як із України, так і з української діаспори. Над перекладом творів на чеську працювали досвідчені перекладачі разом зі студентами, які вивчають українську мову в університетах Праги і Брна. Видавці переконані, що книжка на полицях не залежиться. Заснований п’ять років тому асоціацією у Боргоманеро, премія «Жінка 2012» було присвоєно співочому колективу «Хор українських жінок». «Це – символічний жест визнання ролі багатьох українських жінок в Італії» – заявляють організатори. У мерії Боргоманеро офіційно зареєстровано понад п’ятсот українок, які виконують важливу соціальну роль у суспільстві – зайняті у сфері домашнього господарства. Церемонія нагородження відбулася у рамках заходів «Рожевий березень» у аудиторії парохіальної ораторії “Don Gianni Cavigioli” у Боргоманеро. Привітати українських жінок прийшла мер міста Анна Тінівелла, консул України в Мілані Сергій Пода, а також отець Юрій, парох української греко-католицької церкви, що опікується понад чотирма тисячам українців, що проживають у провінції Новара. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/944-ernest-hemingway-6060 | Презентація на тему «Ernest Hemingway» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/944/6060-prezentaciya-na-temu-ernest-hemingway.ppt | files/6060-prezentaciya-na-temu-ernest-hemingway.ppt | Ernest Hemingway
Ernest Hemingway, c. 1900
First novels and other early works
After the war, Hemingway returned to Oak Park. Driven from the United States in part due to prohibition[citation needed], in 1920, he moved to an apartment on 1599 Bathurst Street, now known as The Hemingway, in the Humewood-Cedarvale neighborhood in Toronto, Ontario.[6] During his stay, he found a job with the Toronto Star newspper. He worked as a freelancer, staff writer, and foreign correspondent. Hemingway befriended fellow Star reporter Morley Callaghan. Callaghan had begun writing short stories at this time; he showed them to Hemingway, who praised them as fine work. They would later be reunited in Paris.
The Forty-Nine Stories
Later years
One section of the sea trilogy was published as The Old Man and the Sea in 1952. That novella's enormous success satisfied and fulfilled Hemingway. It earned him the Pulitzer Prize in 1953. The next year he was awarded with the Nobel Prize in Literature. Upon receiving the latter he noted that he would have been "happy; happier...if the prize had been given to that beautiful writer Isak Dinesen", referring to Danish writer Karen Blixen. These awards helped to restore his international reputation.
The Old Man and the Sea
Shortly after the publication of The Old Man and the Sea, one of his masterpieces, in 1952, Hemingway went on safari to Africa, where he was almost killed in two successive plane crashes that left him in pain or ill health for much of the rest of his life. Hemingway had permanent residences in Key West, Florida, and Cuba during the 1930s and 1940s, but in 1959 he moved from Cuba to Ketchum, Idaho, where he put an end to his life in the summer of 1961.
For Whom the Bell Tolls
Aboard his yacht, the Pilar, ca. mid 1950s
Bartender at the famous in Havana. Hanging on the bar is a plate with a likeness of Ernest Hemingway and a framed, signed message written by him. He was a regular patron.
Suicide
Hemingway attempted suicide in the spring of 1961, and received ECT treatment again. Some three weeks short of his 62nd birthday, he took his own life on the morning of July 2, 1961 at his home in Ketchum, Idaho, with a shotgun blast to the head. Judged not me ntally responsible for his final act, he was buried in a Roman Catholic service. Hemingway himself blamed the ECT treatments for "putting him out of business" by destroying his memory; some medical and scholarly opinion has been receptive to this view, although others, including one of the physicians who prescribed the electroshock regimen, dispute that opinion |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9466-planety-giganty-1872 | Презентація на тему «Планети-гіганти» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9466/1872-prezentacya-na-temu-planeti-gganti.ppt | files/1872-prezentacya-na-temu-planeti-gganti.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9485-dzhordano-bruno-16315 | Презентація на тему «Джордано Бруно» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9485/16315-prezentaciya-na-temu-dzhordano-bruno.pptx | files/16315-prezentaciya-na-temu-dzhordano-bruno.pptx | італійський філософ і поет, засновник сучасної філософії
Джордано Бруно
Джордано Бруно народився в 1548 році в невеликому містечку біля Неаполя. Освіту він здобув у монастирській школі. У 1565 році Бруно став членом Домініканського ордену, а через 5 років прийняв сан священика.
У 1576 році Джордано звинуватили в єресі, тому він втік за межі Італії, постійно переїжджав з одного міста в інше. В цей період він працював над своїми науковими працями і паралельно читав лекції в різних навчальних закладах.
Уявлення про Бога можна скласти вивчаючи Природу. Він знаходиться в усьому, що сприймається нами, і в усьому, що лежить за межею нашого сприйняття. Таким чином, об'єктом філософії в творах, стає споглядання єдності природи.
Сповнений надією на майбутнє, він бачив попереду можливість появи певної філософської релігії, яка б замінила усі культи і об'єднала людство.
Уявлення про Бога
Бруно цікавився філософією і був знавцем астрономії . Він написав ряд книг . У своїх творах Бруно звертався до імені Гермеса Трисмегіста. Великий вплив на Бруно мали вчення Коперника .
Вплив
Бруно стверджував, що Всесвіт нескінчений і існує незліченна кількість світів.
Про нашу Сонячну систему він образно висловлюється як про маленький атом, що розвивається і пересувається серед нескінченної кількості йому подібних всередині великого живого організму — нашого Всесвіту, що не має ані початку, ані кінця. Наш Всесвіт складається не лише з клітин-галактик, але також із великої кількості паралельних світів, що постійно трансформуються; в них виявляється нескінченна кількість форм життя і принципів еволюції.
Уявлення про Всесвіт
У 1592 році Джордано Бруно запросили до Венеції. Але, зраджений, Бруно був заарештований і переданий суду інквізиції. Завершували слідство у справі Бруно римські інквізитори. Вченого звинуватили у богохульстві та аморальній поведінці по відношенню до догматичної теології. Оскільки Джордано Бруно відмовився Казнь Джордано Бруно визнавати свої ідеї помилковими, його засудили до смерті.
17 лютого 1600 року Бруно прилюдно спалили на багатті на одній з римських площ. Джордано Бруно залишив по собі кілька робіт, найважливішими серед яких визнані «Про причину, початок і єдине» і «Про нескінченність, Всесвіт і світи
Спасибі за перегляд |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9451-roksolana-9163 | Презентація на тему «Роксолана» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9451/9163-prezentaciya-na-temu-roksolana-skachaty.pptx | files/9163-prezentaciya-na-temu-roksolana-skachaty.pptx | ВИДАТНІ УКРАЇНЦІ. РОКСОЛАНА.
Гайдамаха Данило
Учень 8-А класу
Роксолана
Роксолана — спершу наложниця, а потім — дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Мати султана Селіма II. Ймовірно, була донькою священика Лісовського з галицького міста Рогатина. У 1518–1520 роках потрапила до татарського полону й була продана в рабство. У 1520 році опинилася в султанському гаремі, де стала улюбленою дружиною Сулеймана І. Народила султану 5 синів, а також доньку Міхрімах. Своїм коштом будувала мечеті, школи, караван-сараї та кухні у Стамбулі, Едірне, Єрусалимі, Мецці й Медіні. Посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II. Оспівана у літературі, образотворчому мистецтві, музиці та кіно.
БІографія
На думку історика Володимира Грабовецького, справжнє ім'я Роксолани не збереглося, тому умовно в XIX столітті дослідники назвали її Настею Лісовською.
Литовський дипломат Михайло Литвин назвав Роксолану своєю співвітчизницею, а московський посол у Стамбулі — «литовкою». Польський письменник Самуель Твардовський, стверджував, що Роксолана була донькою звичайного православного священика з Рогатина — невеликого містечка в Західній Україні. За версією польського поета Мавриція Гославського — Роксолана родом з містечка Чемерівці Хмельницької області. Існує версія, що обидва варіанти можливі — народитися Лісовська могла в Чемерівцях, а вирости — в Рогатині, куди переїхав батько.
Між 1518 і 1520 роками була захоплена в полон. За версією сучасника Роксолани Михайла Литвина, її полонили кримські татари. Імовірно, була продана на жіночому невільничому ринку Аврат Пазари в Стамбулі. Можливо, її обрала Хафса Султан, султанова мати, або візир Ібрагім-паша, який пізніше й подарував її Сулейману.
Дружина султана
Сулейман I Пишний, син Селіма І Грізного, був одним з найвідоміших турецьких султанів. У Європі його звали Пишний. Спочатку — наложниця, Роксолана стала великим коханням султана. Сулейман адресував їй свою любовну поезію (був поетом, писав під псевдонімом Мухіббі). Перший син Сулеймана і Роксолани народився в 1520 році. За законами віри, султан міг мати чотири законні дружини та стільки наложниць, скільки міг утримувати. Діти першої дружини ставали спадкоємцями престолу. Але це не могла бути християнка, всі дружини мали прийняти мусульманство. Венеціанські дипломати у Стамбулі називали султану «la Rossa» або «la Rosa» — прізвиськом, утвореним від традиційного італійського означення мешканців Русі — і вказували на її національність: «руського народу». Ця ідентифікація відповідала тодішній турецькій назві українців — «рус». Ім'я Роксолана дав їй посол імператора Священної Римської імперії в Стамбулі барон Ож'є Гіслен де Бусбек у своєму творі «Турецькі листи». Описуючи змагання між наложницями султана Сулеймана, де Бусбек дав їм імена Роксолана та Боспорана, утворені ним від античних однойменних назв сарматських племен — роксолани та боспорани. Численні перевидання твору де Бусбека вже в XVI столітті посприяли поширенню і популяризації її вигаданого імені в європейських країнах. У дні розлуки, а Сулейман зробив 13 військових походів, Роксолана і султан листувалися віршами перською і арабською мовами. Збереглося 7 листів Хюррем до Сулеймана. Писали їх палацові писарі, але деякі — мають оригінальні автографи султани. Роксолана запропонувала султанові збудувати мечеть, названу його ім'ям — Сулейманіє Джамі. У ній султану і поховали.
Cелім II грізний
Бюст Хафси Султан в Манісі
Туреччина, 2007
Ібрагім-паша у німецькій книзі
Ганс Себальд Бехам, 1530
Імовірно, Рустем-паша
на мініатюрі XVI століття
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9481-tropy-yak-specialni-zasoby-obraznosti-movy-omonimy-paronimy-9658 | Презентація на тему «Тропи як спеціальні засоби образності мови. Омоніми. Пароніми» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9481/9658-prezentaciya-na-temu-tropy-yak-specialni-zasoby-obraznosti-movy-omonimy-paronimy.pptx | files/9658-prezentaciya-na-temu-tropy-yak-specialni-zasoby-obraznosti-movy-omonimy-paronimy.pptx | Тропи як спеціальні засоби образності мови. Омоніми. Пароніми.
Подмаркова Вікторія учениця 10-А классу
Порівняння – полягає у змалюванні особливостей предмета, явища, дії способом зіставлення з іншим, в якому ці особливості різко виявляються.
Наприклад: Т.Шевченко “Катерина”
Попід горою, яром, долом,
Мов ті діди високочолі,
Дуби з гетьманщини стоять…
Метафора- це образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Наприклад: М.Коцюбинський
Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті…
Уособлення (персоніфікація) – образний вислів, у якому ознаки неживої істоти або людини переносяться на неживий предмет, явище.
Наприклад: Леся Українка. “Осінь”
Рветься осінь руками кривавими
До далекого сонечка любого…
Т.Шевченко
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…
Алегоричний образ (гр. “іносказання”) – все зображене має переносне значення. Алегоричними є байки (можуть бути і ліричні твори. Алегорична мова здобула назву “езопівської”.
Символ (гр. “умовний розпізнавальний знак”) – споріднений з алегорією троп. Якщо основне в алегоричному образі є те, що він відтворює якусь сторону життя за подібністю, то символ – образ умовний. Розвинулись символи з усної народної творчості на основі паралелізму: червона калина – дівчина;сокіл – парубок.
Широко застосовував образи – символи у своїй творчості Т.Шевченко: степова могила – символ героїчного минулого українського народу; буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; барвінок – символ дівочої чистоти,
Оксюморон (оксиморон) (гр. “нісенітниця”) – поєднання слів протилежного значення.
Наприклад: дорослі діти, живі мерці, невесело сміявся.
Метонімія – (гр.”перейменування”) – це образний вислів, в якому предмет або явище змальовується способом заміни назвою іншого предмета чи явища, зв,язаного з першим зовнішнім чи внутрішнім зв,язком.
Заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть.
Наприклад: У роки війни Україна протягнула руку допомоги поневоленим народам
Заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших.
Наприклад: П.Тичина
Перо моє пісні мережить…
Зображення дії чи стану одним моментом.
Наприклад: Стала б я на рушник та не знаю з ким.
Заміна ім,.ям автора його творів
Наприклад: читати Франка
Синекдоха – один з поширених видів метонімії – образний вислів, заснований на кількісному зіставленні предметів, явищ; на заміні частиною цілого, одним предметом сукупності їх.
Вираження однорідної сукупності відповідним словом в однині
Наприклад: П.Тичина
Вдарив революціонер – захитався світ…
Заміна цілого частиною
Наприклад: В.Сосюра
Вже поставила турбіну міцна робочого рука…
Заміна родового поняття видовим і навпаки
Наприклад: Ой піду я понад Дунаями…
Перифраз (гр. “опис, переказ”) – це такий образний вислів, в якому назва предмета чи явища замінюється описом його ознак
Наприклад: замість Т. Шевченко можна сказати – автор поеми “Наймичка”.
Гіпербола (гр. “перебільшення”) – образний вислів, який становить художнє пербільшення розміру, сили, значення предмета, явища.
Наприклад: Леся Українка
Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі,
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльзи мої…
Літота (гр. “Простота”) – образний вислів, який становить художнє применшення.
Наприклад: хлопчик — мізинчик
Іронія (гр. “Прихована насмішка”) – це образний вислів, у якому слово чи група слів набувають значення протилежного основному.
Наприклад: …Еней, таку уздрівши цяцю, не знав зі страху, де стояв…
Сарказм – (гр. “терзання”) – угідлива, зла, гірка іронія.
Наприклад: Т.Шевченко
…Застукали сердешну волю та й цькуємо…
Епітет (гр. “прикладка”) – це художнє означення, яке дає образне змалювання якоїсь ознаки предмета чи явища, або передає емоційне ставлення до них.
За способом змалювання ознак предметів і своїми художніми функціями епітети бувають різні:
1) Одні з них лише підкреслюють якусь характерну ознаку предмета чи явища (сизий орел, карі очі, біле личко);
2) Інші епітети пояснюють ту чи іншу ознаку відповідно до життєвої ситуації і певного художнього завдання (Леся Укріїнка: “…Все, все покину, до тебе полину, Мій ти єдиний, зламаний квіте…”);
3) Є група епітетів, які передають лише емоції, пов,язані з даним предметом чи явищем у певній життєвій ситуації (А.Малишко: “Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки…”).
У народній творчості вживається багато постійних епітетів (сира земля, буйні вітри, темна нічка). Народнопісенні епітети зустрічаються і у творчості поетів – Котляревського, Шевченко, Франка.
Дуже багато авторських епітетів. Творцем авторських епітетів був Т.Шевченко.
Наприклад: очі голубі, аж чорні; нікчемне море; рожева зоря; кругле листя.
Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.
Наприклад: балка - яр з положистими схилами і балка -дерев'яний чи металевий брус для перекриття стелі; порох - пил і порох - вибухова речовина; чайка - птах і чайка -човен.
Повні омоніми - це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач - птах і деркач - стертий віник
Омоформи - різні за значенням слова, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах: ранком (іменник в орудному відмінку однини і прислівник); мати, поле(іменники) і мати, поле (дієслова); світи (іменник у формі множини) і світи (дієслово наказного способу: Світи, сонечко, яскравіше).
Омофони - слова різні за значенням і написання, але однакові за звучанням: сонце і сон це, лежу (від лежати) і лижу (від лизати), мене (до я) і мине (від минати), проте і про те.
Омографи - слова, однакові за написанням, але різні за значенням і звучанням. Вони розрізняються наголосом: обід і обід (у колесі), мала (прикметник) і мала (дієслово), дорога (прикметник) і дорога(іменник).
Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно - побутовому мовленні: Погана та мати, що не хоче дитя мати (Народна творчість). Ними послуговуються для створення дотепних висловів, каламбурів.
Пароніми - це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням
Уява (здатність уявляти - плід уяви) -уявлення (знання, розуміння чогось - помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) - гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).
Між паронімами можуть встановлюватися:
синонімічні(блискучий - лискучий, блукати - блудити, повноваження - уповноваження, особистий - особовий),
антонімічні(прогресивний -регресивний, густо - пусто, іммігрант - емігрант) відношення. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9431-arhitektura-klasycyzmu-11626 | Презентація на тему «Архітектура Класицизму» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9431/11626-prezentaciya-na-temu-arhitektura-klasycyzmu-skachaty.ppt | files/11626-prezentaciya-na-temu-arhitektura-klasycyzmu-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9425-literatura-i-mystectvo-17331 | Презентація на тему «Література і мистецтво» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9425/17331-prezentaciya-na-temu-literatura-i-mystectvo.pptx | files/17331-prezentaciya-na-temu-literatura-i-mystectvo.pptx | Література і мистецтво
Зміст:
Філософія
Література
Живопис
Імпресіонізм
Музика
Архітектура
Філософія
Іммануїл Кант (1724–1804) – німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У 1747–1755 рр. розробив космогонічну гіпотезу походження Сонячної системи з первинної туманності. У розвиненій з 1770 р. «критичній філософії» І. Кант виступив проти догматизму умоглядної метафізики і скептицизму з дуалістичним ученням про непізнаванні «речі в собі» і пізнаванні явища, що створюють сферу нескінченного можливого досвіду.
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831) – німецький філософ створив теорію діалектики. Гегель заперечував феодально-абсолютистський лад у Німеччині. За основу всіх явищ природи й суспільства він брав початок, який визначав як «світовий розум», «світовий дух», «абсолютну ідею». Найкращою формою державного правління філософ вважав конституційну монархію.
Людвіг Феєрбах (1804–1872) відкидав ідеалізм Гегеля, він рішуче перейшов на позиції войовничого атеїзму, анонімно опублікував працю, спрямовану проти віри в безсмертя душі.
Література
Йоган Вольфганг Гете (1749–1832) – німецький письменник, основоположник німецької літератури нового часу. Гете вивчав історію культури, природничі науки, вів наукові дослідження. Він заперечував революційне насильство. Сенс буття Гете вбачав у свободі людської особистості. Світове визнання письменникові приніс роман «Страждання молодого Вертера» (1774 р.). Філософські ідеї Гете виклав в трагедії «Фауст» (1808–1832 рр.), де автор втілив пошуки сенсу життя.
Фрідріх Шіллер (1759–1805) – німецький поет, драматург і теоретик мистецтва Просвітництва. Він вірив у незворотність прогресу та необмежені можливості людини, у її розум, духовні та фізичні сили. Основними причинами перипетій Шіллер вважав зіткнення інтересів окремих особистостей. Відомими його творами є «Марія Стюарт», «орлеанська діва» (1801), «Вільгельм Телль» (1804). В останній роботі він поетизував боротьбу за національну незалежність і свободу особистості.
Джордж Гордон Байрон (1788–1824) – англійський поет-романтик. У своїх творах він засуджував вузькі межі аристократичного життя. У працях «Манфред» (1817) і «Каїн» (1921) спостерігається гостре відчуття катастрофічності історичного та особистого буття, втрати ідеалів у сучасному суспільстві, загальність розчарування в дійсності. У працях «Бронзовий вік» (1823) і «Дон Жуан» (1819–1824) автор висловив протест проти зла світу, відстоювання прав особистості, який набуває іронічно-сатиричного і морального забарвлення.
Олександр Пушкін (1799–1837) – основоположник російського реалізму. Відомими його роботами є: «Руслан і Людмила» (1820), «Євгеній Онєгін» (1823–1831), «Борис Годунов» (1824–1825), «Капітанська дочка» (1836). У своїх творах він визначав головні проблеми російської літератури ХІХ ст.: народ і влада, держава і особистість, роль особистості й народу в історії.
Живопис
Яскравим представником школи романтизму в мистецтві був французький живописець і графік Ежен Делакруа (1798–1863). Відомими його полотнами є: «Данте і Вергілій», «Битва під Пуатьє».
Відомими німецькими живописцями були Каспар Давід Фрідріх і Ганс Тома.
Серед британських пейзажистів виділялись Джон Констебл і Джозеф Тернер.
Відомим російським художником був Карл Брюллов (1799–1852). Набули слави такі його картини: «Вірсавія» (1832), «Останній день Помпеї» (1830–1833).
Ще одним російським художником був Ілля Рєпін (1844–1930). Відомими його є такі твори, як «Іван Грозний і син його Іван» (1885), «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1878–1891).
Імпресіонізм
Імпресіонізм – напрям у мистецтві останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., представники якого прагнули природно і неупереджено відображати реальний світ в його рухливості і мінливості, передати свої швидкоплинні враження. Відомими представниками цього напряму були французькі живописці Клод Мане (1840–1926) і Огюст Ренуар (1841–1919).
Клод Мане. Тераса в Сент-Адрес.
Музика
Значний вплив на формування музики нової доби справив німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770–1827). Він створив сонати – «Місячну», «Крейцерову», «Героїчну», знамениту Дев'яту симфонію та ін.
Ще одним відомим італійським композитором був Джузеппе Верді (1813–1901). Здобули визнання такі його твори, як «Трубадур», «Травіата», «Аїда».
Архітектура
Протягом 1853–1870 рр. була проведена перебудова Парижа під керівництвом префекта Ж. Е. Османа та архітектора Ж. Алфана. Архітектори другої половини ХІХ ст. часто поєднували форми різноманітних стилів. Такий спосіб побудови архітектурних споруд дістав назву «еклектизм». Прикладом еклектизму є зведена в 1861–1874 рр. Шарлем Граньє будівля Опери в Парижі.
В 1851 р. за проектом Д. Пакстона до першої Всесвітньої промислової виставки в Лондоні збудовано Кришталевий палац
У 1889 р. французький інженер Гюстав Ейфель створив 300-метрову металеву вежу, яка дістала назву Ейфелевої вежі.
28 жовтня 1886 р. в нью-йоркській гавані на острові Бедлов Айленд було встановлено статую Свободи. Її скульптором був Фредерік Бартольді (1834–1904).
Над презентацією працювала: Петрушина Катерина |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/945-passive-voice-17345 | Презентація на тему «Passive Voice» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/945/17345-prezentaciya-na-temu-passive-voice.ppt | files/17345-prezentaciya-na-temu-passive-voice.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel
Trinity Cathedral
Sviatohirsk Lavra
Lviv Theatre of Opera and Ballet
Andriyivskyy Descent
Khortytsia
Hoverla
Sofiyivsky Park
(BE+ V3)
Indefinite
Continuous
Perfect
Perfect-Continuous
Am
Is (not) + V3
Are
Am
Is (not)+being+V3
Are
Have
Has (not)+been+V3
-
Was
Were (not)+V3
Was
were(not)+being+V3
Had(not)+benn+V3
-
Will(won`t)Be+V3
-
Will(won`t)+been+V3
-
Witch`s house
Witch`s house is an attraction of Odessa. It ____(build) in 20th century. According to one of the legends during it`s construction it occurred that there wasn`t enough money. And architects ____(decide )to combine two side walls together .So the house ____(begin) to resemble a triangle.
Tunnel of Love
Nevytsky Castle
Nevytsky Castle is near the village of Kamenitsya.The castle ___(build) in the early 12th century,towering over the Uzh river.It___(destroy)__ mongole-tatars,but in 13th -14th centuries it ___(restor).In 1644 the castle ___(capture)__ by warrior Raktson.Since then the castle _____(restor) and now we can see only the ruins of it.At present it is not visited.
Kerch Volcanoes
They ___(create)__oil and gas mixing. Volcanoes ____ (located) on Kerch peninsula. There are more than 50 operating volcanoes , but they erupt filth, not lava. This filth is very therapeutic . People impose it on their bodies and relax.
Mountain Mithridat
The mountain ___(call) in such a way to honour the king of Mithridates.He___(die) here during the struggle against the Romans.Mountain Mithridat is in the city Kerch.The hight of the mountain is 914 metres.If you want to climb the mountain,you have to go up 436 steps.
Aktovsk Canyon
This canyon___ (create)__destructive force of water and wind. It___ (located) near Nikolaev region at the Mertvovod river. Aktovsk canyon is a unique complex of ecosystem and water . Some scientist say that it is a miniature of American Great Canyon. Every day many climbers and adventures meet here.
Pripyat
Pripyat is an abandoned city in northern Ukraine near the border with Belarus.City___(made) on February 14 1974.There were about 75-78 thousand of people at that time,but when an accident ___(happen).All people ___(evacuate).At present the city___(visit) by people,because it has become a tourist attraction.
Dovbush Rocks
This is a group of rocks of up to 80 meters hight. It___ (located) in Ivano-Frankivsk region. Dovbush rocks ___(create) __ nature many years . There are some pictures on the rocks . They __(do)__ local pagans long ago before Crist. Every day thousand of people come to western Ukraine to visit this beautiful place-Dovbush rocks.
Genoese fortress
Genoese fortress ___(build) in the 14th century__ genoese.It is in Sudak.The fortress was almost 30 hectares.The conveniement location of the fortress and powerful fortifications
Cinderella cave
Cinderella cave - is a cave made of gypsum. It begins in Moldova , but biggest part of it ___(located) in Ukraine , Chernivtsi region. The length of it is about 92 km. There is flooded area in the cave (mainly the northern eastern parts of the cave) . It___ (call) Cinderella cave because there is a big monument of princes Cinderella.
Questions
Thank you for the lesson:)))
(All you were very active.
And we helped us to spend a good lesson) |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9463-ekonomichnyj-krugoobig-18821 | Презентація на тему «Економічний кругообіг» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9463/18821-prezentaciya-na-temu-ekonomichnyy-krugoobig-skachaty.ppt | files/18821-prezentaciya-na-temu-ekonomichnyy-krugoobig-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9443-v-chomu-polyagaye-oryginalnist-prygotuvannya-strav-yaponskoyi-kulinariyi-9662 | Презентація на тему «В чому полягає оригінальність приготування страв Японської кулінарії» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9443/9662-prezentaciya-na-temu-v-chomu-polyagaye-oryginalnist-prygotuvannya-strav-yaponskoyi-kulinariyi.pptx | files/9662-prezentaciya-na-temu-v-chomu-polyagaye-oryginalnist-prygotuvannya-strav-yaponskoyi-kulinariyi.pptx | В чому полягає оригінальність приготування страв
Японської кулінарії?
Підготувала:
Учениця 10-Б класу
Васильківської
ЗОШ І-ІІІ ст.№3
Сердюк Христина
Вам це здасться дивним, але японська кухня насправді дуже проста. Порівняно невеликий набір продуктів, досить прості способи приготування страв. Посудіть самі: основні продукти японської кухні - це рис, риба, морепродукти, кілька видів овочів і боби.
І, тим не менш, в усьому світі японська кухня славиться як одна з найбільш екзотичних і загадкових. Але секрет японської кухні полягає не в тому, з чого готують,а в тому, як готують і, що ще більш важливо, як подають. Саме обстановка, культура приготування та подачі японських страв робить основну славу цій кухні.
Найбільш популярне японське блюдо в усьому світі - це суші.
Хвилинка історії
Батьківщиною перших суші були країни Східної Азії. Почищена риба викладалась шарами, засипалась сіллю і потрапляла під кам'яний прес. За
декілька тижнів каміння знімали і замінювали легкою кришкою. Через кілька
місяців риба ставала готовою до вживання. Деякі ресторани в Токіо все ще пропонують
ці оригінальні суші - narezushi, приготовані з прісноводногого
коропу.
Згодом з'явилось два різних стилі приготування сирої риби. Kansai - стиль з міста Osaka і стиль Edo з Токіо, який тоді називався Ідо. Osaka завжди була торговою столицею Японії і місцеві продавці рису пропонували суші, що являли собою підготовлений рис, змішаний з іншими інгредієнтами. Токіо, розташоване на березі багатої рибою і молюсками затоки, пропонував nigirizushi, що являли собою шматочок риби на маленькому комочку приправленого рису.
І тільки в шістнадцятому столітті перебродивший рис з маринованої риби почали використовувати в їжу, і поступово він перетворився в основний і невід'ємний компонент суші. Наступним етапом в розвитку суші стало додавання в рис оцту з приправами. Рисовий чи фруктовий оцет змішували з підсоленою водою, іноді додаючи в нього цукор, мірін, саке, мед і морські водорості, і заливали цією сумішшю варений рис, до якого додавали рибу, морепродукти, овочі і витримували деякий час під пресом. Страва, яку отримали, стала настільки популярною, що по всьому Токіо до 1968 року, стали відкриватися магазинчики і ресторани, в яких подавали різні види суші чи продавали спеціально оброблений рис для самостійного приготування суші вдома.
Основи суші
Для початку слід знати, що сам термін «суші» не відображає в повному обсязі сам продукт, оскільки його можна приготувати чотирма різними способами: сашимі (sashimi), нігірі (nigiri), маки (maki) і коні (cones - конуси).
Сашимі - це сама примітивна форма суші: смужка свіжої риби, яка подається на стіл без рису або овочів. Сашимі можуть бути зроблені з будь-якого виду свіжого філе сирої риби, і оскільки цей делікатес віддають багато людей, то всі повинні знати, що це досить важка їжа. Найкращими і найбільш часто використовуваними продуктами для сашимі є тунець, гострий тунець, а також тихоокеанський і атлантичний лосось.
САШИМІ
Нігірі
Якщо бути більш точним, нігірі - це вид суші, що представляє собою смужку сирої риби, які подаються на стіл згорнутими в рулетики з холодного клейкого рису, і зазвичай в комбінації з морськими водоростями. Вибір продуктів для нігірі досить великий, але в основному використовуються краби, гострий тунець і креветки.
Маки
Маки - один з найчудовіших видів суші. На перших порах безліч новачків хочуть спробувати вегетаріанські рулетики, які, на мою думку, є досить невмілою формою маки. Найкращі маки робляться з шматочків риби, крабів або креветок, змішаних в соусі «темпура» зі шматочками авокадо, огірків та інших овочів, загорнутих в пластинки рису або морських водоростей. Структурна комбінація ніжної сирої риби, свіжого соусу «темпура» і овочів дає чудовий смак.
Конуси
Коне - це насправді маки, які не порізані на скибочки. Як і випливає з назви, за формою цей вид суші є конус, і подається з тими ж інгредієнтами, що і маки. Різниця полягає в тому, що їх їдять руками, а не паличками.
Що п'ють з суші
Етикет прийому суші
Традиційним напоєм, що подається разом з суші, є саке. Саке - біле вино, зроблене з збродженого рису і яке краще всього подається підігрітим до температури десь між кімнатною і температурою кипіння. У будь-якому випадку, саке не для всіх, оскільки, як і в суші, у нього специфічних смак. Хорошою альтернативою саке є хороше холодне пиво. Хорошим японським пивом є «Саппоро» (Sapporo) - біле пиво, що подається в красивому високому сріблястому келиху. Ще одним популярним пивом є «Кирин» (Kirin) - досить відомий сорт пива, який вариться по всьому світу.
Добавки до суші
Темпура (tempura) - це відмінний вибір. Добавка складається з овочів, креветок або крабів, підсмажених в дуже смачне спеціальному тесті, зробленому з води, борошна та яєць. Ще однією популярною і смачною добавкою є смажені у фритюрі крабові коржі. Взагалі кажучи, у суші відмінна начинка, але смачні добавки завжди краще спробувати перед основною стравою.
Висновок
Отже,японці-своєрідна нація,яка має свою унікальну культуру і,звичайно,неперевершену і удосконалену кулінарію. Безліч кухарів світу щодня готують на своїх кухнях вишукані страви Японської кухні. Вони намагаються передати той недзвичайний смак,ту тонкість певної страви. Та лише одиниці кухарів можуть приготувати страву японського походження так,як воно належить.Японці готують свої страви,вкладаючи в них частинку себе та намагаються знайти підхід до кожного,хто коштує їхні страви. На мою думку,кожна людина повинна спробувати на власний смак найпопулярнішу страву Японської кухні-суші та відчути її неповторність і оригінальність.
Джерела
http://sushistudiya.rv.ua/index.php/vid
https://www.google.com.ua/
http://vorobus.com/2011/02/yaponska-kuhnya-filosofiya-i-tradytsiji.html
http://idndist.lp.edu.ua/moodle/library/books/0003/HKJ/kuchnia/index.htm
ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9459-den-braun-5480 | Презентація на тему «Ден Браун» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9459/5480-prezentaciya-na-temu-den-braun.ppt | files/5480-prezentaciya-na-temu-den-braun.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9465-kultura-epohy-vidrodzhennya-22288 | Презентація на тему «Культура епохи Відродження» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9465/22288-prezentaciya-na-temu-kultura-epohy-vidrodzhennya-skachaty.pptx | files/22288-prezentaciya-na-temu-kultura-epohy-vidrodzhennya-skachaty.pptx | Культура епохи Відродження
Епоха Відродження або Ренесанс — період у культурі європейських країн, що охоплює кінець ХІІІ — початок ХVІІ століття.
Цей період виник в Італії і поширився у Центральній і Західній Європі. Він твердо усталився тільки з 20-х років XV століття. У Франції, Німеччині та інших країнах цей рух почався набагато пізніше. До кінця XV століття він досяг свого найвищого розквіту.
Відродження прийшло на зміну середньовічному періоду.
Основні його риси — певна свобода від церкви, світський, «мирський» характер культури, інтерес до самої людини і її діяльності.
Періоди епохи Італійського Відродження
Проторенесанс
Раннє Відродження
Високе Відродження
Пізнє Відродження
Період епохи Раннього Відродження
Період так званого
«Раннього Відродження»
охоплює в Італії час з1420 по 1500 роки
Боттічеллі Мадонна с гранатом. Бл.1490 р.
Північне Відродження
Період Ренесанса на територіях Нідерландів, Німеччини і Франції прийнято виділяти в окремий стильовий напрям, маючий деякі розбіжності з Відродженням в Італії і називати «Північне Відродження».
Замок Шамбор у Франції. 1519-1547.
Художники Північного Відродження
Ганс Бальдунг
Ієронім Босх
Пітер Брейгель
Альбрехт Дюрер
Лукас Кранах
Ханс Хольбейн
Ян ван Ейк
Шедеври епохи Відродження
“Несення хреста”
“Блудний син”
Образотворче мистецтво Сандро Ботічеллі
«Весна»
«Народження Венери»
Леонардо да Вінчі
“Джоконда”
“Дама з горностаєм”
“Мадонна Літта”
Мікеланджело Буонаротті
“Давид”
“Розпис храму святого Петра”
Рафаель
“Сикстинська Мадонна”
“Мадонна Конестабіле”
Архітектура епохи Відродження
Собор Санта-Марія-дель-Фьоре, Флоренція. Перлина архітектури Ренесанса
Купол собора
св. Марії дель Фьоре, Брунелескі, Росселіно, 1420-1436, 1446-1470, Флоренція
Церква Санта-Марія-Новелла Альберті,
1456-1470, Флоренція
Палаццо Пітті Аманатті Бартоломео
1560-1565, Флоренція
Музика Фламандський композитор XV ст. Г. Дюфаї
З’являються різні жанри громадського музичного мистецтва — фроттола и вілланелла в Італії, вільянсико в Іспанії, балада в Англії, мадригал, що виник в Італії
Епоха Відродження закінчується появою нових музичних жанрів — сольної пісні, кантат, ораторій та опери |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9482-ukrayinska-estradna-muzyka-14659 | Презентація на тему «Українська естрадна музика» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9482/14659-prezentaciya-na-temu-ukrayinska-estradna-muzyka.pptx | files/14659-prezentaciya-na-temu-ukrayinska-estradna-muzyka.pptx | Українська естрадна музика
Історія мистецтва Батьківщини
До середини ХХ ст.
До 50-х років українська естрадна пісня існувала здебільшого в Галичині та американо-канадській діаспорі. Писалися такі пісні і в УРСР, але організований музичний рух естрадного типу в УРСР з'явився лише після смерті Сталіна, тому що раніше, на відміну від Росії, цей рух не дозволявся владою, а народні пісні та пісні українських композиторів виконувалися в основному оперними співаками.
Середина ХХ ст.
Після смерті Сталіна в Україні зароджується новий вид мистецтва — естрада. З'являється організація «Укрконцерт», естрадні пісні вводяться до програм обласних філармоній, виникають нові колективи, приходять співаки, що співають в основному тільки естраду (Олександр Таранець). Виникає цілий пласт нової пісенної культури, настільки великий і потужний, що все написане раніше (окрім, звісно, народних пісень) здавалося малочисельним і несуттєвим, до того ж деякі популярні до війни автори (наприклад, Весоловський) були фактично заборонені в СРСР.
Олександр Таранець
Корифеї першого покоління української естрадної пісні
Платон Майборода
Олександр Білаш
Ігор Шамо
«Батько» української естради
Середина ХХ ст.
Пісні виконувалися в основному під оркестр (естрадний, естрадно-симфонічний, народних інструментів, іноді камерний), також їх часто виконували хорові колективи. Пісні створювалися в основному на вірші провідних на той час поетів — Андрія Малишка, Дмитра Луценка, Михайла Ткача, Дмитра Павличка, Бориса Олійника, Миколи Сингаївського, Лади Реви, Олександра Богачука, Ігоря Бараха, Любові Забашти, Василя Юхимовича та ін. Основними мотивами цих пісень, не враховуючи твори соціалістичного реалізму, були любов до рідної землі, маленької батьківщини, матері, а також ніжна і висока любовна лірика.
Середина ХХ ст.
Саме народна пісня була основним поштовхом до написання власних пісень. Російська музика, яка тоді була домінуючою в СРСР, мала певний вплив, але лише на форму, а не на зміст. Композитори естрадного напрямку практично не піддалися іноземному (західному) впливу.
Середина ХХ ст.
Найвідомішими виконавцями пісень даного напрямку були Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Валентина Купріна, Костянтин Огнєвий, Анатолій Мокренко, Олександр Таранець, Лариса Остапенко, Діана Петриненко, Юрій Богатіков, Юрій Гуляєв, пізніше — Раїса Кириченко. Цікаво, що більшість з цих співаків працювали також в оперному жанрі. А для композиторів було характерним працювати у багатьох напрямках, в тому числі і у великих формах — опері, балеті, симфонії. Більше того — для деяких митців пісня була далеко не на першому місці.
Дмитро Гнатюк
Микола Кондратюк
Валентина Купріна
Середина ХХ ст.
Українську пісню поширювали також різноманітні колективи, серед яких вирізнялися народні хори — Григорія Верьовки, Черкаський, Закарпатський; поліський хор «Льонок»; ансамблі пісні і танцю — Гуцульський, Буковинський, «Верховина». Також велику популярність мав жіночий ансамбль С. Сабадаша «Марічка».
Найвідомішими піснями першого періоду української естради були: «Пісня про рушник», «Два кольори», «Черемшина», «Чорнобривці», «Летять, ніби чайки», «Києве мій», «На долині туман», «Марічка», «Степом, степом». Вже у 80-ті в цьому ж стилі була написана знаменита «Мамина вишня».
Кінець 60-х – 80-ті рр. ХХ ст.
Пісенну спадщину даного періоду варто поділити на дві частини. Перша з них — це оркестрова естрада нового типу. Пісні теж виконувалися під оркестр, але їхні автори були новаторами, що пішли новим шляхом, часто — під впливом західної музики. Сюди відносимо творчість (або більшу її частину) таких маестро, як Володимир Івасюк, Ігор Поклад, Іван Карабиць, Богдан Янівський, Вадим Ільїн, Олександр Зуєв, Ростислав Бабич, Борис Монастирський, Олександр Осадчий. Стиль народився у 70-ті і продовжував жити й пізніше, зазнавши величезної втрати — у 1979 році не стало Івасюка.
Володимир Івасюк
Ігор Поклад
Іван Карабиць
Богдан Янівський
Кінець 60-х – 80-ті рр. ХХ ст.
Другий напрямок даного періоду — це музика нового покоління — електронна, яку виконували передусім ВІА (вокально-інструментальні ансамблі), іноді використовується такий термін, як біг-біт, але він не охоплює всі жанри, які панували серед цієї музики. На той час це була легка музика (відносно традиційної, оркестрової естради), мовою сьогодення — поп. У цьому стилі писали Левко Дутковський, Валерій Громцев, Микола Мозговий, Павло Дворський, Тарас Петриненко, Ігор Білозір, Анатолій Пащенко, Руслан Іщук, Володимир Яцола, далі з'явилися нові автори Олександр Злотник, Остап Гавриш та Геннадій Татарченко.
Левко Дутковський
Микола Мозговий
Валерій Громцев
Кінець 60-х – 80-ті рр. ХХ ст.
Також у цьому стилі аранжовано деякі пісні Володимира Івасюка, багато творів Ігоря Поклада. Деякі ансамблі, зокрема «Кобза» та «Калина», аранжували у модерному стилі навіть пісні членів спілки композиторів (наприклад, тих же Майбороди, Шамо, Білаша). Стиль зародився наприкінці 60-х під впливом «Бітлз», його піонерами були Дутковський («Смерічка»), Громцев («Карпати») та львівська «Арніка» В. Морозова та В. Васильєва. У 70-ті роки він досяг розквіту, проте вже у 80-ті ВІА починають потроху відмирати, з'являється багато нових груп, які грали сучаснішу, але в багатьох випадках ще простішу і менш якісну музику. Івасюк, до речі, не дуже любив такі аранжування своїх пісень, він завжди тяжів до оркестру.
70 – 80-ті рр. ХХ ст.
В зазначений період змінюється не лише музика, а й тексти — нові митці (за деякими винятками) відходять від сільської тематики, від «сльозливості» та «сентиментальності». Це й не дивно, тому що більшість композиторів народилися і виросли у місті (Івасюк, Поклад, Карабиць, Скорик, Янівський). Ритми стають жвавішими, енергійними, під вокально-інструментальні ансамблі охоче танцює молодь, з кінця 70-х відчувається вплив диско. З'являється величезна кількість джаз- і рок-обробок.
Мирослав Скорик
70 – 80-ті рр. ХХ ст.
Отримують свіже звучання і оркестри. Серед найпопулярніших виконавців цього періоду були Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Іван Попович, Віктор Шпортько, Ліна Прохорова,Тетяна Русова, Людмила Артеменко, Лідія Михайленко, Лідія Відаш, тріо Мареничів. Серед найвідоміших пісень періоду 70-х — 80-х слід згадати такі, як «Червона рута», «Водограй», «Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «А ми удвох», «Три дороги», «Канни», «Моя любов, моя земля», «Незрівнянний світ краси», «Гай, зелений гай», «Мій рідний край», «Стожари», «Смерекова хата».
Назарій Яремчук
Ніна Матвієнко
Тріо Мареничів
Популярні виконавці 70 – 80 рр.
Іван Попович
Софія Ротару
Василь Зінкевич
80-ті рр. – наш час
Стара українська естрадна музика переживає занепад, потроху вмирають композитори, жанр ВІА взагалі зникає, пісні стають простішими за музикою і текстами, часом — примітивними. Але і в цей період з'являються гарні твори, особливо це стосується таких композиторів, як Олександр Злотник, Остап Гавриш, Генадій Татарченко, Леонід Попернацький, В'ячеслав Корепанов, Мар'ян Гаденко, Микола Мозговий, Павло Дворський.
Олександр Злотник
Павло Дворський
Остап Гавриш
80-ті рр. – наш час
Пісні під оркестр практично не виконуються, з ним зрідка виступають лише Олександр Василенко та Фемій Мустафаєв. Серед найпопулярніших пісень цього періоду можна виділити: «Україна» Т. Петриненка, «Україночка» О. Білозір, «Піду втоплюся» А. Миколайчука, «Я козачка твоя» Р. Кириченко, «Час рікою пливе» та «Смерека» М. Гнатюка, «Дві зорі» І. Мацялка, «Душі криниця» І. Бобула.
Тарас Петриненко
Іво Бобул
Оксана Білозір
80-ті рр. – наш час
З'являється нова хвиля, у тому числі молодіжна естрада, зароджується так званий «шоу-бізнес», традиційна ж естрада потроху згасає, причому не без «підтримки» влади. Останнє десятиліття виявилося особливо трагічним для української пісенної культури: померли композитори О. Білаш, С. Сабадаш, А. Пашкевич, І. Карабиць, Б. Янівський, О. Зуєв, М. Мозговий, співаки Р. Кириченко, М. Кондратюк, Л. Остапенко, І. Мацялко, поети М. Ткач, І. Лазаревський, В. Юхимович, Лада Рева. Виїхали за кордон такі митці, як Б. Буєвський, О. Осадчий, Г. Скупинський, І. Барах, Н. Кулинич, В. Шабашевич, І. Богдан, В. Морозов.
Проте завдяки діяльності молодих українських виконавців (серед них – нащадки співаків попереднього покоління) українська естрадна музика мало-помалу відроджується.
МОЛОДІ ЕСТРАДНІ ВИКОНАВЦІ
Антоніна Матвієнко
Марія Яремчук
Ірина Федишин
КІНЕЦЬ
Роботу виконав: Зварич Тарас, 10 клас, Гузіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9457-mizhnarodne-spivrobitnyctvo-ukrayiny-v-sferi-ohorony-dovkillya-7314 | Презентація на тему «Міжнародне співробітництво України в сфері охорони довкілля» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9457/7314-prezentaciya-na-temu-mizhnarodne-spivrobitnyctvo-ukrayiny-v-sferi-ohorony-dovkillya.ppt | files/7314-prezentaciya-na-temu-mizhnarodne-spivrobitnyctvo-ukrayiny-v-sferi-ohorony-dovkillya.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9470-chumackyj-shlyah-5337 | Презентація на тему «Чумацький Шлях» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9470/5337-prezentaciya-na-temu-chumackyy-shlyah.pptx | files/5337-prezentaciya-na-temu-chumackyy-shlyah.pptx | Чумацький Шлях
Виконала:
учениця 11В класу
Заровна Тетяна
Що таке Чумацький Шлях?
Чума́цький Шлях (грец.Γαλαξίας, лат.Via Lactea, англ.Milky Way, рос. Млечный Путь) — питома українська назва галактики, у якій розташувалася наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.
Чумацький Шлях є спіральною галактикою,що разом із галактикою Андромеди (M31), Галактикою Трикутника (M33) та низкою інших галактик утворюють місцеву галактичну групу (англ. Local Group). У свою чергу, місцева група входить до Надскупчення Діви (англ. Virgo Supercluster).
Назва
Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них. Також вживається назва-русизм Молочний шлях.
Божа дорога — давня українська назва Чумацького Шляху. Походить від того, що цій дорозі нібито у золотій колісниці їздить пророк Ілля (християнський наступник праукраїнського й праслов'янського Перуна) й гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів Арідника,Тринрода,Триюду,Чортів,Бісів, Чугайстрів та інших.[
Вік
Дуже важко визначити вік, коли сформувався Чумацький Шлях, але наразі вік найдавніших зірок у цій галактиці оцінюється у 13,6 мільярдів років, що приблизно дорівнює віку Всесвіту.
Розміри
Основний диск Чумацького Шляху складає близько 80 000 — 100 000 світлових років у діаметрі та близько 250 000 — 300 000 у периметрі. Поза межами ядра галактики товщина Чумацького Шляху складає приблизно 1 000 світлових років. Наша галактика складається із 200 мільярдів зірок, але за окремими оцінками ця цифра може складати 400 мільярди, у тому випадку, якщо зірки малої маси домінують. Тільки 0,01% всіх зірок Галактики перераховано і занесено в каталоги.
Якщо зменшити діаметр Чумацького Шляху до 130 кілометрів, то Сонячна система займала б лише 2 міліметри.
Структура
Станом на 2006 рік Чумацький Шлях за оцінками вчених налічує від 200 до 400 мільярдів зірок.
Лише у 1980-х роках астрономи висловили припущення, що Чумацький Шлях є спіраллю із перемичкою, а не звичайною спіраллю. Це припущення було підтверджене у 2005 році Космічним телескопом імені ЛайманаСпіцера, який показав, що центральна перемичка нашої галактики є більшою ніж вважалось раніше.
Згідно останніх наукових оцінок, відстань від Сонця до галактичного центру, складає 26 000 ± 1 400 світлових років, в той час як згідно попередніх оцінок наша зоря знаходилася на відстані біля 35 000 світових років від центральної перемички.
Центр галактики містить компактний об'єкт із дуже малою масою. Цей об'єкт має назву Стрілець А* (Sagittarius A*), більшість вчених вважають його супермасивною чорною дірою.Існує припущення, що більшість галактик мають супермасивні чорні діри у своєму галактичному центрі.
За оцінками вчених, галактичний диск, що видається в різні боки у районі галактичного центру, має діаметр близько 100 000світлових років.
Зіткнення з галактикою Андромеди у майбутньому
За допомогою комп'ютерного моделювання, фахівці з Гарвардського-Смітсонського Центру Астрофізики зробили висновок, що наша галактика та галактика Андромеди, які наближуються одна до одної зі швидкістю біля 500 тисяч км/год, врешті зіткнуться. Це станеться приблизно через 2 мільярди років.
Спочатку, дві галактики, підійшовши одна до одної, почнуть обертатися навколо одна одної, і їх зірки почнуть змішуватися. На цей час наше Сонце ще буде існувати, але його надмірна радіація спалить океани на нашій планеті.
Врешті, через, приблизно, 5 млрд років, дві галактики повністю зіллються, утворюючи одну спільну галактику еліптичної форми. Інші студії показують, що на цей час Сонце буде наближатися до стадії перетворення на червоного гіганта.
Дослідження також показують, що в новоутвореній галактиці наша Сонячна система буде відкинута від центру галактики на відстань у 75 тис.світлових років.
Перші детальні комп'ютерні моделі зіткнення цих галактик були зроблені астрономом Джоном Дубинські з Торонтського Університету
Чумацький шлях (комп'ютерна модель). Спіральна галактика з перемичкою.
Панорама південного неба, зроблена близько обсерваторії Паранал, Чилі, 2009 рік
Панорама Чумацького Шляху, зроблена в Долині Смерті, США, 2005 рік.
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/946-gondola-5860 | Презентація на тему «Gondola» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/946/5860-prezentaciya-na-temu-gondola.pptx | files/5860-prezentaciya-na-temu-gondola.pptx |
Gondola
The gondola is a traditional, flat-bottomed Venetian rowing boat, well suited to the conditions of the Venetian lagoon.
The gondola is propelled like punting, except an oar is used instead of a pole
For centuries gondolas were the chief means of transportation and most common watercraft within Venice. In modern times the iconic boats still have a role in public transport.
It is estimated that there were eight to ten thousand gondolas during the 17th and 18th century. There are just over four hundred in active service today, virtually all of them used for hire by tourists.
Those few that are in private ownership are either hired out to Venetians for weddings or used for racing.
During their heyday as a means of public transports, teams of four men—three oarsmen and a fourth person, primarily shore-based and responsible for the booking and administration of the gondola
The profession of gondolier is controlled by a guild, which issues a limited number of licenses (425) granted after periods of training and apprenticeship, and a major comprehensive exam
The origin of the word "gondola" has never been satisfactorily established, despite many theories
In August 2010, Giorgia Boscolo became Venice's first female gondolier
THE END |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9474-skulptura-klasychnoyi-greciyi-15891 | Презентація на тему «Скульптура Класичної Греції» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9474/15891-prezentaciya-na-temu-skulptura-klasychnoyi-greciyi.ppt | files/15891-prezentaciya-na-temu-skulptura-klasychnoyi-greciyi.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9483-mizhnarodnyj-olimpijskyj-komitet-17310 | Презентація на тему «Міжнародний олімпійський комітет» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9483/17310-prezentaciya-na-temu-mizhnarodnyy-olimpiyskyy-komitet.ppt | files/17310-prezentaciya-na-temu-mizhnarodnyy-olimpiyskyy-komitet.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9467-arhytektura-xx-veka-3561 | Презентація на тему «Архитектура XX века» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9467/3561-prezentaciya-na-temu-arhytektura-xx-veka.ppt | files/3561-prezentaciya-na-temu-arhytektura-xx-veka.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9493-demokratiya-5384 | Презентація на тему «Демократія» (варіант 8) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9493/5384-prezentaciya-na-temu-demokratiya-prezentaciya-2.ppt | files/5384-prezentaciya-na-temu-demokratiya-prezentaciya-2.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9476-lyubov-i-druzhba-12907 | Презентація на тему «Любов і дружба» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9476/12907-prezentaciya-na-temu-lyubov-i-druzhba.ppt | files/12907-prezentaciya-na-temu-lyubov-i-druzhba.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9478-socium-9245 | Презентація на тему «Соціум» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9478/9245-prezentaciya-na-temu-socium-skachaty.ppt | files/9245-prezentaciya-na-temu-socium-skachaty.ppt |