url
stringlengths 47
185
| title
stringlengths 25
161
| download_url
stringlengths 78
220
| filepath
stringlengths 37
178
| text
stringlengths 0
97.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9288-dyzajn-avtomobiliv-15951 | Презентація на тему «Дизайн автомобілів» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9288/15951-prezentaciya-na-temu-dyzayn-avtomobiliv.ppt | files/15951-prezentaciya-na-temu-dyzayn-avtomobiliv.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9262-pamyatnyky-tvarynam-13799 | Презентація на тему «Пам’ятники тваринам» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9262/13799-prezentaciya-na-temu-pamyatnyky-tvarynam.pptx | files/13799-prezentaciya-na-temu-pamyatnyky-tvarynam.pptx | Роботу виконала студентка
22ПО(а) групи
Бодарєва Таїсія
Пам’ятники тваринам
«Єгипетська піраміда». Таганрог
Бик на Уолл-стрит, Нью-Йорк, США
Пам'ятник Хатіко, Токіо, Японія
Висячий носоріг, Потсдам, Німеччина
Пам’ятник Чижику-Пижику, Санкт-Петербург, Росія
Равальський кіт, Барселона, Іспанія
«Дайте дорогу каченятам!», Бостон, США
Пам'ятник свині, Данія
Пам'ятник Грейфрайерс Боббі, Шотландія |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9296-naturalne-gospodarstvo-11220 | Презентація на тему «Натуральне господарство» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9296/11220-prezentaciya-na-temu-naturalne-gospodarstvo.ppt | files/11220-prezentaciya-na-temu-naturalne-gospodarstvo.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9287-socialna-mobilnist-12855 | Презентація на тему «Соціальна мобільність» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9287/12855-prezentaciya-na-temu-socialna-mobilnist-skachaty.ppt | files/12855-prezentaciya-na-temu-socialna-mobilnist-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9307-inzhener-2076 | Презентація на тему «Інженер» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9307/2076-prezentacya-na-temu-nzhener.pptx | files/2076-prezentacya-na-temu-nzhener.pptx | Презентація на тему: «Інженер»
Виконав учень 11-Б класу: Брижук Євгеній
Опис професії:
Інженерні професії - наймасовіші професії висококваліфікованої праці.
Інженер бере участь у виробництві матеріальних благ суспільства - від продуктів харчування і товарів повсякденного попиту до складних обчислювальних машин і космічних ракет
Особисті якості:
Кожен інженер в тій чи іншій мірі має справу з технікою, з технічними об'єктами і технологічними процесами. Тому інтерес до техніки, схильність до заняття з нею є одним з умов успішності його діяльності. Важливі для нього і технічні здібності, технічна спостережливість, технічне мислення, просторова уява.
Майбутня карьєра:
Інженер працює практично у всіх галузях народного господарства: на фабриках і заводах, на шахтах і будівництвах, в НДІ, в авіації, у військовій справі, на транспорті і т.д
Важливість професії:
Інженер бере участь у процесах виробництва різних матеріальних благ - від товарів повсякденного попиту і продуктів харчування до найскладнішої техніки.
Актуальність:
Як це не парадоксально, але гостра нестача фахівців у даному напрямку спостерігається вже зараз. Країні потрібні грамотні інженери будівельного спектру, інженери-технологи, інженери-електрики, але абітурієнти вперто обирають інші спеціальності. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9284-verhovna-rada-ukrayiny-22190 | Презентація на тему «Верховна Рада України» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9284/22190-prezentaciya-na-temu-verhovna-rada-ukrayiny-zavantazhyty.pptx | files/22190-prezentaciya-na-temu-verhovna-rada-ukrayiny-zavantazhyty.pptx | Презентація на тему: Верховна рада України – єдиний законодавчий орган.
Виконала учениця 11 – А класу Сайфудінова Карина
Термінологічний словник:
Верховна Рада — єдиний, загальнонаціональний, представницький, колегіальний, виборний, однопалатний, постійно діючий орган законодавчої влади України.
Зако́н— нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил
Конституція – це Основний Закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян.
Перший праобраз Верховної ради - Центральна Рада Української Народної Республіки, утворена 17 березня 1917 року.
Конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням строком на чотири роки.
Повноваження Верховної ради:
- внесення змін до Конституції України;
- призначення всеукраїнського референдуму
- прийняття законів;
- визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики;
- призначення виборів Президента України
- заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
- усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);
- надання згоди про призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;
- здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України та ін.
Комітети Верховної Ради України: Постійно діючі депутатські органи Українського парламенту, призначені своєю роботою сприяти безперервній діяльності єдиного органу законодавчої влади.Загальна кількість – 23.
Комітети класифікують за 3 галузями:
Головним завданням Верховної Ради є прийняття законів держави. Основними етапами законодавчого процесу є:
1) законодавча ініціатива
2) розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України;
3) обговорення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України;
4) прийняття закону Верховною Радою України;
5) підписання і офіційне опублікування, тобто оприлюднення закону Президентом України;
6) введення закону в дію.
Головними функціями Верховної Ради є:
Особливість Верховної Ради – її депутати та їх систематичні бійки
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9234-rembrandt-velykyj-gollandec-2557 | Презентація на тему «Рембрандт – великий голландець» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9234/2557-prezentacya-na-temu-rembrandt-velikiy-gollandec.pptx | files/2557-prezentacya-na-temu-rembrandt-velikiy-gollandec.pptx | Рембрандт – великий голландець
Виконала:
учениця 11 класу
Кравченко Оксана
Перевірила:
Білоус Наталія Леонідівна
Рéмбрандт Гáрменсон ван Рейн (15 липня 1606 (або 1607) — 4 жовтня 1669) — нідерландський художник, офортист доби бароко.
Роки навчання
Рембрандт Гарменсзон ван Рейн народився 15 липня 1606 року (за деякими даними, у 1607) в багатодітній родині заможного власника млина Гармена Геррітсзона ван Рейна в Лейдені. За даними нідерландських дослідників, родина матері залишилась в лоні католицької церкви, хоча після Нідерландської революції в країні домінував протестантизм.
У Лейдені Рембрандт відвідував латинську школу при університеті, але найбільший інтерес проявляв до живопису. У 13 років його віддали вчитися образотворчому мистецтву до лейденського історичного живописця Якоба ван Сваненбюрха, католика по вірі. Рембрантівських робіт цього періоду дослідники не виявили, і питання про вплив Сваненбюрха на становлення його творчої манери залишається відкритим: занадто мало відомо сьогодні про цього художника.
В 1623 році Рембрандт продовжив художнє навчання в Амстердамі у Пітера Ластмана, який встиг побувати в Італії і спеціалізувався на історичних, міфологічних і біблійних сюжетах (одна картина Пітера Ластмана була в збірці українця В. А. Щавинського, нині в Ермітажі). В 1627 році Рембрандт покинув Ластмана і повернувся у Лейден, де разом з товаришем Яном Лівенсом відкрив власну майстерню і почав набирати учнів. За декілька років він здобув значну популярність.
Перші кроки
Рембрандт береться за розробку біблійних сюжетів, пише перші портрети, є навіть один морський пейзаж («Концерт» 1626, «Св. Стефана забивають камінням» 1629," Христос в Еммаусі", «Морський пейзаж» 1630, "Автопортрет біля мольберта" 1628). Рембрандта помічають багаті меценати. Константин Гюйгенс (секретар принца Оранського) зробив молодому художнику замовлення на картини для свого хазяїна. На цьому етапі Рембрандт самостійно вивчав твори доби бароко, а також твори фламандця Рубенса.
Христос в Еммаусі
Амстердам
У 1631 р. Рембрандт покинув майстерню у Лейдені і виїхав до Амстердаму. Через рік майстерню закрив і Лівенс та виїхав на заробітки у Англію. Шляхи друзів розійшлися. В Амстердамі Рембрандт створив багато портретів. Не забуває й про релігійні сюжети («Пророк Ієремія» 1630 ,Ріксмузей). Дві картини на релігійний сюжет він робить для штатгальтера Фрідріха-Генріха Оранського («Воздвиження хреста», «Зняття Христа з хреста»). У творах відчутний вплив барокових гравюр Пітера Пауля Рубенса.
Груповий портрет «Урок анатомії доктора Тюльпа»(1632) приніс художнику успіх. На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх (1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. Тепер Рембрандт не встигає писати портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв (гравюри, картини іноземних майстрів, зброю, музичні інструменти, рідкісний одяг та екзотичні заморські речі). У цей період з'явилося і декілька його шедеврів («Автопортрет з Саскією на своїх колінах» 1636).
Вважають тепер шедевром і велике полотно «Нічна варта». Та в рік появи картина викликала скандал. Адже 16 офіцерів внесли по 100 гульденів за право бути рівними серед рівних та трохи рівнішими за інших. Зазвичай стрільців малювали за бенкетом. Рембрандт представив їх як варту, що йде у похід.
Дрезден, Автопортрет із Саскією на своїх колінах (1636)
«Нічна варта», Рейксмузей (1642)
Відмінна риса рембрандтівскої творчості 1650-х — ясність і монументальність крупнофігурних композицій. Характерна в цьому відношенні робота «Аристотель з бюстом Гомера», виконана в 1653 році для сицилійського аристократа Антоніо Руффо і продана в 1961 році його спадкоємцями на аукціоні Метрополітен-музею за рекордну на той момент суму — понад два мільйона доларів.
Якщо на полотнах 1650-х років число фігур ніколи не перевищує трьох, то в останнє десятиліття свого життя Рембрандт повертається до створення багатофігурних композицій. У двох випадках це були великі й престижні замовлення. Монументальна героїчна картина «Змова Юлія Цивіліса" (1661) створювалася для нової Амстердамської ратуші, але з якихось причин не задовольнила замовників і не була оплачена. Фрагмент картини, що зберігся в Стокгольмі, вражає суворим реалізмом і несподіваними спалахами світлих фарб на тлі навколишньої темряви. Груповий портрет "Синдіки" (1662), незважаючи на природність поз, жвавість міміки і спаяність композиційного рішення, являє собою крок назад порівняно з безкомпромісним натуралізмом «Нічного дозору». Проте всі вимоги замовників були виконані.
Останні два десятиліття життя Рембрандта стали вершиною його майстерності як портретиста. Моделями виступають не тільки товариші художника (Ніколас Брейнінг, 1652; Герард де Лересс, 1665; Йереміас де Деккер, 1666), але й невідомі солдати та старі люди. Їхні обличчя і руки осяяні внутрішнім духовним світлом. Внутрішню еволюцію художника передає низка автопортретів, що розкриває глядачеві світ його таємних переживань.
Змова Юлія Цивіліса
1663 року померла Хендрік'є. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14-літня дочка від Хендрік'є, Корнелія, яку назвали на честь матері Рембрандта. Смерть прийшла до нього 4 жовтня 1669 року. Поховали на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу.
Останні роки
Автопортрет, датований 1669, роком смерті, хоча художник виглядає старшим на інших портертах. Національна галерея, Лондон.
З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.
Урок анатомії доктора Тюльпа
Бенкет Валтасара
Христос зцілює хворих
Польський вершник
Єврейська наречена |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9314-lvivskyj-nacionalnyj-akademichnyj-teatr-opery-ta-baletu-im-solomiyi-krushelnyckoyi-17546 | Презентація на тему «Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9314/17546-prezentaciya-na-temu-lvivskyy-nacionalnyy-akademichnyy-teatr-opery-ta-baletu-im-solomiyi-krushelnyckoyi.pptx | files/17546-prezentaciya-na-temu-lvivskyy-nacionalnyy-akademichnyy-teatr-opery-ta-baletu-im-solomiyi-krushelnyckoyi.pptx | Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
Пігготувала учениця 11-І класу
Черкаської спеціалізованої школи №13
Білокінь Анастасія
Перший камінь у фундамент театру був закладений в червні в 1897 році. Проектував і зводив театр відомий в Європі архітектор Зігмунт Горгольовський - автор багатьох монументальних споруд в Польщі і Германії.
Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. Цього вечора в приміщення театру відбувся показ прем'єри - лірико-драматичної опери
Після другої світової війни в історію театру вписані імена тих, чия творчість сприяла затвердженню музично-сценічного суспільства на західноукраїнських землях. У післявоєнні роки за диригентський пульт оперного театру стали композитори львів'яни М.Колесса і А.Солтіс. Художники - В.Ськляренко, М.Стефановіч, П.Кармалюк, В.Кобржіцкий, З.Гончарова, Н.Слободян, О.Сталінській, Г.Ісупов, О.Поспелов і ін. істотно укріпили творчий склад театру.
Сам по собі фасад є складною конструкцією. Там є колони, балюстради, ніші, які поєднуються з різноманітними постатями. Над головним карнизом обличчя фасаду височать статуї восьми муз, над ними постала десятифігурна композиція "Радощі і страждання життя". Скульптури на фронтоні завершуються творіннями величних львівських митців Попеля, Баронча, Війтовича – це скульптура тріади крилатих бронзових постатей Генія комедії, трагедії і драми, а в центрі – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку.
Внутрішнє оздоблення інтер’єру вражає глядача не менше, аніж вигляд ззовні. Стіни оздоблені позолотою, різнобарвним мармуром, скульптурами та розписом. Глядацький зал має чотири рівні і нагадує форму ліри. Він вміщує в собі понад тисячу людей. Увагу привертає до себе декоративна завіса «Парнас» 1900 року. Її створив відомий живописець Генрик Семирадський.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9301-ukrayina-nezalezhna-derzhava-problemy-stanovlennya-10036 | Презентація на тему «Україна – незалежна держава: проблеми становлення» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9301/10036-prezentaciya-na-temu-ukrayina-nezalezhna-derzhava-problemy-stanovlennya.pptx | files/10036-prezentaciya-na-temu-ukrayina-nezalezhna-derzhava-problemy-stanovlennya.pptx | Україна – незалежна держава: проблеми становлення.
Виконала:
учениця 11-А класу
КЗО ДСЗШ №147
ім. В. Чорновола
Іващенко Ірина
Міжнародне визнання. Зовнішня політика.
Щоб забезпечити суверенне існування України, необхідним було прийняття у 1991-1992 рр. найважливіших законів: “Про державний кордон України”, “Про збройні сили України”, “Про створення Служби національної безпеки” та ін. Була затверджена державна атрибутика: гімн, герб (тризуб як малий Герб України) та прапор.
Після 1 грудня 1991 р. розпочався процес міжнародного визнання нової держави. Першою, 2 грудня, незалежність України визнала Польща і вирішила встановити з нею дипломатичні відносини. Протягом першого року існування незалежної України, її державну самостійність визнали більше 130 країн, а на початку 2001 р. наша держава підтримувала дипломатичні відносини із 153 країнами світу.
Зовнішня політика України спрямовувалася на утвердження і розвиток її як незалежної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканості її кордонів; входження національної економіки до світової економічної системи; захист прав та інтересів громадян України, що перебувають за кордоном і створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями.
В основу зовнішньополітичної моделі України покладено концепцію “мосту між Заходом і Сходом”. Пріоритетними напрямками були визнані: розширення участі у європейському співробітництві, а також в межах СНД, активна участь в діяльності ООН, співпраця з державами Європейської співдружності та НАТО.
Визнання особливого значення відносин України з Росією не означає дистанціювання від Заходу. Навпаки, лише забезпечення співробітництва із західними країнами, не менш масштабного, ніж з Росією, дасть змогу утвердити самостійність української держави.
Європейський напрямок
За роки незалежності зроблено чимало для того, щоб органічно інтегруватися до європейської міжнародної спільноти. Україна першою з країн СНД уклала угоди про партнерство і співробітництво з Євросоюзом, стала повноцінним членом Ради Європи, учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), підписала ряд документів про співробітництво і партнерство з НАТО та західноєвропейськими країнами. Наша держава співпрацює з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, іншими світовими та європейськими кредитно-фінансовими інституціями. З 1 січня 2000 р. Україна вперше як незалежна держава почала виконувати функції члена Ради Безпеки ООН, що означає підвищення її відповідальності та ролі у збереженні миру на нашій планеті.
В той же час характерною рисою процесу інтеграції України до європейських структур є надзвичайно обережна позиція Євросоюзу, уповільнений розвиток економічних зв’язків. Серед чинників, котрі перешкоджають активізації інтеграційних процесів, виділяються такі, як низький рівень конкурентоспроможності більшості українських підприємств, високий рівень корупції, слабкість демократичних інституцій і нерозвиненість громадянського суспільства, політичні проблеми, що спричинили критику Ради Європи.
Європейський вектор зовнішньої політики України відкрив можливості для розвитку плідних двохсторонніх стосунків з європейськими державами. Чільне місце тут посідає Німеччина, котра за обсягом прямих інвестицій займає друге місце після США серед іноземних інвесторів України. Останнім часом активізувалися контакти з Великобританією, Францією, Австрією, Італією.
Європейська інтеграція України передбачає налагодження добрих відносин з сусідніми державами. Найбільш активно розвиваються контакти з Польщею, яка сприяє реалізації прагнень України інтегруватися в європейські структури, енергійно підтримала вступ нашої держави до Ради Європи. Регулярними стали зустрічі президентів України та Польщі. Інтенсивно розвиваються економічні відносини. Значно збільшився торговельний оборот, який в окремі роки подвоювався. На початку 2001 р. в Україні функціонувало понад 800 фірм за участю польського капіталу.
За роки незалежності Україна налагодила відносини з такими сусідніми державами, як Словаччина, Угорщина, Румунія та ін.
Європейський напрямок
Намагаючись гарантувати власну безпеку, Україна активізувала контакти з Північноатлантичним союзом. У липні 1997 р. у Мадриді Президентом України та лідерами 16 держав-членів НАТО було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО. Важливою в цьому документі є теза про те, що “НАТО продовжуватиме підтримувати суверенітет та незалежність України, її територіальну цілісність, а також принцип непорушності кордонів”.
Співробітництво з Північноатлантичним союзом розгортається в різних сферах. Зокрема, Україна брала активну участь у багатьох заходах, передбачених програмою “Партнерство заради миру”, у тому числі й спільних військових навчаннях. Військове співробітництво передбачає участь у миротворчих місіях, в яких з липня 1992 р. було задіяно бл. 10 тис. українських військовослужбовців. Яскравим прикладом такої діяльності є участь миротворчого контингенту Української армії на території Іраку.
Американський напрямок.
Протягом останнього десятиріччя динамічно, але водночас непросто, розвивалися відносини ще на одному з магістральних напрямків української зовнішньої політики –американському. У перші роки незалежності України США дотримувалися політики блокування американсько-українських економічних та політичних контактів. Але рішучі кроки нашої держави на шляху ядерного роззброєння сприяли переоцінці Білим домом як розуміння місця України у світі, так і значення українсько-американських відносин. Внаслідок цього США від блокування перейшли до політики “стратегічного партнерства”, яка передбачає тісну взаємодію у сферах національної безпеки, зовнішньої політики, економіки, торгівлі, інвестицій тощо. Вашингтон дедалі частіше підкреслює, що Україна нині є важливим гарантом стабільності й безпеки в Європі, помітним чинником міжнародного життя.
Українсько-російські відносини.
Водночас виникли проблеми у стосунках України з Росією, керівництво якої вбачало в СНД зародок нового Союзу під своєю егідою. Москва прагнула перетворити співдружність у наддержавну організацію, яка б давала змогу контролювати економічну, політичну та військову діяльність держав-учасниць. У зв’язку з цим, Україна не підписала ряд угод, зокрема, договір про створення Економічного Союзу від 24 вересня 1993 р. Президент Л.Кравчук прийняв компромісне рішення, заявивши, що Україна буде співпрацювати там як асоційований член, що залишило їй більшу свободу дій. Існували проблеми щодо недоторканості кордонів. В діях російського парламенту проявились претензії стосовно Криму, пізніше – Севастополя. Найбільшим каменем спотикання в українсько-російських взаєминах став Чорноморський флот, на який претендували обидві держави. На сьогоднішній день названі проблеми загалом вирішені, а відносини між двома сусідніми державами закріплені у так званому “великому договорі” (1997 р.). Та час від часу великодержавні, проімперські устремління представників керівництва Росії даються взнаки. Яскравим прикладом такої поведінки є події навколо острова Тузла; намагання скористатися ситуацією в Україні щодо нафти і газу, використання мовного і національно-релігійного факторів тощо.
Соціально-економічний і політичний розвиток.
Більшість мешканців України сподівались, що з проголошенням незалежності буде забезпечено високий рівень матеріального добробуту. Але ці надії не справдилися. Рівень життя продовжував падати. В економіці склалось надзвичайно важке становище.
Спад виробництва й рівень життя у 1991-1992 рр. набув загрозливих масштабів. Так, національний доход в 1991 р. знизився на 10 %, а наступного року на 14 %. Валова продукція промисловості за 2 згаданих роки зменшилася на 13,4 %, а сільського господарства – на 18 %. У листопаді 1992 р. інфляція перейшла рубіж 50 %. Значною мірою це зумовлювалось тим, що Росія розпочала ринкові реформи з лібералізації цін, що привело до значного зростання цін в Україні на газ та нафту (відповідно в 100 та 300 разів). Зростання цін на енергоносії почало розкручувати спіраль інфляції. За 1992 р. гроші знецінились в 21 раз, а за 1993 р. – у 103 рази. Таких масштабів інфляції не спостерігалось в цей час у жодній країні світу. Зросла заборгованість іншим державам.
Загалом за роки економічної кризи (1991-1999 рр.) валовий внутрішній продукт України скоротився в 2,5 рази, обсяги промислової продукції – майже у 1,9, сільського господарства – у 2,1 разів.
Руйнувався науково-технічний потенціал. Питома вага асигнувань на науку в бюджеті скоротилася у 1990-1994 рр. вчетверо, а чисельність науковців – утричі. Сотні спеціалістів вищої кваліфікації виїхали за кордон на тимчасову або постійну роботу.
Соціально-економічний і політичний розвиток.
Відплив умів” призводить до того, що внаслідок міграції Україна втрачає щороку до 10 тис. дипломованих спеціалістів. Це може привести до катастрофічних втрат. Адже підготовка спеціалістів з вищою освітою, вченим ступенем та втрачена вигода від його використання обходиться, за розрахунками фахівців ООН, у 300 тис. доларів. А процес деградації науки може стати незворотним, якщо країну залишать 10-15% найперспективніших молодих спеціалістів. Не менш загрозливий і внутрішній “відплив умів”. За останні роки понад 20% науковців перейшли працювати у комерційні структури.
Економічна криза ставила під сумнів державну незалежність. Активізувалися сили, які виступали за відродження Радянського Союзу, приєднання до Росії і т.п. Адже, голосуючи під час референдуму за самостійність, багато хто з громадян виходив із того, що Україна має кращі шанси вижити, як самостійна держава, а не як республіка у складі СРСР. Але коли замість обіцяного добробуту мешканці України одержали погіршення свого матеріального становища, 52% із них, за даними соціологічного опитування, після першого року самостійності вже жалкували за СРСР.
Слід відзначити, що ставлення до нової Української держави і її політики значно відрізнялося в залежності від регіонів. Національно найсвідоміший “Галицький П’ємонт” надав повну й безумовну підтримку державним реформам. Зовсім іншим було ставлення зрусифікованого населення Сходу й Півдня. Жителі регіонів з високим рівнем індустріалізації найбільше відчули на собі вплив економічної кризи, що найдошкульніше зачепила великі підприємства. Обмежені й обережні спроби уряду ввести в дію закон 1989р. про державний статус української мови, викликав серед них хвилю обурення й страху перед наступом “українського націоналізму”.
Характерні риси розвитку багатопартійності в Україні
Характерні риси розвитку багатопартійності в Україні: мала чисельність партійних лав (більшість політичних партій є фактично партіями-карликами, які налічують від тисячі до кількох тисяч членів); невизначеність соціальної бази (програми партій дуже схожі й апелюють до всього народу); значна частина партій створена навколо лідера чи групи авторитетних людей, а не об’єднані завдяки ідеї; локальність партійного впливу; поява на політичній арені незареєстрованої “партії влади” (колгоспно-радгоспна еліта, директорський корпус державних підприємств, апарат місцевих рад), що має значний вплив на перебіг подій у державі. У зв’язку з цим все більшої актуальності набуває проблема консолідації політичних сил, укрупнення політичних партій, що дасть змогу перетворитися їм на реальну і впливову силу нової політичної системи в Україні.
Цьому процесу сприятимуть і запропоновані зміни до Конституції, котрі передбачають перехід від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської та вибори народних депутатів лише на пропорційній основі (тобто відмову від мажоритарної системи і перехід до виборів від партій). Посилиться роль та відповідальність тих партій, які фактично прийдуть до влади, утворять більшість у парламенті і будуть формувати уряд.
Підсумки
Незважаючи на значні труднощі і невдачі 90-х років у політичних, соціально-економічних реформах і у ході приватизації, що призвели до зростання безробіття і збідніння більшості населення на тлі казкового збагачення небагатьох, Україна не втратила шансів наздогнати те, що упустила протягом першого періоду свого існування. Майбутнє нашої держави цілком залежить від мудрості, далекоглядності та рішучості лідерів, толерантності та зваженості в діях різних політичних сил, єдності та віри громадян України у свої сили.
Впевненості додає той факт, що серед еліти українського народу зростає розуміння тісного зв’язку між економічним розвитком, що надає можливість покращити добробут людей, і утвердженням повноцінного громадянського суспільства, процесом демократизації всіх сфер суспільного життя в Україні.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9252-modernyzm-17306 | Презентація на тему «Модернизм» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9252/17306-prezentaciya-na-temu-modernyzm.ppt | files/17306-prezentaciya-na-temu-modernyzm.ppt | www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
ru.wikipedia.org
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
www.pablo-ruiz-picasso.ru
smallbay.ru/artfrance/braque_georges.
smallbay.ru/artfrance/braque_georges.
smallbay.ru/artfrance/braque_georges.
www.arthistory.ru
www.arthistory.ru
smallbay.ru/artfrance/duchamp_marcel.
www.arthistory.ru
www.arthistory.ru
www.arthistory.ru
www.arthistory.ru
www.arthistory.ru
www.arthistory.ru
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.artsait.ru/art/m/malevich
www.arthistory.ru-
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/930-information-about-sport-16533 | Презентація на тему «Information about sport» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/930/16533-prezentaciya-na-temu-information-about-sport.ppt | files/16533-prezentaciya-na-temu-information-about-sport.ppt | Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too
Information about sport
Sasha and Sergey
SPORT
They are many kinds of sports in Ukraine. For example: football, basketball, volleyball, hockey, wrestling, karate, ect.
Football
Football is the most famous sport in the world.
Basketball
Basketball is a famous sport too
Wrestling
Wrestling is sport only for men
Ice Hockey
Hockey is sport only for men too |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9309-bill-klinton-2259 | Презентація на тему «Білл Клінтон» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9309/2259-prezentacya-na-temu-bll-klnton.pptx | files/2259-prezentacya-na-temu-bll-klnton.pptx | Білл Клінтон. Біографія та політична діяльність.
Виконала учениця 11 класу
ЗОШ №12 м.Чернівці
Сидоряк Алла
Білл Клінтон народився 19 серпня 1946 року в штаті Арканзас.
Його справжнє ім'я — Вільям Джефферсон Блайт.
Білл Клінтон зі шкільних років виділявся серед однолітків своїм
розумом і музичним талантом — він грав у джаз-оркестрі.
У 1963 році Білл Клінтон разом із молоддю зустрівся з президентом США Джоном Кеннеді. Після рукостискання президента він і вирішив присвятити себе політиці.
Джон Кеннеді
Білл Клінтон закінчив університет у Вашингтоні і Оксфордський університет, потім вступив на юридичний факультет Єльського університету, де й познайомився з майбутньою дружиною.
У 1978 році Білл Клінтон став губернатором штату, кілька разів перебираючи на цей пост. Пріоритетами діяльності Клінтона
був розвиток підприємництва та освіти. У 1992 році Білл Клінтон став наймолодшим президентом США за всю історію країни.
Президентство Клінтона припало на той час, коли в світі відбувалися суттєві зміни, спричинені розвалом СРСР і кінцем Холодної війни. Міжнародні обставини позначилися на внутрішньополітичному курсі Клінтона, який отримав назву «світове лідерство» («велика стратегія») і зводився до глобального політичного, економічного та військового впливу США.
Президент намагався підтримувати конструктивні відносини з пострадянськими країнами, спрямовані на поширення демократії та ринкової економіки. Саме він висунув тезу перетворення НАТО на політичну організацію та розширення її на Схід, хоча за це зазнав критики як серед американської, так і світової, громадськості.
У внутрішній політиці під час його правління у США почався один з найдовших періодів економічного зросту та стабільності. Внутрішньополітичний курс Клінтона мав назву «відродження Америки» і зводився до зростання державного регулювання економіки, надання федеральним органам влади більших повноважень для реалізації економічної політики. Здійснювалося стимулювання інвестицій у будівництво шосейних доріг, комунальний благоустрій, енергозбереження, підтримку молоді і т. д., надавалися податкові пільги підприємствам, що створювали нові робочі місця. У зв'язку з новою міжнародною обстановкою, Клінтон скоротив військові витрати.
Після закінчення його терміну в Білому Домі Білл Клінтон займався благодійною діяльністю та виступав з промовами в багатьох навчальних закладах та для загальної аудиторії. Він також є засновником Фундації Вільяма Клінтона, яка займається гуманітарною допомогою на міжнародній арені і піклується вдосконаленням системи профілактики та лікування СНІДута проблемою глобального потепління. Останнім часом Білл Клінтон активно допомагав своїй дружині Гілларі Родем Клінтон в її намірі балотуватися на пост президента США у 2008році. В разі обрання його дружини він міг би повернутися знову у Білий Дім та стати першим в історії США Першим Джентльменом.
Політична кар'єра Гілларі Клінтон почалася, коли вона активно допомагала своєму чоловікові Біллу в його передвиборній кампанії на посаду президента США у 1992 році. На відміну від інших дружин кандидатів в президенти вона приймала активну участь у всіх заходах чоловіка і навіть виголошувала, що голосуючи за Білла виборці отримають «два в одному», натякаючи на свою майбутню активність в президентстві чоловіка.
Білл Клінтон з дружиною
Висновки
Зовнішньополітична діяльність президента зробила США найвпливовішою країною світу. Білл Клінтон був активним учасником мирних переговорів на Балканах і в Ізраїлі. У 1996 році його повторно обрали президентом. Білл Клінтон домігся неймовірного економічного розвитку США, добився зниження рівня інфляції, а також безробіття. Повноваження Клінтона закінчилися в 2000 році.
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/928-world-problems-of-ecology-9784 | Презентація на тему «World Problems of Ecology» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/928/9784-prezentaciya-na-temu-world-problems-of-ecology.pptx | files/9784-prezentaciya-na-temu-world-problems-of-ecology.pptx | World Problems of Ecology
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9242-pavel-alekseevych-cherenkov-5433 | Презентація на тему «Павел Алексеевич Черенков» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9242/5433-prezentaciya-na-temu-pavel-alekseevych-cherenkov.pptx | files/5433-prezentaciya-na-temu-pavel-alekseevych-cherenkov.pptx |
Павел Алексеевич Черенков
Па́вел Алексе́евич Черенко́в - советский физик, двукратный лауреат Сталинской премии, лауреат Нобелевской премии по физике.
Родился 4 июля 1904 года в селе Новая Чигла, Российская империя.
Работал в сфере физической оптики, ядерной физики, физики высоких энергий.
Родители Павла Алексеевича, Алексей Егорович и Мария Черенковы, были крестьянами.
В 1928 году Черенков окончил физико-математический факультет Воронежского университета
В 1930 году Черенков поступил в аспирантуру Института физики и математики в Ленинграде.
В 1935 году защитил кандидатскую диссертацию, а в 1940 году — докторскую.
С 1932 года работал под руководством С. И. Вавилова.
С 1935 года — сотрудник Физического института им. П. Н. Лебедева в Москве (ФИАН), с 1948 года — профессор Московского энергетического института, с 1951 года — профессор Московского инженерно-физического института.
Создал и много лет бессменно возглавлял Отдел физики высоких энергий в Филиале ФИАНа.
Положил начало троицкому теннису, построив при Филиале первый в городе корт.
Научная деятельность
Основные работы Черенкова посвящены физической оптике, ядерной физике, физике частиц высоких энергий.
В 1934 году обнаружил специфическое голубое свечение прозрачных жидкостей при облучении быстрыми заряженными частицами. Показал отличие данного вида излучения от флуоресценции.
В 1936 году установил основное его свойство — направленность излучения, образование светового конуса, ось которого совпадает с траекторией движения частицы.
Эффект Вавилова — Черенкова
Эффект Вавилова — Черенко́ва (излучение Вавилова — Черенкова) — свечение, вызываемое в прозрачной среде заряженной частицей, которая движется со скоростью, превышающей фазовую скорость распространения света в этой среде. Черенковское излучение широко используется в физике высоких энергий для регистрации релятивистских частиц и определения их скоростей.
Эффект Вавилова — Черенкова использовали в фильме К-19 с помощью жидкости с Хинином.
В 1958 году вместе с Таммом и Франком был награждён Нобелевской премией по физике «за открытие и истолкование эффекта Черенкова».
Манне Сигбан из Шведской королевской академии наук в своей речи отметил, что «открытие явления, ныне известного как эффект Черенкова, представляет собой интересный пример того, как относительно простое физическое наблюдение при правильном подходе может привести к важным открытиям и проложить новые пути для дальнейших исследований».
Выполнил цикл работ по расщеплению гелия и других легких ядер высокоэнергетическими γ-квантами.За что был награждён Государственной премией СССР.
Премии и награды Герой Социалистического Труда (1984); Три ордена Ленина Два ордена Трудового Красного Знамени ; Орден «Знак Почёта» (27.03.1954); Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» (1946); Медаль «В память 800-летия Москвы» (1948); Медаль «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения В. И. Ленина» (1970); Юбилейная медаль «Тридцать лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» (1975); Юбилейная медаль «Сорок лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» (1985); Золотая медаль «За заслуги в науке и перед человечеством» (Академия наук Чехословакии, 1981). Сталинская премия (1946, 1951); Государственная премия СССР (1977); Нобелевская премия по физике (1958).
В 1994 году в честь Черенкова была выпущена почтовая марка России.
Павел Алексеевич Черенков умер 6 января 1990 года от механической желтухи. Он покоится на Новодевичьем кладбище Москвы. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9308-metalisty-18243 | Презентація на тему «Металісти» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9308/18243-prezentaciya-na-temu-metalisty.pptx | files/18243-prezentaciya-na-temu-metalisty.pptx | Презентація на тему : «Металісти»
Підготувала
учениця 7 класу
Гулька Марія
Металі́сти, металхеди — субкультура, натхненна музикою в стилі метал. З'явилася у 1980-их роках.
Субкультура популярна в північній Європі, досить поширена — в північній Америці, має значну кількість прихильників в південній Америці, південній Європі і Японії. На Близькому Сході, за винятком Ізраїлю і Туреччини, металісти нечисленні і піддаються переслідуванню.
На відміну від субкультур готів і панків, субкультура металістів позбавлена яскраво вираженої ідеології і зосереджена, головним чином, навколо музики. Проте, є деякі риси, які вважаються характерними для представників субкультури.
Тексти метал-гуртів пропагують незалежність, самостійність і впевненість у собі, культ «сильної особи»
Серед любителів блек-металу бувають язичники і сатаністи, але для прихильників інших різновидів це нехарактерно.
У пресі з'являлися дослідження, які стверджують, що інтелектуальний рівень металістів може бути досить високий, а захоплення металом може бути ознакою інтелігентності. Серед металістів популярна фантастична і містична література,
Металісти не асоціюються з вживанням наркотиків, але вважаються схильними до вживання алкоголю.
Відомий давній зв'язок культури металістів з культурою байкерів. Мотоцикли і швидкість загалом оспівуються метал-гуртами як символ сили і незалежності, тому мотоциклетне хобі поширене серед металістів. У свою чергу, серед байкерів важкий метал є найпопулярнішою музикою.
Типову моду серед багатьох металістів можна описати так:
Довге волосся у чоловіків
Шкіряна куртка «косуха», шкіряна жилетка.
Чорні футболки або толстовки з логотипом улюбленого метал-гурта.
Напульсники — шкіряні браслети із заклепками або шипами, клепані ремені, ланцюги на джинсах.
Нашивки на одязі і інших предметах з зображеннями метал-гуртів.
Важке взуття — «камелоти», «гріндерси», «мартінси», «стіли», «гади», звичайні високі черевики. Короткі чоботи з ланцюгами — «козаки».
Джинси (зазвичай сині або чорні), шкіряні штани, як правило, заправлені у взуття.
Характерний жест металістів, «коза» — піднятий вгору кулак з розтисненими мізинцем і вказівним пальцем, і долонею направленою вперед. Аналогічний жест (Karana mudra) прийнятий в буддійській традиції. Популяризований вокалістом Dio Роні Діо, який стверджував, що цього жесту його навчила бабуся. Трактується і як старовинний жест для відганяння злих духів, і як сатанинський жест (роги Сатани), і як сучасне позначення букви «u» (аналогічно «жесту Черчіля», — рука стиснута в кулак, розтиснуті тільки середній і вказівний палець, — що позначає букву «V») — скорочення від «unity», тобто «єдність» — привітання «брата по крові». З часом жест почав використовуватися й іншими музичними субкультурами. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9311-problema-vojny-y-myra-9802 | Презентація на тему «Проблема войны и мира» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9311/9802-prezentaciya-na-temu-problema-voyny-y-myra.pptx | files/9802-prezentaciya-na-temu-problema-voyny-y-myra.pptx | Проблема войны и мира
Сущность проблемы
Проблема предотвращения войны является актуальнейшей проблемой человечества.
Накопленные запасы современного оружия способны буквально в считанные часы уничтожить миллионы людей. Таким образом, уже сейчас существует риск уничтожения человечества.
Причины проблемы:
психолого-биологическая, суть которой заключается в природе человека (агрессивность, соперничество, недоверие, потребность в острых ощущениях);
необходимость в наращивании военной мощи - вооруженное государство может защитить себя и своих граждан;
стремление захватить новые территории с их природными ресурсами, населением и хозяйством;
технический прогресс: создание и распространение новых видов оружия (в частности ядерного оружия);
Виды и примеры войн:
Экономические;
Решение «газовых» проблем
2. Информационные;
3. Антитеррористические «операции»;
Теракт в Нью-Йорке
Теракт в Московском метро
4. Торговые;
Украинско-российская сырная война
5. Межнациональные
А также идеологические, цивилизованные, финансовые и интернет-войны…
Специальное подразделение по борьбе с терроризмом в США
Пути решения проблемы:
установление жестокого контроля за ядерным и химическим оружием;
сокращение обычных вооружений и торговли оружием;
общее сокращение военных расходов;
признание приоритета общечеловеческих ценностей (жизни и мира);
отказ от войны, как средства разрешения спорных вопросов;
признание права народов свободно и самостоятельно выбирать свою судьбу;
понимание современного мира как целостного и взаимосвязанного сообщества;
Источники информации:
учебник География. 10 класс
http://geoinfoed.ru/geo3/91-globalnye-problemy-chelovechestva-sushhnost-i-puti-resheniya.html
http://www.litle-geography.ru/submenu_item2_01
Универсальный справочник школьника
http://all-politologija.ru/knigi/politologiya-uchebnoe-posobie-kruglova/sushnost-i-prichini-vojn-v-sovremennix-usloviyax
Мир географии. От проблемы – к цели. Ю.И. Баженов., А.И. Чистобаев
фото и картинки
Распределение обязанностей:
Кривошеева Виктория – поиск сущности и причин проблемы
Хасанова Валерия – поиск решений проблем и примеров
Слайды сделаны вместе! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9331-maryna-cvyetayeva-3685 | Презентація на тему «Марина Цвєтаєва» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9331/3685-prezentaciya-na-temu-maryna-cvyetayeva.ppt | files/3685-prezentaciya-na-temu-maryna-cvyetayeva.ppt | null |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9286-francuzskyj-kynematograf-5882 | Презентація на тему «Французский кинематограф» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9286/5882-prezentaciya-na-temu-francuzskyy-kynematograf.pptx | files/5882-prezentaciya-na-temu-francuzskyy-kynematograf.pptx | Французский кинематограф
Подготовила
Ученица 11-А класса
Очеретяная Карина
План
Ранняя история
Французкие фильмы
Секрет притягательности французских фильмов
Признаки, по которым можно понять, что вы смотрите французские фильмы
Французские фильмы на все времена
Ранняя история
28 декабря 1895 года в салоне «Гран-кафе» на бульваре капуцинок состоялся публичный показ «Синематографа братьев Люмьер».
Ранняя история
Важная роль принадлежала изобретателю кинотрюковой съёмки — автору «кинофеерий» Ж. Мельесу и фирме «Фильм д’ар», привлёкшей к работе в кино видных драматургов, театральных актёров и композиторов.
ФРАНЦУЗСКИЕ ФИЛЬМЫ И ФРАНЦУЗСКОЕ КИНО
Во Франции ежегодно проводится множество кинофестивалей, наиболее популярный – это «Международный кинофестиваль в Каннах» (впервые прошел в 1946 году).
Во Франции есть и прототип оскаровской премии – премия «Сезар».
В конце пятидесятых большую известность приобрели такие актеры, как Луи де Финес, Жан Мааре, Жерар Филипп, Мари Казарес. Одну из важнейших ролей развитии французского кино 50-ых годов сыграл фильм Рене «Хиросима, любовь моя».
ФРАНЦУЗСКИЕ ФИЛЬМЫ И ФРАНЦУЗСКОЕ КИНО
Следующий период во французском кинематографе – это 1960-1970 гг. В это время становятся известными Ален Делон, Жерар Депардье, Катрин Денев, Анни Жирардо, неповторимый Пьер Ришар и Колюш.
Французские фильмы – окно в мир
Десятка лучших французских фильмов :
Амели
Последнее метро
Девушка на мосту
Пришельцы
Королева Марго
Бассейн
8 женщин
Жюль и Джим
Жизнь в розовом цвете
На последнем дыхании
Секрет притягательности французских фильмов
Основной и главный секрет – отсутствие коммерческой составляющей. Французское правительство в достаточной мере субсидировало кинематограф и продолжает это делать. Благодаря чему основной акцент при создании фильмов идет не “продаваемость”, а непосредственно на искусство и интеллектуальную составляющую;
неоднозначный, захватывающий и в то же время постепенно развивающийся и тонко прописанный сюжет;
нет шаблонных и предсказуемых голливудских “хепииэндов”;
яркие и запоминающие характеры героев, являющиеся следствием сильной французской актерской школы
Признаки, по которым можно понять, что вы смотрите французские фильмы
красота – во французских фильмах прекрасно всё: герой, героиня, пейзаж, интерьеры, одежда и музыка;
интрига — практически у всех героев с идеальной жизнью есть свои секреты и спрятанные в шкафу скелеты;
комичность — французских режиссеров хлебом не корми, дай возможность даже в самую трагическую сцену внести легкий налет комичности.
Французские фильмы на все времена
Анжелика
Фантомас
Блондина в черном ботинке
«Шербургские зонтики»
«Амели»
Знаете ли вы, что все события, происходящие в нашем мире, даже самые незначительные, взаимосвязаны самым удивительным и чудесным образом? Как полет крошечной мухи может вызвать где-то далеко мощный ураган, так и странные и, на первый взгляд, непонятные поступки тихой и одинокой девушки, живущей в мире своих фантазий, могут навсегда изменить жизнь совершенно разных людей, подарив им счастье и раскрасив окружающий мир яркими, головокружительными красками. Эту девушку зовут
Амели Пулен
Одри Тоту
Год: 1964
Страна: Франция, Италия
Жанр: комедия, криминал, приключения
Первый фильм трилогии о невероятных приключениях комиссара Жюва, преследующего неуловимого преступника Фантомаса. Париж потрясен сенсационными и дерзкими преступлениями, совершенными таинственным злодеем по имени Фантомас. На его поимку брошены все силы полиции, но Фантомас практически неуловим — он все время меняет облик, ловко ускользая из рук правосудия. Напасть на его след удается только комиссару Жюву с помощью Элен, подруги похищенного журналиста Фандора.
Итог
Именно во Франции родился кинематограф, когда 28 декабря 1895 года в салоне «Гран-кафе» на бульваре капуцинок состоялся публичный показ «Синематографа братьев Люмьер».
Современный облик французского кино сформировался уже после Второй мировой войны, после осмысления наследия войны и немецкой оккупации. Большинство фильмов конца 1950-х — это развлекательные ленты, далёкие отсоциальной тематики.
Спасибо за внимание! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/92-henry-ford-6107 | Презентація на тему «Henry Ford» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/92/6107-prezentaciya-na-temu-henry-ford.pptx | files/6107-prezentaciya-na-temu-henry-ford.pptx | Henry Ford
Performed:
student of 11th class
Marta Mankina
Henry Ford was born in the town of Springfield, Michigan July 30, 1863. He was the eldest of six children of William and Mary Ford, who owned a prosperous farm. Childhood Henry went to his father's farm, where he helped the family and attended regular village school. The huge interest in technology that Henry showed even at a very young age, and allowed him to become one of the most famous manufacturers in the world.
Experience
At age 12 , Henry equipped small shop, where enthusiastically spent all his spare time. It was there a few years later he designed his first steam engine. In 1879, Henry Ford moved to Detroit, where he was employed assistant engineer . Three years later, Ford moved to Dearborn in the course of five years in the construction and repair of steam engines , laboring from time to time at a factory in Detroit. In 1888 he married Clara Braent and soon took over as manager at the mill .
In 1891, Ford became an engineer company Edison Illuminating, and two years later was appointed chief engineer of the company. A decent salary and enough free time allowed Ford devote more time to the development of internal combustion engines.
Quad bike
The first internal combustion engine Ford gathered in the kitchen of their home. Soon he decided to put the engine on the frame with four bicycle wheels. So in 1896, appeared ATV - a vehicle which has become the first car Ford.
Own business
Released in 1899, the company Edison Illuminating, Henry Ford founded his own firm Detroit Automobile. Despite the fact that the company went bankrupt a year later, Ford has managed to gather a few race cars. Ford himself took part in the race and in October 1901 was able to win the championship of America Alexander Winton.
The company "Ford Motor"
The company "Ford Motor" appeared in 1903. Its founders were twelve businessmen from the state of Michigan , led by Henry Ford, which held 25.5 % of the shares and held the positions of vice - president and chief engineer. The first company car was sold July 23, 1903 . In 1906, Henry Ford became president and principal owner of the company.
In 1908, Henry Ford embodied in his dream by releasing model «T» - reliable and affordable car that was one of the most popular and the most popular cars of its time. It is the emergence Ford Model "T" marked a new era in the development of personal transport.
A new generation
In 1919, Henry Ford and his son Edsel bought shares in the company by other shareholders of U.S. $ 105,568,858 and became the sole owner of the company. In the same year, Edsel inherited from his father as president, which he held until his death in 1943. After the sudden death of the son of Henry Ford once again had to stand at the helm of the company.
Retirement
In September 1945, Henry Ford gave authority to his eldest grandson - Henry Ford II. In May 1946, Henry Ford Senior was awarded an honorary award for services to the auto industry, and at the end of that year, the American Petroleum Institute awarded him a gold medal for services to the community.
End of era
Henry Ford died at the age of 83 years at his home in Dearborn April 7, 1947. Thus ended an era in the history of Ford Motor, which despite the death of its founder continued to develop.
Thank you! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9323-skinhedy-1593 | Презентація на тему «Скінхеди» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9323/1593-prezentacya-na-temu-sknhedi.pptx | files/1593-prezentacya-na-temu-sknhedi.pptx | Підготувала учениця 11-Б класу Сілецька Аліна
Скінхеди
Скінхед
Названі на ім'я стрижені або наголо голені голови, перші скінхеди були сильно залежні від Вест-Індії (зокрема Ямайки) грубі хлопці з точки зору моди, музики,і способу життя. Субкультура має 3 хвилі розвитку
Перша хвиля
Скінхеди кінця 60-х можна сказати були-продуктом мод-культури, яка розвивалася під сильною дією ямайської культури, що прийшла до Англії іммігрантами рудбоями.
Перші скінхеди віддавали перевагу американському одягу: Levi Strauss Jeans і Alpha Flight Jackets, також в моду почали входити вузькі підтяжки і важке робітниче взуття зі сталевими носами Dr Marten (або просто — Doc's).
Друга хвиля
Друга хвиля скін-руху почалася у Великобританії у кінці 70-х. Імпульсом до цього став панк-рок! Він підірвав манірну і холодну Англію, виглядав диким, грубим, агресивним, лякав домогосподарок, респектабельних громадян і інших панів.
У США скіни були ще дальші від свого коріння і тяжіли до хвилі hardcore, що зародилася у Нью-Йорку. Стрітпанк для Англії був подібний хардкору в США. До прикладу, американські скіни 80-х практично нічого не знали і не чули про ска або Oi!.
Третя хвиля
Скінхеди пішли в тінь, лише зрідка жовта преса друкувала сенсаційні статті про витівки «скінхедів». Проте справжні скіни завжди залишалися вірні своїм корінню. Завдяки тому, що добробут західного суспільства зростав, на початку 90-х років XX століття намітилось чергове зростання руху.
Третьою хвилею стали скінхеди середини 90-х. Хвиля скінхед-руху стала підніматися. Багато з тих, хто поголився більше 15 років назад, почали з'являтися на вулицях і брати участь в розвитку скінхед-сцени.
Музика субкультури
ямайська музика;
англійська музична сцена початку 1980
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9304-pravyla-dorozhnogo-ruhu-dlya-velosypedystiv-8696 | Презентація на тему «Правила дорожнього руху для велосипедистів» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9304/8696-prezentaciya-na-temu-pravyla-dorozhnogo-ruhu-dlya-velosypedystiv.ppt | files/8696-prezentaciya-na-temu-pravyla-dorozhnogo-ruhu-dlya-velosypedystiv.ppt | http://velokat.ru/pravila.html
http://velotur.kiev.ua/pdd.htm
http://roadsigns.ru/sings/warning/
http://www.free-lancers.net/users/krutikov/projects/252989/
http://win-web.ru/clip/view/velo-2.html
http://www.clipartov.net/show-315-2.html
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9216-arabo-musulmanska-arhitektura-4225 | Презентація на тему «Арабо-мусульманська архітектура» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9216/4225-prezentaciya-na-temu-arabo-musulmanska-arhitektura.pptx | files/4225-prezentaciya-na-temu-arabo-musulmanska-arhitektura.pptx | Виконали
учениці 11-А класу
Александрова Ірина
Бадя Юлія
АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКА АРХІТЕКТУРА
Регіони розповсюдження арабсько-мусульманської архітектури
Основний тип плану ісламської храмової споруди — прямокутне подвір'я, оточене по периметру галереями, у глибині якого розташована приземкувата купольна будівля — мечеть. Також невід'ємним елементом культової мусульманської архітектури є мінарет (вежа, з якої віруючих скликають на молитву). У різних народів він утворює зі спорудою єдиний ансамбль або стоїть окремо. Кількість мінаретів також може різнитися.
Мавзолей Тадж-Махал
Основним будівельним матеріалом арабів були обпалена цегла, камінь, піщаник, мармур. Як декоративні матеріали широко застосовувались алебастр, фігурна цегла, полив'яні кахлі, скляна та мармурова мозаїка та ін. Інтер'єри культових арабо-мусульманських будівель прикрашалися й стінним розписом, у якому декоративні мотиви геометричного та рослинного характеру поєднувались із каліграфічно написаними цитатами Корану.
КУЛЬТОВІ СПОРУДИ
До культових споруд арабо-мусульманської архітектури належать: мечеті (храми), медресе (духовні школи-семінарії), а також мавзолеї (поховальні споруди).
У всіх мусульманських культових споруд є одна загальна риса — вони орієнтовані строго на мекку, або, точніше, на Каабу, те місце, куди посилаються молитви. Цей напрям на Каабу називається кібла (дослівно «те, що знаходиться навпроти»). Від нього отримала свою назву і задня, звернена до Кааби, стіна будь-якої молитовної будівлі в ісламі, яка теж називається кібла. У найраніший період, коли мечетей ще не було і молитва проводилася на обкресленій на піску ділянці землі, кіблу визначали по тіні увіткненого в землю списа. Орієнтація на мекку утвердилась тоді, коли Мухаммед, після переїзду общини до Медіни, оголосив язичницьке святилище — Каабу — і мусульманською святинею так само. Про це ясно мовиться в другій сурі Корану, такій, що належить до якнайдавніших мединских одкровень.
Медресе відрізняються від мечетей тим, що галереї подвір'я поділені на дрібні приміщення, де мешкають семінаристи. А мавзолеї становлять комплекс поховальної споруди і храму.
Загалом особливості зовнішнього вигляду храмових споруд зумовлені національними художніми традиціями різних народів, що сповідують іслам.
Мечеті
Мечеть - місце для молитви і богослужіння, молитовний дім
Назва «мечеть» є запозиченням з класичної староарабської мови, в якій воно має вигляд «масджид» і означає буквально «місце для поклоніння і молитви», утворене від дієслова «саджада» (поклонятися, бити поклони, падати ниц, молитися, служити Богу). Воно указує на місце, де віруючий може поклонитися богові під час молитви і не припускає нічого окрім ритуально чистого простору.
мечеть Пророка Мухаммада
мечеть шейха Зайда в Абу-Дабі
Елементи мечеті:
кібла — («те, що знаходиться навпроти») напрям на Каабу, задня, звернена до Кааби, стіна мечеті;
міхраб — орієнтована на Каабу священна ніша (плоска, умовна або увігнута), перекрита аркою, невеликим зведенням або конхою і вставлена в раму;
аназа («стріла») — стіна, різьблена мармурова дошка або дерев'яна ніша поблизу від входу в мечеть, свого роду міхраб у дворі;
мінбар — відмітна ознака соборної мечеті, кафедра, з якої імам (голова мусульманської общини) вимовляє
п'ятничну проповідь, аналог амвона в ранньохристиянській і візантійській базиліці;
максура — її поява була обумовлена присутністю в мечеті правителя або представників адміністративної влади. Це — квадратне в плані, відгороджене різьбленим дерев'яним або металевим простінком від основного простору приміщення в безпосередній близькості від міхрабу й мінбару;
дікка — спеціальні платформи, стоячи на яких муедзини повторюють рухи імаму і тим самим направляють рухи віруючих;
курсі — пюпітр для Корану
Медресе
Медресе́ («місце, де вчать») — середня і вища школа в мусульман Близького і Середнього Сходу, а також Пакистану і Північної Індії.
Медресе являє собою 1—2-поверхову споруду з прямокутним подвір'ям, келіями, мечеттю та аудиторіями. Медресе оздоблюється різьбленням на камені, стуку (алебастровій штукатурці), дереві й теракоті та полив'яними плитками.
Арабською мадраса́ — це взагалі будь-яка школа або навчальний заклад. Так, виділяють мадраса ісламія — «ісламська школа», мадраса деенійя — «релігійна школа», мадраса кхаса — «приватна школа».
Медресе Мірі Араб, Бухара, Узбекистан
Медресе Шердор
Мавзолеї
Мавзолей — монументальна похоронна споруда, що включає камеру, де поміщалися останки померлого і поминальний зал
У ісламських країнах є чимало мавзолеїв, шановавих населенням, вони представляють релігійну і архітектурну цінність.
мавзолей Гур-Емір
Мавзолей султана Насір ад-діна Хумаюна
Мавзолей Шер-хана в Сазарамі
Серед найвідоміших культових споруд арабо-мусульманської архітектури особливо вирізняються: Блакитна мечеть (Стамбул),
мечеть халіфа Омара (Єрусалим),
мечеть Ібн Тулуна (Каїр),
медресе Тілля-Карі (Самарканд),
архітектурний ансамбль Шах-і-Зінда (Самарканд). |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9310-kviling-12314 | Презентація на тему «Квілінг» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9310/12314-prezentaciya-na-temu-kviling.pptx | files/12314-prezentaciya-na-temu-kviling.pptx |
Техніка “Квілінг”
Квілінг, паперокручення, паперова філігрань
Кві́лінг (англ. Quilling — рюш. Походить від слова quill — пташине перо, гофрувати, плоїти, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об`ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу.
Історія розвитку квілінга
Мистецтво паперокручення виникло в Європі в кінці 14 - початку 15 століття. У середньовічній Європі черниці створювали витончені медальйони, закручуючи на кінчику пташиного пера папір з позолоченими краями. При близькому розгляді ці мініатюрні паперові шедеври створювали повну ілюзію того, що вони виготовлені з тонких золотих смужок.
На жаль, папір - недовговічний матеріал, і мало що збереглося від середньовічних шедеврів. Однак ця стародавня техніка збереглася і до наших днів і дуже популярна в багатьох країнах світу. Паперокручення швидко поширилося в Європі, але, тому, що папір, особливо кольоровий і високоякісний, був дуже дорогим матеріалом, паперова пластика стала мистецтвом для дам з вищих верств суспільства.
У найелітніших школах проводилися курси з квілінга. Цінителькою цього мистецтва вважаються такі короновані особи, як дочка Георга Елізабет, яка, кажуть, подарувала своєму лікарю ширму, виконану в техніці квілінга; королева Марія і цариця Олександра. У цієї техніки багато шанувальників у всьому світі. В Англії в 1983 році був створений «Квілінг союз Англії». У 1992 році був проведений перший міжнародний фестиваль квілінга.
У наші дні паперокручення широко відоме і популярне як хобі в країнах Західної Європи, особливо в Англії та Німеччині. Але найширше поширення це мистецтво отримало, коли воно «переїхало» на Схід. Найбагатші традиції найтоншої графіки та пластики, виготовлення паперу і роботи з ним дали мистецтву паперової пластики нове життя.
У Південній Кореї існує Асоціація любителів паперової пластики, що об'єднує послідовників різних напрямів паперової творчості.
У 15 столітті це вважалося мистецтвом. У 19 - дамською розвагою. Більшу частину 20 століття воно було забуте. І лише в кінці минулого століття квілінг знову став перетворюватися на мистецтво.
Матеріали та інструменти для квілінга
Двосторонній кольоровий папір
Пристосування для закручування паперових стрічок. Це може бути дерев'яна паличка завдовжки 10 см і гобеленової голки з великим вушком. Застроміть вістрі голки в торець палички і «відкусите» кусачками кінчик вушка, щоб залишилася щілина.
Клей ПВА
Зубочистки (використовуються для нанесення клею).
Ножиці
Пінцет
Картон (для створення основного фону картини).
Лінійка з круглими отворами різного діаметру (офіцерська).
Дошка або килимок, на якому можна різати
Будь-який відповідний папір з красивою фактурою для основи.
Металева лінійка.
Канцелярський ніж.
Базові форми
Базові форми
Лист
Стрілка
Нота
Сонце
Квадрат
Трикутник
Замкнута спіраль
Елемент “S”
Зірка
Вигнутий лист
Роги
Спіраль
Око
Квітка
Серце
Ввігнута спіраль
Вигнутий лист
Троянда
Ромб
Півмісяць
Місяць
Лапка
Елементи петельного квілінга
Технологія виготовлення простої квітки
Ми зробимо просту квітку у двох варіантах. В обох використовуються одні й ті ж елементи, відмінність тільки в їх розташуванні. Кому як більше подобається. Весь процес займає приблизно 30 хвилин.
Інструменти та матеріали:
Аркуші кольорового паперу двостороннього (формат А4)
Дерев'яні зубочистки
Металева лінійка
Канцелярський ніж
Олівець
Клей ПВА
Лінійка з круглими отворами різного діаметру (офіцерська)
Дошка або килимок, на якому можна різати
Будь-який відповідний папір з красивою фактурою для основи
Розмічаємо короткі сторони аркуша кольорового паперу поділками по 3 мм. Завжди починаємо відміряти з одного краю, на випадок якщо останній поділ вийде менший за інші.
По розмітці під лінійку відрізаємо канцелярським ножем смужки. Відрізаємо одним довгим рухом, добре натискаючи на ніж і намагаючись не порізати пальці і стіл. Отримуємо різнокольорові смужки паперу шириною 3 мм і довжиною приблизно 30 см.
Для виготовлення пелюстки беремо смужку потрібного кольору і щільно намотуємо на зубочистку. Кінчик зубочистки можна розщепити, щоб було легше зафіксувати кінець смужки.
Акуратно знімаємо рулончик з зубочистки і кладемо в отвір офіцерської лінійки діаметром 1.5-2 см. Відпускаємо, папір розгортається до розмірів отвору. Не тримайте знятий рулончик довго в руках, інакше він потім буде погано розвертатися.
Підклеюємо зовнішній кінець смужки і даємо клею підсохнути. Для квілінга добре підходить густий клей ПВА.
Виймаємо. Вийшла спіралька і сильно защипуємо пальцями з одного боку. Ось ми і зробили один з базових елементів квілінга - "краплю" (або "сльозинку"). Існує близько 20 базових елементів, але принцип для всіх залишається тим же: згортаємо і защипуємо.
Точно так само виготовляємо ще 5 "крапельок“ інші пелюстки квітки.
А тепер зробимо листочок. Повторюємо пункти 3-5, потім виймаємо спіральку і защипуємо одночасно з двох протилежних сторін. Цей елемент називається "око".
Для різноманітності використовуємо ще один елемент для другого листочка. Він так і називається - "лист". Для цього проробляємо все, як для "ока", але після защипування, не відпускаючи кінці, зрушуємо їх в різні сторони по відношенню один до одного.
Ну тепер виготовити серединку вже зовсім легко: просто залиште спіральку як є, не защипуючи. Зробіть серединку меншого діаметра - скористайтеся меншим отвором в офіцерській лінійці (близько 1 см). До речі, цей елемент називають "вільної спіраллю".
Намічаємо розташування елементів, акуратно намазуємо торці клеєм і наклеюємо на основу.
Висновок
З папером у нас пов'язано уявлення про слабкість і недовговічність. Але квілінг спростовує це твердження - на філігранну об'ємну підставку можна поставити, наприклад, чашку або покласти важку книгу, і жоден завиток паперового мережива при цьому не постраждає. Можна зібрати з паперових елементів вазу для цукерок і спокійно використовувати її за призначенням - не розвалиться і не зламається. Загалом, квілінг - це можливість побачити незвичайні можливості звичайного паперу.
Презентацію виконала учениця ЗШ І – ІІІ ст.
с. Вікнина
Шутка Христина
2014 р.
Дякую за увагу!
Всім творчих успіхів! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9327-socialni-zagrozy-suspilnij-bezpeci-14347 | Презентація на тему «Соціальні загрози суспільній безпеці» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9327/14347-prezentaciya-na-temu-socialni-zagrozy-suspilniy-bezpeci.pptx | files/14347-prezentaciya-na-temu-socialni-zagrozy-suspilniy-bezpeci.pptx |
Соціальні загрози суспільній безпеці
Суспільна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз . Залежить від рівня життя її населення, від потенціалу для покращення умов життя майбутніх поколінь.
Головні суб'єкти суспільної безпеки :
1) Громадянин ( його права та свободи )
2) Суспільство ( його духовні та матеріальні цінності
3) Держава ( її конституційний лад , суверенітет , територіальна цілісність та недоторканість кордонів )
Суспільна безпека
Її характеризують рівень безробіття , відсоток осіб , які опинилися за межею бідності , співвідношення середньої заробітної плати і вартості споживчого кошика , індекс розвитку людського потенціалу .
Важливим показником є якість життя та середній клас .
Середній клас зумовлює стабільність , добробут та відкритість суспільства . Він є основним творцем інститутів і норм громадського суспільства.
Характеристика суспільної безпеки
Головний фактор суспільної безпеки є молодь. Незадоволення молоді існуючим станом речей у країні може призвести до значних суспільних змін.
Суспільна стабільність залежить від :
Ефективної соціальної державної політики ;
Переважання в суспільстві середнього класу ;
Міжнаціональної толерантності ;
Міжконфесійної толерантності ;
подолання бідності ;
Створення нових робочих місць , скорочення безробіття ;
Залучення молоді до конструктивної діяльності .
Суспільна стабільність
Соціальних небезпек існує дві групи :
Перша група – пов'язана із взаєминами всередині людського співтовариства. До неї належать зростання тероризму і злочинності , військові конфлікти , наркоманія , відсталість економічного розвитку окремих регіонів та країн.
Друга група – відображення кризи у відносинах між суспільством і природою. До неї належать демографічні , продовольчі , енергетичні кризові явища.
Соціальні проблеми
Бідність — соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя, наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім'ю якісним медичним обслуговуванням.
Бідність
Низький рівень домагань ( соціологи констатують , що рівень домагань українців – нижче нікуди , а якщо людина не може стати багатою навіть в мріях,в реальності зробити це буде ще важче) .
Відсутність перспектив ( наприклад молода людина вийшла, здобувши гідну вищу освіту , вийшла на ринок праці . Ознайомившись з рівнем своєї зарплати , і наприклад , цінами на ринок житла , зрозуміла , що квартира їй недоступна) .
Консервативне мислення ( бідним людям властиво прибіднюватися , тоді як багаті завжди готові йти вперед і справедливо оцінюють свої можливості).
Жалість до себе (жалість по відношенню до себе – вірний спосіб отримати низькооплачувальну роботу )
Неправильне відношення до грошей
Створення міфів (бідні люди у всіх проблемах звинувачують , тих , що оточують , а частіше -обставини. Вони придумують собі численні міфи ) .
Жадність
Причини бідності
До економічно відсталих країн відносяться більшість країн Азії , Латинської Америки , Африки та країни СНД.
Згідно з матеріалами світового банку , на початку XXI ст. 2, 8 млрд. осіб витрачає на життя приблизно 2 долари щодня; більшість із них не має доступу до чистої води , їжі та засобів гігієни . Кожні 3 ,5 секунди від голоду помирає , а щодня – 24 тис. осіб.
Поширення бідності обумовлює негативні демографічні тенденції , низький рівень народжуваності ,погіршення здоров'я , неможливість отримання якісної освіти, масову еміграцію.
Старіння населення – зсув розподілу населення за віком у бік більшого віку. Старіння населення в сучасному світі – масове явище. Кожен день близько 200 тис. чоловік на планеті долають 60- річний рубіж . Суспільство , порушене процесом старіння , подається змінам не тільки демографічного , але й соціального , економічного и психологічного характеру.
Старіння населення
У доповіді ООН зазначено , що через десять років кількість жителів планети старше 60 років перевищить мільярд осіб. До 2050 року людей за “ шістдесят ” в світі буде більш , ніж 15 – річних підлітків. Японія на сьогодні є єдиною країною , де вік 30 % жителів перевищує 60 років. Однак , до 2050 року в аналогічній демографічній країні опиниться ще не менш 50 країн , втому числі Албанія , Канада і Китай.
В даний час дві третини світу старше 60 років , за даними фонду населення ООН , проживають в країнах , що розвиваються.
У ряді держав , наприклад , на Кіпрі і Латвії , більше половини тих , чий вік перевищує 60 років , проживають в умовах бідності .
Війна – складне суспільно - політичне явище , пов'язане з розв'язанням протиріч між державами , народами , національними та соціальними групами з переходом до застування засобів збройної боротьби , що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами .
Війни становлять потенційну загрозу соціальній безпеці.
Війни
Війни спричиняють величезні втрати серед мирного населення , значні фінансові витрати , знищення культурних та природних ресурсів. У світі зберігаються ті постійно збільшуються величезні арсенали засобів масового знищення , а загальні витрати та військові потреби у 2002 році становили трильйон доларів.
Тероризм – насильницькі дії проти мирного населення , здебільшого з політичною метою. Він є частиною підпільної боротьби , має насильницькі цілеспрямовані , може бути керованим на ідеологічному ґрунті.
Тероризм
Сьогодні жертвами вчинків терористів стають не лише ті , на кого спрямовано саму дію , а й ті , хто випадково опинився поруч . Тероризм становить загрозу для всього людства , навіть коли терористичні акти відбуваються у віддалених куточках планети.
Терористичний акт в Москві , відбувся 25 жовтня в 2002 році , коли чеченські терористи захопили в заручники й утримували три дні приблизно 800 глядачів мюзиклу “ Норд – Ост “. Загинуло понад 100 заручників , серед них були 4 громадянина України.
Терористичний акт в Нью – Йорку , відбувся 11 вересня в 2001 році , терористи - смертники спрямували два літаки із заручниками на борту в будівлі Світового торговельного центру . Загинуло 2750 осіб – громадян понад 90 країн , з 20 українцями включно.
Найвідоміші терористичні акти
Виконала проект Литвиненко Світлана 11-А
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9246-naukovi-vidkryttya-19-stolittya-17579 | Презентація на тему «Наукові відкриття 19 століття» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9246/17579-prezentaciya-na-temu-naukovi-vidkryttya-19-stolittya.pptx | files/17579-prezentaciya-na-temu-naukovi-vidkryttya-19-stolittya.pptx | Наукові відкриття 19 століття
Підготував Венцеславський Данило
Фізика і електротехніка
Ключовою особливістю в розвитку науки цього періоду є широке застосування електрики у всіх галузях виробництва. І люди вже не могли відмовитися від використання електрики, відчувши її істотні переваги. Багато наукових відкриттів було саме в цій галузі фізики. У той час вчені почали вивчати предметно електромагнітні хвилі та їх вплив на різні матеріали. Розпочалося впровадження електрики в медицину.
Хімія
У галузі хімії в 19 столітті самим значним було відкриття Д.І. Менделєєвим Періодичного закону. На основі цього відкриття була розроблена таблиця хімічних елементів, яку Менделєєв побачив уві сні. Потім у відповідності з цією таблицею він припустив, що існують ще невідомі тоді хімічні елементи. Передбачені хімічні елементи скандій, галій і германій згодом були відкриті в період з 1875 по 1886 рр.
Астрономія
ХІХ ст. було століттям становлення та стрімкого розвитку ще однієї галузі науки — астрофізики. Астрофізика — це розділ астрономії, який вивчає властивості небесних тіл. Цей термін з'явився в середині 60-х років 19-го століття. Біля її витоків стояв німецький професор Лейпцизького університету астроном Іоганн Фрідріх Карл Целльнер. Головні методи дослідження, що використовуються в астрофізиці — це фотометрія, фотографія і спектральний аналіз. Одним з винахідників спектрального аналізу є Кірхгоф. Він проводив перші дослідження спектру Сонця. В результаті цих досліджень у 1859 р. йому вдалося одержати малюнок сонячного спектру і більш точно визначити хімічний склад Сонця.
Медицина і біологія
З приходом 19 століття наука починає розвиватися з небаченою досі швидкістю. Наукових відкриттів здійснюється стільки, що важко детально їх відстежити. Медицина і біологія в цьому не відстають. Найбільш значний внесок у цій області зробили німецький мікробіолог Роберт Кох, французи медик Клод Бернар і хімік-мікробіолог Луї Пастер.
Комп’ютери
Хоча вважається, що перший комп'ютер з'явився в 20 столітті, але вже в XIX столітті були побудовані перші прообрази сучасних верстатів з числовим програмним управлінням. Жозеф Марі Жаккар, французький винахідник, в 1804 році придумав спосіб програмування роботи ткацького верстата. Суть винаходу полягала в тому, що ниткою можна було керувати, використовуючи перфокарти з отворами в певних місцях, в яких передбачалося нанести нитку на тканину.
Машинобудування і промисловість
Вже на початку 19-го століття почався поступовий переворот у машинобудуванні. Олівер Еванс був одним з перших, хто у 1804 році у Філадельфії (США) продемонстрував автомобіль з паровим двигуном. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9321-dzyuba-ivan-myhajlovych-17111 | Презентація на тему «Дзюба Іван Михайлович» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9321/17111-prezentaciya-na-temu-dzyuba-ivan-myhaylovych-pereglyanuty.pptx | files/17111-prezentaciya-na-temu-dzyuba-ivan-myhaylovych-pereglyanuty.pptx | Дзюба Іван Михайлович
Іва́н Миха́йлович Дзю́ба — український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України
Народився в селянській сім'ї.
В Оленівських Кар'єрах
Іван Дзюба закінчив середню школу № 1.
Закінчив Донецький педагогічний інститут, аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Іван Дзюба став одним з активних учасників дисидентського руху. Він чітко висловив свою мету:
«Я пропоную... одну-єдину річ: свободу — свободу чесного публічного обговорення національного питання, свободу національного вибору, свободу національного самопізнання і саморозвитку. Але спочатку і насамперед має бути свобода на дискусію і незгоду».
На проведеній у 1963 р. в Київському університеті офіційна конференції з питань культури та мови, у палкій
промові перед великою аудиторією в Києві Іван Дзюба.
засудив таємні арешти української творчої інтелігенції.
Праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?» — тонкий, ерудований і безжальний аналіз теорії й механіки русифікації на Україні.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ПРОТЕСТУ ПРОТИ ПОЛІТИЧНИХ АРЕШТІВ У СРСР БІЛЯ РАДЯНСЬКОГО ПОСОЛЬСТВА У ВАШИНГТОНІ. 1972 р. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9313-marijka-pidgiryanka-zhyttyevyj-i-tvorchyj-shlyah-13037 | Презентація на тему «Марійка Підгірянка. Життєвий і творчий шлях» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9313/13037-prezentaciya-na-temu-mariyka-pidgiryanka-zhyttyevyy-i-tvorchyy-shlyah.pptx | files/13037-prezentaciya-na-temu-mariyka-pidgiryanka-zhyttyevyy-i-tvorchyy-shlyah.pptx | Марійка Підгірянка. Життєвий і творчий шлях
10.03.2013
2
Марійка Підгірянка
(Марія Омелянівна
Ленерт-Домбровська) —
українська поетеса,
народилася 29 березня
1881р. у с. Білі Ослави на
Івано-Франківщині.
10.03.2013
3
Життєпис
Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.
10.03.2013
4
Писати почала М. Підгірянка ще в юності. Її твори друкувалися в 1902-1908 рр. в газеті „Діло”, журналі „Літературно-науковий вісник”. У 1908 році вийшла її перша поетична збірка „Відгуки душі”. Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 р. в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 р.
10.03.2013
5
Родина
1904 познайомилась з Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади, який 1905 став її чоловіком. У них було четверо дітей: син Остап — викладач французької мови в Львівському університеті імені І. Франка, кандидат філологічних наук; син Роман — перекладач з німецької, працівник газети «Шлях перемоги» у Мюнхені; син Маркіян — український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор «Підручника шофера»; дочка Дарія — вчителька української мови й літератури шкіл Галичини.
10.03.2013
6
Понад сорок років Марія Омелянівна разом з чоловіком, теж учителем пропрацювала на ниві народної освіти в Галичині й на Закарпатті.
По війні залишилася працювати на Закарпатті. Саме тут розквітнув талант Марійки Підгірянки як дитячої письменниці, її вірші друкувалися в періодиці, шкільних підручниках, виходили окремими книжечками.
10.03.2013
7
Творчість
Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939 р. — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.
10.03.2013
8
Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана в 1919 р. Події у творі — це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Композиційним обрамленням поеми є «Вступ» і своєрідний епілог. Сповідь страдниці, подану в жанрі голосінь, становлять 12 пісень.
10.03.2013
9
У 1929 році Домбровські повернулися до Галичини. 1957 року оселися в передмісті Львова. Вірші Марійки Підгірянки публікувалися в періодиці. 1962 р. вийшла її збірка „Гірські квіти”.
Твори М.Підгірянки часто друкувалися у видавництві „Веселка”.
10.03.2013
10
У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з'являлися лише в журналах. Потім видавництва Львова і Києва видали маленькі збірочки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».
10.03.2013
11
За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».
10.03.2013
12
Свого часу Максим Рильський писав: «Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса». І справді, поезія Марійки Підгірянки — як кришталева вода з гірського джерела, що втамовує спрагу дітям і дорослим.
Добре якось сказав відомий поет Дмитро Павличко, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи. Творчість поетеси з Карпатських гір — це справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління.
10.03.2013
13
Їде віз з гори в долину
Ту-ру, ту-ру, то-ру,
Їде віз під гору,
А із гори в долину,
До бабусі в гостину,
Де батько й матуся,
Їде тітка Олюся,
Їде Юрчик-синочок –
Гостей повний візочок.
А бабуся старенька
Любим гостям раденька,
Любих гостей вітає,
Хлібом-медом приймає.
МІЙ ДІДУСЬ
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить
І мене малого,
Онученька свого,
За рученьку водить.
По садочку ходить,
Яблучка знаходить
Ще й з горішків зерна.
Дідусь любий, милий,
Як голубчик сивий,
Голівка сріберна.
10.03.2013
14
Дякуємо за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9333-grebinka-yevgen-pavlovych-16561 | Презентація на тему «Гребінка Євген Павлович» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9333/16561-prezentaciya-na-temu-grebinka-yevgen-pavlovych.pptx | files/16561-prezentaciya-na-temu-grebinka-yevgen-pavlovych.pptx | Гребінка Євген Павлович
Константій Тетяни 9-Б
Євген Гребінка народився 2 лютого 1812 року на хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині (тепер село Мар'янівка Гребінківського району) в сім'ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825–1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись». 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна «Полтава». Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М.Гоголя, Н.Кукольника, М.Прокоповича, Г.Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках «Украинского альманаха» в Харкові побачив світ перший друкований твір Гребінки — вірш «Рогдаев пир».
1834 року Гребінка переїхав до Петербурга, де восени вийшла його збірка байок «Малороссийские приказки», працює у комісії духовних училищ. 1836 року вийшов переклад поеми Пушкіна «Полтава» українською мовою. З 1837 року працює вчителем російської мови у Дворянському полку. Бере участь в організації викупу Т.Шевченка з кріпацтва, збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск їх у додатках до журналу «Отечественные записки». Одержавши відмову, із зібраних для додатків матеріалів укладає альманах «Ластівка», який вийшов 27 квітня 1841 року. 1840 року Гребінка допоміг Шевченкові у виданні«Кобзаря». Того ж року в журналі «Отечественные записки» вийшла Гребінчина повість «Записки студента», а в «Утренней заре» — повість «Кулик». 1842 року пише повість «Сеня». У 1843 році Гребінка відвідав Україну, був у Харкові, разом з Шевченком побував у маєтку Т.Волховської в селі Мосівці. Того ж року в журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Чайковський» з епіграфами, взятими із Шевченкових творів. 1844 року Гребінка одружився з Марією Василівною Ростенберг. Того ж року вийшов його роман «Доктор». 1845 року познайомився з П.Кулішем, написав нарис «Петербургская сторона». У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. Того ж року вийшли повість «Заборов» та «Приключения синей ассигнации». З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів. До кінця 1848 року він видав вісім томів. Помер Гребінка 3 грудня 1848 року від туберкульозу в Петербурзі. Тіло його перевезли в Убіжище, де й поховали.
Творчість
Українське суспільство у 20—30-х роках, коли зростав талант Євгена Гребінки, розвивалося в умовах загострення суспільно-політичних відносин, зростання ліберальних і радикальних настроїв. Після наполеонівської війни 1812 року, коли багато громадян Росії та України ознайомилися з життям Європи й порівняли його зі своїм середньовічним кріпацтвом, почали виникати таємні політичні товариства, з яких 14 грудня 1825 року виросло декабристське повстання в Петербурзі. У таких умовах виник так званий романтичний напрям української літератури дошевченківського періоду, яка живилася подіями народного життя й надихалася ідеями національного відродження. У байках Гребінки відбито соціальні суперечності тогочасної дійсності. Езопівською, сповненою алегорій мовою, він, бачачи соціальну й національну несправедливість тогочасної царської Росії, наважувався говорити сувору і сміливу правду. Майже в усіх його байках хижакам і гнобителям протистоїть простий чоловік, який має здоровий глузд і мораль, і цим протиставляється автором багатим, крутіям, здирникам, чинодралам.
Наприклад, у байці «Ведмежий суд» він викриває тогочасні порядки, продажність і корупцію в судових установах миколаївської Росії, де судді, Ведмеді та Вовки, за доносом Лисиці готові розтерзати жертву, бідолашного Вола, за те, що той лиш «їв сіно, і овес, і сіль». Вола за скоєні злочини «справедливий» суд постановив
…четвертувать І м'ясо розідрать суддям на рівні часті, Лисичці ж ратиці оддать.
Більшість байок Гребінки — «Зозуля та Снігир», «Сонце та Хмари», «Рожа та Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь» та інші — своїм корінням сягають у народну творчість і побудовані на зіставленні двох моралей — панської і народної, хижацької і гуманної. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі Ведмедя, Вовка, Лисиці, Орла, а з другого боку постають Віл, Зозуля, Снігур, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи й ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували свою моралізаторську та повчальну роль. В одній з найкращих своїх байок — «Вовк і Огонь» Гребінка у досить сміливій критичній формі так висловлює характер взаємовідносин між багатими і бідними:
З панами добре жить, Водиться з ними хай тобі господь поможе, Із ними можна їсти й пить, А цілувать їх — крий нас боже!
У своїх байках, коротких мініатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі того часу. Євген Гребінка успішно виступав і як прозаїк, автор історичних повістей, нарисів та роману «Чайковський», присвяченого подіям визвольної війни 1648–1654 років. Цей роман Іван Франко називав улюбленим твором галицько-руської молоді 60—70-х років. Створено його на основі родинних переказів, оскільки мати Гребінки походила з роду Чайковських. У «Чайковському» Гребінка, продовжуючи лінію М.Гоголя, творами якого тоді зачитувалися Росія й Україна, створив широке епічне полотно, зобразив суворе життя козаків, їхню мужність і вірність у дружбі. Гребінка звертався й до так званих злободенних тем, дуже гостро вирішуючи тему маленької людини у жорстокому суспільстві. Недарма його роман «Доктор» майже через півстоліття після смерті Гребінки А.Чехов називав серед найкращих творів тогочасної літератури, гідних для перевидання й народного читання. Велику популярність у другій половині XIX століття мали також повісті Гребінки «Приключения синей ассигнации» та «Кулик», в яких він у традиціях гоголівських творів показав жорстоку владу грошей у тогочасному суспільстві. Окремою, а, може, з сьогоднішнього погляду, найяскравішою гранню творчості Гребінки є його лірична поезія українською та російською мовами. Найкращі з поміж українських поетичних мініатюр — «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») стала народною піснею. А російський романс на слова Гребінки «Очи черные, очи страстные» приніс Гребінці ще й світову славу. В історії української культури Гребінка залишився навічно ще й як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупленні його з кріпацтва та допоміг видати «Кобзар» 1840 року.
Твори
Будяк та коноплиночка
Ведмежий суд
Горобці та вишня
Дядько на дзвониці
Кулик (1840)
Лебедь і гуси
Пшениця
Рибалка
Українська мелодія
Чайковський (1843)
Човен (1833)
Записки студента (1841)
Нежинский полковник Золотаренко (1842)
Богдан (1843)
Приключения синей ассигнации (1847)
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9300-polskyj-zlotyj-13845 | Презентація на тему «Польський злотий» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9300/13845-prezentaciya-na-temu-polskyy-zlotyy.pptx | files/13845-prezentaciya-na-temu-polskyy-zlotyy.pptx | Польський злотий
Роботу виконала учениця 11-Б класу Барінова Каріна
Трохи з історії походження
Злотий - національна валюта Польщі
починаючи з XV століття. Перші паперові
гроші в Польщі з'явилися в 1794 році.
Випустили їх повстанці під час повстання
Костюшка. Це були квитки номіналом
в злотих
Безпосередніми попередниками злотого
в якості базової грошової одиниці Польщі
були польська марка (гривня) і копа.
Після Першої світової війни на території
Польщі мали ходіння різні валюти.
Найбільше було німецьких марок.
Уряд приймає рішення запровадити єдину
валюту - польську марку.
Копа
Польська марка
Продовження
Після звільнення Польщі в 1944 році проводиться грошова реформа. Випускаються перші банкноти соціалістичної Польщі.
З середини 1970-х років починається економічний спад. Злотий починає стрімко знецінюватися. Перехід на ринкову економіку здійснювався болісно.
На початку 1990-х років курс стабілізувався, що призвело до інвестицій в країну. Економіка країни починає стрімко розвиватися. У 1995 році проводять деномінацію 10 000:1.
В даний час в обігу знаходяться банкноти номіналом 10, 20, 50, 100 і 200 злотих, а також монети - 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів і 1, 2, 5 злотих. Також законним платіжним засобом є пам'ятні монети (з благородних металів) номіналом від 10 злотих до 1 тисячі злотих
Майбутнє злотого
У 2004 році Польща вступила в Євросоюз і планує перехід на євро. Сьогодні в Польщі невисокий рівень життя (ВВП на душу населення становить 17 400 доларів США, в той час як в Португалії він становить 22677 доларів США, а в Німеччині 39 442 доларів США). З початком нового тисячоліття економічне зростання країни сповільнилося.
Іншою причиною, можуть стати наслідки фінансової кризи. Як і для інших країн , що прагнуть запровадити євро, для Польщі теж зберігаються обов'язкові умови введення євро, виконавши які , країна отримує право на введення євро . Згідно з цими критеріями , в країні протягом двох років повинен зберігатися стабільний курс національної валюти , а рівень інфляції , розмір державного боргу і дефіцит бюджету повинні залишатися в межах, визначених Євросоюзом.
дякую за увагу!
Bardzo dziękuję za uwagę!
Джерела інформації
http://uk.wikipedia.org/wiki/Злотий
http://fortrader.ru/currency/polskij-zlotyj.html
http://ru.wikipedia.org/wiki/Копа_(единица_счёта)
http://world-banknotes.ru/polskij-zlotyj-istoriya-deneg-polshi/
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/921-alaska-15637 | Презентація на тему «Alaska» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/921/15637-prezentaciya-na-temu-alaska.pptx | files/15637-prezentaciya-na-temu-alaska.pptx |
Alaska
Alaska
Alaska is the largest state in the United States in land area at 663,268 square miles. Counting territorial waters, Alaska is larger than the combined area of the next three largest states: Texas, California, and Montana. It is also larger than the combined area of the 22 smallest U.S. states.
Alaska natives, languages
Numerous indigenous peoples occupied Alaska for thousands of years before the arrival of European peoples to the area.
According to the 2011 American Community Survey, 82.4% of people over the age of five speak only English at home. About 3.5% speak Spanish at home. About 2.2% speak another Indo-European language at home and about 4.3% speak an Asian language at home
Religion
According to statistics collected by the Association of Religion Data Archives from 2010, about 34% of Alaska residents were members of religious congregations. 100,960 people identified as Evangelical Protestants, 50,866 as Roman Catholic, and 32,550 as mainline Protestants. Roughly 4% are Mormon, 0.5% are Jewish, 1% are Muslim, 0.5% are Buddhist, and 0.5% are Hindu.
Iditarod Trail Sled Dog Race
Some of Alaska's popular annual events are the Iditarod Trail Sled Dog Race that starts in Anchorage and ends in Nome.
The wildlife of Alaska is diverse and abundant.
Alaska contains about 98% of the U.S. brown bear population and 70% of the total North American population.
The black bear is much smaller than the brown bear. They are found in larger numbers on the mainland of Alaska
polar bear
Alaska's polar bear populations are concentrated along its Arctic coastlines.
Caribou
Alaska is home to the Rangifer tarandus granti subspecies of caribou. Caribou in Alaska generally are found in tundra and mountain regions, where there are few trees. However, many herds spend the winter months in the boreal forest areas. Caribou are large-scale migratory animals and have been known to travel up to 50 miles (80 km) a day. The migratory activities of caribou are usually driven by weather conditions and food availability.
Birds
Hundreds of species of birds inhabit Alaska
Mendenhall ice caves in Alaska
In few places can you experience every stage of the water cycle at once. But there's magic in the Mendenhall Ice Caves, where water runs over rocks under blue ceilings inside a partially hollow glacier.
The Mendenhall Glacier is a 12-mile-long glacier in the Mendenhall Valley, located only 12 miles from downtown Juneau in Southeast Alaska.
Mendenhall ice caves in Alaska
Over the past year, researchers have noticed strange ancient trees standing upright in the ice caves. Turns out that as it recedes, the glacier is unearthing forests which have been frozen for the last 1,000 years or so.
northern lights
Alaska is one of the best places on earth to see the northern lights – colorful bands of light that dance in the dark night sky. Travelers from all over the world come to Alaska each winter to see this stunning display.
northern lights
Alaska is one of the most beautiful places in the world. It is very expensive and isolated place. It is very famous among tourists. There are many places in this world with the spectacular and awe-inspiring beauty. Alaska is considered most wonderful place. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9295-metody-ochyshennya-stichnyh-vod-14783 | Презентація на тему «Методи очищення стічних вод» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9295/14783-prezentaciya-na-temu-metody-ochyschennya-stichnyh-vod.pptx | files/14783-prezentaciya-na-temu-metody-ochyschennya-stichnyh-vod.pptx |
Методи очищення
стічних вод
Методи очищення стічних вод розділяють на механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні. Застосування того чи іншого методу визначається характером забруднення і ступенем шкідливих домішок у стічних водах.
Механічне очищення полягає в механічному видаленні нерозчинних речовин шляхом відстоювання, проціджування і фільтрування. Для затримки великих часток воду проціджують через ґрати і сітки; для затримки більш дрібних зважених у воді домішок застосовують відстійники, фільтри з зернистим завантаженням (кварцовий пісок, гранітний щебінь, керамзит, гранульований доменний шлак), із завантаженням, що плавають, (пенополистирол) чи сітчасті фільтри і мікрофільтри, а також сепаратори й осади-тельниє центрифуги.
Механічне очищення в основному є попереднім, рідше — остаточним способом очищення стічних вод. З побутових стічних вод вона дозволяє видалити до 60%, а з до 95% нерозчинних домішок.
Хімічне очищення складається в додаванні в забруднену воду різних хімічних речовин, що вступають у реакцію з загрязнителями й осаджують їх у виді нерозчинних опадів. Як самостійний метод хімічне очищення проводиться перед подачею виробничих стічних вод у систему оборотного водопостачання, а також перед спуском вод у чи водойми в каналізаційну мережу. Як попередній метод, хімічне очищення проводиться перед біологічною чи фізичною. Основні види очищення наступні: нейтралізація й окислювання.
Хімічну нейтралізацію проводять трьома способами:
а) взаємна нейтралізація кислих і лужних стічних вод; б) нейтралізація реагентами (розчини кислот, вапно, сода,аміак); в) фільтрування через нейтралізуючі матеріали (вапно,вапняк, доломіт, магнезит, крейда).
Окислювання застосовують для знешкодження стічних вод машинобудівної, гірничодобувної, целюлозно-паперової, нафтової промисловості. Стічні води цих підприємств містять технічні домішки (ціаніди) чи з'єднання, що недоцільно очищати іншими методами (сульфіди). Як окислювачі використовують хлор, гипохлорид кальцію, хлорне вапно, азот, кисень і ін. При хімічному очищенні стічні води, що містять токсические домішки, надходять у резервуар, у якому вони змішуються між собою (кислі з лужними) чи з реагентами. Під дією хімічних реакцій стічні води знешкоджуються і нейтралізуються. Знешкоджені стоки направляються у відстійники, де відбувається випадання нерозчинного осаду.
Існують наступні способи фізико-хімічного очищення стічних вод: коагуляція, сорбція, флотація, електроліз... . Коагуляція — процес ущільнення дрібних часток, що знаходяться в зваженому стані, під впливом коагулянтів, що спеціально додаються. Частки утворять інтенсивно осідаючі пухкі пластівчасті скупчення, що сорбируют забруднюючі речовини і, осаджуючи з ними, очищають воду. Як коагулянти використовують солі алюмінію, заліза, магнію.
Сорбція-застосовується для глибокого очищення стічних вод підприємств целюлозно-паперової, текстильної й іншої галузей промисловості. Спосіб ефективний для витягу зі стоків коштовних розчинних речовин з їхньою наступною утилізацією. Як сорбенти застосовують золу, коксовий дріб'язок, глини, активовані вугілля, пропускаючи через шар цих матеріалів воду.
Флотація — особливий процес утворення в спеціальних установках комплексів частка-пухирець, їхнього спливання і видалення пінного шару, що утворився, з поверхні оброблюваної води. За допомогою флотації очищають стічні води, що містять нафту, нафтопродукти, олії і волокнисті матеріали.
Електроліз — це руйнування органічних речовин у стічних водах, витяг з них металів, кислот і інших неорганічних з'єднань за допомогою електричного струму. Зворотний осмос заснований на молекулярному поділі розчинів шляхом їхнього фільтрування під тиском через напівпроникні мембрани, що затримують чи цілком частково молекули розчинної речовини. Біологічний метод у даний час застосовується найчастіше для очищення комунально-побутових стічних вод і стоків цел-люлозно-бумажных, нафтопереробних, харчових підприємств. Сутність біологічного методу полягає в мінералізації органічних загрязнителей бактеріями і мікроорганізмами. Біологічне очищення здійснюється на полях зрошення, фільтрації, у біологічних ставках і аэротенках.
Поля зрошення — це сплановані земельні ділянки, призначені для очищення стічних вод і вирощування сільськогосподарських культур.
Поля фільтрації — ділянки, використовувані тільки для очищення стічних вод. На відведених під полючи чи зрошення фільтрації ділянках прокладають магістральні і зрошувальні канали, споруджують ґрати, відстійники, установки утилізації і знешкодження відходів, иловые і песковые площадки і розподільні пристрої, через які проходять стічні води. Остаточне очищення води від забруднень відбувається в процесі фільтрації через шар ґрунту.
Біологічні ставки — штучно створені неглибокі водойми, у яких очищення стічних вод виробляється природним шляхом за участю рослинних і тваринних організмів, що населяють ставок. Звичайно влаштовують каскад, що з'єднує між собою три-п'ять ставків. У штучних умовах біологічне очищення стічних вод здійснюється в біофільтрах і аэротенках.
Біофільтри — залізобетонні резервуари, заповнені грубозернистим матеріалом, поверхня якого заселена аеробними мікроорганізмами. При проходженні стічної води через біофільтр мікроорганізми витягають з рідини розчинені органічні речовини, минералізуют їх.
Аэротенки — залізобетонні резервуари, по яких повільно пропускаються стічні води, збагачені киснем і змішані з активним мулом. Активний іл являє собою скупчення бактерій, найпростіших організмів, мікроскопічних тварин, водяних грибів, дріжджів, цвілі, що окисляють органічну речовину стічних вод. Після біологічного очищення воду дезінфікують рідким чи хлором хлорним вапном. Для дезінфекції використовують також і інші фізико-хімічні прийоми (ультразвук, електроліз, озонування й ін.), при яких гинуть усі бактерії, у тому числі і хвороботворні.
В останні роки застосовують двох- і триступінчасту схему біологічного очищення. При цьому обсяг аэротенка зменшується, знижується витрата повітря на 30...40%, підвищується ступінь очищення на 10...15%.
ДЯКУЮ
ЗА
УВАГУ
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9312-valyuty-svitu-11862 | Презентація на тему «Валюти світу» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9312/11862-prezentaciya-na-temu-valyuty-svitu.ppt | files/11862-prezentaciya-na-temu-valyuty-svitu.ppt | ISO 4217 |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9348-gotuyemos-do-zno-13873 | Презентація на тему «Готуємось до ЗНО» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9348/13873-prezentaciya-na-temu-gotuyemos-do-zno.pptx | files/13873-prezentaciya-na-temu-gotuyemos-do-zno.pptx | Готуємось до ЗНО
Загальна інформація
Поради
Золоті правила
Вихід
Інші джерела
Згідно з Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2014 року, взяти участь у тестуванні зможуть тільки зареєстровані особи.
Реєстрація учасників ЗНО здійснюється регіональними центрами оцінювання якості освіти з 3 січня до 5 березня 2014 року. Кожен учасник може зареєструватись для проходження зовнішнього незалежного оцінювання не більше ніж з чотирьох предметів.
Для реєстрації на ЗНО необхідно надіслати комплект реєстраційних документів на поштову адресу регіонального центру оцінювання якості освіти, що обслуговує регіон проживання абітурієнта.
Майбутні учасники ЗНО можуть зареєструватись самостійно сформувавши комплект реєстраційних документів за допомогою спеціальної програми та відправивши реєстраційні документи поштою на адресу відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.
Підтвердженням факту реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні є «Сертифікат учасника ЗНО», що надсилається учаснику рекомендованим листом на поштову адресу вказану у реєстраційних документах. Зазначена адреса також використовується при розподіленні абітурієнтів між пунктами тестування.
Конкурсні предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО, визначені Умовами прийому до вищого навчального закладу.
Головна
Вихід
Якому б стилю Ви не віддавали перевагу, на ЗНО краще прийдіть у строгому костюмі з піджаком («ЗНО для мене – завжди свято, професоре!») і зберігайте серйозність. Зовсім не обов’язково своїм зовнішнім виглядом дати зрозуміти, що Ви є пристрасним прихильником певного музичного напрямку, прибічником яких-небудь екзотичних переконань тощо.
Є така чудова фраза: «Потрібно - і полюбив!». Потрібно писати захоплені відгуки про твори Гоголя – будь ласка! Потрібно описати ще когось як негативного персонажа – пишете те, про що Вас просять. А перед тестуванням потрібно закохатися в той предмет, який здаєш. Тож словесно змалюйте інтерес та захоплення від предмету і повірте у це.
У пункт ЗНО прийти без запізнення, а краще за 15-20 хвилин до початку тестування.
При собі тримайте перепустку, паспорт і декілька (запасних) ручок.
Якщо на вулиці холодно, то вдягніться тепло, адже Ви сидітимете на тестуванні не одну годину.
Зберігайте спокій та впевненість.
Не вживайте в день тестування заспокійливих засобів! Вони можуть загальмувати здатність мислити, зробити Вас сонливим і байдужим до того, що відбувається.
Не хвилюйся!
Вихід
Золоті правила успішної підготовки: 1. Запам'ятовуючи інформацію, включайте логіку! Встановлюйте причинно-наслідкові зв’язки між різними блоками інформації. Це дозволить Вам створити цілісну картину вивченого матеріалу і спростити сприйняття нової інформації. 2. Коли інформація "не лізе" у голову або просто не сприймається мозком - замінить розумову роботу фізичною - відвідуйте заняття спортивних секцій або просто здійсніть прогулянку на свіжому повітрі. Головне, щоб відпочинок був фізичний, щоб Ваше тіло рухалося, а мозок працював в іншому напрямку. У жодному разі це не може бути відпочинок на канапі перед телевізором чи за комп’ютером, або спілкування з товаришами у під’їзді чи біля нього.
Вихід
Головна
http://zno-ua.net/ - Підготовка до ЗНО
http://testportal.gov.ua/ - Український центр оцінювання якості освіти
http://zno.yandex.ua/ - Тести
Знання - це скарб.
Життя не вічне.
Здійсни свою мрію.
Від ЗНО залежить твоє життя.
Головна
Вихід
Дякую за увагу. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9318-harchovi-dobavky-21902 | Презентація на тему «Харчові Добавки» (варіант 24) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9318/21902-prezentaciya-na-temu-harchovi-dobavky-prezentaciya-18.pptx | files/21902-prezentaciya-na-temu-harchovi-dobavky-prezentaciya-18.pptx | Харчові Добавки
Підготувала
Дячук Марія
До 20-го століття основними харчовими добавками були виключно натуральні продукти, такі як перець, сіль, мед, гірчиця, кориця, різні спеції. З плином часу людству виявилося мало такого смакового розмаїття і з'явилися штучні харчові добавки з незрозумілою назвою Є.
Саме поняття "харчові добавки" являє собою деяке з'єднання хімічних речовин, які вживаються в сукупності для додання тієї чи іншої властивості споживаної їжі.
У спеціальних лабораторіях багатьох країн хіміки і вчені створюють безліч харчових добавок, які піддаються різним пробам і тестуванням. Основним завданням таких досліджень спочатку було навчитися за допомогою додавання таких речовин в їжу змінювати її щільність, вологість, окисляти, подрібнювати або консервувати продукти. Пізніше таким добавкам привласнили загальний для всіх індекс який позначається буквою Е, що означало Європа. Правда деякі вважали, що це означає "essbar Edible" що в перекладі з англійської або німецької - їстівний. Також до цього індексу ставиться певний цифровий код.
Основною перевагою такого використання, поряд з можливістю керувати деякими властивостями продуктів, є і значне зниження собівартості їх виробництва. Адже зрозуміло, що натуральні інгредієнти коштують набагато дорожче штучних аналогів.
Якщо речовині присвоєно статус Е і цифровий код, то це означає наявність перевірок на безпеку і застосування його в харчовій промисловості. Цифровий код створений для чіткої класифікації цих речовин. Ця система нумерації була розроблена Євросоюзом і включена в систему міжнародної класифікації:
Не можна обійти увагою таке важливе питання, як токсичність хімічних речовин. Зазвичай під токсичністю розуміється здатність речовин завдавати шкоди живому організму. Слід зазначити, що будь-яка хімічна сполука при певних умовах може бути токсичною, тому, на думку фахівців, більш правильно говорити про нешкідливість речовини при пропонованому способі її застосування.
Вирішальну роль тут відіграє доза
(кількість речовини, що надходить в організм за добу)
, тривалість споживання, режим, шляхи її надходження
в організм і т. д. Ефекти впливу на організм можуть
бути також різними (гострі, підгострі, хронічні
, віддалені наслідки і т. д.). З метою гігієнічної
регламентації експериментально обґрунтовують
гранично допустимі концентрації (ГДК), тобто
концентрації, які не викликають при щоденному
впливі на організм протягом як завгодно
тривалого часу відхилень у здоров'ї.
При встановленні величини ГДК
враховується дуже велика кількість
факторів. Дослідження проводяться
спеціальними організаціями і
регламентуються певними правилами.
Харчові добавки: барвники
Серед речовин, які визначають вид харчових продуктів, важливе місце належить харчовим барвникам. Споживачі давно звикли до певного кольору харчових продуктів і пов’язують з ним їхню якість. В той же час в умовах сучасної харчової технології продукти часто змінюють своє початкове, звичне для споживача забарвлення, а інколи набувають і не зовсім привабливого вигляду. Це, безумовно, робить харчові продукти менш привабливими для споживача, впливає на апетит і процес травлення. Для надання харчовим продуктам і напівфабрикатам різного забарвлення використовують природні (натуральні) і синтетичні (органічні і неорганічні) барвники. Найбільш широко їх застосовують при виробництві кондитерських виробів, напоїв, деяких видів консерви і т. д.
1.Кармін
Червоний барвник, похідне антрахінону.
Кармін отримують з кошенелі – комах, що живуть на кактусах, які ростуть в Африці і Південній Америці
2. Куркума
Жовтий природний барвник, отримують з багаторічних трав'янистих рослин сімейства імбирних –Curruma longa. Використовують у вигляді спиртового розчину, тому що куркума погано розчиняється у воді.
3. Енобарвник
Отримують з вичавок червоних сортів винограду та ягід бузини у вигляді рідини інтенсивно червоного кольору. До її складу входить суміш сполук, в тому числі антоціанів та катехінів. Забарвлення, яке надає дана харчова добавка продукту, залежить від рН середовища.
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ: Антиоксиданти й ароматизатори
Антиоксиданти - добавки, які використовують для зберігання свіжості харчових продуктів. Ці сполуки добавляють до складу масел, аби запобігти згіркненню та аміні кольору внаслідок окиснення. Зверніть увагу: в одному продукті має бути використаний лише один антиоксидант. Найпоширеніші представники цієї групи харчових добавок - аскорбінова кислота і лецитин, який використовують у виготовленні шоколаду.
Ароматизатори – харчові добавки, що підсилюють смак і аромат і вносяться в харчові продукти з метою поліпшення їх органолептичних властивостей. Їх умовно можна розділити на природні і харчові добавки, що імітують природні. Перші виділяють з фруктів, овочів і рослин у вигляді соків, есенцій або концентратів, другі одержують синтетичним і нетрадиційним шляхом. Способи отримання сполук останньої групи можуть бути найрізноманітнішими. У нашій країні не дозволяється застосування синтетичних продуктів, які підсилюють аромат, властивий даному натуральному продукту, і введення їх у продукти дитячого харчування.
Відповідними державними органами України забезпечується постійний контроль за безпечністю продуктів харчування. Встановлено, що харчові добавки повинні використовуватись при виробництві харчових продуктів в мінімально необхідних для досягнення технологічного ефекту кількостях. При цьому не повинні перевищувати встановлені максимально допустимі рівні. Продукти вітчизняного виробництва перш ніж попасти на прилавки магазинів, проходять гігієнічну експертизу.
Виготовлення, застосування і реалізація харчових добавок на території України дозволяється тільки на основі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Застосування харчових добавок дозволяється лише в тих випадках, коли вони при довгому зберіганні не стають небезпечними для життя і здоров’я людини.
Дякую за увагу***! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9315-davyd-samojlov-11486 | Презентація на тему «Давид Самойлов» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9315/11486-prezentaciya-na-temu-davyd-samoylov.pptx | files/11486-prezentaciya-na-temu-davyd-samoylov.pptx | Давид
Самойлов
Сороковые, роковые,
Свинцовые, пороховые...
Война гуляет по России,
А мы такие молодые!
Из "Автобиографии"
Я родился в год Льва под созвездием Близнецов и даже под известным влиянием Юпитера. В моем гороскопе не хватало лишь Козерога, чтобы я стал общественным деятелем или реформатором пожарного дела в России. Тут сыграло, впрочем, роль и еще одно обстоятельство. С младенчества я был прозван Дезиком, а поскольку с таким именем не бывает генералов, президентов и великих путешественников, а бывают только скрипачи, вундеркинды и поэты, я избрал последнее, как не требующее труда и больших знаний.
У него была интеллигентная семья, прекрасная школа, МИФЛИ – объединение гуманитарных факультетов, выделенное из состава МГУ. Хоть образование и пришлось прервать в 1941 году. В начале Отечественной войны он рыл окопы под Вязьмой, затем был пулеметчиком, а затем – комвзвода разведки. В 1943 Самойлов был ранен; ему спас жизнь друг, алтайский крестьянин, о котором поэт в 1946 написал стихотворение «Семен Андреич». В составе войск дошел до Берлина.
В рамках книги «В кругу себя». Самойлов самозабвенно играет, примеряет маски и роли. Среди персонажей и «соавторов» сборника «В кругу себя» – эстонский философ-«мытлемист» Куурво Муудик и поэт-суфий Намвадад Куфи (анаграмма настоящего имени Самойлова – Давид Кауфман). Целая страна Курзюпия, придуманная Самойловым, с собственным языком чудесным образом соединила обычаи Востока и Запада.
Отрывок из книги «В кругу себя»
Цитаты:
Чем больше будешь стоять за справедливость, тем больше будешь сидеть за справедливость. Мытлемизм предлагает лежать за справедливость. А вообще, сперва надо выяснить, есть ли справедливость, а потом за нее бороться.
Поэтическая здравица времен застоя
От Сибири и до Буга Не отыщешь калача. Это личная заслуга Леонида Ильича. Где любимая севрюга, Где родная чавыча? Это личная заслуга Леонида Ильича. Родила его Калуга, превратила в москвича… Это личная заслуга Леонида Ильича!
О СТАРОСТИ ДОБЛЕСТНОЙ
Старость бывает: а) по возрасту, б) по умонастроению, в) по соображениям высшего порядка. Первый вид старости встречается очень редко. Многие люди, достигшие преклонных годов, умирают совсем молодыми. Второй вид старости наиболее распространен. Третьему виду старости подвержены лишь выдающиеся натуры. Этот вид еще более редкий, чем первый, и наиболее достойный. Старческий маразм здесь достигает подлинных высот духа.
Краткий карманный матримониальник для девиц
1. Девица есть лицо, намеревающееся выйти замуж, независимо от
прочих обстоятельств. Возраст девицы начинается от 12 лет.
2. Мужчина есть лицо не готовое, но возможное для сего
уготовления. Иные лица не суть мужчины.
33.Мужчины делятся на достойных и недостойных. Женщины - на молодых и старых.
34. Достойный мужчина уклоняется достойным образом, недостойный сбегает.
35. Пускай.
36. Достойный удаляется, договорив, не надо давать договорить. Не договорив, достойный не удаляется. В этом суть.
37. Достойный говорит: "Я готов, но ...". Тут его следует прервать.
38. Прерывать следует тактично, обращая его внимание на явления природы (луна, дождь) или на общественные явления (недостатки нашего общества или общих знакомых).
39. Прервавшись, мужчина теряет нить.
40. Конец прерванной нити надо держать в руках.
Спасибо за внимание! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9324-rasyzm-ksenofobiya-9027 | Презентація на тему «Расизм . Ксенофобія» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9324/9027-prezentaciya-na-temu-rasyzm-ksenofobiya.ppt | files/9027-prezentaciya-na-temu-rasyzm-ksenofobiya.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9305-frensys-bekon-14634 | Презентація на тему «Френсис Бекон» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9305/14634-prezentaciya-na-temu-frensys-bekon.pptx | files/14634-prezentaciya-na-temu-frensys-bekon.pptx | Френсис Бекон
подготовила:
ученица 8-А класса
гимназии имени Н.Трублаини
г.Ровенёк
Григор Татьяна
План
1.Френсис Бекон
2.Профессиональная деятельность
3.Знание-сила
4.Эмпиризм
5.Метод познания
6.Препятствия на пути познания
7.Призраки рода
8.Призраки пещеры
9.Призраки площади
10.Призраки театра
11.Выводы
12.Литература
Фрэнсис Бэкон
(англ. Francis Bacon);
22 января 1561 —
9 апреля 1626) — английский философ, историк, политический деятель,
Профессиональная деятельность
Бэкон начал свою профессиональную деятельность как юрист, но позже стал широко известен как адвокат-философ и защитник научной революции.
Знание-сила
В целом великое достоинство науки Бэкон считал почти самоочевидным и выразил это в своём знаменитом афоризме «Знание — сила» (лат. Scientia potentia est).
Эмпиризм
Итак, в своей теории познания Бэкон неукоснительно проводил мысль о том, что истинное знание вытекает из опыта. Такая философская позиция называется эмпиризмом. Бэкон и был не только его основоположником, но и самым последовательным эмпириком.
Метод познания
Указывая на плачевное состояние науки, Бэкон говорил, что до сих пор открытия делались случайно, не методически. Их было бы гораздо больше, если бы исследователи были вооружены правильным методом. Метод — это путь, главное средство исследования. Даже хромой, идущий по дороге, обгонит нормального человека, бегущего по бездорожью.
Препятствия на пути познания
Фрэнсис Бэкон разделил источники человеческих ошибок, стоящих на пути познания, на четыре группы, которые он назвал «призраками» («идолами», лат. idola). Это «призраки рода», «призраки пещеры», «призраки площади» и «призраки театра».
Призраки рода
«Призраки рода» проистекают из самой человеческой природы, они не зависят ни от культуры, ни от индивидуальности человека. «Ум человека уподобляется неровному зеркалу, которое, примешивая к природе вещей свою природу, отражает вещи в искривлённом и обезображенном виде».
Призраки пещеры
«Призраки пещеры» — это индивидуальные ошибки восприятия, как врожденные, так и приобретённые. «Ведь у каждого помимо ошибок, свойственных роду человеческому, есть своя особая пещера, которая ослабляет и искажает свет природы».
Призраки площади
«Призраки площади (рынка)» — следствие общественной природы человека, — общения и использования в общении языка. «Люди объединяются речью. Слова же устанавливаются сообразно разумению толпы. Поэтому плохое и нелепое установление слов удивительным образом осаждает разум».
Призраки театра
«Призраки театра» — это усваиваемые человеком от других людей ложные представления об устройстве действительности. «При этом мы разумеем здесь не только общие философские учения, но и многочисленные начала и аксиомы наук, которые получили силу вследствие предания, веры и беззаботности».
Вывод
Наиболее значительные последователи эмпирической линии в философии Нового времени: Томас Гоббс, Джон Локк, Джордж Беркли, Дэвид Юм — в Англии; Этьен Кондильяк, Клод Гельвеций, Поль Гольбах, Дени Дидро — во Франции.
Бэкон создал двухбуквенный шифр, называемый теперь шифр Бэкона
Существует не признанная научным сообществом «бэконианская версия», приписывающая Бэкону авторство текстов, известных под именем Шекспира.
В 1584 был избран в парламент. С 1617 лорд-хранитель печати, затем — лорд-канцлер; барон Веруламский и виконт Сент-Олбанский. В 1621 привлечён к суду по обвинению во взяточничестве, осуждён и отстранён от всех должностей. В дальнейшем был помилован королём, но не вернулся на государственную службу и последние годы жизни посвятил научной и литературной работе.
Литература
Городенский Н. Франциск Бэкон, его учение о методе и энциклопедия наук. Сергиев Посад, 1915.
Иванцов Н. А. Франциск Бэкон и его историческое значение.// Вопросы философии и психологии. Кн. 49. С. 560—599.
Либих Ю. Ф. Бэкон Веруламский и метод естествознания. СПб., 1866.
Литвинова Е. Ф. Ф. Бэкон. Его жизнь, научные труды и общественная деятельность. СПб., 1891.
Путилов С. Тайны «Новой Атлантиды» Ф. Бэкона // Наш современник.1993.№ 2. С.171-176.
Сапрыкин Д. Л. Regnum Hominis. (Имперский проект Френсиса Бэкона). М.: Индрик. 2001
Субботин А. Л. Шекспир и Бэкон // Вопросы философии.1964.№ 2.
Субботин А. Л. Фрэнсис Бэкон. М.: Мысль, 1974.-175 с.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9364-nizhynskyj-vaclav-homych-13437 | Презентація на тему «Ніжинський Вацлав Хомич» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9364/13437-prezentaciya-na-temu-nizhynskyy-vaclav-homych.pptm | files/13437-prezentaciya-na-temu-nizhynskyy-vaclav-homych.pptm | null |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9329-myhajlo-oleksandrovych-vrubel-17705 | Презентація на тему «Михайло Олександрович Врубель» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9329/17705-prezentaciya-na-temu-myhaylo-oleksandrovych-vrubel.pptx | files/17705-prezentaciya-na-temu-myhaylo-oleksandrovych-vrubel.pptx | Михайло Олександрович Врубель — художник, символіст. Визначний майстер акварельного і олійного живопису, рідкісний художник. Робив ілюстрації до книжок, монументальні роботи, портрети, займався сценографією. В кожній з областей мистецтва залишив шедеври
Михайло Олександрович Врубель народився 5 березня 1856 в місті Омськ. Він третя дитина в родині. Батько художника був військовим юристом. Прізвище Врубель з польської означає «горобець». Мати Михайла померла . Мачуха добре грала на роялі і прищепила малому Михайлові смак до музики та театру. Він мав дуже теплі відносини зі своєю старшою сестрою.
Він багато малював в дитинстві. Батьки не забороняли йому малювати, навіть наймали йому приватних вчителів, але призначали парубку кар'єру юриста. Хлопець приїхав в Петербург і став студентом юридичного факультету Петербурзького університету. був байдужим до юридичних наук і став студентом, поступившись тиску родини.
Студент-юрист ходив і в академію. Після закінчення університету, весною та влітку 1880 року Врубель намагається займатися юридичною практикою, яка викликає в нього лиш відразу. Восени цього ж року Михайло поступає до Академії мистецтв. Михайло записався у клас професора Павла Петровича Чистякова. Слабенький як художник, Чистяков виявився здібним і наполегливим викладачем. Відчуваючи недостатність знань і навичок, Врубель займається у класі Іллі Рєпіна, якого на той час вважали першим художником Росії, де опановує акварель. Згодом Врубель стане одним з видатних акварелістів Росії кінця 19 століття.
У 1884 році в Академію мистецтв приїхав відомий київський археолог - Вікторович Прахов який мав намір створити візантійський іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви. Потрібен був талановитий художник тому взяв з собою Врубеля. Перша ж проба Врубеля — зображення архангела на одному з стовпів церкви — викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» . Восени того ж року Михайло їде у Венецію, щоб працювати над великими вівтарними образами та вивчати мозаїки. Врубель працював в Італії . На початку 1885 року хлопець повертається до Києва. Скоро від'їжджає в Одесу, де проводить півроку.
Наприкінці 1885 року Врубель знову повертається до Києва. У Володимирському соборі за його ескізами виконано орнаменти на внутрішніх стінах храму і арках.
Серед світських робіт київського періоду визначним твором став «Портрет дівчини на тлі перського килиму», де Врубель дав волю своїм колористичним здібностям. Також у Києві художник написав картини «Східна казка», «Автопортрет», велику кількість акварелей з квітковими мотивами.
Пізніше Врубель приїздив до міста разом з дружиною в 1901, відомою оперною співачкою Н. І.Забілою.
З 1889 року художник в Москві. Важливою подією було зближення Врубеля з меценатом С. І. Мамонтовим, В 1890 році був написаний «Демон сидячий» — перша картина з серії картин про демона. Мамонтов замовляє Врубелю тетрально-декораційні роботи для свого театру. З 1890 року в Абрамцево відкрито керамічну майстерню, де Врубель створює керамічні твори. З 1892 року він вже керує цією майстернею. В 1896 році Врубель приймає замовлення створити два великих панно для художнього павільону Всеросійської виставки в Нижньому Новгороді. Це були два величезних панно, площиною більше ста метрів квадратних, Врубель брався за роботу сповнений надій і з великим натхненням. На одному полотні він писав «Принцесу Грьозу», як символ прекрасного, до якого прагнуть всі художники, на другому полотні змалював «Микулу Селяниновича», як символ сили руської землі. Але панно не було прийняте сучасниками і Петербургською Академією мистецтв. Панно купив Савва Мамонтов і зробив окремо виставку Врубеля, де на художника чекав перший довгоочікуваний успіх. В 1896 році Врубель закохався в Надію Іванівну Забелу яка була оперною співачкою.Одружились в Швейцарії влітку 1896 року. В 1898 пише картину «Пророк». 1901 року в подружжя Врубелей народився син.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9271-mocart-7368 | Презентація на тему «Моцарт» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9271/7368-prezentaciya-na-temu-mocart.pptx | files/7368-prezentaciya-na-temu-mocart.pptx | Моцарт, Вольфганг Амадей
Полное имя Иога́нн Хризосто́м Во́льфганг Теофи́л Мо́царт
27 января 1756—5 декабря 1791
Австрийкий композитор,
капельмейстер, пианист, скрипач,педагог,
клавесинист, органист.
Биография
Моцарт родился 27 января 1756 года в Зальцбурге, Австрия. Отец Леопольд Моцарт был одним из ведущих европейских музыкальных педагогов. Отец обучил Вольфганга основам игры на клавесине, скрипке и органе. В 1762 году он предпринял с сыном и дочерью Анной, также замечательной исполнительницей на клавесине, артистическое путешествие в Мюнхен, Париж, Лондон и Вену и во многие другие города Германии, Нидерландов, Швейцарии. В этом же году юный Моцарт написал свою первую композицию. В 1763 году изданы в Париже первые сонаты Моцарта для клавесина и скрипки. В возрасте 17 лет у Моцарта имелось написанных 4 оперы, несколько духовных сочинений, 13 симфоний, 24 сонаты, много более мелких композиций.
Последний год
Последними операми Моцарта стали «Так поступают все» (1790 год), «Милосердие Тита» (1791 год) и наконец, «Волшебная флейта» (1791 год). Представленная в сентябре 1791 года в Праге опера «Милосердие Тита» была принята холодно; «Волшебная флейта», поставленная в том же месяце в Вене, в пригородном театре, напротив, имела такой успех, какого Моцарт в австрийской столице не знал уже много лет.
Смерть Моцарта
Умер Моцарт 5 декабря 1791 года примерно через час после полуночи, на 36-ом году жизни. Причина смерти Моцарта до сих пор является предметом споров. Большинство исследователей считает, что Моцарт действительно умер, как это и было указано в медицинском заключении, от ревматической лихорадки, возможно, осложненной острой сердечной или почечной недостаточностью. Знаменитая легенда об отравлении Моцарта композитором Сальери и сейчас поддерживается несколькими музыковедами, но сколько-нибудь убедительные доказательства этой версии отсутствуют. В мае 1997 года суд, заседавший в миланском Дворце правосудия, рассмотрев дело Антонио Сальери по обвинению в убийстве Моцарта, вынес ему оправдательный приговор.
Кенотаф Моцарта — наиболее известное «захоронение» кладбища Святого Марка
Творчество
Отличительной чертой творчества Моцарта является сочетание строгих, ясных форм с глубокой эмоциональностью. Уникальность его творчества состоит в том, что он не только писал во всех существовавших в его эпоху формах и жанрах, но и в каждом из них оставил произведения непреходящего значения. Музыка Моцарта обнаруживает множество связей с разными национальными культурами,тем не менее она принадлежит национальной венской почве и носит печать творческой индивидуальности великого композитора. Моцарт — один из величайших мелодистов. Его мелодика сочетает черты австрийской и немецкой народной песенности с певучестью итальянской кантилены. Несмотря на то, что его произведения отличаются поэтичностью и тонким изяществом, в них часто встречаются мелодии мужественного характера, с большим драматическим пафосом и контрастными элементами.
Творчество
Особое значение Моцарт придавал опере. Наряду с Глюком, он был величайшим реформатором жанра оперы, но в отличие от него, основой оперы считал музыку. Моцарт создал совершенно иной тип музыкальной драматургии, где оперная музыка находится в полном единстве с развитием сценического действия. В его операх нет однозначно положительных и отрицательных персонажей, характеры живые и многогранные, показаны взаимоотношения людей, их чувства и стремления. Моцарт написал 68 духовных произведений (мессы, оффертории, гимны и пр.), 23 произведения для театра, 22 сонаты для клавесина, 45 сонат и вариаций для скрипки и клавесина, 32 струнных квартета, около 50 симфоний, 55 концертов и пр., в общей сложности 626 произведений. Наиболее популярными стали оперы «Свадьба Фигаро», «Дон Жуан» и «Волшебная флейта». «Дон Жуан» считается одним из лучших произведений в мировом оперном репертуаре.
Фортепиано семьи Моцартов. Дом-музей композитора в Зальцбурге
Вольфганг Амадей Моцарт обладал феноменальным музыкальным слухом,
памятью и способностью к импровизации. Моцарт широко признан одним из
величайших композиторов: его уникальность состоит в том, что он работал
во всех музыкальных формах своего времени и во всех достиг наивысшего
успеха Наряду с Гайдном и Бетховеном, принадлежит к наиболее
значительным представителям Венской классической школы.
Моцарту не удалось организовать исполнение трёх последних, ныне самых знаменитых симфоний: № 39 ми-бемоль мажор, № 40 соль минор и № 41 до мажор «Юпитер» написанных в течение полутора месяцев в 1788 году; лишь три года спустя одна из них, Симфония № 40, была исполнена А. Сальери в благотворительных концертах.
2 шиллинга 1931 года — австрийская памятная монета,
посвящённая 175-летию со дня рождения Моцарта
10 евро — немецкая монета
2006 года
с изображением Моцарта
Почтовая марка СССР, 1956 год
Моцарт на марке Молдовы, 2006 год
Написанный в совершенно не характерном для Моцарта стиле, и величественно-горестный «Реквием»(траурная заупокойная месса), над которым Моцарт работал последние месяцы своей жизни. Работу над незавершённым «Реквиемом», потрясающим своим скорбным лиризмом и трагической выразительностью, закончил его ученик Франц Ксавер Зюсмайер, ранее принимавший некоторое участие в сочинении оперы «Милосердие Тита». |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9223-afrykanski-masky-7076 | Презентація на тему «Африканські маски» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9223/7076-prezentaciya-na-temu-afrykanski-masky.pptx | files/7076-prezentaciya-na-temu-afrykanski-masky.pptx | Африканські маски
Підготувала
Павленко Людмила
За словами учених всі ми зародились в Африці. Виходячи з цього факту, необхідно зробити вивновок, що практично всі культури так чи інакше беруть своє коріння в Африці. Але найзнаменитішим атрибутом африканської культури, безумовно, є маска. Африканські маски є такими різноманітними, що іноді навіть важко повірити, що одна и та ж культура може показати таке розмаїття узорів і стилів. Маски нагадують нам обличчя первісних мисливців, шукаючих по безкраїх просторах саванн різну дичину. Ці маски дивляться прямо всередину нас, допомагаючи згадати дещо зовсім забуте.
Маски народів Африки найяскравіші, різноманітні за способом виготовлення. У деяких поєднано людські й звірячі риси, деякі несуть в собі символічність(наприклад, маленький будинок, прикріплений до верху маски), деякі зображають жартівливих персонажів (танзанські маски з іклами й скляними очима). Часто одна и та ж маска може вдень бути жартівливою, а вночі становиться злою і мстивою. Є африканські маски з дерева, виплетені из тростини, из шкур и шерсті тварин. Напевне, ні в одній культурі нема такого розмаїття масок, як у племен «чорного континенту».
Часто в африканських масках зустрічаються неіснуючі, казкові елементи. Це викликано тим, що в африканській культурі все зображається найбільш просто і доступно для розуміння, щоб кожен учасник обряду чи вистави був задіяний духовно. Це основна відміння риса африканських театральних масок від європейських.
У той же час, для африканців, маска завжди є доказом досвіду предків і приховує у собі життєві сили для захисту від злого та невідомого. Африканська маска і вікова культура багаточисленних народів Африки нероздільні для розуміння цілісності історії цих самобутніх народів. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9322-oleksandr-mykolajovych-skryabin-17932 | Презентація на тему «Олександр Миколайович Скрябін» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9322/17932-prezentaciya-na-temu-oleksandr-mykolayovych-skryabin.ppt | files/17932-prezentaciya-na-temu-oleksandr-mykolayovych-skryabin.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9306-arhitektura-serednovichchya-4916 | Презентація на тему «Архітектура Середньовіччя» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9306/4916-prezentaciya-na-temu-arhitektura-serednovichcha.pptx | files/4916-prezentaciya-na-temu-arhitektura-serednovichcha.pptx | Архітектура Середньовіччя
В ХІ-XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які змінювали один одного, —романський і готичний. Перший — романський — панував в ХІ-ХІІ ст., другий — готичний — у XII-XV ст. Найбільш яскраво вони проявилися в архітектурі замків і церков.
Романський стиль
Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, відзначався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку нагадував про могутність його володаря. Романський собор, якому були притаманні ті самі риси, мав утілювати ідею величі й могутності церкви. За основу романського собору став план римської громадської (світської) будівлі — базиліки.
З перших кроків романської архітектури постало питання кам'яного перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягай вражаючої майстерності.
Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам'яним склепінням, підпертим такими ж стінами. Невеликі, схожі на бійниці, вікна, пробиті в товстих стінах, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.
Готичний стиль
Готичний стиль — це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між серединою 12 і 16 століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».
Готика зародилася в Північній частині Франції (Ільде-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в першій половині 13 ст.
Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковної основи зберігалися в ідеології і культурі епохи Готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами.
Для готики характерний символіко-алегоричний тип відображення. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків.
Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил, торгових і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки, слабшали підвалини середньовічних релігійно-догматичних світоглядів, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічна система. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура.
Міські архітектурні ансамблі західноєвропейських країн включали культурні і світські будинки, фортеці, мости, колодязі.
Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговими і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці, вузькі фасади двох-, рідше трьохповерхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багатоприкрашеними проїзними вежами. Замки поступово перетворювалися в складні комплекси фортець, палацевих і культурних споруджень.
Звичайно в центрі міста західноєвропейських країн, пануючи над його забудовою, знаходився собор, який ставав осередком міського життя. У ньому поряд з богослужінням влаштовувалися богословські диспути, розігрувалися містерії, відбувалися зборів городян.
Собор мислився свого роду зводом знання (головним чином богословського), символом Вселеної, а його художній лад, що сполучив урочисту велич з жагучою динамікою, достаток пластичних мотивів зі строгою ієрархічною системою їхньої супідрядності, виражав не тільки ідеї середньовічної суспільної ієрархії і влади божественних сил над людиною, але і зростаюче самосвідомість городян, каркас зі стовпів (у зрілій Готиці — пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них.
Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами — розпалубками.
Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи — контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і творча велич зусиль людського колективу.
Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3—5 — нефні василики з поперечним нефом — трансептом і напівкруговим обходом хору («деамбула-торієм»), до якого примикають радіальні капели («вінець капел»). Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрасту високого головних і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору.
На фасадах соборів варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні декорації, деталі — візерункові вимперги, фіали, краббі і т.д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну символічну сюжетну систему, у которую входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики — декор, статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Ам’єні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю.На головній площі західноєвропейських середньовічних міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантені, 1351—1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньйоні), будувалися особняки («готелі») багатих городян.
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила перемогу сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору.
У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічне представлення про світ. Основним видом образотворчого, мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застиглість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням друг до друга і до глядача. Згодом виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини. Нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини.
У готиці Франції органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. В цю в епоху розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис; досягло високого підйому декоративне, мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.
У пізній Готиці, у Франції, одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичної (нерідко екзальтованої) експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих. До кращих зразків французького готичного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кістки, срібні релікварії, ліможська емаль, шпалери і різьблені меблі.
Для пізньої («полум'яніючої») готики характерний примхливий, що нагадує язики полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руане). З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авиньоне, 14—15 ст.). У мініатюрах (гл. обр. часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. Споруджувалися світські будівлі (міські ворота, ратуші, цехові і складські будинки, танцювальні зали). Скульптуру соборів (у Бамберге, Магдебурзі, Наумбубге) відрізняють життєва конкретність і монументальність образів, могутня пластична експресія. Частини храмів прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатирич. зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137—44). До ранньої готики відносяться також собори в Лані, Парижі, Шартре, наприклад, собор Нотр-Дам на острові Сіті в Парижі. Багатством ритму, досконалістю архітектури композиції і скульптури декору відрізняються грандіозні собори зрілої Готики в Реймсі й Ам’єні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижеві (1243-1248) з численними вітражами. Із середині 13 століття величні собори будувалися в інших європейських країнах — у Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосі, 1221— 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готич. будує, прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи Г. до Родосу, Кіпру і Сирії.
Наприкінці 13 - початку 14 століття будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіше, декор обильнее, статуї одержали однаковий підкреслений З-образний вигин і риси куртуазности.
Дякую за увагу! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/933-ivan-dorn-17735 | Презентація на тему «Ivan Dorn» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/933/17735-prezentaciya-na-temu-ivan-dorn.pptx | files/17735-prezentaciya-na-temu-ivan-dorn.pptx | Ivan Dorn
Prepared:Troyanovskaya Tamilа
I like listening to a very wide variety of music, including pop, hip- pop, rap music, sometimes rock and also I like electronic music. I like listening loud music but it scarcely ever works out.
At the moment my favorite singer is Ivan Dorn. This is a Ukrainian singer who has released two albums and he is the most popular singer in Russia and Ukraine now. Viva Magazine recognized him as the most handsome man in 2012. And I just like listening to his music and dance with it.
Ivan grew up in normal family, and at the age of 6 years he started to go on stage for singing songs. When he was at school he took part in all events held at the school.
In 2007 he became the second member of the band "Paranormalnye", which was very popular and it was a pity that the band broke up. And since 2010 Dorn began his solo career releasing songs that he writes himself.
Generally I also like Dorn how person which in his 25 years has made a lot thanks to his efforts and talent. At his concerts he sings only live and in this way he shows their respect to his fans. He does not use services of producers, hides his personal life from the media, he does not advertise himself with various scandals. He's just doing his job which he loves and for that reasons he is loved by his fans. On the Internet the number of his hits broke all records in views and downloads because he makes quality and fashionable music.
Songs
Иван Дорн–
Бигуди (Slider & Magnit Remix)
Иван Дорн–
Стыцамен (Dj Ivan Frost)
Иван Дорн–
Мишка виновен
Иван Дорн–
Северное сияние
Иван Дорн–
Lola Lola
Иван Дорн–
Не надо стесняться
Иван Дорн–
История Любви
Иван Дорн–
Кричу
Иван Дорн–
Бигуди (минус)
Иван Дорн–
Невоспитанный
Иван Дорн–
Мишка Виновен (Leo N Remix)
Иван Дорн–
Спортивная
Иван Дорн–
Целовать другого
Иван Дорн–
Стыцамен (минус)
Иван Дорн–
любовь
Иван Дорн–
Бигуди( ремикс )
Иван Дорн–
Танец Пингвина
Иван Дорн–
Лова Лова Dj Domingos Club House Mix (осень 2012)
Иван Дорн–
Ненавижу (DJ Zapad Remix)
Иван Дорн–
Leave (Eunique Remix)
Иван Дорн–
Случайная
Иван Дорн–
Бигуди (DJ Kirillich Mix)
Иван Дорн–
Leave (Eunique Remix)
Иван Дорн–
Кричу
Иван Дорн–
Северное Сияние (OST Физрук)
Иван Дорн–
Телепорт
Иван Дорн–
3000
Иван Дорн–
Лететь
Иван Дорн–
Lola Lola
Иван Дорн–
Актриса
Иван Дорн–
Дружба, Кому Это Нужно
Иван Дорн–
Безмато
Иван Дорн–
Где вино
Иван Дорн–
Кричу (new remix)
Иван Дорн–
Leave (Eunique Remix)
Иван Дорн–
Стая
Иван Дорн–
Невоспитанный
Иван Дорн–
Весна (feat. Pianoboy)
Иван Дорн–
Бигуди (Slider & Magnit Remix)
Иван Дорн–
Lola Lola
Иван Дорн–
Ты всегда в плюсе
Иван Дорн–
Ненавижу (DJ ALEX GOOD mash-up 2k13)(Dj Ok mix)
Иван Дорн–
Гребля
Иван Дорн–
Северное Сияние (Anton Ishutin edit)
Иван Дорн–
Река Меняет Русло
Иван Дорн–
Мишка Виновен (Matthew Maas Edit)
Иван Дорн–
Дружба кому это нужно?
Иван Дорн–
Прониклась Мной (ft. Кравц) (Ingo & Micaele remix)
Иван Дорн–
Невоспитанный
Иван Дорн–
River (Sako Isoyan Edit)
THE AND |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9355-persha-dopomoga-pry-krovotechah-21520 | Презентація на тему «Перша допомога при кровотечах» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9355/21520-prezentaciya-na-temu-persha-dopomoga-pry-krovotechah-skachaty.pptx | files/21520-prezentaciya-na-temu-persha-dopomoga-pry-krovotechah-skachaty.pptx | Проект підготувала учениця 11-А классу Запорізько навчально виховного комплексу№67 Несват Валерія
Перша допомога при кровотечах.
План
Що таке кровотеча?
Класифікація кровотеч
Артеріальна кровотеча
Венозна кровотеча
Капілярна кровотеча
Паренхіматозна кровотеча
Перша допомога
Що таке кровотеча?
Кровотеча — це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності
Класифікація кровотеч
Причиною кровотечі може бути ушкодження судин внаслідок травмування (укол, поріз, удар). Розрізняють кровотечі зовнішні й внутрішні (кров виливається із внутрішніх органів в оточуючі їх тканини чи порожнини). Інтенсивність кровотечі залежить від кількості ушкоджених судин, їх калібру, виду ушкодженої судини (артерія, вена, капіляр), рівня артеріального тиску, стану системи, що згортає кров.
Артеріальна кровотеча
При даному виді кровотеч кров яскраво-червоного кольору, викидається з рани сильним пульсуючим струменем. Ця кровотеча найнебезпечніша і дуже інтенсивна. В такій ситуації зупинити кров можна тільки способом накладання джгута вище місця поранення. Варто не забувати про те, що під джгут необхідно підставити шматок м'якої тканини, щоб попередити пошкодження шкірного покриву та обов'язково занотувати аркуш з точно вказаним часом (год. хв.). Влітку (при високій температурі повітря)час тримання джгуту у нерухомому положенні може досягати 1,5 — 2 год. Після закінчення можливого часу джгут необхідно поступово відпустити і через 5 хв. за необхідності накласти знову на повторний час (якщо кровотеча відновлюється). Взимку (при низьких температурах повітря) максимальна тривалість накладання джгуту може сягати до 1 год. Звільнення від джгуту проводимо таким же чином, як і у першому випадку.
Венозна кровотеча
При даному виді кровотеч кров, темно-вишневого кольору, витікає менш інтенсивно, рідко носить загрозливий характер. Однак потрібно пам'ятати, що при пораненні вен шиї і грудної клітки є небезпека виникнення в судинах негативного тиску під час глибокого вдиху. Пухирці повітря, проникаючи з потоком крові в серце можуть викликати повітряну емболію — закупорку серця і кровоносних судин та стати причиною смерті. В даній ситуації припинити кровотечу можна способом накладання джгута нижче місця поранення. Методика накладання джгута така ж сама, як і при його накладанні у випадку артеріальної кровотечі.
Капілярна кровотеча
Даний тип кровотеч спостерігається при неглибоких порізах шкіри, садинах. Завдяки зсіданню крові капілярна кровотеча припиняється самостійно. Варто лише використати певні антисептичні засоби чи засоби з вмістом спирту для дезінфекції ушкодженої ділянки покриву.
Паренхіматозна кровотеча
Паренхіматозна кровотеча виникає в разі пошкодження печінки, нирок, селезінки і завжди небезпечна для життя. Самостійної зупинки кровотечі майже ніколи не відбувається. У деяких випадках кровотеча може стати небезпечною не через кількість крові, яка витікає з ушкодженої судини, а внаслідок того, що кров викликає стискування життєво важливих органів. Так, скупчення крові в ендокарді може привести до стискування серця (тампонаді) та його зупинці, а скупчення крові в порожнині черепа приведе до стиснення мозку й смерті. При крововиливах у міжтканеві простори утворюються гематоми. Кровотечі небезпечні тим, що зі зменшенням кількості циркулюючої крові погіршується діяльність серця, що в свою чергу, знижує постачання киснем життєво важливі органи (мозок, нирки, печінку). Це прискорює розвиток термінальних станів.
Перша допомога
В даному розділі наведено більш детальні методи надання медичної допомоги. В умовах подання першої допомоги можлива тільки тимчасова або попередня зупинка кровотечі на період, необхідний для доставки потерпілого до лікувального закладу. Найшвидший та доступний спосіб тимчасової зупинки артеріальної кровотечі — пальцеве притискування артерії до кістки вище (потоку крові) місця поранення.
1. Скронева артерія. Її притискують одним пальцем до скроневої кістки спереду вушної раковини на 1-1,5 см від неї при кровоточивих ранах голови.
2. Нижньощелепну артерію притискують одним пальцем до кута нижньої щелепи при кровоточивих ранах на обличчі.
3. Сонна артерія. Цю артерію притискують нижче (ближче до серця) її поранення до шийних хребців. Потім накладають стискальну пов'язку, під яку на пошкоджену артерію підкладають щільний валик з бинта, стерильних серветок або вати.
4. Підключична артерія. її притискують до першого ребра в ямці над ключицею, коли кровоточива рана розташована високо на плечі, в області плечового суглобу або в пахвинній впадині.
5. Пахвинна артерія. її притискуютьдо голівки плечової кістки, при рані в області середньої або нижньої третини плеча, для цього, опираючись одним пальцем на верхню поверхню плечового суглоба, іншими пальцями здавлюють артерію.
6. Плечову артерію притискують до плечової кістки з внутрішньої сторони плеча збоку від двоголового м'яза, якщо рана розташована в нижній третині плеча або на передпліччі.
7. Променеву артерію притискують до підлягаючої кістки в області зап'ястка великого пальця при пошкодженні артерії кисті.
8. Стегнову артерію притискують в паховій ділянці до лобкової кістки таза шляхом натиснення кулаком.
9. Підколінну артерію притискують вобласті підколінної ямки при рані гомілки або стопи, для чого великі пальці кладуть на передню поверхню колінного суглоба, а іншими притискують артерію до кістки.
10. Артерії тилу стопи можна притиснути до підлягаючих кісток стопи, а потім накласти стискальну пов'язку. За сильних кровотеч накласти джгут на ділянку гомілки.
Притискування артерій пальцем вимагає значних зусиль. Навіть фізично сильна і добре підготована людина може здійснювати його не більше 15 — 20 хвилин. Тому, зробивши пальцеве притискування судини, негайно накладіть джгут, закрутку або стерильну пов'язку. Імпровізованим джгутом може слугувати зкручена хустка або ремінь. Ніколи не використовуйте як закрутку ліску, капронову нитку, тонкий дріт. Ними можна перерізати м'які тканини. Щоб через кілька днів на місці травми не утворилася інфікована рана, потрібно правильно обробити її в момент ушкодження. Рану можна промивати тільки 3% розчином перекису водню. Шкіру навколо рани можна протерти спиртом, горілкою, самогоном, йодом, кип'яченою водою з милом, не допускаючи влучення рідини в рану, тому що, потрапивши в рану, дія йоду або спирту викличе загибель живих клітин та ускладнити загоєння. Перед накладанням пов'язки не кладіть на рану вату, тому що ватяні волокна присохнуть до поверхні рани і потім видалити їх буде дуже складно. Перед обробкою рани треба вимити руки з милом і протерти їх спиртом. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9326-profesiya-fotografa-14019 | Презентація на тему «Професія фотографа» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9326/14019-prezentaciya-na-temu-profesiya-fotografa.ppt | files/14019-prezentaciya-na-temu-profesiya-fotografa.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9350-byudzhetnyj-kodeks-ukrayiny-16396 | Презентація на тему «Бюджетний кодекс України» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9350/16396-prezentaciya-na-temu-byudzhetnyy-kodeks-ukrayiny.pptx | files/16396-prezentaciya-na-temu-byudzhetnyy-kodeks-ukrayiny.pptx | Бюджетний кодекс України
Презентацію виконала
учениця 11 класу
Ніколаєнко Аліна
Бюджетний кодекс України
Презентацію виконала
учениця 11 класу
Ніколаєнко Аліна
Відносини, що регулюються Бюджетним кодексом України
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Бюджетний період
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути прийнято на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях; 3) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф
Структура бюджетної системи України
1. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. 2. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. 3. Місцевими бюджетами визнаються бюджети обласні, районні, бюджети районів
у містах та
бюджети
місцевого
самоврядування.
Бюджетна класифікація
Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.
Класифікація доходів бюджету
Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з
капіталом; 4) трансферти.
Загальний фонд бюджету включає: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; 2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; 3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає: 1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; 2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; 3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету. 4. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України. 5. Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України. 6. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради. 7. Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету. 8. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.
Стадії бюджетного процесу
Стадіями бюджетного процесу визнаються: 1) складання проектів бюджетів; 2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети; 3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети; 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього
Склад доходів державного бюджету України
Доходи Державного бюджету України включають: 1) доходи, що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств; 2) гранти і дарунки у вартісному обрахунку; 3) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів; 4) 50 відсотків надходження адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що
накладаються уповноваженими органами
(посадовими особами). |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9344-stereotypy-ta-uperedzhennya-21343 | Презентація на тему «Стереотипи та упередження» (варіант 5) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9344/21343-prezentaciya-na-temu-stereotypy-ta-uperedzhennya-bezkoshtovno.pptx | files/21343-prezentaciya-na-temu-stereotypy-ta-uperedzhennya-bezkoshtovno.pptx | Стереотипи та упередження
Сюр Олена
11-А клас
Стереотип - усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами.
Стереотипи є складовою частиною масової культури. Вони починає діяти ще до того, як вмикається розум. Це накладає специфічний відбиток на дані, які сприймаються нашими органами чуття ще до того, як ці дані досягають розуму.
Стереотипи можуть формуватися на основі віку ("Молодь слухає тільки рок-н-рол"), статі ("всі чоловіки хочуть від жінок тільки одного"), раси ("японці не відрізняються один від одного"), релігії ("іслам – релігія терору"), професії ("всі адвокати – шахраї") і національності ("всі євреї – жадібні").
Гендерні стереотипи
Гендер (англ. gender – стать, від лат. genus – рід) – стать, яку «приписали» даній людині від імені суспільства уповноважені на те органи, інакше – паспортна стать, або стать у документах. Також це культурна характеристика поведінки, яка виховується у відповідності до статі в певному суспільстві в певний час. Гендерна система функціонує через ряд стереотипів – стандартних моделей поведінки, які напрацьовані у суспільстві і базуються на відповідному тлумаченні понять «чоловіче» і «жіноче».
Вчені виділяють три умовні групи гендерних стереотипів:
Перша група стереотипів базується на відповідних уявленнях про психологічні риси та якості особистості чоловіків та жінок. Чоловікам приписується здатність вирішувати проблеми, застосовувати розвинуте логічне мислення. Жіноче ж начало – природно-репродуктивне і тому жінка повинна бути покірною, залежною, емоційною.
В основу виокремлення другої групи стереотипів покладені соціальні начала, закріплення професійної ролі. Для жінки головними є ролі сімейні (жінка, мати, господарка), а для чоловіків – ролі професійні.
До третьої групи гендерних стереотипів вчені відносять стандартизовані уявлення, які пов’язані з відмінностями у змісті праці – жіночої та чоловічої. Місце жінки – у сфері виконавчої та обслуговуючої праці, чоловіка – у сфері інструментальної праці, тобто творчої.
Етнічні стереотипи
Етнічний стереотип — узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, який сформувався історично у контексті розвитку міжетнічних стосунків. Віддзеркалюючи бажання людей зберегти етнокультурну ідентичність, етностереотип відіграє важливу соціальну роль як фактор консолідації та фіксації етнічної групи, чіткого окреслення її кордонів.
Ксенофобія (від грецьких слів (ксенос) – «чужинець», «незнайомець», та φοβος (фобос) – «страх») – неоднозначний термін на позначення певного стану людини, що виявляється у нав'язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.
Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, яку вважають чужою і шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Друга – расизм.
Расизм – світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи (раси) на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду.
Упередження
Упередження – це iррацiональне, негнучке ставлення до цiлої категорiї людей. Можливі i позитивнi упередження, але звичайно упередження являє собою негативнi почуття – антипатiю, ворожнечу, або навiть стрх.
Прояви упередженого ставлення:
Негативні зауваження. Особа зневажливо висловлюється про групу людей, яка їй не подобається.
Уникання. Вона не бажає спілкуватися з людьми, які належать до цієї групи.
Дискримінація. Упереджена особа не допускає членів непопулярної групи до певних робіт, місць проживання або соціальних послуг.
Дискримінація – обмеження прав людини або соціальної, етнічної чи конфесійної групи за певною ознакою.
– Пряма дискримінація характеризується як намір дискримінувати особу чи групу, наприклад, бюро з працевлаштування відкидає претендента певної національної ознаки (єврея, цигана та ін.) або житлова компанія не продає квартири для осіб «кавказької національності».
– Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або конкретних заходів: це відбувається тоді, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять де-факто особу або осіб певної меншини у невигідне становище у порівнянні з іншими. Прикладами можуть бути: мінімальний критерій росту для певної професії (завдяки чому серед заявників може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків).
Види дискримінації:
Толерантність - це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших.
Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства в цілому.
Толерантність
У 1948 році Загальна декларація прав людини заборонила всі форми расової й іншої дискримінації. Дискримінації заборонена у багатьох міжнародних документах з прав людини і в Лісабонській угоді, що заміняє Конституцію ЄС. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (ст.1) Набула чинності 4 січня 1969 р., для України – 7 квітня 1969 р.
Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. Відповідно до Декларації принципів толерантності, ми розуміємо, що «толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності... це гармонія в різноманітті, це чеснота, яка робить можливим досягнення миру… |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9343-yntegracyonnye-processy-v-evrope-6226 | Презентація на тему «Интеграционные процессы в Европе» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9343/6226-prezentaciya-na-temu-yntegracyonnye-processy-v-evrope.pptx | files/6226-prezentaciya-na-temu-yntegracyonnye-processy-v-evrope.pptx | Интеграционные процессы в Европе
Презентацию подготовили любимые ученики: Еременко В. Сапелкин Д. 44 гр.
Европейская интеграция
Европе́йская интегра́ция — это процесс производственной, политической, правовой, экономической (также в некоторых случаях социальной и культурной) интеграции держав, которые целиком либо частично находятся в Европе. Европейская интеграция преимущественно осуществляется посредством Европейского Союза и Совета Европы. Процесс европейской интеграции рассматривается как эффективный способ избежать войны между государствами Европы и стал ответом на военные потрясения XX века.
Европейская интеграция
Европейский Союз
Европе́йский сою́з (Евросою́з, ЕС) — экономическое и политическое объединение 28 европейских государств. Нацеленный на региональную интеграцию, Союз был юридически закреплён Маастрихтским договором в 1992 году (вступившим в силу 1 ноября 1993 года) на принципах Европейских сообществ. С пятьюстами миллионами жителей
Флаг Евросоюза
Государства-члены
В Европейский союз входят 28 государств: Австрия, Бельгия, Болгария, Великобритания, Венгрия, Германия, Греция, Дания, Ирландия, Испания, Италия, Кипр, Латвия,Литва, Люксембург, Мальта, Нидерланды, Польша, Португалия, Румыния, Словакия, Словения, Финляндия, Франция, Хорватия, Чехия, Швеция и Эстония.
Порядок вступления стран в ЕС
Европейский Союз и Украина
Украина провозгласила свою стратегическую цель – вступление в ЕС. 6 декабря 1996 г.
Евросоюз декларировал свою готовность развивать отношения с Украиной. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9351-zvit-11011 | Презентація на тему «Звіт» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9351/11011-prezentaciya-na-temu-zvit.pptx | files/11011-prezentaciya-na-temu-zvit.pptx | Звіт
Звіт — письмове повідомлення про виконання певної роботи.
Види звітів
Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові. Статистичні звіти пишуться на спеціальних, виготовлених друкарським способом бланках, текстові — на звичайному папері.
- наукові звіти,
- анотовані звіти,
- рекомендаційні звіти,
річні звіти,
аудиторські звіти,
робочі звіти,
звіти про поїздки,
звіти про розслідування,
бюджетні звіти,
поліцейські звіти,
демографічні звіти,
кредитні звіти,
оціночні звіти,
перевірочні звіти,
військові звіти
тощо.
Реквізити
-Штамп установи.
-Назва виду документа.
-Заголовок (вказуються установа, напрям діяльності, звітний період).
-Текст, який має такі частини:
1.вступ (вказуються завдання, які було поставлено перед установою за звітний період);
2.основна частина (опис та аналіз виконаної роботи);
3.висновки (пропозиції, зауваження, перспективи на майбутнє).
-Підпис керівника установи або особи відповідальної за складання звіту.
-Дата складання.
-Печатка.
Великий за обсягом звіт поділяється на частини, кожна з яких має свій заголовок.
У звітах, які не виходять за межі структурного підрозділу, печатка, штамп установи не ставляться.
Зразок
Звіт
Про педагогічну практику з 12.02.2003 по 12.03.2003
Студентки філологічного факультету Мандаринки Н. І.
Педагогічну практику проходила у СШ № 34 м. Львова. У школі було створено належні умови для проходження практики. Усі вчителі української мови та літератури мають великий стаж роботи і високу фахову, методичну підготовку. Хоча шкільні кабінети української мови та літератури недостатньо обладнані технічними засобами навчання, проте добре забезпечені науковими посібниками та методичною літературою.
За час практики провела 14 контрольних уроків з мови та літератури. Всі уроки були обговорені з учителем і методистом. Практика в школі допомогла здобути практичні уміння і навички: проводити уроки різних типів, перевіряти будь-які види письмових робіт, планувати роботу з розвитку мовлення, виготовляти дидактичний матеріал для уроків.
Під час проведення уроків з мови та літератури особливих труднощів не виникало, за винятком аналізу контрольних робіт та диктантів.
Педагогічна практика поглибила і закріпила знання, здобуті в університеті, з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, виробила вміння проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку, випробувати себе як класний керівник.
12.03.2003 підпис
Презентацію підготувала
учениця 11-А класу
Бєлікова Юлія |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9330-sudova-vlada-v-ukrayini-14641 | Презентація на тему «Судова влада в Україні» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9330/14641-prezentaciya-na-temu-sudova-vlada-v-ukrayini.ppt | files/14641-prezentaciya-na-temu-sudova-vlada-v-ukrayini.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9325-hramy-lvova-16780 | Презентація на тему «Храми Львова» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9325/16780-prezentaciya-na-temu-hramy-lvova.ppt | files/16780-prezentaciya-na-temu-hramy-lvova.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/932-london-16627 | Презентація на тему «London» (варіант 10) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/932/16627-prezentaciya-na-temu-london-prezentaciya-5.ppt | files/16627-prezentaciya-na-temu-london-prezentaciya-5.ppt |
London
BIG
BEN
Trafalgar Square
Covent Garden Market
the Barbican Art Gallery
Marble Arch
Festival Gardens
Hampton Court
Hyde Park
Alexander Park |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9356-oratorskoe-masterstvo-m-v-lomonosova-13250 | Презентація на тему «Ораторское мастерство М. В. Ломоносова» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9356/13250-prezentaciya-na-temu-oratorskoe-masterstvo-m-v-lomonosova.pptx | files/13250-prezentaciya-na-temu-oratorskoe-masterstvo-m-v-lomonosova.pptx | Ораторское мастерство М. В. Ломоносова
Выполнили: Терешко Е., Ромашко В.
Он создал первый университет
Он, лучше сказать, сам был первым нашим университетом.
А. С. Пушкин
История человечества знает много разносторонне одаренных людей. И среди них на одно из первых мест надо поставить великого русского ученого Михаила Васильевича Ломоносова. Оптика и теплота, электричество и тяготение, метеорология и искусство, география и металлургия, история и химия, философия и литература, геология и астрономия—вот те области, в которых Ломоносов оставил свои след. А. С. Пушкин писал, что, “соединяя необыкновенную силу воли с необыкновенной силой понятия, Ломоносов обнял все отрасли просвещения. Жажда науки была сильнейшей страстью сей души, исполненной страстей”.
Великий русский ученый Михаил Васильевич Ломоносов был не только основоположником науки в России и провозвестником многих научных открытий во всем мире, но и пропагандистом научных достижений, выдающимся оратором своего времени. Называя Ломоносова нашим первым университетом, А. С. Пушкин писал о нем как о величайшем уме новейших времен, о человеке, произведшем в науках сильнейший переворот и давшем им новое направление
Ораторское мастерство М. В. Ломоносова
Ломоносов первым в России взял на себя трудную и благородную миссию реформации русского языка и создания научных произведений по теории красноречия.
Ораторское мастерство с юных лет интересовало Михаила Васильевича. С этим искусством он впервые познакомился в Московской славяно-греко-латинской академии. Здесь обучали правилам составления проповедей и торжественных речей религиозного содержания, как следует избирать тему, как ее разнообразить и украшать, как подбирать доказательства. Большое внимание обращалось на построение речи и стиль изложения. Рекомендовалось «широко применять аллегорические и исторические сравнения, но особенно развивать память постоянными упражнениями». Приемы ораторского мастерства изучались на лучших сочинениях античных авторов — Демосфена, Цицерона, Плиния, Тита Ливия, Тацита и других. Теоретические наставления подкреплялись практическими занятиями. Ломоносов принимал участие в риторических диспутах, на которых в присутствии учеников других школ произносились проповеди на русском (церковнославянском) и латинском языках.
Главной темой публичных выступлений М. В. Ломоносова была наука. Тема эта звучит не только в речах естественнонаучного характера, но и в панегириках (похвальная публичная речь). При этом одна из главных, если не самая главная особенность лекторского мастерства Ломоносова заключалась в том, что он выступал не как популяризатор и пересказчик научных открытий и достижений, сделанных другими учеными, не как их комментатор, но как активный участник всего современного ему научного движения в мире, как строитель здания российской науки. Он делился со слушателями научными мыслями, раскрывал перед ними двери в свою творческую лабораторию, поведывал о том, над чем сейчас работает.
Его лекции («Слова» и «Речи») и «Похвальные слова» пользовались большой популярностью: тогда это была наиболее доступная форма общения ученого с широкой аудиторией. Ломоносов воспитывал у своих слушателей правильное отношение к природе, к ее изучению, пробуждал высокие нравственные и научные идеалы. В его выступлениях постоянно звучал голос современности.
Вклад в развитие риторики
Ломоносов в 1743 написал «Краткое руководство к риторике» на русском языке. Основной труд Ломоносова по риторике — «Риторика» 1748 года, которая стала, по сути, первой в России хрестоматией мировой литературы, включавшей также лучшие произведения отечественной словесности. Пособия Ломоносова были первыми общедоступными руководствами по красноречию. Само определение риторики у него традиционно:
«Риторика есть наука о всякой предложенной материи красно говорить и писать, то есть оную избранными речами представлять и пристойными словами изображать на такой конец, чтобы слушателей и читателей о справедливости её удостоверить.»
В «Риторике» выделены три традиционных раздела: об изобретении, украшении, расположении. В своём труде он выделяет собственно риторику — учение о красноречии вообще; ораторию — наставление к сочинению речей в прозе; поэзию — наставление к сочинению поэтических произведений. Первая попытка Ломоносова создать учебник риторики — событие большого исторического значения. На основе «Риторики» впоследствии были написаны учебники по русскому красноречию.
Грамматика и теория стиля
«Российская грамматика» — основы и нормы русского языка, в которой Ломоносов разработал понятия о частях речи, правописание и произношение того или иного слова. Орфоэпические рекомендации «Российской грамматики» опираются на специфику «московского наречия»: «Московское наречие не только для важности столичного города, но и для своей отменной красоты прочим справедливо предпочитается». Ломоносов ввёл понятие художественно-выразительных приёмов.
Разработал стилистическую систему русского языка — теорию трёх штилей (книга «Рассуждение о пользе книг церковных в российском языке»).
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9263-el-greko-12159 | Презентація на тему «Ель Греко» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9263/12159-prezentaciya-na-temu-el-greko-zavantazhyty.pptx | files/12159-prezentaciya-na-temu-el-greko-zavantazhyty.pptx | Ель Греко
«Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко)
Ель Гре́ко справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (1541 —1614) —іспанський художник грецького походження.Один із представників Критської школи.
Мадонна милосердя
Перші витвори мистецтва, що побачив хлопець, — це ікони. Це мало значний вплив на художника і написання його картин на релігійну тематику.
Народився на Криті, звідси прізвисько - Грек. Навчався на Криті традиційного іконопису, після 1560 поїхав до Венеції, де, можливо, навчався у Тиціана, а в 1570 р. - до Риму.
Творчий почерк сформувався головним чином під впливом Тінторетто і Мікеланджело.
Для його творів характерні неймовірна емоційність , несподівані ракурси і неприродно витягнуті пропорції , створюють ефект стрімкого зміни масштабів фігур і предметів("Мучеництво св. Маврикія ").
Майстерно написані Ель Греко картини на релігійні сюжети з великою кількістю персонажів своєї ірреальністю споріднені поезії іспанських містиків.
" Мучеництво св. Маврикія "
Єдиний син Ель Греко — Хорхе Теотокопулос.
Портрет Хорхе Мануеля Теотокопулоса,
Портретів пензля Ель Греко багато.
Портрет Каваррубіаса
Родріго Васкес,президент Ради Кастилії
Портрети
Портрет лицаря з рукою на грудях.
Портрет Паравісіно
Етюд до портрета головного інквізітора де Гевара
Папа римський Пій V
Погребение графа Оргаса, 1586
Троица
1579
Благовещение
1596-1600
Святой Людовик, король Франции, 1592-1595
Святой Мартин и нищий
1597-1599
Святой Франциск в экстазе, 1594-1595
Святое семейство с Марией Магдалиной
Поклонение пастухов
1610
Святой Иосиф с юным Христом
Иоанн Евангелист
1595-1605
Портрет монаха Ортенсио Парависино
Краевид Толедо.
Ель Греко зрідка малював краєвиди міста.Завжди це тільки Толедо |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9342-stylyagy-9529 | Презентація на тему «Стиляги» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9342/9529-prezentaciya-na-temu-stylyagy-pereglyanuty.pptx | files/9529-prezentaciya-na-temu-stylyagy-pereglyanuty.pptx | Стиляги
Презинтацію підготовив учнень 11м класу Кашпрук Станіслав
Перші представники і суть руху
Перші стиляги з'явилися наприкінці 1940-х років. Їх рух став протестом проти стереотипів радянського суспільства. Стиляг відрізняв цинізм суджень, підкреслена аполітичність, заперечення деяких норм суспільної моралі того часу. Повернулися з Західної Європи переможці привезли безліч так званих «трофейних» журналів, прикрас, одягу, взуття. Ці речі, вже вийшли з моди за кордоном, стали основою протестного гардероба для стиляг «з народу».
Поява терміна «стиляга»
Вперше термін був використаний в 1949 році в сатиричному нарисі Д. Г. Бєляєва « Стиляга ». Текст був опублікований в журналі «Крокодил » у рубриці «Типы, уходящие в прошлое». У нарисі описувався шкільний вечір , де з'явився « виряджений на іноземний манер» неосвічений і марнославний молодий чоловік , гордий своїм безглуздим строкатим вбранням і навичками в закордонних танцях . Він викликає сміх і бридливу жалість в інших студентів . Також у фейлетоні представлена подруга стиляги Мумочка , «по виду спорхнувшая с обложки журнала мод» . Нарис « Стиляга » і надрукована в тому ж номері стаття про безрідних космополітів стали сигналом початку кампанії проти впливу Заходу. Є думка , що сам термін « стиляга » прийшов з музичної мови : у джазових виконавців термін « стилю» означав « копіювати чужий стиль гри». Існувало вираз «дуть стилягу» - тобто грати в наслідувальної манері.
Ставлення суспільства до субкультури
Починаючи з 50 -х років , стиляги постійно піддавалися переслідуванням. Представників субкультури регулярно висміювали в пресі і опрацьовували на комсомольських зборах , загони дружинників переслідували їх на вулицях. Стилягам псували одяг і відрізали волосся . Їх насильно відводили в міліцію і фотографували для викривальних статей . Короткими « просвітами » щодо до субкультури стиляг були виставка робіт Пабло Пікассо в 1956 році , приїзд до Москви Крістіана Діора ( Christian Dior ) з моделями в 1959 році і , в першу чергу , фестиваль молоді і студентів у 1957 році. У ці моменти переслідування слабшали , але пізніше починалися знову.
Крістіан Діор (Christian Dior) с моделями
Згасання руху стиляг
Рух стиляг практично згасло до середини 1960-х. Деякі дослідники вважають, що представників субкультури початку 60-х вже не можна віднести до стилягам. Незважаючи на зникнення субкультури, стилягами ще протягом десяти років продовжували називати модників.
Риси стилю
Представники субкультури мали специфічний зовнішній вигляд, особливі манери поведінки, свій сленг і музичні вподобання. Багато в чому переваги стиляг сформували «трофейні» фільми - «Доля солдата в Америці», «Серенада Сонячної Долини», «Тарзан», «Дівчина моєї мрії», «Джордж з Дінка-джазу», а також картини з Діною Дурбін.
« Доля солдата в Амеріці »
« Серенада Сонячної Долини »
«Джордж из Дінка-джазу»
Одяг
Перші стиляги носили мішкуваті двобортні піджаки строкатих забарвлень , капелюхи з широкими полями , яскраві шкарпетки , визирають з-під штанів , кольорові шовкові або гавайські сорочки , светри з оленями , гостроносі черевики на високій підошві , краватки з драконами , мавпами , півнями .
Пізніше наряд представників субкультури став більш елегантним : брюки -дудочки шириною 22 см - на противагу радянським 32 -сантиметровим , джинси , парасолі -тростини , вузькі краватки -оселедці .
Одяг
Чоловічий гардероб став квінтесенцією протестного руху - дівчата - стиляги не мали власного стилю. Вони копіювали фасони з прибалтійських чи соціалістичних модних журналів: носили пишні і вузькі спідниці , брюки , яскраві блузи з квітковим принтом , туфлі з подовженим носком.
Заможні стиляги купували одяг у фарцовщиків або приїжджих іноземців , а також замовляли пошив речей із західних тканин , куплених в комісійних магазинах . Стиляги з бідних сімей часто шили плащі і брюки з брезенту , наклеювали на черевики так звану « манну кашу » - підошви з каучуку або мікропоркі , які потім гофрованих збоку, і пр. ? У представників субкультури були в пошані особливі «предметы роскоши» - закордонні авторучки , портсигари і запальнички , а також американські гральні карти з дівчатами в стилі Pin - up .
Зачіска і макіяж
Стиляги 50-х носили начесали і набріолінені «коки» на лобі, а також тонкі вусики-«мерзавчики».
Дівчата-стиляги використовували більше косметики, ніж прості радянські жінки. Віталася яскрава помада, густо підведені очі. Модною зачіскою був «віночок світу», для якого волосся завивалося і укладалися навколо голови, а до 60-м рокам, завдяки фільму "Бабетта йде на війну" з Бріджит Бардо, неймовірно популярною стала начесать бабета, яку носила головна героїня фільму.
“Бабетта йде на війну”
Манери
Стиляги мали особливі манери рухів , які у фейлетоні Бєляєва були представлені як «на редкость развязные». Пластика представників субкультури була усвідомленою і продуманої : високо піднята голова і вільна хода вказували на їх приналежність до руху , крім того , диктувалися костюмом і танцями. Стиляги з різних міст вечорами прогулювалися ( «совершали хил» ) по « Бродвею » - зазвичай центральній вулиці міста (вулиця Горького в Москві , Невський проспект в Ленінграді) . Важливим елементом таких прогулянок була демонстрація своїх костюмів.
Сленг
Джакеток (англ. jacket) - піджак.
Совпаршив - одяг та взуття радянського виробництва або саморобна.
Сокси (англ. socks) - яскраві шкарпетки, видні з-під штанини.
Таєк (англ. tie) - краватка.
Трузера, траузера, траузерса (англ. trousers) - штани.
Тренчкот (англ. trenchcoat) - плащ
Хеток (англ. hat) - капелюх.
Шузи, шузня (англ. shoes) - черевики на високій підошві.
Особливий сленг стиляг складався з англійських запозичень, переінакшених на російський лад, в поєднанні з елементами музичного жаргону. Також стиляги змінювали свої імена на співзвучні їм іноземні.
Музика
Головним атрибутом стиляг був саксофон, що уособлював музику вільних людей. Стиляги захоплювалися зарубіжними танцями і музикою - в першу чергу, джазом.
Дякую за перегляд
http://oursociety.ru/publ/novaja_i_novejshaja_istorija/stiljagi_v_sssr/9-1-0-17
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B8
http://cit.ua/article/34152/
http://www.molpol43.ru/istorij_stiljg_molodezhnaj_subkultura_v.html
http://amnesia.pavelbers.com/Stiljagi.htm
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9346-biznes-plan-4017 | Презентація на тему «Бізнес-план» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9346/4017-prezentaciya-na-temu-biznes-plan.ppt | files/4017-prezentaciya-na-temu-biznes-plan.ppt | 35
42 100
4000
10
15,00
100,00
20,00
20,00
15,00
100,00
3,00
3,00 |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9353-skladni-vypadky-pravopysu-sliv-iz-nenagoloshenym-golosnym-18383 | Презентація на тему «Складні випадки правопису слів Із ненаголошеним голосним» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9353/18383-prezentaciya-na-temu-skladni-vypadky-pravopysu-sliv-iz-nenagoloshenym-golosnym.pptx | files/18383-prezentaciya-na-temu-skladni-vypadky-pravopysu-sliv-iz-nenagoloshenym-golosnym.pptx |
Складні випадки правопису слів
Із ненаголошеним голосним
Пігготувала учениця 11-І класу
Черкаської спеціалізованої школи №13
Білокінь Анастасія
В українській мові лише три голосні в ненаголошеній позиції вимовляються невиразно. Це о, е, и.
1. Слід пам’ятати, що в складах з ненаголошеним о пишеться та сама літера, що й під наголосом, наприклад:
голубка, бо голуб; розумний, бо розум; робити, бо робить.
У деяких словах сумнівний о наголосом не перевіряється, наприклад: союз, лопух, сокора. Правопис таких слів треба запам’ятати.
2. В окремих словах перед постійно наголошеним а, (я) у вимові і на письмі маємо а, наприклад:
багатий, багато, багач, багатство гарячий, гарячка, гаразд, качян, хазяїн, багатир (багач), гаряче(але: солдат, лопата, гончар, поганий, товар, богатир (велетень), монастир).
Ненаголошені е та и у вимові в ненаголошеній позиції наближаються у вимові один до одного.
Слід пам’ятати, що в ненаголошених складах пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: великий, бо велич, земля, бо землі, клекотіти, бо клекіт, шепотіти, бо шепіт, широкий, бо широко.
Слова левада, кишеня, минулий, які мають постійний наголос, перевіряються за словниками.
2. Е також пишеться:
а) У групах -ере-, -еле-: дерево, берег, серед; селезень, шелест, пелена, зелень.
б) У суфіксах -ен-, -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель,
-ер: гусеня, Петренко, ніженька, гарнесенький, сонечко, учитель, восьмеро.
в) Якщо е при зміні слова випадає: вітер, бо вітру, березень, бо березня, хлопець, бо хлопця, травень, бо травня.
3. И завжди пишеться:
а) У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: тривога, дрижати, кривавий, стриміти, глитати.
б) Зрідка ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: тримати (стримувати), кришити (крихта).
У ряді слів не під наголосом відповідно до вимови пишеться -рі-, -лі-: дрімоти, дрімливий, дрімата, тріщати, перебрихувати, злітати.
Вправа 1.
Випишіть слова зі вставленою буквою и у ліву колонку, зі вставленою буквою е — у праву. Поясніть орфограми у виписаних словах.
Бл…зенько, ос…литися, хв…люватися, оп…нитися, справ…дливий, греб…лька, розп…тати, р…вти, тр…мати, зш…вати, дал…чінь, неприм…ренний, поч…нати, вир…нати, сп…нити, дят…л, ст…лити, ущ…мити, тр…вога, оц…нкований, в…ршина.
Вправа 2.
Перепишіть речення. Вставте пропущені букви, поясніть правопис слів.
1. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодно, кр…ваво ч…рвонів (О. Гончар). 2. Гілки д…рев мокро бл…щали, зволожені по-в…сняному (О. Гончар). 3. Кр…ло зорі рум’янить тучі у голубій дал…ч…ні (В. Сосюра). 4. Схололі в хмарах крап…льки води п…рлинами котилися в сади (М. Бажан). 5. Під в…селкою у голубіні голуби л…тять (В. Лучук). 6. З пш…ничного поля Данило поглянув на той обш…р, який густіше проростав туманом та й зн…кав у тумані (М. Стельмах). 7. У небі віт…р куч…рявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і зат…хає, й знов шумить (М. Рильський).
Вправа 3.
Перекладіть речення з російської мови на українську. Порівняйте правопис букв е та и в обох мовах.
Листва на березах была еще почти вся зеленая (І. Тургенєв). Вода заблестела, как расплавленный металл (В. Шишков). Серебристые поля сверкали в темном небе над спящей деревней, и одна из звезд, зеленая, по-летнему нежная, особенно добро мерцала мне из далеких глубин галактики (Ю. Бондарев).
Вправа 4.
Перепишіть текст і вставте пропущені букви о та е. Поясніть їх правопис.
Довгі гармати з витягнутими далеко вперед ж…рлами було закрито новими брезентовими ч…хлами. Люди в шлюпці мали ш…стеро весел, і, хоч звичайно вона ходила під ч…тирма веслами, тепер вони налягли на всі шість. Двоє хлопців, яким прийшла ч…рга, кинулись у ч…вен і зайняли місця на лаві. Маяли над ними метелики, маленькі, ж…вті, голубі, ч…рвоні, сині. Лиш трутень звик солодкі ж…рти соки, бдж…ла ж для меду й серце віддала. Ми рвемо над дорогою стиглі ч…рниці.(Є. Гуцало).
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9270-yuryj-gagaryn-11334 | Презентація на тему «Юрий Гагарин» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9270/11334-prezentaciya-na-temu-yuryy-gagaryn-skachaty.pptx | files/11334-prezentaciya-na-temu-yuryy-gagaryn-skachaty.pptx | Юрий Гагарин – первый
космонавт в мире
Юрий Алексеевич Гагарин (1934 - 1968) – космонавт, который первый в мире побывал в космосе, русский летчик-испытатель.
Родился Юрий Гагарин 9 марта 1934 года в селе Клушино, Смоленская область. В школу Юрий Гагарин пошёл в 1941 году, но из-за войны лишь в 1943 году он продолжил своё школьное обучение.
После переезда в город Гжатск (город в России, административный центр Гагаринского района Смоленской области) в биографии Гагарина был окончен 6 класс. Дальнейший этап в образовании Юрия Гагарина было поступление в ремесленное училище.
В 1951 году, после училища Юрий стал обучаться в индустриальном техникуме города Саратов. В том же городе стал посещать аэроклуб, а уже через год совершил свой первый полет на самолете Як-18. В 1957 году он окончил Оренбургское училище летчиков.
В марте 1960, пройдя медицинскую комиссию, Юрий Гагарин стал одним из кандидатов в космонавты. После того, как выбор пал именно на него, в биографии Юрия Гагарина произошло величайшее событие. 12 апреля 1961 года корабль «Восток» с Гагариным на борту вышел в космос, сделал оборот вокруг Земли.
Благодаря настойчивости Хрущева, сразу после полета звание Гагарина было повышено со старшего лейтенанта до майора. Ему организовали пышную встречу в Москве. После полета Гагарин совершил несколько поездок по разным странам (Чехословакия, Болгария, Финляндия, Англия). Затем он был дублером единственного космонавта корабля «Союз-1» - Владимира Комарова
Летные полеты в биографии Гагарина не были оставлены. Он стремился восстановить свою квалификацию летчика-истребителя. 27 марта 1968 года великий космонавт и летчик разбился на самолете УТИ МиГ-15, на борту которого также был полковник Владимир Серегин.
12 апреля 1961 года в 9 час. 7 мин. по московскому времени с космодрома Байконур в Казахстане поднялся космический корабль-спутник "Восток". Совершив полет вокруг земного шара, он через 108 минут благополучно вернулся на Землю. На борту корабля находился летчик-космонавт майор Юрий Алексеевич Гагарин.
Период обращения корабля-спутника вокруг Земли составлял 89,1 минуты, минимальное удаление от поверхности Земли 181 километр, максимальное - 327 километров. Угол наклона орбиты к плоскости экватора 64 градусов 57 минут. Вес космического корабля-спутника 4725 килограммов (без учета последней ступени ракеты-носителя), общая мощность двигателей ракеты 20 миллионов лошадиных сил
На протяжении всего полета с космонавтом поддерживалась двухсторонняя радиосвязь.
После успешного проведения намеченных исследований и выполнения программы полета в 10 час. 55 мин. по московскому времени корабль-спутник "Восток" совершил благополучную посадку в заданном районе Советского Союза - близ деревня Смеловка Терновского района Саратовской области
Президиум Верховного Совета СССР постановил ежегодно в этот день, 12 апреля, отмечать День космонавтики.
Уже в конце апреля 1961 года Юрий Гагарин отправился в свою первую зарубежную поездку. «Миссия мира», как иногда называют поездку первого космонавта по странам и континентам, продолжалась два года. Встретиться с ним считали за честь короли и президенты, политические деятели и ученые, артисты и музыканты.
Последующие годы были очень напряженными в жизни Гагарина. Много времени и сил отнимала работа по подготовке новых полетов в космос и учеба в академии. 20 декабря 1963 года Гагарин был назначен заместителем начальника Центра подготовки космонавтов
27 марта 1968 года мир узнал о страшной трагедии - гибели первого космонавта планеты. Это случилось в небе Владимирской области около деревни Новоселово. Юрий Гагарин совершал тренировочный полет с инструктором, Героем Советского Союза Владимиром Серегиным.
Версий о гибели Гагарина много, ни одна из них не нашла достаточного подтверждения. Однако и по прошествии 40 лет многим людям тяжело смириться с этой потерей. Незадолго до гибели Гагарину исполнилось 34 года.
Международной авиационной федерацией (ФАИ) учреждена медаль имени Ю.А.Гагарина. Имя Гагарина носят Российский государственный научно-исследовательский испытательный центр подготовки космонавтов, учебные заведения, улицы и площади многих городов мира.
В Москве, Гагарине, Звездном городке, Софии возведены памятники Гагарину. Именем первого космонавта назван кратер на Луне и малая планета. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9347-piter-paul-rubens-14333 | Презентація на тему «Пітер Пауль Рубенс» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9347/14333-prezentaciya-na-temu-piter-paul-rubens-pereglyanuty.ppt | files/14333-prezentaciya-na-temu-piter-paul-rubens-pereglyanuty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9359-mizhnarodne-gumanitarne-pravo-13082 | Презентація на тему «Міжнародне гуманітарне право» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9359/13082-prezentaciya-na-temu-mizhnarodne-gumanitarne-pravo-pereglyanuty.pptx | files/13082-prezentaciya-na-temu-mizhnarodne-gumanitarne-pravo-pereglyanuty.pptx | Міжнародне гуманітарне право
Підготувала учениця 11 класу
Гаврилиця Анастасія
Вчитель
Легусов Дмитро Олександрович
Міжнародне гуманітарне право - це система юридичних норм і принципів, що застосовуються під час збройних конфліктів, які забороняють або обмежують використання певних засобів і методів ведення збройної боротьби, забезпечують права індивіда в цей час і встановлюють міжнародно-правову відповідальність за їх порушення.
У різних джерелах ця галузь міжнародного права називається по-різному: право, яке використовується під час збройних конфліктів; міжнародне гуманітарне право; право війни; право збройних конфліктів; закони і звичаї війни. Предмет регулювання міжнародного гуманітарного права становлять специфічні суспільні відносини, що склалися між його суб'єктами під час збройних конфліктів.
Розрізняють міжнародні збройні конфлікти і збройні конфлікти не міжнародного характеру.
Міжнародний збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами, між національно-визвольним рухом і метрополією, між повсталою стороною та військами уряду відповідної держави. Збройний конфлікт не міжнародного характеру - це збройне зіткнення організованих антиурядових законів, повстанців зі збройними силами уряду, що відбувається на території однієї держави.
Міжнародне право регулює поведінку воюючих сторін як в умовах міжнародних збройних конфліктів (війни), так і збройних конфліктів не міжнародного характеру (громадянські війни, державні перевороти).
До основних джерел міжнародно-правового регулювання збройних конфліктів належить так зване "право Женеви" (Женевські конвенції 1949 року: про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях; про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, які потерпіли аварію корабля, зі складу збройних сил на морі; про поводження з військовополоненими; про захист цивільного населення під час війни; Додаткові протоколи до них 1977 року) і "право Гааги" (Гаазькі конвенції 1899 і 1907 років про закони і звичаї сухопутної війни, про відкриття воєнних дій, про права й обов'язки нейтральних держав і осіб у разі сухопутної і морської війни, Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р.).
Основні їх ідеї розвиваються в рамках ООН та інших організацій. Так, 1980 року прийнято Конвенцію про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, Конвенцію про заборону розроблення, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і про її знищення 1993 року тощо.
Проте з самого початку органи Організації Об’єднаних Націй, посилаючись на Женевські конвенції і протоколи, настійливо закликали держави ратифікувати їх або керуватися ними. Застосування норм гуманітарного права постійно фігурує в дебатах і рішеннях Комісії з прав людини і Підкомісії з попередження дискримінації і захисту меншин.
Є низка перешкод, котрі роблять міжнародне гуманітарне право неспроможним і подолання яких потребуватиме від людства переосмислення всіх наявних поглядів, принципів, переконань, традицій. Передусім це міжнародно-правовий «дуалізм у квадраті» в підході до поняття «війни» (поєднання заборони на ведення збройних дій і самого факту існування міжнародного гуманітарного права, де об'єктивні причини виникнення й формування такого дуалізму диктуються матеріальними умовами життя суспільства та закладеною на генному рівні психологією людини). Наступною та не менш небезпечною перешкодою є розуміння суті міжнародного гуманітарного права як інституту регулювання прогнозованих подій, який показує нам людство геть не здатним приборкати своє бажання влади, збагачення й жорстокості. Окрім цього, немає сумнівів у тому, що нові умови життя цивілізації повернули нас, хоч як це дивно, до категорій міжнародного права минулого часу – таких, як «право як жереб слабких», «право найсильнішого», «найсильніший поза правом». Безперечно, враховуючи масштабність і значення регульованих міжнародним гуманітарним правом стосунків, можна не сумніватися: це – одна з найважливіших проблем людства на сьогодні.
Система МГП дозволяє відстежити конкретні етапи розвитку загальнолюдських і духовних цінностей. Усвідомлення важливості регульованих інститутів змушує акцентувати увагу на формальності прийнятих юридичних норм. І якщо у ХХ столітті юридична норма за змістом була близькою до ідеалу, втілюючи такі принципи міжнародного права, як суверенна рівність, непорушність державних кордонів, територіальна цілісність, то на початку ХХІ століття характер цих норм змінився. Юридична норма стала відображенням та обґрунтуванням фактичних вчинків країн «Великої вісімки», перетворившись на «право найсильніших». Цей факт свідчить про гостру потребу збереження й примноження гуманітарної спадщини минулих століть, бо для сучасної людини знання та дотримання норм МГП може стати єдиним засобом виживання в умовах глобальної ескалації агресії.
На сьогодні прийнято понад 350 міжнародних документів, також понад 200 - у Європі у сфері прав людини. Вони, насамперед, регламентують рівноправність; заборону дискримінації; право брати участь в управлінні державними справами; заборону жорстокого, принизливого поводження з будь-ким; заборону рабства, работоргівлі і примусової праці; право на свободу і особисту недоторканність, свободу думки, совісті і релігії; право на мирні збори тощо.
Міжнародне гуманітарне право є однією з найбільш кодифікованих галузей міжнародного права. Процес кодифікації відбувався в чотирьох основних напрямах:
1) кодифікація стосувалась норм, які закріплювали правила ведення війни. У Гаазі на першій конференції 1899 р. було прийнято 6 конвенцій, а на другій 1907 р. - 14;
2) кодифікація норм, які стосувались захисту жертв збройних конфліктів.
Серед них: Женевські конвенції від 12 серпня 1949 р. "Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях"; "Про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, що зазнали аварії на кораблі, зі складу збройних сил на морі"; "Про поводження з військовополоненими"; "Про захист цивільного населення під час війни". До цієї групи договірних джерел міжнародного гуманітарного права варто також віднести Додатковий протокол Ідо Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., який стосується жертв міжнародного збройного конфлікту, від 8 червня 1977 р. та Додатковий протокол II, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного збройного конфлікту;
3) кодифікація норм, які спрямовані на обмеження та заборону застосування окремих видів зброї. Серед них: Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів від 17 червня 1925 р.; Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про знищення від 10 квітня 1972 р.; Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище від 10 грудня 1976 р.; Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірні пошкодження або мають невибіркову дію, від 10 жовтня 1980 р. та протоколи до неї; Конвенція про заборону розробки виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї і її знищення від 13 січня 1993 р., а також Конвенція про заборону застосування, нагромадження, виробництва і розповсюдження протипіхотних мін та їх знищення від 18 вересня 1997 р.; Конвенція про касетні боєприпаси від 4 грудня 2008 р.;
4) кодифікація галузі передбачала прийняття конвенцій, спрямованих на забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. До них належать: Конвенція про запобігання злочинам геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 р.; Конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців від 4 грудня 1989 р.; Конвенція про незастосування терміну давності до військових злочинів та злочинів проти людства від 26 листопада 1968 р.; Додатковий протокол ІП до Женевських конвенцій від 8 грудня 2005 р. та ін.
Більшість конвенцій і протоколів, які значною мірою кодифікували міжнародне гуманітарне право, ратифіковані майже всіма державами світу й формують надійну правову основу цієї галузі.
Важливе значення серед джерел міжнародного гуманітарного права відіграє міжнародний звичай. Нині ми можемо назвати щонайменше 161 звичаєву норму, які були зібрані експертами Міжнародного комітету Червоного Хреста й охоплюють зміст чотирьох Женевських конвенцій 1949 р. Проте такий перелік звичаїв є далеко неповним, адже дослідження не охопило правил ведення повітряної чи морської війни тощо.
ВИСНОВОК
Збройні конфлікти – внутрішні і міжнародні – жорстока реальність двадцятого століття. Незважаючи на всі зусилля, які робляться заради того, щоб на постійній основі заміняти застосування зброї мирними переговорами, вантаж людських страждань, смерті і руйнації, що неминуче приносить війна, продовжує зростати.
Попередження збройних конфліктів є і повинно залишатися першою метою міжнародного співтовариства. Друга мета – вберегти людство від реальності війни. Таке завдання міжнародного гуманітарного права.
Ледь більше ніж за сто років накопичено вагомий досвід договорів міжнародного гуманітарного права. Зараз чітко окреслені межі допустимих у збройних конфліктах видів дій. Але договори і конвенції, навіть урочисто ратифіковані, не можуть урятувати життя, попередити жорстокість чи оберігати власність невинних людей, якщо немає волі до застосування цих угод за всіх умов. І вони не будуть діяти, допоки всі ті, хто безпосередньо втягнений у події, – як комбатанти, так і цивільні особи – не зрозуміють, що головне – це поважання основних прав людини. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9374-myhajlo-staryckyj-19286 | Презентація на тему «Михайло Старицький» (варіант 5) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9374/19286-prezentaciya-na-temu-myhaylo-staryckyy-bezkoshtovno.pptx | files/19286-prezentaciya-na-temu-myhaylo-staryckyy-bezkoshtovno.pptx | Михайло Старицький
(2 грудня 1840 – 14 квітня 1904)
Дитинство Старицького
Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с.Кліщинці на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався під опікою дядька — Віталія Лисенка, двоюрідного брата його матері, батька славетного українського композитора Миколи Лисенка. Отримав гарну домашню освіту.
Навчання
У 1851–1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих.
У 1858 році Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету.
У 1860-му переводиться на фізико-математичний факультет Київського університету.
Діяльність
1861 р. - повернення до рідного села.
1862 р. – одруження з Софією Лисенко.
1864 -1865 р. - повернення до Київського університету, навчання на юридичному факультеті.
1871 р. - оселився у Києві, творча співпраця з Миколою Лисенком. Вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».
1878 р. – змушена еміграція на деякий час за кордон під тиском імперської влади.
Театральна творчість
1880 р. – повернення до України. Розгортання видавничої і театральної діяльності.
1883 р. - став керівником і режисером першої об'єднаної української професійної трупи.
1883-1884 рр. - видавав український альманах «Рада».
1885 р. - залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.
1895 р. - залишив театральну діяльність, віддався літературній творчості.
14 квітня 1904 року помер в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Переклади та поезія
Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами Пушкіна, Лермонтова, Гейне, Некрасова, Байрона, Міцкевича та інших.
Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882)
Драматургія та проза
Старицький написав багато драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось», «У темряві», «Талан». Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Написав низку п'єс за сюжетами інших авторів: Гоголя, Ожешко, Крашевського ("Циганка Аза"), Кухаренка, Панаса Мирного, Нечуя-Левицького ("За двома зайцями").
В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші», трилогію «Богдан Хмельницький» романи «Перед бурей», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк» та інші.
“Батько українського театру”
Іван Франко назвав Старицького «Батьком українського театру» , відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп.
Михайло Старицький був одним із засновників і керівників славетного театру корифеїв
“Мрія”
Слово «мрія» українській мові подарував Михайло Старицький (його він утворив від дієслова мріти «ледь виднітися, мерехтіти»).
Також, завдяки ньому, з’явилися такі слова, як майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний.
“Виклик”
Вірш «Виклик" Михайло Старицький написав у рідному селі Кліщинці, чекаючи на кохану дівчину.
У більшості джерел вказується, що музика до пісні на вірш «Виклик» – народна, хоча насправді вірш поклав на музику Микола Лисенко.
Пісня “Ніч така місячна, зорна, ясная” стала дуже популярною, тому її вважають українською народною піснею.
Входила до репертуару хору з фільму «У бій ідуть одні старики».
Дякую |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9339-pislyavoyenna-nimechchyna-ta-nimecke-ekonomichne-dyvo-50-60h-rr-12450 | Презентація на тему «Післявоєнна Німеччина та німецьке економічне диво 50-60х рр» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9339/12450-prezentaciya-na-temu-pislyavoyenna-nimechchyna-ta-nimecke-ekonomichne-dyvo-50-60h-rr.ppt | files/12450-prezentaciya-na-temu-pislyavoyenna-nimechchyna-ta-nimecke-ekonomichne-dyvo-50-60h-rr.ppt | 2013
1952 |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9341-teatralne-mystectvo-9430 | Презентація на тему «Театральне мистецтво» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9341/9430-prezentaciya-na-temu-teatralne-mystectvo.ppt | files/9430-prezentaciya-na-temu-teatralne-mystectvo.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9370-olimpijski-chepiony-ukrayiny-7862 | Презентація на тему «Олімпійські Чепіони України» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9370/7862-prezentaciya-na-temu-olimpiyski-chepiony-ukrayiny.pptx | files/7862-prezentaciya-na-temu-olimpiyski-chepiony-ukrayiny.pptx | ОЛІМПІЙСЬКІ ЧЕМПІОНИ УКРАЇНИ
ЯНА КЛОЧКОВА
Свої золоті медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000(Сідней) та 2004 (Афіни) років у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 метрів; срібну медаль вона отримала на іграх 2000(Сідней) року у плаванні вільним стилем на дистанції 800 метрів.
ВАСИЛЬ ЛОМАЧЕНКО
УКРАЇНСЬКИЙ БОКСЕР-ЛЮБИТЕЛЬ У ВАГОВІЙ КАТЕГОРІЇ ДО 60 КГ. ЧЕМПІОН ЛІТНІХ ІГОР У ПЕКІНІ(2008р.) ТА ЧЕМПІОН ЛІТНІХ ІГОР У ЛОНДОНІ(2012 Р.)
ЛІЛІЯ ПОДКОПАЄВА
УКРАЇНСЬКА СПОРТСМЕНКА. ОЛІМПІЙСЬКА ЧЕПМІОНКА ЗІ СПОРТИВНОЇ ГІМНАСТИКИ. НА ЛІТНІХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ У АТЛАНТІ(1996р.) ВИБОРОЛА ДВІ ЗОЛОТІ МЕДАЛІ ТА ОДНУ СРІБНУ МЕДАЛЬ.
БАЮЛ ОКСАНА
УКРАЇНСЬКА СПОРТСМЕНКА. НА ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ У ЛІЛЛЕГАММЕРІ (НОРВЕГІЯ) З ФІГУРНОГО КАТАННЯ ПОСІЛА 1 МІСЦЕ І ОТРИМАЛА ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ.
ВОЛОДИМИР КЛИЧКО
УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БОКСЕР. ОЛІМПІЙСЬКИЙ ЧЕМПІОН З БОКСУ У НАДВАЖКІЙ ВАГОВІЙ КАТЕГОРІЇ. В АТЛАНТІ(1996 Р.) НА ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ У НАВДВАЖКІЙ КАТЕГОРІЙ ВИБОРОВ ЗОЛОТО.
УСИК ОЛЕКСАНДР
УКРАЇНСЬКИЙ БОКСЕР-ЛЮБИТЕЛЬ. ОЛІМПІЙСЬКУ ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ ЗАВОЮВАВ 11 СЕРПНЯ 2012 РОКУ В ЛОНДОНІ, ПІСЛЯ ФІНАЛЬНОГО ПОЄДИНКУ СТАНЦЮВАВ НА РИНЗІ ПЕРЕМОЖНИЙ ГОПАК. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9367-volodymyr-oleksijovych-pidpalyj-19698 | Презентація на тему «Володимир Олексійович Підпалий» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9367/19698-prezentaciya-na-temu-volodymyr-oleksiyovych-pidpalyy.pptx | files/19698-prezentaciya-na-temu-volodymyr-oleksiyovych-pidpalyy.pptx | Володи́мир Олексі́йович Підпа́лий
Володи́мир Олексі́йович Підпа́лий (народився 9 травня 1936 в селі Лазірках, на той час районному центрі Полтавської області — помер 24 листопада 1973) — український поет, прозаїк, перекладач. Батько українського поета Андрія Підпалого.
Мати Ольга Власенко — козачка з хутора Макарівщини, батько Олексій Лукович — виходець з-під Великої Багачки. Батько працював на залізниці, захоплювався садівництвом та бджільництвом. На дев'ятому році мати була вже круглою сиротою і наймитувала в Лубнах. Батько Володимира Підпалого загинув у 1943 році під Києвом. Мати померла 21 січня 1957 року на час служби сина на флоті.
Володимир Підпалий навчався у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. За власним свідченням, любив історію, літературу та не розумів точних наук. В школі багато читав. У 1953 році закінчив 10 класів. Працював у МТС, колгоспі. 1955 року був мобілізований на флот.
У 1957 році демобілізувався (через хворобу ніг) та поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ), який закінчив 1962 року.
Перші вірші надрукував у 1958 році в газетах «Молодь України» та «Зміна». У Державному видавництві художньої літератури 1963 року вийшла перша збірка «Зелена гілка», роком пізніше —"Повесіння" у видавництві «Радянський письменник».
Працював старшим редактором поезії у видавництві «Радянський письменник». До Спілки письменників був прийнятий у 1967 році. Того ж року вийшла в світ збірка «Тридцяте літо». Після того були книжки «В дорогу — за ластівками» (1968) та «Вишневий світ» (1970), посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992). До останньої книги входять неопубліковані за життя твори В. Підпалого та спогади про нього.
Смерть Володимира Підпалого обірвала розвиток "тихої поезії" в українській літературі. Подібне сталось одночасно в російській поезії: загадкові смерті Алексєя Прасолова і Ніколая Рубцова зупинили розвиток цього стилю, варто згадати публічні доноси, літературних осіб надзвичайно близьких до верхівки КГБ СССР. Зрозумілим, в цьому контексті стає метафоричний протест проголошений на похороні Володимира Підпалого, протест проти смертельної брутальності тоталітарної радянської влади до митців і зокрема щодо Володимира Підпалого.
Володимир Підпалий помер 24листопада 1973 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9354-vyshyvannya-4029 | Презентація на тему «Вишивання» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9354/4029-prezentaciya-na-temu-vyshyvannya.ppt | files/4029-prezentaciya-na-temu-vyshyvannya.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9360-edit-piaf-4263 | Презентація на тему «Едіт Піаф» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9360/4263-prezentaciya-na-temu-edit-piaf-skachaty.pptx | files/4263-prezentaciya-na-temu-edit-piaf-skachaty.pptx | Едіт Піаф. Її ховала вся Франція, а оплакував - весь світ.
Підготував учень 11-А класу
Хобта В’ячеслав
Зміст
Вступ
Дитинство
Юність
Новий зліт
Музична творчість
Шансон
Кіно
Останні роки життя
Вступ
«Я співаю не для всіх - я співаю для кожного»
Едіт Піаф (Едіт Джованна Ґассіон) — знаменита французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу.
"Моє справжнє покликання - співати. Співати, що б не трапилося! Мої пісні - це я, моя плоть, моя голова, моє серце, моя душа. Мої пісні - ось моє життя"
19 грудня 1915, Париж — 10 жовтня 1963, Грас
Дитинство
Матір'ю Едіт була безталанна акторка Аніта Майяр, що виступала під псевдонімом Ліна Марса. Батьком був Луї Гассіон — вуличний акробат.
З'ясувалося, що Едіт осліпла. Адже з народження в Едіт розвивалася катаракта, але подружжя Майарів цього не помітили. З годом бабуся повезла Едіт у Лізьє до святої Терези, куди щорічно збиралися тисячі прочан з усією Франції. Поїздку призначили на 19 серпня 1921 року, а 25 серпня 1921 року Едіт прозріла. Їй було шість років.
Луї відвіз дочку до Нормандії до своєї матері, що працювала куховаркою в домі розпусти.
Незабаром Едіт пішла до школи, але добропорядні обивателі не хотіли бачити поруч зі своїми дітьми дитину, що живе в борделі, і навчання для дівчинки дуже швидко закінчилося. Тоді батько забрав Едіт у Париж, де вони почали разом працювати на площах — батько показував акробатичні трюки, а його дев'ятирічна дочка співала. Едіт заробляла співом на вулиці доти, поки її не взяли в кабаре «Жуан-Ле-Пін».
Юність
В 1932 році Едіт познайомилася з Луї Дюпоном, через рік у неї народилася дочка Марсель. Вони розійшлись, бо Едіт багато працювала. В цей час у Європі лютувала «іспанка», і дочка Едіт занедужала. Після відвідувань Марселі у лікарні занедужала й сама Едіт. У результаті Едіт видужала, а Марсель у 1935 році померла. Вона була єдиною дитиною Едіт Піаф.
В 1935 році, коли Едіт виповнилось двадцять років, її помітив на вулиці Луї Лепле, власник кабаре «Жернис» на Єлисейських Полях, і запросив виступати у своїй програмі. Сам навчив Едіт бути справжньою співачкою. Назвав її Піаф. Мала величезний успіх. Однак успішний зліт був перерваний трагедією: незабаром пострілом у голову був убитий Луї Лепле, і Едіт Піаф виявилася в числі підозрюваних. Газети роздули справу.
Новий зліт
Незабаром Едіт познайомилася з Реймоном Ассо, що остаточно визначив подальший життєвий шлях співачки. Саме йому належить заслуга появи на світ «Великої Едіт Піаф».
Реймон Ассо створив «стиль Піаф», виходячи з індивідуальності Едіт, він написав пісні, що підходили тільки їй: «Париж — Середземномор'я», «Вона жила на вулиці Пігаль», «Мій легіонер», «Вимпел для легіону».
Саме він домігся того, щоб Едіт виступила в мюзик-холі «АВС». Виступ в «АВС» вважався виходом на «велику воду», посвятою в професію.
З початком Другої Світової війни Едіт зустрілася зі знаменитим французьким режисером Жаном Кокто.
Повоєнний час став для Піаф періодом небувалого успіху. Її із замилуванням слухали жителі паризьких передмість і витончені поціновувачі мистецтва, робітники й майбутня королева Англії. У січні 1950 року відбувся її сольний концерт у залі «Плейель».
У 1952 році Едіт потрапила підряд у дві автокатастрофи; щоб полегшити страждання, викликані переломами руки й ребер, лікарі робили їй уколи морфію, і Едіт потрапила в наркотичну залежність.
У 1954 році Едіт Піаф знялася в історичному фільмі «Якщо мені розкажуть про Версаль» разом з Жаном Маре.
У 1956 році Піаф виступила в знаменитому нью-йоркському Карнегі-Холл.
«Публіка втягує тебе у свої обійми, відкриває своє серце й поглинає тебе цілком. Ти переповняєшся її любов'ю, а вона — твоєю. Потім у загасаючому світлі залу ти чуєш шум кроків, що йдуть. Вони ще твої. Ти вже більше не здригаєшся від захвату, але тобі добре. А потім вулиці, морок, серцю стає холодно, ти сама».
Музична творчість
La vie en rose
J'm'en fous pas mal
Les trois cloches
Bal dans ma rue
Hymne a l'amour
Padam padam
Bravo pour le clown
Johnny, tu n'es pas un ange
L'Accordionniste
L'Homme ` la Moto
Les amants d'un jour
La foule
Mon Manаge est Moi
Milord
Non, je ne regrette rien
Les flonflons du bal
Mon Dieu
Sous le Ciel de Paris
Les amants
Une valse
Шансон
Шансо́н— назва ряду різновидів французької пісні, а також жанру сучасної естради. Виконавців шансону, які нерідко є і авторами текстів і музики називають шансоньє́.
У вузькому сенсі, шансоном називається поліфонічна французька пісня XV—XVI століть. Ранні шансони розвинулися з таких жанрів народної музики, як балад, віреле, рондо, мистецтва трубадурів. Першим значним композитором шансонів був Гійом де Машо (XIV століття).
В кінці XVI століття стали з'являтися шансони акордово-гармонічного складу, мелодичним голосом стає сопрано.
В кінці XIX століття з'являється новий різновид французької пісні що називався chanson réaliste («реалістична пісня»). Народжений у кафе-концертах і кабаре Парижу, і увібравши риси літературного реалізму і натуралізму, Chanson réaliste зберігав популярність до кінця Другої світової війни.
В сучасній Франції шансоном називають популярну французьку музику, яка зберігає специфічну ритміку французької мови, відрізняючись від пісень, написаних під впливом англомовної музики. Серед виконавців шансону — Едіт Піаф, Джо Дассен, Жак Брель, Шарль Азнавур, Лео Ферре та інші.
Кіно
«Піаф» (1974, режисер Гі Казаріль) — фільм, заснований на біографії співачки, що розповідає про ранні роки її життя.
«Едіт і Марсель» (1983, режисер Клод Лелуш) розповідає історію кохання Піаф і відомого боксера Мерселя Седана.
У фільмі «Життя у рожевому кольорі» (2007, режисер Олів'є Даан) показаний життєвий шлях Піаф з раннього дитинства до її смерті у 1963 році. Фільм був вперше представлений на Берлінському кінофестивалі у січні 2007 року.
Музей Едіт Піаф
Музей Едіт Піаф — це невеличкий приватний музей в Парижі, присвячений співачці. Він був заснований у 1977 році Бернардом Маркусом (Bernard Marchois), автором двох її біографій
Останні роки життя
В 1958 році Едіт почала виступати в концертному залі «Олімпія» — успіх був фантастичний. Після цього вона вирушила в одинадцятимісячне турне Америкою.
9 жовтня 1962 року, у віці 46 років, виснажена й хвора, Піаф одружується з Тео Сарафо, молодим 26 річним співаком. Дуетом вони виконували пісню Для чого служить кохання?
Останній її виступ на сцені відбувся 18 березня 1963 року. Зал, стоячи, улаштував їй п'ятихвилинну овацію.
10 жовтня 1963 року Едіт Піаф померла. Тіло співачки було перевезено з міста Граса, де вона померла, у Париж в повній таємності, й офіційно про її смерть було оголошено 11 жовтня 1963 року в Парижі
Похорон співачки відбувся на цвинтарі Пер-Лашез. На ньому зібралося понад 40 тисяч осіб, багато хто не приховував сліз, квітів було стільки, що люди були змушені йти по них як по килиму.
Кінець |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/936-humanistic-psychology-6355 | Презентація на тему «Humanistic psychology» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/936/6355-prezentaciya-na-temu-humanistic-psychology.pptx | files/6355-prezentaciya-na-temu-humanistic-psychology.pptx | A person is more important of all?
Humanistic psychology
Why humanistic?
Humanistic psychology - this is a direction in modern Western, American psychology, the study of which is the subject of the whole human in his highest, specific for human manifestations:development and self-actualization, its highest values and meanings, love, creativity, mental health.
Main features
In 1963, the first president of the Association for Humanistic Psychology, James Bugental, put forward five basic provisions of this area of psychology:
Man as a whole being greater than the sum of its parts (in other words, a person can not be explained as a result of the scientific study of its partial functions).
The human being deployed in the context of human relationships (in other words, a person can not be explained by its partial functions, which are not taken into account the interpersonal experience).
The man knows himself to (and can not be understood in psychology, which does not consider it a continuous, multi-level self-awareness).
A person has a choice of (a person is not a passive observer of the process of its existence: he creates his own experience).
Man intentsialen (the man turned to the future and in his life has a purpose, value and meaning.)
Representatives
A .Maslow
K. Rogers
V. Frankl
S. Buhler
F. Barron
R. May
S. Dzhurard
Humanistic psychology, MASLOW AND IMAGE OF MODERN CULTURE
Feauture humanistic psychology, Maslow (1908-1970) is that in modern society, he sees the two cultures: one is formed by people prone to higher feelings and oriented toward the higher values of life (beauty, truth, goodness), the other embodies the technocratic-bureaucratic tendency in society. It is made by people who are not prone to higher experiences. Maslow constructs in their research model is ideal culture (eupsihiya), allowing people to discover their potential. Ideal culture created by the people of a special mold of the main features of which - the desire for self-improvement, self-actualization. Man must become what it can be - the main principle of the creation of a new society.
The pyramid of Maslow
Maslow is known as one of the founders of humanistic psychology. He is best known his hierarchical model of motivation. According to this concept in humans from birth consistently appear and accompany him growing up seven classes of needs:
Physiological (organic) needs such as hunger, thirst, sexual desire, and so on;
Security needs - the need to feel safe, get rid of fear and failure, the aggressiveness;
The needs of respect (reverence) - the need to achieve success, approval, recognition, prestige;
Cognitive needs - the need to know and be able to, to understand, to explore;
Aesthetic needs - the need for harmony, symmetry, order, beauty;
The needs of self-actualization - the need to achieve their goals, abilities, the development of self.
Carl Rogers
One of the leaders of the humanistic psychologist Carl Rogers (1902 - 1987 she.) Believed that a fundamental component of personality own life concept, which is formed in the process of human interaction with the social environment. He suggested that the main provisions of the "self-concept". According to his theory, important are the following: communication normal people should be indirektivnym, not pressure, respecting the position of each individual human core or center of personality based on her self-esteem, which is formed by the interaction with others, leading motive is the motive of the person growth of the "I" that is accelerating, inhibited interpersonal relationships in a social environment.The mismatch between the "self-concept" and the idea of the perfect "I", which swarm is adequate self-esteem, encourages people to personal growth. Rogers has also developed a psychological instrument and psychotherapy treatments which contribute to the successful realization of the "self-concept".
The theory of personality traits G. Allport
In his concept personological G. Allport considers man as a complex "open" system, in a hierarchical organization of which he points out the following integrative levels of interaction of the individual with the world - reflexes, skills, personality traits, the system features that vary in different cases and forming multiple I- personality. A special place in this intricate system is need-motivational sphere. In it there are two levels of operation: the level of need and the level of motivation of higher motives, or the motives of development. The principle of the so-called homeostasis - the desire to eliminate stress - applicable only to the lowest level of the motivational system (based on needs). Forms true personhood (the pursuit of new goals, setting creative tasks, updating sense of initiative and responsibility, etc.) do not fit into the formula of homeostasis. Search for a DC voltage, the resistance of equilibrium - the characteristics of motives. System of higher motives are included in the central core of the personality - I - and transformed into a system of human values. The quest for self-actualization and self-realization are based development and are initially laid down in the human needs. The motives of facing the future generate a system of goals, the implementation of which ensures the formation of new human capabilities. Man, according to Allport, turned in their future.
Personality in terms of humanistic psychology
Humanistic psychology views the individual as a unique holistic system which is open to self-actualization, unique to humans. The founder of humanistic psychology of Carl Rogers (1902-1987 PP) in the creation of his theory of personality based on the fact that each person is endowed with the ability to personal self-improvement. An important component of the personality structure, C. Rogers, is a "self-concept". It is formed in the interaction of the subject with the environment is an integral mechanism of self-regulation of human behavior and can be positive, negative or ambivalence (controversial). As far as man content with life as he experiences the happiness of life depends on the extent to which his experience, his "real self" and the "ideal self" relate to each other. If the real life experience contradicts the "self-concept" that has developed, there is a Incongruent (disparity) between the self-image and actual experience. At the same time the most important characteristic psychologically mature person - its openness to experience, flexibility, improvement of human I.
What is a personality?
In humanistic psychology, personality is understood as a self-sustaining system capable of transcending itself to artistic creation itself. Living, real people can not be reduced to a set of mental and physiological functions, and there is a unique I, as an integral unity of body, soul and spirit. The main problems of humanistic psychology of the person: the problem of self-consciousness of personality, her self-actualization, self-development, the problem of the meaning of life. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9345-menedzher-po-turyzmu-4765 | Презентація на тему «Менеджер по туризму» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9345/4765-prezentaciya-na-temu-menedzher-po-turyzmu.ppt | files/4765-prezentaciya-na-temu-menedzher-po-turyzmu.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/929-natural-disasters-21614 | Презентація на тему «Natural disasters» (варіант 7) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/929/21614-prezentaciya-na-temu-natural-disasters-prezentaciya-1.pptx | files/21614-prezentaciya-na-temu-natural-disasters-prezentaciya-1.pptx | Natural disasters
Підготувала
учениця 10-А класу
Сарненського НВК «Школа-колегіум»
Аврамишина Дарина
Natural disasters
Підготувала
учениця 10-А класу
Сарненського НВК «Школа-колегіум»
Аврамишина Дарина
Flood
A flood is an overflow of water that submerges land which is usually dry. Flooding may occur as an overflow of water from water bodies, such as a river or lake, in which the water overtops or breaks levees, resulting in some of that water escaping its usual boundaries, While the size of a lake or other body of water will vary with seasonal changes in precipitation and snow melt, these changes in size are unlikely to be considered significant unless they flood property or drown domestic animals.
Сause flooding
During the last 50 years a great deal of forests in the Carpathians have been cut down. Deforestation has led to changes in local climate. That's why we have so much trouble with floods in this region. Irresponsible attitude to it might lead to terrible results.
During the last 50 years a great deal of forests in the Carpathians have been cut down. Deforestation has led to changes in local climate. That's why we have so much trouble with floods in this region. Irresponsible attitude to it might lead to terrible results.
Сause flooding
A tsunami is a series of water waves caused by the displacement of a large volume of a body of water, generally an ocean or a large lake. Earthquakes, volcanic eruptions and other underwater explosions , landslides, glacier calvings, meteorite impacts and other disturbances above or below water all have the potential to generate a tsunami.
Drought
Drought is an extended period when a region notes a deficiency in its water supply whether surface or underground water. A drought can last for months or years, or may be declared after as few as 15 days. Generally, this occurs when a region receives consistently below average precipitation. It can have a substantial impact on the ecosystem and agriculture of the affected region. Although droughts can persist for several years, even a short, intense drought can cause significant damage
Avalanche
The load on the snowpack may be only due to gravity, in which case failure may result either from weakening in the snowpack or increased load due to precipitation. Avalanches can also be triggered by other loads such as skiers, snowmobilers, animals or explosives.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9365-reklama-kak-sredstvo-prodvyzhenyya-tovara-na-rynok-14063 | Презентація на тему «Реклама, как средство продвижения товара на рынок» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9365/14063-prezentaciya-na-temu-reklama-kak-sredstvo-prodvyzhenyya-tovara-na-rynok.ppt | files/14063-prezentaciya-na-temu-reklama-kak-sredstvo-prodvyzhenyya-tovara-na-rynok.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9366-borys-illich-olijnyk-18708 | Презентація на тему «Борис Ілліч Олійник» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9366/18708-prezentaciya-na-temu-borys-illich-oliynyk.pptx | files/18708-prezentaciya-na-temu-borys-illich-oliynyk.pptx |
Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935 р. в с. Зачепилівці на Полтавщині в родині службовця.
У 1953 р. після закінчення середньої школи Б. Олійник вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, по закінченні якого працював у редакціях газети «Молодь України», журналів «Ранок», «Дніпро», «Вітчизна». У 1957 р. на сторінках університетської багатотиражки з'явився перший вірш Олійника — «Б'ють у крицю ковалі».
Поет високої культури і громадянського обов'язку, Борис Олійник зосереджує свою увагу на найбільш важливих проблемах часу, наполегливо утверджує високі гуманістичні ідеали, бореться зі злом.
Відзнаки і нагороди
Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та «Дружба», Герой України (до 70-річчя з дня народження). Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — віце - голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР) та України.
За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України Президент України Віктор Ющенко 16 січня 2009 нагородив Бориса Олійника орденом Свободи
Орден князя Ярослава Мудрого IV ст.(1999), V ст. (1995).
15 жовтня 2009 удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
Деякі поезії Б. Олійника, покладені на музику, стали популярними піснями: "Мелодія", "Мати сіяла сон", "Пісня про матір".
Дякую за увагу)
Томнікова Дарина |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9369-politychni-rezhymy-18721 | Презентація на тему «Політичні режими» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9369/18721-prezentaciya-na-temu-politychni-rezhymy.pptx | files/18721-prezentaciya-na-temu-politychni-rezhymy.pptx |
Політичні режими
Політичний режим – це :
тип, характер влади в країні;
сукупність засобів і методів здійснення політичної влади;
відображає характер взаємовідносин громадян і держави.
Визначається :
способом і характером формування представницьких установ, органів влади;
співвідношенням законодавчої, виконавчої і судової влади;
роллю та умовами діяльності громадських організацій, рухів, партій;
ступенем розвитку демократичних свобод.
Типологія:
За джерелом влади:
Демократичний;
Недемократичний.
Демократичний (форма державно-політичного устрою суспільства):
народ виступає джерелом влади на принципах рівності, свободи і солідарності.
багатопартійність, наявність представницьких органів;
визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади;
Наявність рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо;
переважне право більшості при прийнятті рішень надане народу.
Недемократичний (форма державно-політичного устрою суспільства):
оснований на владі авторитету, політико-правовій нерівності соціальних груп та прошарків суспільства, використанні насильства.
відсутність або формальний характер представницьких органів влади, відмова від принципу поділу влади,
різний політико-правовий статус окремих соціальних груп;
нерівність або відсутність виборів, посилення ролі армії та інших силових структур.
За критерієм меж влади:
Ліберальний;
Тоталітарний.
Ліберальний (організація політичної системи):
влада держави обмежена сферою невід’ємних прав і свобод особистості;
розвинуте громадянське суспільство, різні самодіяльні громадянські ініціативи;
гарантуються основні права та свободи громадян.
Тоталітарний (організація політичної системи):
повний контроль всього життя суспільства в цілому і кожної людини окремо.
Різновиди режимів:
диктаторські,
фашистські,
екстремістські,
парламентські,
президентські,
монархічні,
республіканські,
надзвичайного правління,
Абсолютистські.
Диктаторський:
Форма здійснення влади,що здійснює своє правління прямим, директивним, шляхом.
Поширенність:
У Новітній час в Європі в 20-ті — 40-вI роки 20-го століття.
У Азії, Африці і Латинській Америці у процесії деколонізації.
В Україні в 1919-23рр. диктатура ЗУНР (Диктатор- Евген Петрушевич).
У марксизмі-ленінізмі широкого вжитку набуло поняття диктатури пролетаріату.
Фашистський:
Екстремістський:
прихильність крайнім поглядам і, особливо, методам, діям, заходам в політиці.
Надзвичайний стан:
виняткова ситуація, коли під загрозою перебуває «життя нації»;
Сучасні дослідження:
У фокусі основної частини досліджень політичного режиму знаходиться демократія як політичний режим та процеси пов’язані з нею
(зокрема, процес демократизації недемократичних суспільств).
Вчені дослідники:
Сеймур Ліпсет Уолт Ростоу Ентоні Гідденс
Дякую за увагу!
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9377-semenko-myhajl-vasylovych-13152 | Презентація на тему «Семенко Михайль Васильович» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9377/13152-prezentaciya-na-temu-semenko-myhayl-vasylovych.pptx | files/13152-prezentaciya-na-temu-semenko-myhayl-vasylovych.pptx | Семенко Михайль Васильович
поет, теоретик мистецтва, літературний критик,
Редактор.
Основоположник футуризму
Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці, Миргородський повіту,
Полтавської губернії, нині Миргородський район, Полтавська область.
- Син письменниці Марії Проскурівни.
- Навчався у Психо-Неврологічному Інституті в Петербурзі.
Його поетичним дебютом стала збiрка "Prelude" (1913). До неï ввiйшли традицiйнi романсовi вiршi елегiйного типу, милозвучнi, сентиментальнi, властивi молодим поетам-початкiвцям.
1914 року М. Семенко опиняється в Києвi. Однак з початком Першоï свiтовоï вiйни Михайла мобiлiзовано до царськоï армiï.
В ніч на 8-е вересня 1919, арештовано в себе на квартирі українського письменника Михайла Семенка.
В розпал визвольноï боротьби, активно включається в лiтературний процес, стає одним з ватажкiв вiдродження i розвитку нацiональноï лiтератури.
Зі своєю першою дружиною Лідією, Михайль Семенко познайомився у Владивостоці де він прожив близько 3 років. Почуття Семенка до майбутньої дружини зображані у циклах «Осіння рана», «П'єро кохає» — зовсім нових мотивів і творчих рішень.
Від цього Михайль Семенко мав сина Ростислава і доньку Ірину.
Михайль Семенко був також одружений з українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року. В цьому шлюбі єдиною дитиною був син Михайло.
Творчість поета:
• Перша збірка «Prelude» (1913)
• Збірки «П'єро задається», «П'єро кохає» і «Дев'ять поем» (Київ, 918)
• Збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914)
•Збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних», поема «Ліліт». (1919)
Творчість поета:
• збірки «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» і «Китай в огні» (1932) та «Міжнародні діла» (1933).
• 1924 видав під назвою «Кобзар» дві збірки своїх творів 1910–1922 років, 1925 — збірку «В революцію» та поезофільм «Степ»
• Збірка «Проміння погроз» (1921)
АРЕШТ і СТРАТА
Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Києві творчий вечір.
Семенка звинуватили в "активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi. Надломлений морально i фiзично письменник, "зiзнається" в усiх пред'явлених обвинуваченнях: спроба скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв
23 жовтня 1937 року було винесено вирок - розстрiл. Того самого дня вирок було виконано.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9349-prosper-merime-18815 | Презентація на тему «Проспер Меріме» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9349/18815-prezentaciya-na-temu-prosper-merime.pptx | files/18815-prezentaciya-na-temu-prosper-merime.pptx | Проспер Меріме
1803-1870
Проспер Меріме народився 28 вересня 1803 р. в Парижі.
Його батько був художником за фахом і винахідником за покликанням. Мистецьки обдарованою була й мати майбутнього письменника. До їхньої домівки часто приходили люди творчих професій. Вони цікавились усім, окрім політики.
Хлопчик перейняв цю аполітичність і зберіг її протягом усього життя: Меріме не брав участі в політичному житті Франції, байдуже сприйняв усі революції, свідком яких став, а суспільні проблеми не відбилися в його творах. Замість цього він сконцентрував свою увагу на вивченні мистецтва, духовної культури, історії та літератури.
У 1819 р. Меріме за бажанням батька вступає до Паризького університету на правознавчий факультет, який закінчує в 1823 р. Юнака не цікавить юриспруденція, і весь свій вільний час він віддає грецькій та іспанській мовам, філософії, англійській літературі. Цей інтерес не згасне й пізніше.
Поглибленню ерудиції Меріме чимало сприяли подорожі по Іспанії і Корсиці
Непогано він знав і рідну Францію, яку об’їздив уздовж і впоперек після того, як у 1834 р. став інспектором історичних пам’яток. Протягом
40-50 років він написав низку історичних праць з історії Стародавнього Риму, Росії та України, літературно-критичних статей про іспанську та російську літератури, перекладав Пушкіна і Гоголя. У 1844 р. його було обрано членом Французької академії наук, а потім і Академії написів.
Починаючи з 1848 року Проспер Меріме "літературно емігрував до Росії й України". Знайомство з історією, творами письменників цих країн спонукало його до вивчення їхньої мови, бо письменник прагнув читати твори мовою оригіналу.
Особливо прозаїк захоплювався Україною, його приваблювало минуле і героїчна боротьба українського народу за національну незалежність. Найбільше новеліста зацікавила епоха українського козацтва, гетьманування, їхні звичаї та обряди. Про історію українського народу видані такі праці письменника, як "Українські козаки та їхні останні гетьмани", есе "Богдан Хмельницький", у яких він виклав своє захоплення Мазепою і Хмельницьким.
Під впливом історико-літературних досліджень Меріме у 1869 р. французький сенат ухвалив вивчати у школах Франції курс історії України. Цим самим письменник сприяв взаєморозумінню і повазі одного народу до іншого.
Творчість
Творчість Меріме збігається з періодом взаємодії в літературі романтизму та реалізму. З одного боку, письменник залишається в колі ідей, тем та образів романтизму, з іншого — дивиться на них з відстані та підриває романтичний світогляд зсередини.
Новела була улюбленою формою творчості Меріме. У 1833 р. Меріме опублікував книгу «Мозаїка», яка містила короткі енергійні новели різного характеру: реалістичні (“Матео Фальконе”, “Взяття редуту”), фантастичні (“Видіння Карла XI”, “Федеріго”), велику психологічну новелу “Етруська ваза” та інші.
Найбільш відомі й досконалі новели письменника були створені у період 1834 – 1845 років. То були досить великі твори, які нагадують повісті (“Подвійна помилка”, “Душі чистилища”, “Ільська Венера” і “Кармен”) і навіть короткий роман (“Коломба”). Протягом подальших п’ятнадцяти років Меріме писав здебільшого історичні праці та літературно-критичні статті, займався перекладацькою діяльністю .І тільки перед смертю створив останні три новели – “Блакитна кімната” , “Локіс” , “Джуман” .
За сюжетом новели Меріме – це яскраві і цікаві оповіді , що зображують сильні характери “цільних людей” . Серед них є новели , в яких змальовується сучасна Франція (“Етруська ваза” , “Подвійна помилка”, “Блакитна кімната” та ін.), але здебільшого дія відбувається в екзотичних країнах (“Матео Фальконе” – Корсика, “Кармен” – Іспанія, “Джуман” – Алжир, “Локіс” – Литва ). Використовує автор і барвисті старовинні легенди (“Душі чистилища” – ще одна версія Дон Жуана) або містичні історії (“Ільська Венера” – розповідь про те, як статуя Венери нібито скоїла жорстоке вбивство нареченого відразу після весілля). Одне слово, на зовнішньому рівні новели Меріме видаються здебільшого романтичними.
Одначе знову-таки письменник підриває цей романтизм зсередини стриманим, точним, іронічним і навіть сухим стилем оповіді. Ще один улюблений прийом Меріме, який також сприяє нейтралізації романтичної піднесеності сюжету – це введення оповідача.
Однією з найпопулярніших новел Проспера Меріме є “Кармен”.
Всесвітня слава цього твору почалася в 1875, коли Жорж Бізе поставив однойменну оперу, яка з тріумфом продовжує своє життя на всіх оперних сценах світу. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9250-dzhaz-11891 | Презентація на тему «Джаз» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9250/11891-prezentaciya-na-temu-dzhaz-zavantazhyty.ppt | files/11891-prezentaciya-na-temu-dzhaz-zavantazhyty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/934-project-of-canada-22155 | Презентація на тему «Project of Canada» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/934/22155-prezentaciya-na-temu-project-of-canada.ppt | files/22155-prezentaciya-na-temu-project-of-canada.ppt | Project of Canada
Works by Marina Buryachok
The arms and country flag
To cut a long story short
Official languages of Canada are English and French. Nerly 60 per cent of the population speaks English and 27 per cent speaks French.
Canadian currency
There are a lot of rivers and lakes in Canada. Among them there are the Great Bear Lake, The Great Slave Lake and the Great Lakes District.
The largest rivers are the Nelson, the Ottawa, the Mackenzie and the Yukon.
The well-known Canadian syrup
Canada is famous for its hockey |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9380-ystoryya-kytajskyh-deneg-12097 | Презентація на тему «История китайских денег» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9380/12097-prezentaciya-na-temu-ystoryya-kytayskyh-deneg.pptx | files/12097-prezentaciya-na-temu-ystoryya-kytayskyh-deneg.pptx | История китайских денег
Современный юань называется юанем жэньминби, что переводится как «круглый объект», «круглая монета» и даже «драгоценная ракушка». Некоторые зовут его просто юанем, другие (особенно на Западе) — жэньминьби (renminbi). Официальное название валюты на латинском “renminbi” появилось в конце 1960-х годов.
История китайских денег начинается 4500 лет назад в виде первых упоминаний о некоторой форме оплаты. Однако точно известно, что приблизительно в 210 году до н.э. император Китая Цинь Ши Хуанг провёл ряд реформ для закрепления завоёванного единства и ввёл новый вид денег: медные диски с отверстием в форме квадрата, где квадрат был олицетворением земли и женского начала — Инь, а круг монеты был олицетворением неба и мужского начала — Ян.
На таких монетах
было изображено
по 4 иероглифа,
два из которых были
девизом императора:
«Свет на пути», «Великое равновесие», а другие два —
названием монет.
В период экономичес-
Кого роста в Китае стали
Входить в оборот денеж-
ные векселя “летающие
деньги” — «фэйцянь», а
уже в 1024 году стали печатать бумажные купюры. Они назывались по-разному: qianyin, jiaozi, guanzi или kuaizi. Во время правления монгольской династии в 1260 году бумажные купюры китайских юаней были заменены на новые.
Китайский юань появился в виде серебряной монеты в 1835 году во времена последней императорской династии Китая — империи Цин.
В 1948–1949 годах был основан Народный банк Китая, который выпустил банкноты жэньминьби и изъял из обращения местные деньги. По мере продвижения Национально-освободительной армии Китая система жэньминьби охватила всю страну, основой которой стал новый юань. С 1999 года китайский центральный банк на всех банкнотах начал изображать китайского государственного и политического деятеля Мао Цзэдуна.
Также в Китае используют
ритуальные деньги (в пер. с
китайского — деньги загроб-
ного банка). К этим купюрам
китайцы относятся вполне
серьёзно, деньги предназна-
чены для выполнения
ритуала похорон: умершим
преподносят бумажные
деньги на жизнь в загробном
мире. Такие банкноты бывают
очень высокого номинала: 500, 10 000, 100 000, 500 млн. юаней. На купюрах изображают Нефритового императора, Банк преисподней и умерших знаменитостей. Ритуал передачи денег покойным заключается в сжигании банкнот у могилы или в специально отведенных местах в храмах. Купюры кладут в огонь веером, а не в скрепленной пачке. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9382-gololed-y-gololedyca-16634 | Презентація на тему «Гололед и гололедица» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9382/16634-prezentaciya-na-temu-gololed-y-gololedyca.pptx | files/16634-prezentaciya-na-temu-gololed-y-gololedyca.pptx | Гололёд!!!
Гололед и гололедица
Гололед – слой плотного льда, образовавшийся на поверхности земли, тротуарах, проезжей части улицы и на деревьях, проводах, при замерзании воды. Гололеду обычно сопутствуют близкая к нулю температура воздуха, высокая влажность, ветер. Толщина льда при гололеде может достигать нескольких сантиметров. Гололёд — редкое явление природы по сравнению с гололедицей — скользкой дорогой.
Гололедица – это лед или слой снега, утрамбованный до твердого состояния, который образует скользкую поверхность. Гололедица возникает там, где перед заморозками стояла вода, или там, где вследствие движения транспорта либо большого количества пешеходов выпавший снег уплотняется. Чаще всего это происходит на проезжей части дорог и тротуарах.
Гололед и гололедица являются причинами чрезвычайных ситуаций. Чрезвычайными они могут быть не только для пешеходов, но и для транспорта.
При гололеде значительно увеличивается количество уличных травм: ушибы, вывихи и переломы. По данным медиков, в такие дни количество пострадавших увеличивается в 2 раза. Чтобы не попасть в число пострадавших, надо выполнять следующие правила:
Перед выходом из дома:
смастерите на подошвы и каблуки вашей обуви «ледоступы»;
прикрепите на каблук перед выходом кусочек поролона (по размерам каблука) или лейкопластыря;
наклейте лейкопластырь или изоляционную ленту на сухую подошву и каблук (крест-накрест) и перед выходом натрите песком ;
натрите наждачной бумагой подошву перед выходом, а лучше прикрепите его на подошву (от воды песчинки наждачной бумаги рано или поздно осыпаются);
намажьте на подошву клей типа «Момент» и поставьте обувь на песок, после чего смело выходите на улицу
Как можно уменьшить риск травм в гололед:
Требования безопасности для водителей в период гололёда на дорогах
При передвижении по гололеду будьте предельно внимательными, не отвлекайтесь на посторонние дела (разговоры по мобильному телефону и др.).
Всегда смотрите перед собой под ноги, наступайте на полную ступню, ноги должны быть расслаблены и слегка согнуты в коленях.
Следует обратить внимание женщин на правильный выбор обуви (обувь на каблуках, на платформе, это практически стопроцентная гарантия оказаться в лучшем случае на приеме у травматолога). Обувь должна быть на ровной подошве, выполненной из нескользящего материала с нанесением рифлёного узора. Можно прибегнуть к народным средствам защиты от падения на гололеде (наклеить пластырь или наждачную бумагу на подошву и т.д.). В любом спортивном магазине можно приобрести специальные приспособления на обувь для ходьбы по гололеду, которые более надежны и долговечны.
Не держите руки в карманах, это позволит Вам удержать равновесие на гололеде.
Проезжую часть переходите с особой бдительностью, под прямым углом и не в коем случае не перебегайте дорогу перед приближающимся транспортным средством.
Помните, что тротуары, остановки городского транспорта, ступеньки при входе в магазины, метро, даже крыльцо собственного дома – это места, где чаще всего падают люди.
При выходе на улицу, продумайте наиболее безопасный маршрут передвижения. Не проходите под балконами, по отмостке вдоль зданий, обращайте внимание на образовавшиеся сосульки по маршруту Вашего передвижения.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9320-ponyattya-konfliktu-metody-vyrishennya-konfliktiv-8415 | Презентація на тему «Поняття конфлікту. Методи вирішення конфліктів» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9320/8415-prezentaciya-na-temu-ponyattya-konfliktu-metody-vyrishennya-konfliktiv.pptx | files/8415-prezentaciya-na-temu-ponyattya-konfliktu-metody-vyrishennya-konfliktiv.pptx | Поняття конфлікту. Методи вирішення конфліктів
Учениці 11-Б класу
Бернацької Ярослави
Поняття «конфлікт»
Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами
За видами конфлікти розділяють на :
Соціальні
Конфлікти бажань
Психологічні
Конфлікти небажань
Міжособові
Групові
Системні
У конфлікті завжди існує протиріччя
До конфлікту призводить таке зіткнення інтересів, потреб, поглядів,
цілей, мотивів.
В психологічному плані конфлікт для його учасників завжди супроводжується негативним емоціональним станом, негативним відношенням один до одного
У конфліктах беруть участь як окремі особи, так і групи людей.
Конфліктна ситуація – це об’єктивна основа конфлікту, яка фіксує виникнення реального протиріччя в інтересах і потребах сторін. Вона включає:
- учасників конфлікту;
- умови протікання (перед за все соціально-психологічні);
- образи конфліктної ситуації.
Типи конфліктів
Стадії
Виникнення конфліктної ситуації.
Усвідомлення ситуації як конфліктної хоча би однією із сторін.
Стадія конфліктної поведінки або взаємодії.
Стадія вирішення конфлікту.
1. «Реальний конфлікт» — це конфлікт, який об'єктивно існує і адекватно сприймається.
2. «Випадковий, або умовний, конфлікт» — залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами.
3. «Зміщений конфлікт» — реальний конфлікт, за яким приховується інший конфлікт, що є справжнім чинником конфліктної ситуації.
4. «Помилково дописаний конфлікт» — конфлікт, що помилково тлумачиться.
5. «Латенний конфлікт» — конфлікт, який має відбутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється.
6. «Хибний конфлікт» — у цьому випадку реальних підстав для конфлікту не існує, об'єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помилкове сприймання та розуміння ситуації.
Способи управління конфліктом (способи поведінки в конфлікті)
Ухилення від конфліктної взаємодії.
Згладжування конфлікту. Реалізація принципу кота Леопольда “Давайте жити дружньо!”
Боротьба за перемогу в конфлікті.
Компроміс.
Методика вирішення конфлікту
1. “Зняти маски” (ревнивця, егоїста, диктатора, заздрісника, агресора тощо) і “стати самим собою”.
2. Виявити і усвідомити справжню причину конфлікту.
3. Відмовитися від принципу “перемога за будь-яку ціну”. В конфліктах не перемагають, їх улагоджують.
4. Знайти декілька можливих варіантів вирішення конфлікту.
5. Оцінити варіанти і вибрати кращий.
6. Переконати іншу сторону конфлікту у тому, що даний варіант є найоптимальніший (“говорити, щоб нас почули”, уміти “слухати” іншу сторону).
7. Усвідомлювати й оберігати цінність взаємовідносин.
Висновок
Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги
у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних
ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що
загрожуватимуть безпеці суспільства. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9335-palacovo-parkovi-kompleksy-ukrayiny-16006 | Презентація на тему «Палацово-паркові комплекси України» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9335/16006-prezentaciya-na-temu-palacovo-parkovi-kompleksy-ukrayiny.ppt | files/16006-prezentaciya-na-temu-palacovo-parkovi-kompleksy-ukrayiny.ppt | . |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/935-education-in-great-britain-16569 | Презентація на тему «Education in Great Britain» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/935/16569-prezentaciya-na-temu-education-in-great-britain-pereglyanuty.ppt | files/16569-prezentaciya-na-temu-education-in-great-britain-pereglyanuty.ppt | Education in Great Britain
Twelve million children attend about 40.000 schools in Britain. Education in Great Britain is compulsory and free for all children between the ages of 5 and 16. There are many children who attend a nursery school from the age of 3, but it is not compulsory. In nursery schools they learn some elementary things such as numbers, colours, and letters. Apart from that, babies play, have lunch and sleep there. Whatever they do, there is always someone keeping an eye on them.
Compulsory education begins at the age of 5 when children go to primary school. Primary education lasts for 6 years. It is divided into two periods: infant schools (pupils from 5 to 7 years old) and junior schools (pupils from 7 to 11 years old). In infant schools children don't have real classes. They mostly play and learn through playing. It is the time when children just get acquainted with the classroom, the blackboard, desks and the teacher. But when pupils are 7, real studying begins. They don't already play so much as they did it in infant school. Now they have real classes, when they sit at desks, read, write and answer the teacher's questions.
Radyr Primary School, Cardiff, Wales
Compulsory secondary education begins when children are 11 or 12 and lasts for 5 years. Secondary school is traditionally divided into 5 forms: a form to each year. Children study English, Mathematics, Science, History, Art, Geography, Music, a Foreign language and have lessons of Physical training. Religious education is also provided. English, Mathematics and Science are called "core" subjects. At the age of 7,11 and 14 pupils take examinations in the core subjects.
There are 3 types of state secondary schools in Great Britain. They are:
1) comprehensive schools, which take pupils of all abilities without exams. In such schools pupils are often put into certain sets or groups, which are formed according to their abilities for technical or humanitarian subjects. Almost all senior pupils (around 90 per cent) go there;
2) grammar schools, which give secondary education of a very high standard. Entrance is based on the test of ability, usually at 11. Grammar schools are single sexed schools;
3) modern schools, which don't prepare pupils for universities. Education in such schools gives good prospects for practical jobs.
After finishing the fifth form pupils can make their choice: they may either leave school and go to a Further Education College or continue their education in the sixth form. Those who stay at school after GCSE, study for 2 more years for "A' (Advanced) Level Exams in two or three subjects which is necessary to get a place at one of British universities.
St John's College, Cambridge university.
University College London
After leaving secondary school young people can apply to a university, a polytechnic or a college of further education.
There are 126 universities in Britain. They are divided into 5 types:
The Old ones, which were founded before the 19th century, such as Oxford and Cambridge;
The Red Brick, which were founded in the 19th or 20th century;
The Plate Glass, which were founded in 1960s;
The Open University It is the only university offering extramural education. Students learn subjects at home and then post ready exercises off to their tutors for marking;
The New ones. They are former polytechnic academies and colleges.
Cambridge University
British University in Egypt
Universities usually select students basing on their A-level results and an interview.
After three years of study a university graduate get the Degree of a Bachelor of Arts, Science or Engineering. Many students then continue their studies for a Master's Degree and then a Doctor's Degree
Cambridge University
EDUCATION IN UKRAINE
The system of secondary education in Ukraine includes primary forms and junior and senior secondary forms.
Children usually go to school at the age of 6 or 7.
There are some preschool institutions, like nursery schools or kindergartens, but they are not obligatory.
Universities offer a fiveyear course of study and usually have from six to twelve.
Institutes train specialists for industry, agriculture and economy. Students are also offered post graduate education and scientific research work.
Nowadays due to the state of our national economy not many young people are en gaged in the research work
Recently a great number of private educational establishments have appeared.
Some institutions have feepaying groups or departments.
The students may get education there at the same high level as in the state in stitutions.
The work was done Alina Polieva. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9338-symvolika-ukrayinskyh-narodnyh-pisen-13923 | Презентація на тему «Символіка українських народних пісень» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9338/13923-prezentaciya-na-temu-symvolika-ukrayinskyh-narodnyh-pisen.ppt | files/13923-prezentaciya-na-temu-symvolika-ukrayinskyh-narodnyh-pisen.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9368-yunesko-15105 | Презентація на тему «ЮНЕСКО» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9368/15105-prezentaciya-na-temu-yunesko.ppt | files/15105-prezentaciya-na-temu-yunesko.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9303-chumnoj-fort-15839 | Презентація на тему «Чумной форт» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9303/15839-prezentaciya-na-temu-chumnoy-fort.pptx | files/15839-prezentaciya-na-temu-chumnoy-fort.pptx | Презентацию выполнила ученица 10-Б класса Харьковского лицея №149 Сова Ирина
Чумной форт или «Император александр I»
Чума́ (лат. pestis — зараза) — острое природно-очаговое инфекционное заболевание группы карантинных инфекций, протекающее с исключительно тяжёлым общим состоянием, лихорадкой, поражением лимфоузлов, лёгких и других внутренних органов, часто с развитием сепсиса. Заболевание характеризуется высокой летальностью и крайне высокой заразностью.
В природных очагах источниками и резервуарами возбудителя инфекции являются грызуны — сурки, суслики и песчанки, мышевидные грызуны, крысы (серая и черная), реже домовые мыши, а также зайцеобразные, кошки и верблюды. Переносчики возбудителя инфекции — блохи различных видов.
Возбудителем является чумная палочка (лат. Yersinia pestis), открытая в июне 1894 года французом Александром Йерсеном и японцем Китасато Сибасабуро.
В средние века чума считалась наказанием господним. Каждый боролся с ней как мог. Одни протирали одежду и деньги уксусом, другие запирались в своих домах. Эффективным средством для борьбы с заболеванием считали чеснок. Были и более экзотические средства:кожа змеи, сердце лягушки, рог единорога, самым эффективным средством считался запах козла. Врачи, опасаясь чумы, надевали странные кожаные маски, которых люди боялись не меньше самого заболевания.
Чума- это черная смерть
Первая известная в истории крупная эпидемия чумы была зафиксирована в Европе еще в Xl в. н.э (Её называли Юстиниановой чумой)
В середине XlV века чума снова проснулась на просторах Азии. По караванным и морским путям она двинулась в Европу. Многие города пали в ходе этой страшной эпидемии. Данное заболевание, которое исследователи называют черной смертью, унесло жизни 75 млн. человек.
Третья мощная эпидемия пришлась на конец XlX в. В России знали о надвигающейся опасности и готовились к ней. Первые опыты по производству противочумных препаратов начались на окраине Санкт-Петербурга. Но, опасаясь опасной инфекции, исследования решили вести подальше от столицы.
Подходящее место нашли в одном из Фортов Кранштадта.
Крепость строили 10 лет вручную. Целью создания форта являлся контроль над Южным фарватером системой перекрестного огня совместно с фортами «Пётр I», «Рисбанк» («Павел I») и «Кроншлот». Форт никогда не участвовал в боевых действиях, тем не менее, он сыграл определенную роль в Крымской войне.
В 1897 году на базе Императорского института экспериментальной медицины была создана «Особая комиссия для предупреждения занесения чумной заразы и борьбы с нею в случае её появления в России» (КОМОЧУМ).
Двухэтажный снаружи форт имел внутри три этажа. Здание было симметрично разделено на две половины, у каждой была своя лестница. Одна из камня, другая чугунная. Правая часть, состоящая из служебных помещений была заразная, левая – незаразная.
В форте располагались лаборатории, операционная, конюшни и помещения для других животных, на которых пробовали действия изобретаемых лекарств: коров, коз, верблюдов, обезьян, кроликов и даже северных оленей.
Трудно даже хотя бы частично представить себе значение работы всех тех, кто трудился на «Чумном форту», кто дал возможность поставить надёжный заслон самым страшным эпидемиям и спасти тем самым миллионы человеческих жизней.
Лаборатория имела два отделения: заразное и незаразное, а также помещения для врачей, служителей и парадные комнаты для гостей и проведения конференций. (Лабораторию посещали именитые гости и слушатели Институтских курсов бактериологии.)
В незаразном отделении находился целый зверинец из опытных животных: обезьян, кроликов, морских свинок, крыс, мышей, северных оленей... Но главным лабораторным животным была лошадь. В конюшнях содержалось 16 и более лошадей, среди них некоторые по несколько лет вырабатывали противочумную сыворотку. Часть внутреннего двора крепости занимал манеж для выгула, имелся специальный подъемник-лифт на одну лошадь.
В форте поддерживался определенный распорядок дня. Соблюдались строгие меры безопасности, в заразном отделении работали в прорезиненных плащах поверх халатов, в таких же штанах, в резиновых ботах.
В казематах форта несколько десятков человек, преданных науке, более 20 лет занимались смертельно опасным трудом, в непосредственном контакте с возбудителями таких страшных инфекций как чума, холера, сибирская язва и др. К сожалению, далеко не все документы Чумного форта дошли до наших дней и мы не можем назвать имена всех сотрудников лаборатории, вот только некоторые из них: Д.К.Заболотный, А.А.Владимиров, В.И.Турчанинов-Выжникевич, М.Г.Тартаковский, Н.М.Берестнев, И.З.Шурупов, А.И.Берников, М.Ф.Шрайбер, А.Н.Червенцов, В.И.Исаев. Некоторые специалисты умерли во время исследований.
В начале 2004 года молодым парнем была найдена вот эта ампула. То ли с лекарством, то ли с биологическим оружием. Парень объявил о продаже ампулы в интернете. На это сразу отреагировали правоохранительные органы. Ампулу изъяли. Она оказалась в музее Института экспериментальной медицины, где и находится по сей день.
Сегодня «Чумной форт» разделяет печальную судьбу других кронштадтских крепостных сооружений. Как и другие форты, он постепенно с годами ветшает и разрушается. Хотя в форте все еще есть на что посмотреть: сохранились уникальные чугунные лестницы, механизмы и стены форта. Летом на маленьком пароходике сюда приезжают туристы, чтобы посмотреть на развалины форта-загадки. Зимой некоторые смельчаки добираются сюда пешком по ледяному покрову.
СПАсибо за внимание |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9371-konflikt-6820 | Презентація на тему «Конфлікт» (варіант 4) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9371/6820-prezentaciya-na-temu-konflikt-pereglyanuty.pptx | files/6820-prezentaciya-na-temu-konflikt-pereglyanuty.pptx | «Конфлікти»
Виконала
Учениця 11 класу
Харьковська Оксана
Мета:
Сформувати поняття про конфлікт,його походження,розвиток і шляхи вирішення.
Поняття “конфлікт”
Конфлікт – зіткнення людей (груп людей) на грунті перетину їх інтересів.
Суб’єкт конфлікту
Інтереси
Суб’єкт конфлікту
Об’єкт конфлікту
Причина конфлікту – зіткнення інтересів
Здавна проблематика конфлікту була предметом вивчення філософів.
Конфуцій давньокитайский
мислитель
(551-479 до н.е)
Платон давньогрецький філософ
(428-348 до н.е)
Аристотель
Давньогрецьий філософ
(384-322 до н.е)
Структура конфлікту
Формула конфлікту
КС(конфліктна ситуація)+І(інцидент)=К(конфликт)
КС – це протиріччя, що
нагромадилися створючи
причину конфлікту;
І-збіг обставин, що є
приводом конфлікту;
К-конфлікт.
Типи конфліктів
Міжособисті
Між особистістю
і групою
Міжгрупові
Типи конфліктних особистостей
демонстративний;
ригідний;
педант;
безконфліктний.
10.03.2014
Способи протікання конфліктів
Конфронтація
Суперництво
Конкуренція
Пасивне протистояння, прихований тиск на опонента
Відкрите протистояння із застосуванням сили
Боротьба
«по правилам»
Стратегія поведінки суб’єктів конфлікту
Суперництво
Співпраця
Компроміс
Ухиляння
Пристосування
Вирішення конфліктів
Стиль компромісу. Застосовуючи стиль компромісу,людина дещо поступається своїми інтересами,щоб задовольнити їх частков,інша сторона робить те саме.
Стиль співпраці. Використовуючи,стиль співпраці,людина бере активну участь у вирішенні конфлікту та відстоює свої інтереси,але при цьому намагається співпрацювати з іншою людиной
Стиль пристосування. Він означає,що людина діє сумісно з іншою не намагаючись відстоювати власні інтереси.Людина діє в такому стилі, коли «жертвує» своїми інтересами на користь іншої людини,поступаючись їй чи жаліючи її.
Стиль ухиляння. Він реалізується тоді,коли людина не відстоює свої права,не співпрацює ні з ким для вирішення проблеми чи просто ухиляється від розв’язання конфлікту.
Стиль суперництва. Людина,яка використовуює цей стиль, досить активна і в переважній більшості іде до вирішення конфлікту своїм власним шляхом; вона не дуже зацікавлена у співпраці з і ншими людьми, зате здатна на вольові рішення.
Позитивні наслідки конфлікту
проблема вирішена так, що це влаштовує всі сторони;
спільно прийняте рішення швидше і краще втілюється в життя;
набувається досвід співпраці, який може використовуватися в майбутньому;
відносини між людьми поліпшуються;
розбіжності розглядаються як зло, що приводить до поганих наслідків.
Негативні наслідки конфлікту
загострюються конкурентні відносини між людьми;
відсутнє прагнення до добрих відносин;
уявлення про протилежну сторону як про ворога;
переконання, що проблема важливіша, ніж її рішення;
почуття образи, поганий настрій. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9375-dzhonatan-svyft-22413 | Презентація на тему «Джонатан Свифт» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9375/22413-prezentaciya-na-temu-dzhonatan-svyft-zavantazhyty.ppt | files/22413-prezentaciya-na-temu-dzhonatan-svyft-zavantazhyty.ppt |
http://ru.wikipedia.org |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9376-nadzvychajni-sytuaciyi-tehnogennogo-harakteru-21741 | Презентація на тему «Надзвичайні ситуації техногенного характеру» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9376/21741-prezentaciya-na-temu-nadzvychaynisytuaciyitehnogennogoharakteru-skachaty.ppt | files/21741-prezentaciya-na-temu-nadzvychaynisytuaciyitehnogennogoharakteru-skachaty.ppt | |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9378-dzhaz-3949 | Презентація на тему «Джаз» (варіант 1) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9378/3949-prezentaciya-na-temu-dzhaz.ppt | files/3949-prezentaciya-na-temu-dzhaz.ppt | Jazz |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9388-ponyattya-lyudyny-yak-biosocialnoyi-istoty-18318 | Презентація на тему «Поняття людини як біосоціальної істоти» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9388/18318-prezentaciya-na-temu-ponyattya-lyudyny-yak-biosocialnoyi-istoty.pptx | files/18318-prezentaciya-na-temu-ponyattya-lyudyny-yak-biosocialnoyi-istoty.pptx | Поняття людини як біосоціальної істоти. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
Людина — біосоціальна істота, невід’ємна частина природи, живий організм, що підкоряється біологічним законам і який з огляду на особливості свідомості та психіки пристосований до суспільного способу буття разом із подібними собі. Людина органічно поєднує у своїй життєдіяльності фізичний, практичний і духовний способи існування і вона спроможна цілеспрямовано вдосконалювати світ та саму себе.
Людина — душевно визначена, природно-соціальна істота, продукт трудової діяльності, вищий ступінь розвитку живих організмів на Землі.
Поняття людини як біосоціальної істоти
Людині характерні
1. Особлива тілесна організація — анатомо-фізіологічні характеристики людини, генетичні явища, тип нервової системи, особливості перебігу розумових процесів тощо.
2. Наявність душі — сукупності психічних характеристик людини, які відображають уявлення про внутрішній світ людини.
3. Свідомість — здатність людини відображати дійсність і самого себе в ідеальних образах, створювати власний внутрішній духовний світ і мову, якою виражається його зміст.
4. Суспільний характер існування — означає, що людина — природно-соціальна, суспільна істота.
5. Діяльність — спосіб існування людини, здатність її задовольняти свої потреби завдяки змінам навколишньої дійсності та самої себе.
Таким чином, людина — це біосоціальна істота, яка органічно поєднує у своїй життєдіяльності фізичний, практичний і духовний способи існування та спроможна цілеспрямовано вдосконалювати світ і саму себе.
До основних ознак людини можна віднести:
• особливий тип тілесної організації;
• наявність душі;
• свідомість;
• суспільність;
•діяльність.
Особа. Особистість. Персона. Громадянин
Особа
Особа — конкретна людина, окремий представник людського роду, якому характерні такі якості: біологічні, соціальні, духовні, ментальні, тілесні, і яка є учасником суспільних відносин, тобто членом суспільства
й свідомої діяльності.
Поняття «особа» частіше використовується в юридичній термінології. Ним позначається людина (особистість), яка є суб’єктом правовідносин. У соціальному розумінні особа — це людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, що надаються суспільством, та виконує обов’язки, які ним покладаються. Вона формується під впливом двох чинників: індивідуальних уроджених властивостей; соціального середовища, що впливає на людину.
Особистість
Особистість — це конкретний індивід, що вирізняється неповторною сукупністю соціально значущих рис, які знаходять свій прояв у його відносинах з іншими людьми.
Риси особистості людина, як правило, проявляє в процесі конкретної діяльності. Нам часто доводиться чути про особистостей у політиці, літературі, музиці, кінематографі.
Людина особистістю не народжується, а формується в системі історичних суспільних відносин; вона є продуктом суспільства.
Персона
Персона — людина, яка має певний суспільний стан.
Узагалі поняття «персона» має кілька значень:
Персона (від латин. persona, від етрус. «маска» — роль, особа) — а) особа, людина як окрема особистість; б) поважна, знатна особа; в) одна людина, їдець (за столом під час обіду, вечері).
Persona grata (дипломатія) — а) особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника в якій-небудь державі схвалюється урядом цієї держави; б) узагалі особа, до якої ставляться прихильно.
Persona non grata (дипломатія) — а) особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави; б) особа, яка не користується прихильністю.
Громадянин
Громадянин (для держав із монархічною формою правління використовується термін «підданий») — це особа, що має стійкі, юридично визначені зв’язки з конкретною державою, що відображене в наявності відповідного громадянства (підданства).
Громадянин має певні особливості, що надають можливість бути суб’єктом не лише економічних і соціальних, а й політичних відносин.
1) Це особа, яка належить до постійного населення певної держави.
2) Це особа, що користується правами, наданими державою, та виконує обов’язки, покладені на неї.
3) Це особа, що користується захистом із боку держави, як правовим, так і судовим.
4) Це особа, яка несе законодавчо закріплену відповідальність у разі порушення чи невиконання певних рішень, а також у випадку порушення суб’єктивних прав інших осіб або невиконання власних юридичних обов’язків.
Громадянство — необмежений правовий зв’язок особи з конкретною державою, який зумовлює поширення на особу всіх конституційних прав та обов’язків.
В Україні існує єдине громадянство — тільки громадянство України. Підстави набуття й припинення громадянства визначаються спеціальним законом, який регулює ці процеси.
|
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9381-osoblyvosti-rynku-zemli-v-ukrayini-13636 | Презентація на тему «Особливості ринку землі в Україні» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9381/13636-prezentaciya-na-temu-osoblyvosti-rynku-zemli-v-ukrayini.pptx | files/13636-prezentaciya-na-temu-osoblyvosti-rynku-zemli-v-ukrayini.pptx | Особливості ринку землі в Україні. Проблеми формування та напрями подальшого розвитку.
Презентація
з економіки за темою:
Україна володіє значним земельним потенціалом, який становить 5,7 % території Європи. Із
60,3 млн гектарів 70 % становлять сільськогосподарські угіддя з найкращою в світі родючістю.
Формування ринку землі.
Реформування земельних відносин в Україні розпочалося у 1991 році. Відбулися докорінні зміни форм власності на землю, розв’язано проблему забезпечення громадян земельними ділянками, введено плату за землекористування, створено передумови формування ринку землі.
Земельний кодекс України був прийнятий в жовтні 2001 року.
В ході земельної реформи в Україні переважна більшість селян отримала державні акти на земельні ділянки.
Лише 10 % земель сільськогосподарського призначення належить місцевим радам.
Чинники, які стримують розвиток ринку сільськогосподарських земель в Україні:
відсутність дієвих методик оцінки вартості сільськогосподарських земель;
недостатність досвіду функціонування ринку землі;
неефективність системи реєстрації прав власності на землю та інше нерухоме майно та досвіду її ведення;
переважання на ринку оренди землі правонаступників колективних підприємств;
неефективна структура власників земельних паїв;
низький рівень орендної плати;
переважання на ринку короткострокових договорів з оренди землі.
Структура договорів оренди земельних паїв в Україні за рівнем орендної плати в 2006 році, тис. шт. та %.
Структура договорів з оренди земельних паїв в Україні за терміном дії станом на 1 січня 2007 року, тис. договорів
Сучасний стан ринку землі.
Україна зайняла 10-е місце в списку найпривабливіших країн для придбання землі з потенційним обсягом продажу 1,2 мільйона га.
Національним планом дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затверджена від 12 березня 2013 року № 128/2013, передбачено:
створити прозорий ринок земель,
розробити ефективний механізм обороту земель сільськогосподарського призначення.
визначити коло набувачів прав власності на землі сільськогосподарського призначення
забезпечити прозорість операцій із сільськогосподарськими землями
врегулювати питання щодо граничних площ земельних ділянок
зняття соціальної напруги з земельних відносин у сфері сільськогосподарського землекористування
Якщо на ринку сільськогосподарських земель продовжує діяти мораторій, що обмежує його виключно орендою та успадкуванням, то ринок несільськогосподарських земель активно розвивається в Україні протягом 20 років і характеризується наявністю на ньому всіх форм цивільно-правових угод.
Виконала:
учениця 11-А класу
ХСШ №155
Татарінцева Юлія |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9379-bezpechna-robota-v-interneti-22723 | Презентація на тему «Безпечна робота в Інтернеті» (варіант 7) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9379/22723-prezentaciya-na-temu-bezpechna-robota-v-interneti.pptx | files/22723-prezentaciya-na-temu-bezpechna-robota-v-interneti.pptx | Безпечна робота в інтернеті
ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПІДГОТУВАВ
УЧЕНЬ 11 КЛАСУ СЗШ №2
ЗАКОПАЙКО ІВАН
6 лютого – міжнародний день безпечного інтернету.
Основним завданням Дня безпечного Інтернету є підвищення рівня обізнаності щодо безпечного та відповідального користування Інтернетом, особливо серед дітей та підлітків.
Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми наче виходимо з дому на вулицю, та нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже. Ми свідомо здійснюємо пошук потрібної нам інформації. Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті, є хороші та погані сторони.
Дуже часто ми чуємо «– Дотримуйся правил дорожнього руху», «- Дотримуйся правил поводження з газом, пожежної безпеки», і ми спокійно реагуємо на це і виконуємо, бо знаємо, що це життєво необхідно. Так і ми працюючи в Інтернеті, повинні з’ясувати, а які тут існують правила, і що нам потрібно знати і чого дотримуватися, щоб залишитися здоровою людиною з усіх боків.
Дайте відповідь на запитання:
1. ЯКЩО ВАС ПРОСЯТЬ НАДІСЛАТИ ВІДОМОСТІ ПРО ВАШЕ ЖИТЛО, ЩО ВИ ЗРОБИТЕ?
Ніколи не давайте приватної інформації про себе!
2. ЯКЩО ВАМ НЕВІДОМИЙ НАДІСЛАВ ЯКИЙСЬ ДОКУМЕНТ, ШО ВИ ПОВИННІ З НИМ РОБИТИ?
НЕ відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте!
3. ЯКЩО ВАС ПРОСЯТЬ ДАТИ СВІЙ ПАРОЛЬ, ЧИ ВАРТО ЦЕ РОБИТИ?
Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини!
4. КОЛИ В МЕРЕЖІ ВАС ПРОСЯТЬ ЗАПЛАТИТИ ЗА ЩОСЬ, ЧИ ЗРОБИТЕ ВИ ЦЕ?
Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки!
Запам ’ятай!!!
Завжди поводьтеся у мережі так, як би Ви хотіли, щоб поводилися з Вами!
Дякую за увагу=) |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9399-gromadyanske-suspilstvo-6223 | Презентація на тему «Громадянське суспільство» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9399/6223-prezentaciya-na-temu-gromadyanske-suspilstvo-skachaty.pptx | files/6223-prezentaciya-na-temu-gromadyanske-suspilstvo-skachaty.pptx | Громадянське суспільство
Алєксєєнко Вероніка 11-Б клас
Громадянське суспільство:
ОЗНАКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА:
Структурні елементи
Інституції
Принципи
Функції
Платон і Арістотель – ототожнюючи суспільство з державою, водночас розглядали питання взаємовідносин людини і влади в контексті аналізу різних форм державного правління.
Н. Макіавеллі – першим запропонував покласти в основу здійснюваного будь-якою державою політичного курсу інтереси людини, а також ввів в обіг поняття держави в їх сучасному розумінні. Фактично вперше наголосив, що держава постійно прагне підірвати будь-яку діяльність суспільства, щоб самій піднятися над ним, і цим відділив від держави те явище, яке згодом дістало назву “громадянського суспільства”.
Т. Гоббс – концептуального оформив ідею громадянського суспільства, одним із перших почав протиставляти природне й суспільно-політичне в людині. На його думку, громадянське суспільство – це одержавлене суспільство, яке є результатом переходу від природного до суспільно-політичного стану. Держава творить громадянське суспільство, встановлюючи порядок, цивілізуючи його членів.
Дж. Локк – підтримав і розвинув ідею Т. Гоббса: “Ті, хто об’єднані в одне ціле і мають спільний встановлений закон і судову установу, куди можна звертатися і яка наділена владою вирішувати суперечки між ними й карати злочинців, ті перебувають у громадянському суспільстві...”.
Г. В. Ф. Гегель – на відміну від своїх попередників, котрі не розмежовували суспільство й державу, розглядав їх як окремі утворення. На його думку, громадянське суспільство існує не всередині держави, а поряд з нею. У Гегеля громадянське суспільство є сферою матеріальних умов життя, в якій індивіди пов’язані інтересами.
К. Маркс – вважав, що громадянське суспільство існує поза державою як політичним інститутом, розглядав це суспільство як сукупність сімей, суспільних станів і класів, відносин власності й розподілу, взагалі всіх форм і способів позадержавного існування та функціонування суспільства. Однак на відміну від Гегеля К. Маркс виходив з ідеї вторинності держави стосовно громадянського суспільства.
Поряд з державою повинно існувати громадянське суспільство, але так, щоб ці дві сили перебували в діалектичному взаємозв’язку.
Головне для держави – створення передумов для формування плюралізму державних і приватних суб’єктів, тобто потрібна держава, яка б більше гарантувала соціальні права і менше займалася оперативним управлінням
Висновок:
Ідеальне громадянське суспільство, як на мене, – це комфортне для сучасної людини місце існування. Це таке супільство, в якому кожен може знайти собі заняття, яке б і матеріально, і морально його влаштовувало, а суспільна праця могла б забезпечити достойний рівень життя непрацездатним.
Ідеальне суспільство – це суспільство, позбавлене різких змін як в політиці (стабільність законів та помірне оподаткування), так і в економіці. Ну і, звичайно ж, методи виробництва, які б дозволяли виробляти достньо певних продуктів, але не наносити непоправної шкоди природі.
Але тепер до реалій сучасних. Колись один розумний чоловік, звали його Річард, якщо не помиляюсь, сказав: «З поганої глини доброго горщика не вийде, ось так само і з людським суспільством…».
Всі ми ще й досі впевнені, що ідеалу не буває? Він є! Але ж у кожного цей ідеал різний. Тому те, що для одного буде ідеальним суспільством, для іншого стане загибеллю.
Мої прагнення цілком реальні. Я не чекаю ідеального суспільства, адже суспільство – це люди, нікого ідеального не існує. Я прагну досягти щирих стосунків людьми, захищати власні інтереси, самореалізуватися, активно брати участь у розбудові сильної держави, що забезпечувала б умови для задоволення своїх потреб . І якщо кожен прагнутиме того ж самого, то наше життя може стати, звичайно, не ідеальним, проте значно кращим! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9391-koran-12779 | Презентація на тему «Коран» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9391/12779-prezentaciya-na-temu-koran.pptx | files/12779-prezentaciya-na-temu-koran.pptx | Коран
Коран (араб. أَلْقُرآن — аль-К̣ур’а̄н ) — священная книга мусульман (приверженцев ислама). Слово «Коран» происходит от арабского «чтение вслух», «назидание»
Мусульмане верят, что Коран — это божественное руководство для человечества, последнее Священное Писание, ниспосланное Аллахом. Коран — несотворенное Слово Господне, вечное свидетельство пророчества и последнее небесное откровение, которое подтвердило истинность всех предыдущих священных Писаний, отменило провозглашенные ими законы и утвердило последнее и самое совершенное небесное законодательство.
Коран служит основой мусульманского законодательства, как религиозного, так гражданского и уголовного
Существует несколько мнений о происхождении названия.
Согласно одному мнению, оно является производным от глагола «караа», который означает «читать».
Согласно другому мнению, оно произошло от глагола «иктарана», который означает «связываться».
Согласное третьему толкованию, оно произошло от слова «кира», что означает «угощение»[2].
Богословы считают, что Коран получил такое название, поскольку является даром Божьим для верующих.
Словом «мусхаф» именуют отдельные свитки или экземпляры Корана.
Источники рассказов Корана
Источником рассказов Корана, согласно исламу, является только Всевышний. На это указывает множество сур священной книги: «Мы ниспослали Коран в ночь Могущества»
Коран воспитывает мусульман в духе праведности, богобоязненности и благонравия
Пророк Мухаммад разъяснил, что лучшим из людей является тот, кто изучает Коран и обучает других людей этому знанию
Безупречность Корана
«Мы ничего не упустили в Писании», — сказано в Коране, и мусульмане верят, что священный Коран — безупречен. «Если бы он был не от Аллаха, то они нашли бы в нем много противоречий»
Мусульманские ученые считают, что все найденные «ошибки» Корана — это попытка судить об арабской речи в Коране без знания арабского языка. Оппоненты в своей предвзятости готовы лишить кораническую речь поэтической образности, художественности и просто придраться к словам
Коран вмещает в себе законы, полностью регулирующие личную и общественную жизнь людей. Этот свод законов, по мнению исламских ученых, является наиболее правильным и окончательным
Значение в исламе
В исламе священный Коран — это конституция, которую Аллах ниспослал Своему посланнику для того, чтобы каждый человек мог наладить взаимоотношения с Господом, с самим собой и обществом, в котором он проживает, и выполнить свою жизненную миссию так, как этого пожелал Господь миров[7]. Является вечным чудом, которое нисколько не потеряет своей важности и актуальности вплоть до наступления Дня воскресения.
Первая и последняя главы Корана вместе
Собранные воедино, сведённые в один список в период правления халифа Османа (644—656 гг.), эти Откровения составили канонический текст Корана, который дошёл до наших дней в неизменном виде. Первый полный такой список датируется 651-м годом.
Коран до сих пор существует в устной форме, когда люди запоминают его наизусть целиком.
Литературная структура
Существует консенсус среди арабских ученых в использовании Корана в качестве стандарта, по которому оценивается другая арабская литература. Мусульмане утверждают, что Коран по содержанию и стилю не имеет аналогов. Майкл Селлс утверждает, что кажущаяся «дезорганизация» Корана, его «рассеянный или фрагментарный режим», является на самом деле литературным устройством, способным оказывать «глубокое воздействие». Таким же образом он оценивает стиль «многократного повторения» в Коране, видя в этом литературный прием.
История Корана
Согласно исламской традиции, считается, что Коран снизошел в мир от Аллаха в полном виде в ночь Кадр, но ангел Джабраил передавал его Пророку по частям в течение 20 лет
Откровения записывались на финиковых листьях, кусках плоского камня, кожи, ткани.
Коранические науки
Толкование
К Корану существует огромное количество комментариев, направленных на разъяснение смысла стихов, уточнения их знаний. Арабское слово «тафсир» означает «разъяснение», «раскрытие».
Тафсиры имеют раннюю историю. Мухаммад был первым, кто рассказывал о значении стихов первым мусульманам
Коран с цветным обозначением правил тажвида
В самом Коране использованы различные имена последнего откровения, из которых самыми распространенными являются:
Фуркан (различение добра и зла, истины и лжи, дозволенного и запретного)[3]
Китаб (Писание)[4]
Зикр (Напоминание)[5]
Танзиль (Ниспослание)[6]
Важнейшие суры и аяты Корана
Сура 1. Самая известная сура «Фатиха» («Открывающая Книгу»), называемая также «Матерью Корана», неоднократно читается мусульманами в каждой из 5 обязательных ежедневных молитв.
Сура 2, аят 255, называемый «Аят Подножия Трона». Одно из самых ярких высказываний о вселенском владычестве Аллаха над всем, что Он создал. Именно этот аят, по словам Мухаммада, стоит в Коране на первом месте[16].
Сура 24, аят 35, «Аят о Свете» — стих, описывающий славу Божию.
Сура 36. «Йа-Син». В учении ислама эта сура является «сердцем Корана».
Сура 112. Очень короткая глава «Ихляс» является своеобразным «символом веры» ислама. Её название значит «Чистое исповедание».
дополнительно
Для более чем миллиарда[34] мусульман Коран — священная книга, требующая к себе особого отношения. Мусульмане относятся к Корану с благоговением. Многие мусульмане запоминают, по крайней мере, часть Корана наизусть. Как правило это стихи, необходимые для исполнения молитв. Те, кто выучил весь Коран, носят звание Хафиза.
Текст Корана легко доступен в интернете на арабском языке, а также в виде переводов смыслов Корана на другие языки. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9390-pablo-pikasso-18369 | Презентація на тему «Пабло Пікассо» (варіант 3) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9390/18369-prezentaciya-na-temu-pablo-pikasso-zavantazhyty.ppt | files/18369-prezentaciya-na-temu-pablo-pikasso-zavantazhyty.ppt | 1881 - 1973
1881 - 1973
1881 - 1973
1881 - 1973
1881 - 1973 |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9408-zhyzn-y-tvorchestvo-dmytryya-stepanovycha-bortnyanskogo-11740 | Презентація на тему «Жизнь и творчество Дмитрия Степановича Бортнянского» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9408/11740-prezentaciya-na-temu-zhyzn-y-tvorchestvo-dmytryya-stepanovycha-bortnyanskogo.pptx | files/11740-prezentaciya-na-temu-zhyzn-y-tvorchestvo-dmytryya-stepanovycha-bortnyanskogo.pptx | Презентация
По теме: Жизнь и творчество
Дмитрия Степановича Бортнянского
ученицы 10-а класса
КЗ»ХСШ№ 3»
Васильевой Валерии
Дми́трий Степа́нович Бортня́нский
Дми́трий Степа́нович Бортня́нский
Русский композитор и дирижёр украинского происхождения. Один из первых основателей классической российской музыкальной традиции. Создатель партесного хорового концерта. Воспитанник, а затем управляющий Придворной певческой капеллой в Санкт-Петербурге. Выдающийся мастер хоровой духовной музыки.
ОСНОВНЫЕ ДАТЫ ЖИЗНИ И ТВОРЧЕСТВА
1751 — Родился в городе Глухове.
1758 — Семилетним певчим отправлен в Санкт-Петербург в Придворную певческую капеллу.
1764 — Исполняет главную мужскую партию Адмета в опере Г. Раупаха «Альцеста».
1766—1768 — Работает при дворе под началом Бальдассаре Галуппи.
1768 — Отправлен пенсионером в Италию, в Венецию для обучения музыке у Б. Галуппи, одновременно участвует в средиземноморской кампании русского флота под началом графа А. Г. Орлова в качестве переводчика и дипломата.
1776 — В Венеции в театре «Сан-Бенедетто» поставлена опера «Креонт».
1778 — Там же прошла премьера оперы «Алкид».
1778 — На сцене герцогского театра в Модене поставлена опера «Квинт Фабий»
1779 — Возвращение в Россию.
1780—1784 — Работа при российском дворе в качестве капельмейстера, руководство хорами в Сухопутном шляхетском корпусе, Смольном институте.
1785 — Назначение капельмейстером при «малом» дворе Павла Петровича.
1786—1795 — Обучение музыке Марии Федоровны, детей Павла, создание цикла сонат для клавесина, Концерта для чембало с оркестром, Квинтета, Концертной симфонии — первого в России симфонического произведения.
ОСНОВНЫЕ ДАТЫ ЖИЗНИ И ТВОРЧЕСТВА
1786 — Премьера оперы «Празднество сеньора» в Павловском театре, одновременно премьера оперы «Сокол» в театре в Гатчине.
1787 — Постановка в Павловске оперы «Сын-соперник».
1796 — Назначение на должность управляющего Придворной певческой капеллой.
1801 —Бортнянский становится директором Придворной певческой капеллы.
1804 — Избран почетным членом Академии художеств в Санкт-Петербурге.
1791—1814 — Пишет ряд кантат и ораторий на слова Г. Р. Державина, а также создает гимн «Коль славен наш Господь» на слова М. М. Хераскова и другие духовные гимны.
1816 — Назначается цензором всех издаваемых в России нот церковного пения, пишет общегосударственную Литургию, части служб.
1817—1824 — Концертная деятельность в капелле, издательская работа в области хорового искусства, подготовка к выпуску в свет собственных Духовных хоровых концертов, участие в работе по «Проекту об отпечатании российского крюкового пения», педагогическая деятельность в капелле.
1825, 27 сентября (10 октября по н.с.) — кончина в Санкт-Петербурге, позднее — погребение на Смоленском кладбище.
1953 — перенесение праха Бортнянского со Смоленского кладбища в Пантеон деятелей российской культуры в Александро-Невской лавре.
Титульный лист отпечатанного либретто оперы Д.С. Бортнянского "Креонт", поставленной в Венеции, в театре "Сан Бенедетто" (Святой Бенедикт) в 1776 году.
Креонт
АЛКИД (Alcido) — опера в 3 действиях, итальянское либретто П. Метастазио. Первая постановка: Венеция, 1778 г.; первое исполнение в СССР (концертное): Киев, 17 января 1984 г.
АЛКИД
СОКОЛ (Le faucon) — комическая опера Д. Бортнянского в 3 д., французское либретто Ф. Г. Лафермьера. Впервые исполнена придворными в Гатчинском дворце 11 октября 1786 г.
СОКОЛ
ПРОИЗВЕДЕНИЯ
Песнопения для церкви
Духовные хоровые концерты (55 концертов) для четырехголосного хора.
Духовные концерты для двух четырехголосных хоров (12 концертов).
Одночастные хоровые концерты для четырехголосного хора, для двух четырехголосных хоров, для трио с четырехголосным хором (около 30 концертов).
Хоровые «хвалебные» песни (около 10 хоров).
Переложения церковных песнопений для четырехголосного хора (около 20 переложений).
Литургии: «Обедня на три голоса», «Простое пение по всей России распространенное», на два голоса.
Сочинения на латинские и немецкие тексты, мотеты, хоры, отдельные песнопения, написанные в годы обучения в Италии.
Оперные сочинения
«Креонт», поставлена в Венеции в 1776 г.
«Алкид», там же в 1778 г.
«Квинт Фабий», поставлена в герцогском театре в Модене в 1778 г.
«Празднество сеньора», поставлена в Павловске в 1786 г.
«Сокол», поставлена в Гатчине в 1786 г.
«Сын-соперник», поставлена в Павловске в 1787 г.
Для клавесина и оркестра
Цикл сонат для клавесина.
Отдельные сочинения для клавикордов и чембало: Ларгетто, Каприччио, Рондо и др.
Концерт до мажор для клавесина.
Концерт для чембало с оркестром ре мажор.
Квартет до мажор.
Квинтет ля минор.
Квинтет до мажор.
«Гатчинский» марш.
Концертная симфония.
Вокальные сочинения
Романсы и песни «Dans le verger de Cythere» («В саду Цитеры»).
Гимны: «Коль славен наш Господь», «Предвечный и необходимый», «Гимн Спасителю», «Озари, святая радость»
Песни: «Певец во стане русских воинов» на слова В. А. Жуковского, «Песнь ратников», «Марш всеобщего ополчения в России».
Кантаты и оратории: «Любителю художеств», «Страны российски, ободряйтесь», «Сретение Орфеем солнца», «На возвращение», «На приезд из чужих краев» на слова Г. Р. Державина, «Гряди, гряди, благословенный», «Песнословие», «Возведи окрест взор, Россия» и др.
ПРОИЗВЕДЕНИЯ
Материалы взяты с сайтов
http://www.classic-music.ru
http://www.kkovalev.ru
http://poyom.ru
http://ru.wikipedia.org |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9392-uchen-roku-konkurs-3907 | Презентація на тему «Учень року(конкурс)» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9392/3907-prezentaciya-na-temu-uchen-rokukonkurs.pptx | files/3907-prezentaciya-na-temu-uchen-rokukonkurs.pptx | Конкурс:
“ УЧЕНЬ
РОКУ ”
4
5
3
2
1
6
7
8
9
10
11
12
1
Заберіть 2 сірника так, щоб
утворилося 2 нерівних квадрата
Відповідь:
1
2
Скільки місяців у році мають 28 днів?
2
Відповідь:
Всі місяці мають 28 днів
3
На що найбільше схожа половина апельсина?
3
Відповідь:
На другу половину
апельсина.
4
Перекладіть 3 сірника так, щоб стріла поміняла свій напрямок на протилежний.
4
Відповідь:
5
Чи може страус назвати себе птицею?
5
Відповідь:
Ні. Тому що він
не вміє говорити.
6
Перекладіть чотири сірники із шістнадцяти так, щоб вийшло три квадрати.
6
Відповідь:
Варіант 1
Варіант 2
7
Від готелю до аеропорту таксі йде 80 хвилин,
а назад 1 годину 20 хвилин. Чому?
7
Відповідь:
Це одне й теж.
80 хвилин = 1 година 20 хвилин.
8
На віконці сидить котеня, і вуса й шерсть як у кішки, але це не кішка. Хто це?
8
Відповідь:
Кіт
9
Перекладіть чотири сірники так, щоб вийшло десять квадратів.
9
Відповідь:
10
Скільки яблук можна з’їсти на порожній живіт?
10
Відповідь:
Одне (перше).
11
7 однакових квадратів складені з 22 сірників, утворюючи хрест. Заберіть 6 сірників так, щоб залишилося 4 таких самих квадрати.
11
Відповідь:
12
Чи можуть бути
на яблуні яйця?
12
Відповідь:
Так.
У пташинім гнізді. |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9336-stylyagy-9515 | Презентація на тему «Стиляги» (варіант 2) | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9336/9515-prezentaciya-na-temu-stylyagy-skachaty.pptx | files/9515-prezentaciya-na-temu-stylyagy-skachaty.pptx | СТИЛЯГИ
Причины возникновения субкультуры стиляг
Субкультура стиляг явилась своеобразным стихийным протестом против принятых в советском обществе стереотипов поведения, а также против единообразия в одежде, в музыке и в стиле жизни. Долгое время стилягами в советской прессе именовали вообще молодых людей, следовавших модам и уличаемых в аморальном образе жизни.
Одной из главных причин появления движения «стиляг» стала активизация международных контактов СССР как в годы войны, так и после неё. Если для детей советской элиты пристрастие к зарубежной культуре было элементом показательного протеста и признаком «особости», то для большинства молодых людей того времени новая субкультура стала психологической защитой от нищеты и разрухи послевоенных лет. Несоответствие убогой реальности и красочности киномира, запечатлённого в так называемых «трофейных фильмах», вызывало у молодых людей состояние дискомфорта. Кроме того, вернувшиеся из Западной Европы победители привезли с собой огромное количество трофейной одежды, обуви, украшений и модных журналов. Эти вышедшие из моды за рубежом предметы и стали основой для создания гардероба стиляг «из народа». Помимо вещей, после войны в СССР стали популярны зарубежные пластинки с джазовыми композициями и неизвестные доселе танцы.
Появление термина «стиляга»
Возникновение термина относится к концу 1940-х годов. Существует мнение, что термин «стиляги» пришёл из языка джазистов, музыкантов. «Стилять» (англ. steal — воровать; либо англ. style — стиль) — у исполнителей джаза означало играть в чужом стиле, кого-то копировать, отсюда выражение «стилягу дует» — это о саксофонисте, который играет в заимствованной манере. И, соответственно, термин переносился на самого исполнителя — «стиляга».
Сами себя эти молодые люди обычно называли «штатниками», то есть поклонниками американского стиля в одежде.
Фильм «Стиляги» 2008 г.
Мода стиляг
В первые годы существования данного феномена облик стиляги был карикатурен: широкие яркие штаны, мешковатый пиджак, шляпа с широкими полями, немыслимых расцветок носки, пресловутый галстук «пожар в джунглях».
Фильм «Стиляги» 2008 г.
Мода стиляг
Впоследствии внешний вид стиляги претерпел значительные изменения: появились брюки-дудочки, взбитый «кок» на голове, элегантный пиджак с широкими плечами, узкий галстук — «селёдочка», завязывающийся на крошечный узел, зонтик-тросточка. Актуальными у стиляг считались свитера «с оленями». В качестве обуви в среде стиляг приветствовались полуботинки на толстой белой каучуковой подошве. Летом пользовались популярностью яркие рубашки в «гавайском стиле»
Так образ стиляги
эволюционировал от
эпатажа к элегантности.
Мода стиляг
Для девушки, чтобы прослыть стилягой, было достаточно ярко краситься и носить причёску «венчик мира». «Особым шиком» считались узкие юбки, обтягивающие бёдра.
Девушки стиляги СРСР
Мода стиляг
В среде стиляг были популярны своеобразные предметы роскоши — трофейные зажигалки и портсигары, американские игральные карты с полуобнажёнными девушками , редкие в то время авторучки. В 1960-х годах стиляги отчасти переняли рок-н-рольный образ.
Музыка и танцы
Песня Генна Миллера из кинофильма «Серенада Солнечной Долины» 41 г. под названием «Поезд на Чаттанугу» стала своеобразным гимном стиляг.
С психологической точки зрения образ поезда, уезжающего в
неведомую и недоступную Чаттанугу, стал для стиляг основным эскапистским символом, позволявшим хотя бы мысленно «уехать» в обожествляемую ими Америку.
Музыка и танцы
Были популярны немецкие фокстроты и танго. В целом же, стиляги тяготели к джазовой музыке: многие из них были знакомы с джазменами или сами играли на различных музыкальных инструментах. Среди танцев в конце 40-х был актуален буги-вуги. Причём, советские стиляги не ограничивались довольно скудными познаниями в этой области и изобретали собственные вариации на тему модного танца.
С возникновением моды на рок-н-ролл, стиляги восприняли и этот танец. Популярны композиции Билла Хейли, Элвиса Пресли.
Музыка и танцы
Однако грампластинки с записями модных исполнителей в СССР были редкостью. В связи с образовавшимся дефицитом, стал популярен так называемый «рок на костях» — запись музыки производилась на рентгеновских снимках (у стиляг существовало ещё одно название таких «пластинок» — «скелет моей бабушки»). Только с появлением на рынке магнитофонов «рок на костях» утратил свою актуальность.
Взаимоотношения с обществом
Молодые люди, ревностно следовавшие моде и предпочитавшие джазовую музыку, существовали ещё до войны. Однако стиляги, появившиеся во второй половине 40-х, уже подпадали под определение «безродных космополитов»: в стране шла борьба с «космополитизмом». Стиляги с их повышенным интересом к западноевропейской и американской поп-культуре, стали одной из главных мишеней партийно-комсомольских функционеров. Фельетоны, карикатуры и критические статьи в советской прессе имели целью не только высмеять и выявить низменную сущность стиляг, но и показать их в качестве потенциальных врагов Советской Власти:
Взаимоотношения с обществом
Взаимоотношения с обществом
Взаимоотношения с обществом
Желание общества «переделать» молодежь выливалось в обсуждения стиляг на комсомольских и студенческих собраниях, к выговорам по комсомольской линии. Если же и это не помогало, то непокорных отчисляли из ВУЗов, исключали из рядов ВЛКСМ. Исключение из комсомола имело негативные последствия как для карьеры исключённого, так и для отношения к нему властей. Работу со стилягами вели также сотрудники добровольной народной дружины. В провинциальных городах задержанных стиляг стригли под полубокс, а узкие штаны распарывали и вшивали красные сатиновые клинья.Подобное отношение вызывало ответную реакцию — стиляги замыкались внутри своих компаний и от простого восхищения зарубежной поп-культурой переходили к неприятию советской действительности.
Сленг стиляг
Стилягам было важно не только выделить себя из толпы, из «серой массы», при помощи одежды или образа жизни, но и при помощи особого языка, точнее — жаргона. Частично этот сленг был воспринят стилягами от джазистов.
Чувак (вариант от: Человек Уважающий Высокую Американскую Культуру) — проверенный, в теме, «свой» человек.
Хилять — ходить, прогуливаться.
Динамо (динамо-машина) — такси.
Шузы (шузня) — ботинки стиляг, зачастую на высокой подошве.
Фазер — отец.
Лукать — смотреть.
Жлоб — представитель «серой массы».
Дринкать — выпивать.
Олдовый — старый.
Соксы — чулки, носки. Зачастую носки были ярких расцветок.
Стилять — танцевать «стилем», имитируя «импортные» или придумывая свои фигуры.
Трузера — брюки.
Образ стиляги в литературе и искусстве
Образ стиляги в советском кинематографе 1950-х годов был сугубо карикатурен и жалок. Это — недалёкий, надменный франт, презирающий «серую массу», и от этого становящийся ещё более смешным.
Стилягам было посвящено много художественных и документальных фильмов. Эту субкультуру высмеивали в литературе, как в прозе, так и в поэзии.
Стилягам было «посвящено» немало карикатур,
одна из них — карикатура
Бориса Пророкова
«Папина „Победа“»
Образ стиляги в литературе и искусстве
В 1980-е годы в СССР возник интерес молодёжи к ретро-стилю, в частности к субкультуре стиляг. На волне этого увлечения возник стиль группы «Браво». В песнях группы — нежная ностальгия по давно ушедшим «старым добрым временам». Образ романтичного стиляги гармонирует с идеалистическими представлениями молодых людей о 1950—1960-х годах .
Даже в текстах группы «Кино» есть упоминание об этой субкультуре, например «Битник»: Где твои туфли на «манной каше»? И куда ты засунул свой двубортный пиджак? Спрячь подальше домашние тапки, папаша! Ты ведь раньше не дал бы за них и пятак! |
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9363-nadzvychajni-sytuaciyi-zagalni-polozhennya-ta-evakuacijni-zahody-21624 | Презентація на тему «Надзвичайні ситуації: загальні положення та евакуаційні заходи» | https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9363/21624-prezentaciya-na-temu-nadzvychayni-sytuaciyi-zagalni-polozhennya-ta-evakuaciyni-zahody.pptx | files/21624-prezentaciya-na-temu-nadzvychayni-sytuaciyi-zagalni-polozhennya-ta-evakuaciyni-zahody.pptx | Надзвичайні ситуації: загальні положення та евакуаційні заходи
Виконала
Учениця 10-Б класу
Гаврилюк Ольга
Надзвичайна ситуація
Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації природного характеру
Надзвичайні ситуації природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації військового характеру
Надзвичайні ситуації військового характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Рівні надзвичайних ситуацій
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Аварія на Чорнобильській АЕС – приклад загальнодержавної надзвичайної ситуації
Загальні ознаки НС:
наявність або загроза загибелі людей
значне погіршення умов життєдіяльності
істотне погіршення стану здоров'я людей
заподіяння економічних збитків
Евакуаційні заходи
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах і інших населених пунктах, що мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, які є безпечними для проживання людей і тварин.
Залежно від обстановки, яка склалася на час НС техногенного та природного характеру, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру.
Евакуація населення планується на випадок:
аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території
усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин
загрози катастрофічного затоплення місцевості
лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам
Дякую за увагу!
Памятайте: номер екстренного виклику МНС в Україні – 101 і будьте обережні. |